В шаге от банкротства

Проблема ефективності комунальної власності не є суто українською чи пострадянською. Цим питанням присвячені роздуми працівників муніципалітетів, аналітиків і науковців Європи, США, Латинської Америки тощо. 

Відома економістка Елінор Олстрем, в Нобелівській лекції підкреслювала важливість збереження муніципальної власності і доводила ефективність цієї форми власності, передусім через екологічний аспект. 

Цікавим є німецький досвід ремуніципалізації комунальних підприємств (КП) в результаті негативних соціальних наслідків передачі їх в приватну власність. А також результати оцінки ефективності КП 4 країн ЄС та США, що довели можливість їх ефективності. А разом з ними і Мексиканський кейс дослідження ефективності фінансування водоканалів.

Проблема ефективності комунальних підприємств не має бути головним болем винятково місцевої влади, а повинна турбувати також і населення. Оскільки мешканці міста чи ОТГ є не лише отримувачами послуг, а і кінцевими бенефіціарами цих підприємств, і саме за рахунок їхніх податків КП утримуються. 

Проте, в Україні, через занизьку увагу громадськості до питань формування і використання ресурсів КП, часто присутні непоодинокі факти зловживань з боку КП щодо розподілу коштів міського бюджету. 

Так, наприклад, місцева влада не лише фінансує капітальні інвестиції КП, а і покриває їм збитки з бюджету, хоча це напряму заборонено законодавством.

Аналітики центру "Ейдос" вже третій рік поспіль вивчають фінансову звітність комунальних підприємств міст — обласних центрів, хоч і не всі підприємства дотримуються законодавства про публічність фінансової діяльності. Лише одиниці оприлюднюють документ, в якому детально розшифровують всі складові доходів, витрат та інвестицій в підприємство. 

Ми дослідили понад 100 комунальних підприємств Запоріжжя, Одеси, Сум і Луцька. Майже половина КП нашої вибірки (47 підприємств) є малими підприємствами, що подають звітність за спрощеною формою, яка розкриває менше інформації щодо доходів і витрат.

Чи можливе самофінансування комунальних підприємств

Джерелом поповнення власного капіталу КП є переважно бюджетні асигнування, а не чистий прибуток, як це має бути у підприємства, що функціонує на конкурентному ринку. 

Тобто КП не забезпечують себе самі, а дофінансовуються з місцевих бюджетів. І це характерно не лише для тих підприємств, які не спроможні самофінансуватися внаслідок тарифних обмежень, а і для комунальних аптек, типографій, ринків, паркінгів, телевізійних компаній, побутових сервісів. 

Так, в Запоріжжі лише 8 з 32 КП мають потенціал до самофінансування за рахунок заробленого прибутку, в Одесі – 6 з 35, в Сумах – 2 з 16 , в Луцьку – 6 з 19. Тобто в цілому з нашої вибірки лише 21,5% КП потенційно здатні забезпечувати свою діяльність за рахунок зароблених коштів. 

Решта підприємств є або низькорентабельними і дофінансовуються з міського бюджету, або є збитковими і повністю перекладають свої інвестиційні і поточні потреби на плечі міської влади. 

В цілому КП з нашої вибірки протягом 2 років отримали поповнення власного капіталу на 3,2 млрд грн, що становить 6,3% від загальної суми видатків їхніх міських бюджетів. 

70% з цих коштів отримали підприємства Запоріжжя (2,28 млрд грн, або 13% від видатків міського бюджету). Бюджети Сум і Одеси інвестують В КП близько 3% видатків бюджету, бюджет Луцька – близько 5%. 

Ефективність та результативність

Щодо результатів діяльності КП, то не зважаючи на загалом низьку ефективність (що підкреслено і в дослідженні Центру економічної стратегії), позитивною тенденцією є поступове покращення фінансових результатів для КП, що функціонують на конкурентному ринку, і навіть для окремих тарифних КП. 

Так, в усіх розглянутих містах більшість КП є прибутковими, причому покращення фінансових результатів загалом почалося з 2017 року. 

У Запоріжжі 23 підприємства (72%) є прибутковими, з них 18 підприємств були прибутковими протягом останніх 2 років. 

В Сумах – 15 (68%), 13 – більше 2 років. В Луцьку – 15 (79%), 13 – більше 2 років. В Одесі найбільша частка прибуткових підприємств – 28 (80%) підприємств, 26 з яких більше 2 років. 

Проте сукупна сума зароблених прибутків перевищує накопичені за три роки збитки лише у Запоріжжі, яке виділяло на свої КП найбільше ресурсів.

Та не зважаючи на відмінності у рівні фінансування, показники рентабельності КП є стабільно низькими за винятком окремих підприємств Одеси і Луцька. 

Середня рентабельність активів становить 0,18% у Сумських КП, 0,1% — у Одеських, 0,87% — у Запорізьких, 1,3% — у Луцьких. 

І якщо в минулі періоди головною причиною низької ефективності КП, окрім тарифних обмежень, була низька ділова активність (недостатній рівень доходів порівняно з ресурсами, задіяними для отримання такого доходу), то за останні три роки недостатня ділова активність спостерігається лише у окремих КП Одеси та Запоріжжя. 

У решти ж причина низької рентабельності ховається у невідповідності понесених витрат можливим (переважно обмеженим) обсягам доходів. 

І якщо для приватного підприємства це є сигналом до удосконалення контролю витрат, перегляду системи управління фінансами, впровадження Lean-технологій, або врешті решт, позбавлення премії відповідальних менеджерів, то для керівництва КП погіршення фінансових результатів, як правило, не має жодних наслідків. 

Найвища рентабельність спостерігається у підприємств, які надають послуги у сфері проєктування, туризму, інформаційних технологій. Високу ефективність серед великих КП демонструють аеропорти (Одеса, Запоріжжя).

Певна частка КП забезпечує свою прибутковість неопераційною діяльністю (за чим може ховатися дофінансування з міського бюджету), тому їхній чистий прибуток може бути позитивним при негативному операційному фінансовому результаті, тобто цей прибуток існує лише "на папері". В цілому подібних КП у нашій вибірці 17.

Щодо тарифних КП, то їх результативність безпосередньо пов’язана з політикою міської влади в сфері ЖКГ: так, ЖЕКи Одеси переважно є збитковими, на відміну від ЖЕКів Запоріжжя, Луцька і Сум (де залишилось лише 1 КП з обслуговування будинків). 

Тож сподіваємось, що реформа ЖКГ, завдяки якій з’явився конкурентний ринок цих послуг, з роками вирівняє ситуацію і в Одесі. Більшість КП сфери ЖКГ мають високий ступінь зношеності основних засобів, що ще раз доводить доцільність усунення бар’єрів для приватного бізнесу на цьому ринку .

Цікавим фактом для платників податків Одеси має бути факт збитковості КП, яке здійснює обслуговування міських пляжів. Також мала би привернути увагу значна кількість збиткових КП в Сумах, неоприлюднення інформації КП Сум і Луцька.

Природні монополії — найбільша проблема місцевої влади

Найбільшими КП за обсягами активів, та першими претендентами на бюджетне фінансування є природні монополії — постачальники води і тепла, а також транспортні підприємства. 

Результати діяльності окремих КП в цій групі має викликати особливий інтерес громадськості, хоча в цілому ситуація по звітності покращилася порівняно з 2015-17 рр. 

Так, водоканали всіх міст є прибутковими, але в Сумах і Луцьку підприємства змогли показати невеликий прибуток лише в 2019 році, але не за основною діяльністю, в Запоріжжі водоканал отримує прибутки вже 3 роки поспіль, проте є низькорентабельним (0,3% в середньому за три роки). 

Одеський водоканал переданий в оренду приватному підприємству і демонструє високу прибутковість активів (15% в середньому за останні три роки), хоча питання якості наданих послуг не можна назвати остаточно вирішеним. 

Схожою є ситуація з підприємствами електротранспорту, які отримують, як значні інвестиції з міських бюджетів, так і великі збитки в Сумах і Запоріжжі. 

Електротранси Одеси і Луцька були збитковими за основною діяльністю, а завдяки неопераційним доходам вийшли на чистий прибуток в 2019 році, причому в Луцьку електротранс перебуває на межі банкрутства, оскільки загальна сума його боргів вдвічі перевищує загальний обсяг майна.

Щодо підприємств теплопостачання, то в цій групі на межі банкрутства перебуває Одеське КП, маючи на 1,5 млрд грн майна 2,24 млрд грн боргу. 

У конкурентному середовищі для такої категорії підприємств вже було б порушено справу про банкрутство, але міська влада не може вдатися до подібного кроку через неконкурентність ринку комунальних послуг, і бере на себе борговий тягар таких КП. 

Значні збитки демонструє і КП "ЛуцькТепло", в той час як в Запоріжжі і Сумах теплопостачальні підприємства вже нібито подолали збитковість за рахунок доходів від інших неосновних видів діяльності.

Традиційно популярні коефіцієнти ліквідності знаходяться в нормі у переважної більшості КП (більше 95%), що свідчить про платоспроможність, отже відсутність проблем з погашенням боргів перед постачальниками. 

Також майже всі КП (за винятком природних монополій) мають невелику частку кредиторської і дебіторської заборгованості в структурі балансу. Лише одиниці використовують кредити для фінансування своєї діяльності, причому ті, що використовують, є або збитковими, або мають великі непокриті збитки минулих років. 

Ще одним безперечним плюсом у стані КП є зниження рівня зносу основних засобів (в середньому до 40%) і зростання рівня оновлення порівняно з періодом до 2017 р.

Бути чи не бути ефективному комунальному підприємству

Наприкінці можемо підсумувати, що проблема неефективності КП не вирішена, хоча тенденції до покращення безумовно є. 

Застаріла система фінансового менеджменту та відсутність стратегічного планування у громадах призводять до неефективного управління наявними ресурсами, а також створюють можливості для непрозорої діяльності.

Для остаточної впевненості у справжності прибутків КП рекомендуємо запровадження обов’язкового аудиту. 

Для стимулювання директорів підвищувати результативність необхідно запровадити систему KPI разом із системою матеріальних стимулів, та вимагати від них всебічного, а не формального звітування перед місцевою радою. 

Створення наглядових рад для великих КП також сприятиме підвищенню ефективності за умови формування ради за принципом професіоналізму, а не кумівства. 

Постійний моніторинг закупівель з боку ДАСУ та громадських активістів поряд з увагою населення до діяльності своїх КП, (в т.ч. і до декларацій їх керівників), має тримати в стимулі і врешті-решт таки підштовхнути до впровадження сучасних систем контролю витрат, якими багато років вже користується приватний сектор. 

Але вирішенню цих тактичних по суті питань має передувати розробка стратегії розвитку і управління комунальним господарством. Спочатку громада має визначитись з першочерговим питанням – правом власності та формами його реалізації. 

В яких формах громада буде реалізовувати це право: самостійно чи в партнерстві через передачу прав розпорядження і користування, скільки і які КП критично важливо залишити в комунальній власності, а які варто віддати на приватизацію тощо. 

Лише сукупне поєднання тактичних і стратегічних управлінських заходів здатне вирішити проблему ефективності комунальної власності.

Дослідження проводилося Центром "Ейдос" за підтримки представництва "Фонду Фрідріха Наумана за Свободу в Україні".