Доноры субсидий
Отечественные добывающие отрасли должны работать прозрачно. Поддержать этот мировой тренд в Украине позволит принятие соответствующего законопроекта. (Укр.)
У минулому часто можна почути твердження, що певний промислово потужний регіон годує всю Україну.
Такі заяви лунають у політикумі й зараз і їх охоче підтримує населення.
Є також твердження, що кошти для комунальних субсидій формуються завдяки нафтогазовим податкам, зокрема ренти на видобуток вуглеводнів.
З'ясувати, чи правда це, і які з регіонів є донорами субсидій, допоможе другий звіт України за стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей — ІПВГ.
Документ охоплює 2014-2015 роки. У ньому йдеться про видобуток нафти, газу, вугілля, залізних, марганцевих і титанових руд. Також звіт містить дані про рентні та податкові платежі видобувних компаній та областей в цілому разом з наданими субвенціями на виплату комунальних субсидій у місцеві бюджети.
Ці дані дозволили порахувати, скільки областей в Україні є ресурсно-дотаційними, та визначити частку кожної з видобувних галузей у загальній сумі платежів.
Розрахунки показують, що більше половини областей України "сидять" на субсидійній "голці". Лише вісім областей та Київ мають позитивне сальдо податкових надходжень від видобувної галузі до бюджету України.
Найбільшим ресурсним платником до зведеного держбюджету у 2015 році за мінусом отриманих з нього житлово-комунальних субсидій була Полтавська область. Друге місце посідає Харківська область, третє — Дніпропетровська. Найбільш дотаційними виявилися Черкаська, Хмельницька та Вінницька області.
Також звіт ІПВГ дозволяє побачити частку кожної видобувної галузі у загальній сумі податкових надходжень. Лідером стали видобувники природного газу, що у 2015 році забезпечили 57% таких податкових надходжень до державного бюджету. На другому місці — залізна руда, на третьому — нафта.
Таким чином, нафтогазові податки і збори, які формують майже 70% видобувних надходжень, справді є основним джерелом комунальних субсидій. За даними звіту ІПВГ, у 2015 році видобувники цих галузей сплатили 85,2 млрд грн податків, що в рази перевищує профінансовані держбюджетом субсидії — 18 млрд грн.
У 2016 році на субсидії витрачено 44 млрд грн, у 2017 році видатки збільшено до 61 млрд грн, однак фахівці стверджують, що і цього буде мало. Отже, роль видобувних галузей як ключового донора для соціальних видатків лише зросте.
Ці розрахунки пояснюють і прибутковість регіонів, де розробляють запаси природних ресурсів. За структурою видобутку газу у 2015 році Харківська область (47% від загального видобутку) та Полтавська область (40%) є лідерами.
У сфері видобутку залізної руди перші сходинки посідають Дніпропетровська (71%) та Полтавська (23%) області. У нафтовій галузі найкраще в 2015 році спрацювали Сумська (45%), Івано-Франківська (18%) і Чернігівська (17%) області.
Невдовзі ресурсні області отримають справедливу компенсацію за те, що продукують значну частку надходжень до держбюджету. З 1 січня 2018 року місцеві бюджети отримають 5% від рентних платежів на видобуток нафти і газу.
Однак відсутність запасів природних ресурсів не є вироком для інших регіонів. Зосередившись на проектах з відновлюваної енергетики, створенні сучасних нафтопереробних потужностей та виробництві біопалива, ресурсно-дотаційні області зможуть вийти на прибутковість завдяки енергетичній сфері.
За умови поступового зниження рівня субсидування населення і сталого економічного росту ці регіони зможуть швидше вийти на рівень прибутковості. При цьому передавання більших ресурсів і повноважень органам місцевого самоврядування покладає на них відповідальність за економічний стан регіону.
Отже, звіти за стандартом ІПВГ дозволяють аналізувати фіскальні показники та потенціал видобувних галузей. Тепер громади можуть контролювати ефективність використання природних ресурсів та коштів, що надходять до місцевих бюджетів у вигляді податків, субвенцій, а в майбутньому — і частки рентної плати.
Тим не менш, останній звіт показав гостру необхідність закріплення стандарту ІПВГ на законодавчому рівні. У звіті є список компаній, які проігнорували подання необхідної інформації через відсутність будь-яких наслідків.
Тимчасом у світі видобувна індустрія рухається до більшої прозорості. У Великобританії та Канаді понад 700 компаній оприлюднили звіти про платежі на рівні проектів, а у 39 країнах публікують повні тексти усіх або частини видобувних контрактів, з них 27 закріпили таку звітність на законодавчому рівні.
Українські законодавці можуть підтримати прогресивні світові тренди. У Верховній Раді очікує на розгляд законопроект №6229 "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".
Його ухвалення дозволить побачити нові пласти даних про видобуток ресурсів і відкрити галузь для інвестицій відповідальним компаніям, які звикли працювати прозоро. Це піде на користь як ресурсним областям, так і державі в цілому.