Опыт средневековья, или Как выбрать надежный банк

Коли постає питання "обманутих вкладників", у мене виникає бажання розказати просту історію ювеліра, що став першим банкіром, та надихнути вкладників уважно вивчати відкриті данні в інтернеті, перше ніж нести свої гроші в банк.

Середньовічний депозит

У середньовічних європейських містах лише ювеліри мали сейфи. Жителі міста за плату зберігали у них свої коштовності чи гроші, адже це було безпечніше, ніж залишати їх удома. Хтось постійно приносив гроші на збереження, а хтось їх забирав. Проте у сейфі ювеліра завжди залишалася певна сума.

Якось одному кмітливому ювеліру спало на думку дати частину цих коштів в борг під відсоток і додатково на цьому заробити. Згодом це почало приносити дохід і ювелір вирішив збільшити обсяги коштів, які надавалися в борг під відсоток.

Для цього він спочатку перестав брати плату за збереження цінностей у жителів міста, а з часом навіть почав доплачувати за зберігання коштів саме у себе. Так і народилася базова схема функціонування банків, яка діє досі. Залучення коштів під певний відсоток (депозит) і надання їх у борг за плату (кредит).

Запорукою повернення коштів і своєчасної сплати відсотків є регулярні надходження від позичальників. Цей принцип — основа роботи будь-якого банку.

Запорука довіри

Чим кращий кредитний портфель банку, тим надійніший банк. На жаль, українці при виборі банку для розміщення своїх коштів частіше орієнтуються на розмір відсоткової ставки за депозитом або керуються обіцянками маркетологів, не приділяючи уваги об'єктивним показникам роботи банків, їх фінансовому стану.

У відкритому доступі є достатньо інформації для того, щоб вибрати надійний банк. Перш за все, цю інформацію публікує НБУ: розміщує статистичні дані на своєму сайті та зобов'язує банки публікувати дані на власних сайтах.

У розділі "Статистика", в підрозділі "Показники банківської системи", є фінансова звітність банків за звітні періоди поточного року і за минулі роки. Одним із таких показників є класифікація кредитних операцій банку за категорією якості.

Кожен клієнт розраховує, що банк буде ефективно розпоряджатися його коштами. В ідеалі банк повинен надавати кредити таким позичальникам, які не тільки повернуть гроші, але й заплатять відсотки за користування. Адже саме з цих коштів мають бути сплачені відсотки за депозитом і повернутий сам депозит.

Отже, надійність банку в тому числі визначається надійністю його позичальників, платоспроможністю та дисципліною платників за кредитами.

Класифікація кредитів

НБУ аналізує якість кредитних портфелів усіх банків в Україні та регламентує процедуру кредитної оцінки самими банками позичальників та застави, яку надає позичальник. Також НБУ збирає інформацію щодо виконання своїх зобов'язань позичальниками протягом дії кредитних договорів з банками.

Залежно від того, чи вчасно позичальник сплачує відсотки і чергові платежі з повернення основної суми боргу, кредит відноситься до певної категорії якості.

Всього є п'ять категорій: якщо кредит оплачується вчасно, він має першу категорію, якщо кредит безнадійний, позичальник нічого не сплачує, і повернути кошти неможливо, — це п'ята категорія якості кредитної операції.

Вивчаючи звітність банків, кожен може оцінити відношення сумнівних та безнадійних позик (четверта і п'ята категорії відповідно) до всіх кредитів. Чим вищий цей показник, тим гірша якість загального портфеля, тим менше позичальників сплачують відсотки та повертають кошти вчасно.

Великий не означає надійний

1 жовтня 2016 року в державному Укрексімбанку цей показник становив близько 45%, а в державному Ощадбанку — близько 49%.

Це означає, що майже половина виданих кредитів цими установами не обслуговується, клієнти не сплачують ні відсотки, ні тіло кредиту! Більше того, повернення цих позик взагалі є доволі сумнівним. А ці банки, до речі, є одними з лідерів з приросту депозитних вкладів населення та бізнесу.

Традиційно іноземні банки викликають у наших громадян більше довіри, але наявність іноземного капіталу теж не є запорукою ефективного управління.

Так, лідером щодо обсягів позик четвертої та п'ятої категорій є "ВТБ банк", основний акціонер якого — РФ. На частку сумнівних та безнадійних кредитів там припадає понад 88%. А цей банк посідає 12 місце за об'ємами строкових вкладів населення і 15 місце — за об'ємами строкових вкладів бізнесу в Україні!

Інші банки з російським капіталом показують не менш сумнівні результати.

Зокрема, Промінвестбанк, основний акціонер — російський Внєшекономбанк, має понад 54% поганих кредитів (11 місце в Україні за об'ємами строкових вкладів населення), Сбербанк, дочірній банк Сбербанку, РФ, — 46% (десяте місце в Україні за об'ємами строкових вкладів населення та бізнесу), "ВіЕс банк", ключовий учасник у структурі власності Сбербанку, РФ, — 46%.

До переліку банків з високим рівнем проблемних кредитів потрапили й інші банки з іноземним капіталом. Укрсоцбанк (п'яте місце за вкладами населення) має близько 50% таких позик, Правексбанк — понад 49%, "Універсал банк" — понад 43%, "Піреус банк МКБ" — понад 54%.

Серед банків з українським капіталом першої групи картина краща. Виділяється тільки "Банк кредит Дніпро" з показником понад 40% сумнівних кредитів.

Знання зберігають гроші

Усього на сайті НБУ наведені показники роботи ста банків, тож кожен може ознайомитися з ними онлайн. Треба пам'ятати, що, розміщуючи кошти на депозитному рахунку, ви доручаєте банку розпоряджатися ними.

Отже, аналізуйте результати діяльності банку, якому збираєтеся довірити заощадження. Від ефективного менеджменту банку залежить його надійність.

Базова функція фінансових установ за століття історії банківської справи не змінилася. Вона полягає у тому, щоб залучати кошти у клієнтів та ефективно розміщувати їх у кредитах, заробляючи відсотки для себе та своїх вкладників.