Від пороху до одягу. Як відроджується промислове коноплярство

Фюзеляжі літаків, порох для снарядів, блоки для будівництва, стаканчики та одяг – це неповний перелік того, що можна виробляти з промислової коноплі.

На початку 20 століття в Україні налічувався 1 млн га посівів цієї рослини та діяли близько 30 заводів з її переробки. У 2024 році, за різними оцінками, поля під промисловими коноплями ледь покривають 3 тис. га.

Коли у 1961 році ООН віднесла коноплі до наркотичних речовин, поставивши їх в один ряд з героїном, посіви у світі почали знищувати, а галузь ставала дедалі більш регульованою. З того часу виробництво продукції з промислових конопель у світі впало з 450 тис тонн за рік до 100 тис тонн на початку 1990-х і продовжувало падати. Лише у 2020 році канабіс виключили з цього переліку.

Поки Україна лише приглядається до "старої нової" культури, Китай, США та країни ЄС швидко збільшують її посіви та надають галузі державну підтримку.

У серпні в Україні набув чинності закон, який легалізував медичний канабіс. Цей документ також містив зміни щодо промислових конопель. Зокрема, він прибрав десятки перешкод для їх вирощування та переробки.

Крім того, що ця галузь перспективна з економічної точки зору, промислові коноплі можуть оживити землі на деокупованих територіях та застосовуватися у виробництві пороху для снарядів.

Зміни, на які чекали роками

Канабіс поділяють на різні типи залежно від вмісту психоактивної речовини тетрагідроканабінол (ТГК). В Україні донедавна допустимий вміст ТГК для промислових (технічних) конопель становив до 0,08%.

В Офісі ефективного регулювання (BRDO) наголошували, що такий рівень надзвичайно низький та обмежував українських виробників у конкуренції на міжнародному ринку. У США, Канаді, країнах ЄС та Китаї дозволений рівень ТГК в промислових коноплях набагато вищий і становить 0,3%.

Зміни до законодавства, які набули чинності 16 серпня, підвищили допустимий рівень ТГК в промислових коноплях удвічі, до 0,2%, з перспективою виходу на показник 0,3% у 2027 році. Крім того, новий закон скасував десяток бюрократичних перешкод, які обмежували коноплярство в Україні.

"Раніше слід було отримати дозвіл на вирощування конопель від Нацполіції. Для отримання дозволу необхідно виконувати певні умови, а вони такі, що виконати їх неможливо. Далі – ліцензія від Держлікслужби. З цією ліцензією ви йдете в Кабмін і отримуєте квоту на вирощування. Проте Кабмін не виділяв квоти", – розповідає засновник компанії-переробника Ukrainian Hemp Юрій Марчук.

Не лише медичний: як держава змінила ринок технічного канабісу і що з ним можна робити?

Нині кожен охочий вирощувати технічні коноплі має зробити кілька кроків.

Перший – внести свої дані в реєстр виробників технічної коноплі, який до кінця року планує запустити Міністерство аграрної політики і продовольства. Там вказуються дані про сорт, який сіє аграрій, та про відповідні земельні ділянки.

Реєстр уже готовий до запуску, наказ про це перебуває на реєстрації в Мін’юсті, зазначив директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак.

Другий – провести дві експертизи зразків конопель на предмет вмісту в рослині ТГК в допустимих межах: у період цвітіння і перед збором урожаю.

З експертизами може виникнути проблема, побоюється Марчук. Їх можуть здійснювати лише сертифіковані криміналістичні лабораторії, а таких в Україні лише дві. При цьому час на збір урожаю обмежений, а без другого аналізу його проводити не можна. Отже, частина врожаю може пропасти.

Хто і чому вирощує коноплі в Україні

Попри жорсткі обмеження, невеликі аграрії вирощували коноплі. Окремі агрохолдинги – "Агротрейд", "Велес арс", "Арніка" – виділяли під цю культуру частину земель. Є компанії, які спеціалізуються на промисловій коноплі та її переробці, наприклад, "Марижани", яка працює в текстильній промисловості.

За словами Віштака, найбільше площ під промисловими коноплями – у Сумській, Чернігівській та Житомирській областях. Менші площі, до 100 га, господарства засівають у Київській, Вінницькій та Волинській областях.

В "Агротрейді" під технічні коноплі відведені понад 200 га на Чернігівщині. Директор агропромислового департаменту компанії Олександр Овсяник каже, що в цю культуру інвестували з 2022 року в пошуках шляхів збільшення дохідності гектара.

"З промисловими коноплями за вигодою може зрівнятися хіба що гібридизація (схрещування різних видів – ЕП) насіння. Фінансовий результат – 1000-1300 доларів на гектар завдяки комбінованому збиранню: окремо – насіння, окремо – костриці (здерев’яніла частина стебла – ЕП). Для порівняння: прибуток з кукурудзи був близько нуля, соняшнику – 300-500 доларів", – розповідає він.

Нічого наркотичного, лише бізнес. Що дасть Україні легалізація медичного канабісу

Серед переваг промислових конопель засновник індустріального парку HEMPY UA Андрій Алечко називає нижчу від багатьох "традиційних" культур потребу в пестицидах, короткий вегетаційний період (120 днів), стійкість до посухи, що дозволяє її вирощувати, зокрема, у південних регіонах України.

Крім того, коноплі можуть перероблятися повністю, включно з корінням. З гектара, за його словами, можна зібрати 5 тонн біомаси для переробки.

Крім того, коноплі поглинають багато вуглецю: на 1 га – 9-15 тонн СО2, що співмірно з невеликим лісом, ідеться в довідці Єврокомісії. Марчук зазначає, що завдяки цьому коноплі мають найміцніше волокно серед інших рослин.

У Мінагрополітики прогнозують, що площі полів під коноплями у 2025 році можуть зрости до 8 тис. га. Таку цифру декларують аграрії, які вже займаються коноплярством, і ті, які планують найближчим часом почати таку діяльність.

Замкнене коло виробників і переробників

Переробка – вузьке місце українського коноплярства. "У нас є три мануфактури, де доробляють зібраний урожай. Його не просто сушать, а й очищають. Проте великих заводів з глибинної переробки наразі немає", – розповідає Віштак.

На відсутності переробки наголошують і в "Агротрейді", де поки не планують нарощувати площі цієї культури. За словами Овсяника, є проблема з реалізацією коноплі. "Місцевий виробник не забере багато: посієш 1000 гектарів – забезпечиш пів України. Без власних заводів немає можливості розширюватися", – пояснює він.

Потужностей з доробки потрібно багато, адже сировину з конопель не вигідно везти понад 100 км. Утворюється замкнене коло: аграрії не хочуть розширювати посіви, бо немає ринку збуту, а переробники не будують заводи, бо недостатньо сировини. Попри це перші проєкти вже з’являються.

У листопаді "Марижани" планують запустити власний завод з первинної переробки конопляної трести (соломи) на довге волокно. Компанія вирощує коноплі на 850 га орендованої землі, а також планує закуповувати сировину в інших фермерів, чим завантажить 40% потужностей у перший рік роботи.

Змішали коноплі з грибами й отримали заміну пластику. Як стартап S.Lab виготовляє екологічну упаковку

Ukrainian Hemp – завод, який почали будувати на Черкащині в перший рік великої війни. Інвестиції сягнули 2 млн євро. Він займається первинною переробкою конопель на волокно і костру, а також виготовляє насіння, якого в Україні бракує. Крім того, завод вироблятиме конопляний аналог традиційної целюлози, який можна використовувати для виробництва пакувального матеріалу.

Для повноцінного запуску не вистачає обладнання для кінцевого пакування, проте виробничі потужності вже встановлені і перші партії поїхали в ЄС.

"Навколо нашого заводу будуть гуртуватися інші підприємства, які перероблятимуть волокно на різні матеріали. Зараз за годину ми переробляємо тону соломи, це мала продуктивність. Якщо з'явиться сировина, ми зможемо працювати в дві зміни, поставимо додаткові лінії. Нам є куди рости, але питання в тому, куди це все дівати", – зазначає засновник Ukrainian Hemp.

Ще один приклад інвестицій у переробку конопель під час війни – індустріальний парк Hempy UA, розташований на 42 га на Рівненщині. Його зареєстрували в жовтні 2023 року. Як повідомляло Мінекономіки, у парку вироблятимуть текстиль та харчову продукцію, а в майбутньому – будівельні та меблеві матеріали, біопластик та біопаливо. Усе це потребуватиме 119 млн євро інвестицій.

Наразі власники Hempy UA чекають на обладнання, отримують дозволи, наприклад, на електрику, та домовляються з майбутніми резидентами. Алечко каже, що для першого запуску виробництва їм знадобиться рік.

Ключовим питанням, від якого залежатиме запуск виробництва, буде достатність сировини, зазначає він. "Нам потрібно багато сировини. Зараз в Україні підприємства можуть переробляти 800 кілограмів за годину, а наше обладнання зможе переробляти 5-7 тонн за годину. Для цього потрібен посівний банк, але його виробники не можуть забезпечити матеріалом", – розповідає Алечко.

Перші у світі. Як український стартап Rekava створює свічки та стаканчики з кавової гущі

Насіння виробляють розташовані на Сумщині, близько до кордону з Росією, Інститут луб’яних культур та Інститут сільського господарства північного сходу НААН. Вони досліджують сорти промислових конопель ще з радянських часів.

Порівняно із сортами з Євросоюзу українські сорти мають переваги: низький рівень ТГК, вищу врожайність та висоту 2,5-3 м (сорти з ЄС – до 2 м).

Через активні бої на Сумщині здобутки інститутів опинилися під загрозою та потребують евакуації. Міністерство аграрної політики ще навесні зверталося до НААН щодо необхідності релокації, аби не втратити цінний банк.

"Недавно зустрічався з президентом академії Ярославом Гадзалом і нагадав йому про цей лист. Він пообіцяв, що питання в них на контролі. Посіви цього року вони не можуть зібрати, бо над полями літають дрони-розвідники росіян. Гадзало пообіцяв, що найближчим часом вони релокують інститут", – запевняє Віштак.

Можливості та обмеження конопель

Світовий ринок волокна промислових конопель швидко росте. Якщо у 2022 році він оцінювався 5,7 млрд дол, то до 2030 року може зрости до 23,5 млрд дол. Конопляну продукцію можна використовувати в побуті і важкій промисловості.

Однак є сфери, де ця рослина може стати для України стратегічною. Наприклад, з конопель виготовляють целюлозу, яку країна імпортує. "З гектара коноплі можна зробити стільки ж целюлози, скільки з чотирьох гектарів лісу. Однак ліс треба вирощувати 25 років, а конопля – поновлюваний ресурс", – каже Марчук.

Таку целюлозу можна використовувати для виробництва картону, пакувань та одноразового посуду, які мають великий попит на внутрішньому ринку і в ЄС.

Шкіра з грибів. Як український стартап виготовляє екологічний матеріал

Целюлозу також можна перетворити на тринітроцелюлозу, тобто бездимний порох, який підходить для деяких снарядів та патронів. Біопластик з конопель використовують у машино- та літакобудуванні, наприклад, у виробництві дронів, адже він легкий та міцний, кажуть у Мінагрополітики.

Косметика, фармацевтика, блоки для утеплення житла, одяг, взуття, біопаливо – короткий перелік конопляної продукції. Проте для країни, що воює, коноплі можуть відіграти ще одну роль.

"Коноплі за короткі терміни забирають із землі шкідливі речовини – від важких металів до радіонуклідів. Дешевше два роки сіяти коноплі за державної підтримки, використати врожай у технічних цілях та оздоровити землю, ніж витратити кошти на консервацію і нічого не отримувати десять років, чекаючи, коли важкі метали розпадуться природним чином", – зазначає Віштак.

Найбільші у світі поля під технічними коноплями розташовані в Канаді, Китаї та ЄС, передусім – у Франції (60% виробництва ЄС). Євросоюз навіть має програму розвитку коноплярства і дотує агровиробників у Франції, Польщі та Румунії.

Український ринок далекий від таких цифр. Від цього походять і проблеми галузі.

Алечко найбільшою проблемою вважає складність збирання культури, адже через висоту стебла для збору врожаю потрібна спеціальна техніка, яка виробляється лише за кордоном. Українські виробники аграрної техніки не беруться за нові розробки, поки не буде достатнього попиту на ринку.

Овсяник скаржиться на відсутність зареєстрованих засобів захисту рослин, гербіцидів та добрив для конопель: "Ми два роки досліджували гербіциди на посівах, створили R&D. Із 40 варіантів залишилися три. Скоро опублікуємо рекомендації. Ми пройшли цей шлях, а нові гравці зіткнуться з труднощами".