Чому новій наглядовій раді Ощаду знадобилось сім місяців, щоб розпочати роботу, "Укрнафта" знову звітує про прибутки на Facebook

Корпоративне управління держпідприємств

Уряд затвердив план заходів з імплементації програми ОЕСР для України. 3 листопада 2023 року Кабінет Міністрів зробив крок у напрямку виконання плану дій ОЕСР для України. Ми вибрали ключові пункти, що стосуються держпідприємств.

[План дій відповідає проєктам, зазначеним у чотирирічній програмі, яку ОЕСР та уряд України запустили 7 червня 2023 року. Докладніше про програму читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

У 2024-2025 роках буде переглянуто політику щодо вдосконалення фінансового ринку та корпоративного управління для відновлення. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Мініекономіки, Мінфін, Фонд держмайна (ФДМУ), Нацбанк та інші центральні органи виконавчої влади мають надати інформацію на запит ОЕСР.

У 2023-2024 роках Мінекономіки, ФДМУ, НКЦПФР та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) мають посилити спроможність виконувати рекомендації ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств в Україні.

План також передбачає покращення співпраці між українським урядом та Комітетом з корпоративного управління ОЕСР і його Робочою групою з питань державної власності та практики приватизації. Для цього Кабмін має подати запити до ОЕСР про приєднання до Комітету та Робочої групи відповідно. Терміни виконання не визначено.

Ще один пункт – запровадження Рекомендації Ради ОЕСР щодо керівних принципів корпоративного управління держпідприємств у 2024 році. Для цього українське законодавство має бути приведене у відповідність до положень Рекомендації.

[На практиці це означає дотримання Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств. Україна подала заявку на приєднання до дотримання цих Керівних принципів у 2020 році. – SOE Weekly.]

Наглядова рада "Ощадбанку" розпочала роботу. 14 листопада 2023 року розпочала роботу наглядова рада "Ощадбанку", яка обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука.

[Раніше ми повідомляли, що у квітні 2023 року Кабмін затвердив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради "Ощадбанку". Незрозуміло, чому наглядовій раді знадобилось майже сім місяців, щоби нарешті розпочати свою роботу.

Новими членами наглядової ради, затвердженими у квітні, стали Міхал Крупінські, Володимир Лавренчук, Елізабет Нельсон та Філіп Хізлі. Ще два члени – Хуан Енріке Перес Калот та Антон Пятигін – зберегли свої місця в наглядовій раді з попередньої каденції. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Як зазначено на сайті "Ощадбанку", до наглядової ради надалі входять ті самі три представники держави, що й у попередній каденції: Юлія Пашко (від Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики), Роза Тапанова (від Кабміну) та Олександр Роднянський (від президента України).

[Згідно з розпорядженням Кабміну про призначення незалежних членів наглядової ради "Ощадбанку", їх було призначено строком на три роки з дати вступу на посаду всіх незалежних членів наглядової ради. Відповідно до Закону про банки, члени наглядової ради вступають на посаду після погодження їхньої кандидатури Національним банком України (НБУ).

Згідно з Положенням НБУ про ліцензування, процедура погодження керівників банків може тривати до 90 днів із дня подання банком до НБУ повного пакету документів. Крім того, банківське законодавство передбачає, що у випадку повторного призначення особи на посаду, її кандидатуру не потрібно погоджувати з НБУ.

Згідно з базою даних НБУ:

• Володимир Лавренчук був погоджений НБУ 24 липня 2023 року, а вступив на посаду 27 липня 2023 року – тобто, через 3 місяці після призначення Кабміном.
• Міхал Крупінський та Елізабет Нельсон були погоджені НБУ 14 серпня 2023 року та вступили на посади 16 серпня 2023 року – тобто, через понад 3 місяці після призначення Кабміном.
• Філіп Хізлі був погоджений НБУ 1 листопада 2023 року та вступив на посаду 2 листопада 2023 року – тобто, через понад 6 місяців після призначення Кабміном.

[Незрозуміло, чому погодження кандидатури Хізлі зайняло стільки часу. – SOE Weekly.] 

Що стосується Хуана Енріке Переса Калота та Антона Пятигіна, яких було перепризначених незалежними членами наглядової ради, то їхні кандидатури не потребували погодження з НБУ і, як зазначено у базі НБУ, продовжили обіймати свої посади.

Згідно з даними на сайті "Ощадбанку" та бази даних НБУ, колишні представники держави також продовжили працювати в новому складі наглядової ради.

Таким чином, станом на 16 серпня 2023 року наглядова рада "Ощадбанку" вже складалася з 8 членів, у тому числі 5 незалежних, які вступили на свої посади – таким чином мала правомочний склад наглядової ради. Відтак, незрозуміло, чому наглядова рада чекала майже 3 місяці, щоби провести своє перше засідання. Крім того, незрозуміло, чи отримували члени наглядової ради винагороду протягом цього періоду – SOE Weekly.]

В "Ощадбанку" також зазначили, що Лавренчук має 36-річний досвід роботи в банківській сфері, з них 27 років на керівних посадах в "Ощадбанку" та "Райффайзен Банку Аваль". З 2020 року Лавренчук є керівником українського офісу NEQSOL Holding з фокусом на інвестиційну діяльність та управління портфелем активів та членом наглядової ради Vodafone Україна.

Також було повідомлено, що наглядова рада "Ощадбанку" обрала голів комітетів ради: 

• Елізабет Нельсон – комітету з питань ризиків та комплаєнсу;
• Хуан Енріке Перес Калот – комітету з питань аудиту;
• Володимир Лавренчук – комітету з питань призначень та винагород;
• Олександр Роднянський – комітету з питань стратегії та трансформації.

Енергосектор

Директор "Укрнафти" заявив, що компанія подвоїла чистий прибуток за перший рік під державним управлінням; фінансова або інша офіційна звітність недоступна. 14 листопада 2023 року директор "Укрнафти" Сергій Корецький повідомив на своїй сторінці у Facebook про результати компанії за перші 12 місяців роботи після її вилучення державою. Він зазначив, що за 2023 рік компанія прогнозує дохід у розмірі 95 млрд грн, що більше ніж вдвічі перевищить середньорічний показник за останнє десятиліття.

За словами Корецького, чистий прибуток "Укрнафти" за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн, а на поточний момент перевищив 20 млрд грн.

"Це набагато більше, ніж за попередні роки. Для порівняння, кумулятивний результат за попередні 10 років – мільярдні збитки," – зазначив Корецький.

[Нам не вдалося знайти в публічному доступі офіційної аудійованої фінансової звітності компанії за 2021 рік, 2022 рік або перше півріччя 2023 року, яка могла би підтвердити цю інформацію.

Відповідно до законодавства України, акціонерні товариства (АТ), особливо публічні, зобов’язані оприлюднювати різні види інформації про свою діяльність, включаючи фінансову звітність.

Проте, з початком повномасштабного російського вторгнення Комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) дозволила не публікувати відповідну інформацію. У червні НКЦПФР прийняла рішення, згідно з яким з 1 січня 2024 року АТ будуть зобов’язані відновити розкриття інформації, включно з інформацією, яку не було розкрито протягом минулих періодів, коли їх було звільнено від цього обов'язку. – SOE Weekly.]

Корецький додав, що за перше півріччя 2023 року компанія також сплатила 12,3 млрд грн податків, з яких 3,3 млрд грн – податок на прибуток. За його словами, план податкових платежів за весь 2023 рік – 27 млрд грн, в тому числі – близько 5 млрд грн податку на прибуток.

"Для прикладу, за останні 10 років було сплачено 12 млрд грн податку на прибуток. Відповідно, тільки за 2023-й компанія перерахує до держбюджету в 5 разів більше коштів, ніж було в середньому протягом 2012-2021 років," – заявив керівник "Укрнафти".

Водночас, плани "Укрнафти" збільшити видобуток нафти, основного продукту компанії, на 6% у 2023 році порівняно з 2022 роком, не здійсняться, додав Корецький. Видобуток нафти зросте, але буде нижчим, ніж очікувалося; у той же час, видобуток газу перевищить заплановані показники, сказав він.

[Корецький не уточнив, який видобуток або зростання видобутку нафти чи газу прогнозується станом на зараз. – SOE Weekly.]

За словами Корецького, "Укрнафта" готується виплатити щонайменше 6 млрд грн дивідендів за 2023 рік. Він пояснив, що цю суму розраховано за мінімальною ставкою 30% від чистого прибутку [встановленою законодавством – SOE Weekly], а остаточно її буде визначено рішенням акціонерів [які можуть прийняти рішення про вищий рівень виплати дивідендів – SOE Weekly], але навіть в такому випадку це буде більше за загальний результат останніх 10 років.

Раніше ми повідомляли, що затверджений Кабміном фінплан "Укрнафти" на 2023 рік передбачає 74 млрд грн чистого доходу від операційної діяльності, 12 млрд грн чистого прибутку та 25 млрд грн податкових платежів.

У травні Корецький також повідомив, що "Укрнафта" заробила близько 7 млрд грн чистого прибутку в січні-квітні 2023 року. [Цей показник, скоріше за все, є неаудійованим. Ми не знайшли відповідної фінзвітності у публічному доступі. – SOE Weekly.]

Згодом ми писали, що у своєму аналізі для Forbes Україна економіст CASE Україна Василь Поворозник піддав сумніву заяви Корецького про квартальні прибутки компанії, зниження витрат, збільшення видобутку та прозорість.

Він дійшов висновку, що на фінансові результати "Укрнафти" вплинули два фактори: зростання ринкових цін на бензин і дизпаливо (45% і 54% відповідно) та продаж "Укрнафтою" газу, який компанія отримала у рахунок виплати їй історичного боргу "Нафтогазом".

Поворозник також заявив, що фінансова звітність, оприлюднена "Нафтогазом" – мажоритарним акціонером "Укрнафти", який включає її звітність до своєї консолідованої звітності – не узгоджується із цифрам, які назвивав Корецький.

Раніше ми також повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) були вилучені "для потреб держави" та передані Міністерству оборони 6 листопада 2022 року. Колишнього гендиректора мережі АЗС WOG Сергія Корецького було призначено директором "Укрнафти" та "Укртатнафти" 8 та 10 листопада 2022 року відповідно.

"Нафтогаз" продовжує поглинати газорозподільні компанії Фірташа. 13 листопада 2023 року ТОВ "Газорозподільні мережі України" (бренд "Газмережі"), дочірня компанія "Нафтогазу", повідомила, що "Закарпатгаз" перейшов під контроль держави та приєднався до Групи "Нафтогаз".

За cловами "Газмереж", "Закарпатгаз" став 19-м облгазом, який перейшов під контроль держави з початку року.

"Закарпатгаз" постачає газ 278 тис домогосподарств та понад 4 тис юридичних осіб. Тарифи, особові рахунки та платіжні реквізити для мешканців Закарпатської області залишаються незмінними.

["Закарпатгаз" входив до групи компаній "Регіональна газова компанія" (РГК) магната-втікача Дмитра Фірташа. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входили до "РГК" Фірташа.

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерства". "Нафтогаз" у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано "Чорноморнафтогазу".

Раніше у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухилення від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу".) Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту цих облгазів.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.

Згодом ми повідомляли про наступну хвилю поглинання газорозподільних компаній Фірташа, які також входили до складу "РГК". Про "Сумигаз", "Вінницягаз" та "Дніпропетровськгаз", "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз", "Миколаївгаз", "Черкасигаз", "Волиньгаз" та "Чернігівгаз" читайте докладніше у наших попередніх дайджестах.

Крім цього ми писали, що філії "Нафтогазу" отримали ліцензії на діяльність від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в шести областях, де раніше працювали облгази Фірташа.

"Укренерго" співпрацюватиме з Hyundai над модернізацією системи передачі електроенергії. 14 листопада 2023 року "Укренерго" повідомило, що підписало меморандум про взаєморозуміння з південнокорейською компанією Hyundai Engineering & Construction (Hyundai E&C) щодо спільного вивчення можливості розвитку системи передачі електроенергії в Україні.

Угода стосується спільного вивчення можливостей співпраці Hyundai E&C та "Укренерго".

Оператор мережі нагадав, що на саміті G20 уряд Південної Кореї заявив про готовність виділити 2,3 млрд дол протягом двох років на відновлення української інфраструктури. "Укренерго" готове сприяти як Hyundai E&C, так і іншим компаніям в ефективному вивченні інвестиційної привабливості енергетичних проєктів, зазначили в компанії.

Група "Нафтогаз" сплатила понад 75 млрд грн податків за 10 місяців 2023 року. 14 листопада 2023 року Група "Нафтогаз" повідомила, що за січень-жовтень 2023 року сплатила до державного бюджету 69,8 млрд грн податків.

За словами компанії, це становить 11,5% від загальних податкових надходжень України за цей період.

Крім того, до місцевих бюджетів було сплачено майже 6 млрд грн, додали в "Нафтогазі".

Раніше ми писали, що Група "Нафтогаз" сплатила 33 млрд грн податків за перші чотири місяці (січень-квітень), понад 48 млрд грн за перші сім місяців (січень-липень), та понад 70 млрд грн за перші дев'ять місяців (січень-вересень) 2023 року. Докладніше читайте в наших попередніх дайджестах.

Оборона

Україна щомісяця виробляє десятки аналогів "Шахедів". 15 листопада 2023 року міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що одне з українських держпідприємств щомісяця виробляє десятки так званих "українських Шахедів" – аналогів безпілотників іранського виробництва, які використовують російські війська.

Камишін також зазначив, що багато компаній, які виробляють безпілотники, бачать можливість використовувати державні заводи, коли їм не вистачає ресурсів для того, щоби робити це самотужки. Міністр навів приклад, коли сервісний центр на державному заводі допоміг невеликим приватним компаніям із виробництва безпілотників.

Раніше ми писали, що гендиректор "Української оборонної промисловості" ("УОП") Герман Сметанін підтвердив, що Україна має аналог "Шахеда" , але також має більш потужні моделі, оскільки "Шахед" не літає так далеко. "Ми зосередилися на виробництві більш складних і дорогих моделей, з більш високими характеристиками," – сказав Сметанін. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Арештовані активи під управлінням АРМА продаватимуть через Прозоро. Кабінет Міністрів прийняв рішення, у відповідності до якого арештовані активи, що перебувають в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), будуть реалізовуватися через онлайн-аукціони в системі Прозоро.Продажі, повідомило Мінекономіки 14 листопада 2023 року.

[На момент написання цього дайджесту постанови Кабміну у відкритому доступі не було. – SOE Weekly.]

Таке рішення мінімізує ризики втручання та забезпечить прозорість, пояснили в міністерстві.

За словами міністерства, ухвалені зміни також:

• забезпечать збільшення надходжень до держбюджету;
• дозволять потенційним покупцям та інвесторам змагатися за активи за прозорими правилами;
• дозволять розблокувати можливість продажу арештованих активів за кордоном.

За словами заступника міністра економіки Олексія Соболева, до схвалення постанови відбір організаторів аукціонів з продажу арештованого майна був непрозорим і містив корупційні ризики. "Тепер вся інформація про те, які арештовані активи продаються, кому та за скільки – буде відкритою та публічною," – сказав він.

За словами Соболева та АРМА, зміни дозволять продати 92-метрову яхту Royal Romance, яка зараз перебуває у Хорватії. Вона належала українському політику і соратнику Кремля Віктору Медведчуку. Після того, як Україна звинуватила його в державній зраді, Росія забрала його до себе в рамках обміну полоненими.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.