Корпоратизацію "Укроборонпрому" розпочато – тепер офіційно; "ДТЕК" ймовірно заробляє на "Енергоатомі" – НКРЕКП

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін із затримкою у шість тижнів таки оприлюднив постанову про корпоратизацію "Укроборонпрому". 4 травня 2023 року Кабінет Міністрів опублікував постанову про перетворення державного концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість".

[Як ми повідомляли раніше, Кабмін заявив, що прийняв відповідне рішення про корпоратизацію "Укроборонпрому" 21 березня 2023 року. Згодом ми писали, що корпоратизація "Укроборонпрому" ще не розпочалася, оскільки постанову уряду ще було не оприлюднено. – SOE Weekly.]

Згідно з протоколом засідання уряду, який потрапив у розпорядження видання liga.net, на доопрацювання постанови давався лише один день, але в результаті публікація постанови затягнулася на шість тижнів.

Голова фракції "Слуга народу" та колишній член наглядової ради "Укроборонпрому" Давид Арахамія пояснив, що новий міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин "призупинив [публікацію] на деякий час, щоб розібратись".

[Незрозуміло, чому Олександр Камишин призупинив публікацію постанови, яка вже була затверджена Кабміном, і чи має він на це відповідні повноваження.

Раніше ми повідомляли, що 21 березня 2023 року Верховна Рада призначила колишнього очільника "Укрзалізниці" Камишина новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості. – SOE Weekly.]

Публікація постанови офіційно запускає корпоратизацію "Укроборонпрому". Постанова передбачає створення акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (скорочено – "УОП") шляхом перетворення державного концерну "Укроборонпром".

Статутний капітал компанії становитиме 237 мільйонів гривень. Також були опубліковані статут "УОП" та положення про її наглядову раду, які також були затверджені в березні.

Згідно зі статутом, метою створення "УОП" є зміцнення обороноздатності України, здійснення ефективного управління, інвестиційного та інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу України, а також регулювання, контроль та координація діяльності суб'єктів господарювання в оборонно-промисловому комплексі.

Єдиним засновником та акціонером компанії є держава в особі Кабінету Міністрів.

Згідно зі статутом, "УОП" має сплачувати державі щорічні дивіденди у розмірі 30% від прибутку не пізніше 1 вересня.

Органами управління компанії будуть загальні збори [у ролі яких виступатиме Кабінет Міністрів – SOE Weekly], наглядова рада та генеральний директор.

Наглядова рада має складатися з шести членів – трьох незалежних і трьох представників держави. Їхні повноваження триватимуть три роки. До повноважень наглядової ради, зокрема, належатиме призначення генерального директора.

Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення "Укроборонпрому", включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління державних підприємств.

Раніше ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації "Укроборонпрому".

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство. Уряд також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств "Укроборонпрому" на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

Суд заочно заарештував двох підозрюваних у розкраданні 500 млн грн з "ОГХК" та "ОПЗ". 4 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про  обрання колишньому в.о. директора "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК") запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не назвала ім'я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Артура Сомова. За даними прокуратури, Сомов є одним з учасників злочинної організації, яка протягом 2019-2021 років викрала понад 500 мільйонів гривень з "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ") та "ОГХК".

8 травня 2023 року ВАКС також ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому в.о. директора "ОПЗ" Миколи Парсентьєва.

Як у випадку з Сомовим, так і з Парсентьєвим, після їх затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішуватиме питання про застосування цих запобіжних заходів, додали в САП.

Раніше ми повідомляли, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яке очолював колишній голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитро Сенниченко. Більше про цю справу читайте у нашому попередньому дайджесті.

Також ми писали, що суд дав дозвіл на арешт колишнього радника Сенниченка Юрія Липка та колишнього в.о. директора "ОПЗ" Миколи Синиці.

Пізніше ми повідомляли, що підозрюваних у цій справі, серед яких Сенниченко, Парсентьєв та Сомов, оголошено в розшук. Більше читайте у нашому попередньому дайджесті.

Енергосектор

"Нафтогаз" сплатив 33 млрд грн податків за перші 4 місяці 2023 року. 8 травня 2023 року "Група Нафтогаз" повідомила, що сплатила майже 33 млрд грн до державного та місцевих бюджетів за січень-квітень 2023 року.

За даними компанії, це становить 15% від загальних податкових надходжень України за цей період.

За словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, лише у квітні "Група Нафтогаз" сплатила 6,2 млрд грн податків – майже 13% усіх податкових надходжень у квітні.

Чернишов зазначив, що виробники тепла оплатили лише 41% вартості використаного газу, і закликав органи місцевого самоврядування погасити або реструктуризувати свої борги перед компанією. Домогосподарства, які купують газ безпосередньо у "Нафтогазу", оплатили близько 80% від загальної вартості.

Раніше ми повідомляли, що 18 квітня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив нормативні значення для розрахунку дивідендів держпідприємств за 2022 рік. "Нафтогаз" має перерахувати 30%, а решту прибутку спрямувати на закупівлю природного газу, видобутого в Україні.

Ще раніше ми повідомляли, що за попередніми результатами 2022 року, "Нафтогаз" очікує збитків у розмірі 40 млрд грн. Якщо "Нафтогаз" закінчить 2022 рік із збитками, він не зможе виплатити дивіденди.

Причиною збитків Чернишов назвав значну дебіторську заборгованість, яка виникла через використання державою обігових коштів "Нафтогазу" для задоволення потреб споживачів енергоносіїв.

Він повідомив, що в основі дебіторської заборгованості компанії лежать три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), борг облгазів і газорозподільних компаній (76 млрд грн) та зобов'язання за покладеними спеціальними обов’язками (ПСО) на 2022-2023 роки (158 млрд грн).

[Схоже, що якщо "Нафтогаз" отримає компенсацію за ПСО з держбюджету, як очікується, чистий фіскальний вплив буде негативним. – SOE Weekly.]

Регулятор розслідує ймовірні маніпуляції на ринку на користь "ДТЕК" за рахунок "Енергоатому". 9 травня 2023 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала розслідування порушень законодавства на ринку електричної енергії.

Метою є з'ясувати, чи завдала енергетична компанія "ДТЕК" фінансових збитків НАЕК "Енергоатом". "ДТЕК" належить українському мільярдеру Рінату Ахметову.

Розслідування стосується компаній "Енерго-газ", "Енергозахід", дочірніх компаній групи  "ДТЕК" – "ДТЕК Західенерго", "ДТЕК Дніпроенерго", "ДТЕК Курахівська ТЕС", "Д.Трейдінг", а також державного оператора атомної енергетики "Енергоатом" і державного енерготрейдера "ЕКУ".

НКРЕКП проаналізує діяльність цих компаній на ринку електроенергії України з 1 лютого по 30 квітня 2023 року, зокрема на ринку "на добу наперед" (РДН) та балансуючому ринку (БР).

[Існує чотири сегменти ринку: (i) ринок двосторонніх договорів, (ii) ринок "на добу наперед", (iii) внутрішньодобовий ринок та (iv) балансуючий ринок.

В ідеалі, покупці та продавці торгують за допомогою (i) двосторонніх контрактів. Однак, оскільки виробництво та споживання електроенергії є дуже мінливими, і точно спрогнозувати їхні неможливо, додаткові обсяги торгуються в сегментах (ii) та (iii). Якщо не вдається повністю згладити коливання за рахунок цих сегментів, задіюється сегмент (iv) – балансуючий ринок.

Якщо виникає дефіцит електроенергії, ціна на балансуючому ринку є високою – оскільки продавці не мають іншого способу купити її, якщо вони не купили необхідні обсяги в сегментах (i), (ii) або (iii). У випадку надлишкової пропозиції ціна є низькою. – SOE Weekly.]

НКРЕКП заявляє, що виявила можливі порушення, такі як обмеження конкуренції та/або обмежувальні договірні практики на ринку.

Поведінка цих учасників ринку могла призвести до значного зменшення обсягів продажу електроенергії "Енергоатомом", створення значної надлишкової пропозиції електроенергії [на ринку "на добу наперед" – SOE Weekly], зазначає регулятор.

Про ймовірну схему раніше повідомлялося в соцмережах та ЗМІ. Згідно з цими повідомленнями, "Енергоатом" не зміг продати частину своєї електроенергії на ринку "на добу наперед" у березні через високі ціни. Замість цього він був змушений продавати її за значно нижчою ціною на балансуючому ринку, в першу чергу "ДТЕК".

В результаті "Енергоатом" заробляв символічну 1 копійку за мегават-годину замість щонайменше 2600 грн за мегават-годину, зазначають оглядачі. Таким чином, державна компанія втратила щонайменше 300 000 мегават-годин у березні.

[Якщо дані оглядачів є вірними, то за мінімальної ціни 2 600 грн за мегават-годину "Енергоатом" втратив таким чином щонайменше 780 млн грн – SOE Weekly.]

Водночас "Енергоатом" переклав "фінансову відповідальність за ці небаланси на "ЕКУ", шляхом входження до її балансуючої групи", заявив регулятор. [Наскільки ми розуміємо, це означає, що збитки від такої схеми будуть покриватися за рахунок доходів "ЕКУ" від експорту електроенергії – SOE Weekly.]

За словами оглядачів, "ЕКУ" – державний трейдер, створений за ініціативи заступника голови Офісу Президента Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка для експорту електроенергії з "Енергоатому". Влітку 2022 року компанія була найбільшим експортером електроенергії після "ДТЕК". "ЕКУ" очолює колишній менеджер "ДТЕК" Віталій Бутенко, додають оглядачі.

Під час засідання НКРЕКП керівниця департаменту регуляторного забезпечення "ЕКУ" Наталія Карабенко зазначила, що регулятор не запитував жодної інформації, яка могла би дати підстави для початку розслідування.

У прес-службі "ДТЕК" заявили, що група дотримується законодавства та правил ринку електроенергії.

Приватизація

Визначена дата третього аукціону з приватизації Білгород-Дністровського порту. ФДМУ призначив третій аукціон з продажу "Білгород-Дністровського морського торговельного порту" на 6 червня 2023 року.

Стартову ціну встановлено на рівні 184,92 млн грн (без ПДВ). Учасники аукціону повинні внести гарантійний внесок у розмірі 36,98 млн грн.

фото: фдму

[Гарантійний внесок у розмірі 20% від стартової ціни передбачено законодавством.

Стартова ціна першого аукціону становила 187,6 млн грн. Для другого її було знижено удвічі – до 93,8 млн грн. – SOE Weekly.]

Голова регіонального відділення ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський пояснив у Facebook, що стартова ціна змінилася у зв'язку зі зміною вартості активів компанії. Він додав, що вони вирішили перезапустити процедуру, щоб почати з повної стартової ціни, оскільки побачили попит на актив.

Згідно з вимогами ФДМУ, покупець має погасити заборгованість по заробітній платі протягом шести місяців з моменту купівлі. За даними самого порту, станом на 31 березня 2023 року заборгованість із зарплати становила 96,4 млн грн. Остаточну суму буде встановлено після переходу права власності.

[У витратах покупця на придбання активу заборгованість по заробітній платі фактично додається до самої ціни. Це означає, що фактична стартова ціна становить не менше 318,3 млн грн з урахуванням ПДВ та заборгованості по заробітній платі. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського не відбувся, оскільки, за словами Славського, на нього не надійшло заявок.

На другому аукціоні морський порт було продано за 220 млн грн ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесменові Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" не сплатив кошти, не пояснивши причин.

Як ми повідомляли, компанія заявила, що відмовилася від угоди під час узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональними відділеннями ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях. "Укрдонінвест" не надав жодних подробиць.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє.

Детальніше читайте про процес приватизації порту у наших попередніх дайджестах.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.