"Нафтогаз": як реформатори звільняються через реформи
Чому звільняється керівник державного "Укргазвидобування", і що відбувається всередині НАК "Нафтогаз України".
Через два місяці у глави НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва закінчується п'ятирічний контракт. Укладати з ним нову угоду в Кабміні поки не готові.
З цього приводу опоненти Коболєва вже потирають руки, але сам СЕО "Нафтогазу" до можливої відставки ставиться по-філософськи. Річ не в тім, що тепер у нього нема фінансової мотивації працювати на державу, а в тім, що в житті НАК настає затяжна чорна смуга.
Вже у 2019 році держкомпанія втратить контроль над газотранспортною системою, а разом з нею — право розпоряджатися 2 млрд дол, які щорічно приносить труба.
До цієї втрати в "Нафтогазі" почали готуватися давно, запустивши ще у 2018 році процес корпоративного реформування. За планом Коболєва, ці зміни повинні були підвищити доходи компанії з інших джерел, але поки вони тільки створюють проблеми.
Різний погляд на реформування "Нафтогазу" охолодив стосунки Коболєва з його давнім соратником Юрієм Вітренком, а з главою "Укргазвидобування" Олегом Прохоренком справа дійшла до звільнення.
До однодумців Коболєва можна віднести хіба що нового главу газового дивізіону НАК Андрія Фаворова. Правда, йому вже не до корпоративного реформування "Нафтогазу". За даними джерел ЕП, з березня Фаворов очолюватиме "Укргазвидобування", тим самим закриваючи фронт, який оголився після відставки Прохоренка.
Коли реформи були великими
Останні числа травня 2018 року. Амстердам. В одному з конференц-залів столиці Нідерландів проходить зустріч.
Її організатори — перші особи НАК "Нафтогаз України" Коболєв і Вітренко, які обговорюють з міжнародними консалтинговими компаніями, включаючи McKinsey, і керівниками світових транснаціональних корпорацій, наприклад, колишніх СЕО групи Rio Tinto, тему корпоративної трансформації.
Через місяць після тієї зустрічі у керівництва "Нафтогазу" з'являється чернетка нової управлінської структури НАК, яку Коболєв офіційно презентує в серпні 2018 року. На той момент Вітренко залишається однодумцем Коболєва, але вже восени вибуває з процесу.
"Вітренко наполягав на тому, що реорганізацію потрібно починати з розподілу відповідальності, під яку згодом слід передати повноваження. У Коболєва підхід дзеркальний. Він вважав, що спочатку потрібно перерозподілити повноваження і, відштовхуючись від них, — відповідальність", — пояснює співрозмовник ЕП в НАК причини розбрату.
Сам Вітренко цю ситуацію не коментує, а в його таборі самоусунення від управлінської реорганізації "Нафтогазу" пов'язують не з конфліктом, а з добрими намірами. "Він відійшов від цього процесу не через сварку з Коболєвим — він хотів, щоб у Коболєва вийшло", — говорить співрозмовник ЕП.
Хай там як, але з того моменту їх дороги формально розійшлися: Вітренко зосередився на зовнішніх проблемах НАК (відносинах з "Газпромом" і відновленням контролю над "Укрнафтою"), а Коболєв став займатися управлінською реорганізацією "Нафтогазу".
На цьому шляху основну ставку Коболєв зробив на главу "Укргазвидобування" Олега Прохоренка, запропонувавши останньому очолити ключову управлінську гілку НАК — "газовий дивізіон", який тоді тільки створювався.
За даними джерел ЕП, Прохоренко з цією пропозицією погодився, але поставив умову про підвищення зарплати. Логіка цієї вимоги будувалася на тому, що посада глави газового дивізіону передбачає більше навантаження і більшу відповідальність, ніж у глави "Укргазвидобування". Коболєв з цим погоджувався, але виконати вимогу Прохоренка не зміг.
"У вересні 2018 року на засідання наглядової ради виносилося питання про перегляд зарплати для всього борду "Нафтогазу". Зарплатна сітка передбачала підвищення зарплати для Коболєва з 2 до 8 млн грн на місяць, для Прохоренка — з 1 до 5,3 млн грн, але рішення перенесли, а потім від нього взагалі відмовилися", — говорить джерело.
За його словами, так вийшло через небажання незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу" загострювати свої відносини з акціонером компанії Кабміном, який дуже болісно сприйняв рішення про виплату правлінню НАК великої премії за перемогу над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі.
Ця ситуація завела відносини Коболєва і Прохоренка в глухий кут. Спочатку глава "Укргазвидобування" вирішив призупинити членство в правлінні НАК, а недавно з'ясувалося, що в березні Прохоренко піде і з "Укргазвидобування".
Один в полі воїн
У публічній площині Коболєв і Прохоренко розійшлися пристойно.
"Ми вдячні Олегу Прохоренку за велику роботу в "Укргазвидобуванні" протягом трьох років. Прийнявши управління компанією в умовах надзвичайно обмеження ресурсів, Олег не допустив зменшення видобутку газу. Він домігся незаперечного прогресу в оновленні "Укргазвидобування", — цитує прес-служба "Нафтогазу" слова Коболєва.
Там же наводиться і коментар Прохоренка: "Я дякую командам "Укргазвидобування" та "Нафтогазу" за той шлях, який ми пройшли разом. Ми змінили тренд видобутку газу в Україні з падіння до зростання, створили ринок сервісних послуг в газовидобутку, оновили застарілу матеріально-технічну базу, створивши передумови для збільшення видобутку газу в майбутньому".
Проте за межами прес-релізу залишилися конфліктні ситуації, що виникали між командами "Нафтогазу" і "Укргазвидобування" протягом останніх років.
Найчастіше напруга між ними виникала на ґрунті тендерних закупівель: НАК часто не погоджувався з рішеннями "Укргазвидобування" при визначенні переможців конкурсів, вважаючи їх заангажованими.
"У якийсь момент Прохоренку почали говорити, кого в компанії він повинен звільнити. Так було з Неллі Стельмах (радниця глави "Укргазвидобування", яка покинула пост у січні 2019 року. — ЕП). При цьому право останнього голосу при визначенні компанії-переможця в тендерах перейшло від керівництва "Укргазвидобування" до правління "Нафтогазу", — говорить джерело ЕП.
Такі сутички — звичайна річ у великих компаніях, проте за період виробничих конфліктів команди "Нафтогазу" і "Укргазвидобування" розділилися на два недружні табори. Тепер, щоб "склеїти" стосунки, материнській компанії доведеться зачистити свою "дочку" від людей Прохоренка.
У цьому контексті першими кандидатами "на вихід" є члени правління "Укргазвидобування" Олена Кобець і В'ячеслав Чаус. Їх звільнення забезпечить "Нафтогазу" більшість голосів у правлінні, якої часто бракувало раніше для ухвалення правильних, з точки зору НАК, рішень.
Що стосується правління "Укргазвидобування", то єдиною людиною, яку в цьому органі можна вважати неформальним представником "Нафтогазу", є Олександр Романюк. Свого часу він був колегою Коболєва і Вітренка в компанії AYA Capital, чия назва відповідає першим літерам імен людей, що стояли біля її витоків: Андрій, Юрій, Олександр (Александр. — рос.). [L]
На цьому ґрунті багато хто припускав, що найбільші шанси посісти місце Прохоренка має саме Романюк. Проте Коболєв поки до цього не готовий: після звільнення Прохоренка, яке відбудеться 15 березня, тимчасово виконувати обов'язки глави правління "Укргазвидобування" буде Андрій Фаворов.
З одного боку, вибір вдалий: за плечима Фаворова — кілька років роботи на газовому ринку у ролі співвласника трейдера "ЕРУ". З іншого боку, до кандидатури Фаворова були питання ще місяць тому, коли він очолив газовий дивізіон "Нафтогазу".
Головна претензія — дивні умови завершення його місії в "ЕРУ". Компанії такого типу працюють за західними стандартами, а там стосунки із співробітниками будуються на базі положення Gardening leave ("Відрядження в сад"). Воно забороняє співробітнику переходити до конкурента протягом мінімум півроку з моменту звільнення.
Це робиться для того, щоб менеджер втратив інсайдерську інформацію, яку він може використовувати в інтересах конкурента. У даному випадку — в інтересах "Нафтогазу" проти "ЕРУ", які змагаються між собою за великих покупців газу.
Очевидно, Коболєв розуміє наявність конфлікту інтересів, але особливого вибору він не має: лава запасних його команди зараз коротка як ніколи.