Реформа на 565 мільярдів, або Чого чекати від приватних виконавців

565 миллиардов гривень. Колоссальная сумма, не так ли?

Именно таким является объем долгов, который подлежал взысканию Государственной исполнительной службой в 2015 году.

Есть, правда, еще одна любопытная цифра — 12,3 млрд грн, или 2,2% от  этих самых 565,3 млрд грн. Это показатель завершенных производств, по которым взысканы все средства, в том числе исполнительный сбор.

Всего лишь 2,2%. Данный показатель достаточно емко отвечает на вопрос: насколько эффективно работает исполнительная система. 

Изменить положение вещей должна реформа исполнительной службы.

2 июня 2016 года депутаты приняли законопроект № 2506а о принудительном исполнении судебных решений и решений других органов и законопроект № 2507а об исполнительном производстве.

Оба документа президент в минувшую субботу подписал.

Эти законы определяют реформу сектора, в том числе введение нового для Украины института "частных исполнителей". Сейчас исполнением судебных решений занимаются только госисполнители.

Предполагается, что частные исполнители "разгребут" ужасающую цифру долгов и повысят эффективность системы. По оценкам юристов они могут взять на себя работу с 260-280 млрд грн долгов, в основном банковского сектора. Поле их работы будет ограничено.

Частные исполнители не смогут выселять за долги. В отличие от государственных исполнителей, они также не смогут принимать решения о том, чтобы отобрать ребенка. Не смогут осуществлять взыскание с госпредприятий, органов местного самоуправления и коммунальных предприятий.

Также они не смогут заниматься делами о взыскании по решениям ЕСПЧ и взыскивать административные штрафы.

Перспективу появления частных исполнителей восприняли не все. Глава Радикальной партии Олег Ляшко назвал их "душегубами и убийцами", которые будут "выбивать" долги и "звонить людям по ночам".

Во время обсуждения законопроектов в парламенте депутаты высказывали опасения по поводу коррупционных рисков. Коррупция может возникать на этапе контроля министерством новых подопечных.

Впрочем, с оглядкой на международную практику, с частными исполнителями в основном пока связаны положительные ожидания. Хотя эксперты признают: их одних недостаточно для решения всех проблем службы. Насколько эти прогнозы оправдаются — покажет практика.

Кто они такие

Предполагается, что введение института частных исполнителей решит главные проблемы, с которыми сталкивается большинство взыскателей в процессе принудительного исполнения решений.

"Главные трудности — незаинтересованность госисполнителя в совершении исполнительных действий и отсутствие надлежащей коммуникации с ним", — объясняет юрист компании LCF Cемен Кравцов.

Предполагается, что частные исполнители будут работать быстрее и качественнее. Основной повод для этого — зарплата. Частный исполнитель будет получать до 10% от суммы взыскания.

При этом частным исполнителем не сможет стать любой.

"Человек, желающий заниматься этой деятельностью, должен отвечать определенным критериям. Это должен быть гражданин Украины с высшим юридическим образованием, достигший 25 лет, который владеет государственным языком и имеет стаж работы в области права не менее двух лет", — объясняет юрист ЮФ "Мисечко и партнеры" Яна Квасница.

"В ряды частных может перейти значительное количество государственных исполнителей", — допускает партнер Ario Law Firm Юлиан Хорунжий.

Вторая категория — арбитражные управляющие. "Их около полутора тысяч. Как минимум треть перейдет. Закон разрешает им совмещать работу арбитражного и частного исполнителей", — отмечает эксперт.

По его мнению, юристы также смогут получать свидетельство и заниматься этой деятельностью. Условие получение права на работу в этой сфере — сдача экзамена в виде тестов, который будет проводить квалификационная комиссия.

В случае совершения неправомерных действий на частных исполнителей можно будет подать в суд.

Что изменится

C появлением частных исполнителей реалии изменятся для всех, в первую очередь — для самих исполнителей.

"Появление частных исполнителей повысит конкуренцию в сфере принудительного исполнения решений, что поспособствует и снижению коррупции", — прогнозирует Квасница.

Прежде всего, по ее словам, частные исполнители будут содержать офис, закупать технику и расходные материалы за свой счет, что непременно отразится на стоимости услуг таких исполнителей.

"Для обычного гражданина более доступным вариантом могут остаться государственные исполнители, материально-техническое обеспечение которых осуществляется за счет государства", — допускает эксперт.

"Прибегнув к услугам частника, взыскатель может понести расходы, так и не исполнив решение в свою пользу, — если исполнитель не найдет должника или имущества, на которое можно обратить взыскание", — говорит юрист ЮФ "КПД консалтинг" Константин Кожевников.

Правда, как говорит статистика, работа с госисполнителем также не гарантирует возврат долга.

Должникам будет сложнее всего.

"В случае принудительного исполнения решения, помимо суммы долга, должник обязан возместить расходы на исполнительное производство и заплатить сумму основного вознаграждения частного исполнителя, которая определяется в процентах", — отмечает Кожевников.

Ставку основного вознаграждения устанавливает Минюст. "Если ставка будет установлена на уровне исполнительного сбора, то существенной разницы между частным и государственным исполнителями в денежном отношении для должника быть не должно", — говорит юрист.

Взыскание с должника дополнительного вознаграждения запрещено.

Кожевников допускает, что должник наверняка столкнется с гораздо более быстрым и полным комплексом мер по взысканию с него долга. Юрист не исключает, что на этом этапе могут быть нарушения закона.

"Положение должника осложнит то, что частный исполнитель является самозанятым лицом, и формального руководителя, у которого можно было бы обжаловать решение исполнителя, у него нет. Это может затянуть процесс обжалования", — прогнозирует Кожевников.

Хорунжий советует должникам использовать механизмы досудебного урегулирования споров, рассрочки и отсрочки исполнения судебных решений, досудебной или судебной санации.

Схемы никуда не денутся

Прогнозы касательно эффекта от появления "частников" расходятся.

"В случае появления частных исполнителей уровень выполненных документов в первый год может повыситься на 20%. В странах Балтии после реформы исполнительных органов в течении нескольких лет этот показатель дошел до 80%", — говорит Хорунжий.

По мнению Кравцова, введения института частных исполнителей недостаточно для повышения показателей исполнения решений судов.

По существу — лишь расширена система субъектов принудительного исполнения решений. В то же время законодательство Украины не содержит действенных рычагов воздействия на недобросовестных должников в решениях о взыскании с них задолженности.

По словам Кравцова, судебная практика продолжает игнорировать ситуации с так называемым выводом имущества, когда должник, предполагая появление решения суда о взыскании с него задолженности, проводит фиктивные операции с принадлежащим ему имуществом: продает или дарит его близким родственникам.

* * *

ЭП обратилась в Минюст с просьбой рассказать о положении дел в исполнительной системе, прояснить принципы работы частных исполнителей и перспективы их появления.

На вопросы издания отвечал замминистра юстиции по вопросам исполнительной службы Сергей Шкляр.

Сергій Шкляр

— Яка кількість проваджень зараз підлягає виконанню?

— 1 червня сума становила 537 млрд грн. Кількість документів, які підлягають виконанню, — 3,3 млн.

— З чого складається ця цифра?

— У ній — все. І заборгованість за виплатою штрафів, і аліменти, і борги держпідприємств. У кількості документів є частина немайнових рішень: зобов'язання поновити на роботі, знести паркан.

Частина документів стосується виконання рішень Європейського суду з прав людини. У цій цифрі також є справи щодо виплат "чорнобильцям", дітям війни та іншим пільговим категоріям.

Закон дозволяє виплачувати ці кошти за умови їх наявності в бюджеті. З року в рік ці суми накопичуються.

49% виконавчих документів повертається без виконання, оскільки нема на що звернути стягнення.

— Чому?

— У боржника нема активів, і він не працює. У такому випадку, наприклад, неможливо стягнути аліменти. Є об'єктивні і суб'єктивні причини того, чому рішення не виконуються або виконуються невчасно. Це об'єктивна причина. Суб'єктивна — це фінансова ситуація в країні.

Багато боржників — у банкротстві або неплатоспроможні. Якщо у них є активи, ми можемо їх вилучити і продати через СЕТАМ (електронний майданчик Мін'юсту. — ЕП). Якщо їх нема, ми нічого не можемо зробити.

— А якщо говорити про типи стягнень? Кому винні найбільше?

— 30% — стягнення на користь бюджету. 24% — аліменти, 10% — стягнення на користь комунальних підприємств, 1% — конфіскація майна. Ще 16% — стягнення на користь банків, 1% — стягнення зарплат. Iнші 18% — справи між фізичними та юридичними особами.

— Верховна Рада прийняла законопроекти, які передбачають реформу Державної виконавчої служби і появу приватних виконавців. Якими видами проваджень вони будуть займатися?

— Вони можуть взяти на себе роботу з банківськими боргами, це  приблизно 272 млрд грн з 441 млрд грн, які перебувають на виконанні. Це суми за стягненнями на користь банків та кредитних спілок.

Зараз складно прогнозувати, що вони зможуть узяти. Це залежить від того, скільки їх буде. Якщо їх буде кілька тисяч, у них вийде працювати з цією сумою. Якщо 50 чи 100, то вони не зможуть цього зробити.

Крім того, ми не знаємо, як себе поведе ринок. Один банк може захотіти  працювати з приватними виконавцями, інший — ні.

Приватні виконавці не зможуть займатися багатьма видами проваджень. В тому числі — питаннями вселення та виселення, конфіскації, передавання дитини, провадженнями на виконання рішень Європейського суду з прав людини, стягненнями з держави.

Усіма цими провадженнями продовжать займатися державні виконавці. Тим більше, що під стягненням з держави ми розуміємо стягнення з державних органів влади, органів місцевого самоуправління, державних підприємств та підприємств з державною часткою 25% + 1 акція.

Тобто приватні виконавці, найняті приватною компанією, не зможуть прийти на державне підприємство, наприклад "Укрнафту", і приймати рішення на користь приватного акціонера. З такими комбінаціями працюватимуть тільки державні виконавці.

Передавання державного і комунального майна теж залишатиметься справою державних виконавців.

— Є сенс у такій кількості обмежень?

— Ми застрахувалися більше, ніж свого часу застрахувалися болгари. У більшості країн Європи виконавча система змішана, вона складається з приватних і державних виконавців. Однак є країни, які взагалі не знали державних виконавців, наприклад, країни Балтії, Молдова.

У Казахстані та Грузії — змішана система. Винятково державна виконавча система діє у Киргизстані, Таджикистані, Росії. Загальний європейський тренд — в напрямку приватних виконавців.

Через кілька років, коли система запрацює, можна буде розширити поле діяльності приватних виконавців. Крім того, якщо в країні піде активна приватизація, то державні підприємства перетворяться на приватні, і з ними автоматично зможуть працювати приватні виконавці.

— Скільки нам потрібно приватних виконавців?

— Половина від чинного складу. Сьогодні є 4 200 державних виконавців і тисяча вакансій. Щоб розвантажити виконавчу службу, потрібно мінімум 2 тис. Ми вивчали досвід Болгарії. Там однакова кількість державних та приватних виконавців. Статистика така: 250 приватних виконавців ведуть 220 тис проваджень, а 250 державних — лише 20 тис проваджень.

— Є побоювання, що приватні виконавці зможуть заходити до кожного, чинити свавілля, виселяти з квартир.

— Не зможуть. Ті, хто так говорять, зацікавлені у збереженні чинної системи. Діяльність приватних виконавців регулюватиме закон. Вони не зможуть об'єднуватися у фірми, нестимуть персональну відповідальність.

Кожен з них буде закріплений за окремим округом. Багатьом колекторам буде важко стати приватним виконавцем. Чому? Потрібно буде скласти іспит, мати відповідний стаж, обладнаний офіс.

Буде Асоціація приватних виконавців. Вона зможе призупиняти дію або позбавляти ліцензії. На першому етапі цим займатиметься Мін'юст.

— Наявність закону не гарантує відсутність незаконних дій.

— Закон передбачає адекватну винагороду і для приватних, і для державних виконавців.

Приватні виконавці отримуватимуть відсоток від суми провадження. Державні — винагороду від частини стягнутого ними виконавчого збору. Зі ста відсотків стягнутого виконавчого збору 50% іде в загальний фонд державного бюджету, 50% — в спеціальний.

Із спецфонду частина коштів буде іти на утримання державної виконавчої служби, частина — на виплату винагороди державним виконавцям. Цей механізм добре показав себе у пілотному проекті в Києві і Сумах. Найкращі виконавці могли отримати за півроку додатково до 200 тис грн.

Приватні виконавці будуть якісніше працювати, ніж державні: краще шукати активи, швидше виставляти їх на реалізацію, робити правильну оцінку. Сьогодні деякі виконавці занижують оцінку майна, тому що їх у цьому "зацікавлюють". Приватного виконавця неможливо буде купити.

По-перше, він добре зароблятиме, по-друге, рано чи пізно його нечесність виявиться, і він втратить ліцензію. Якщо й не втратить ліцензію, то втратить репутацію. Не знаю, що гірше.

— Коли можуть з'явитися перші приватні виконавці?

— Запрацювати вони можуть через півроку після публікації законів. Зараз закони знаходяться на підписі у президента. З набуттям ними чинності з'явиться реєстр боржників. Будь-яка особа, щодо якої відкрито виконавче провадження, буде включена в цей реєстр.

Якщо боржник захоче продати свої активи, він звернеться до нотаріуса. Якщо нотаріус побачить, що на ці активи накладений арешт, він повідомить Державну виконавчу службу.

— Скільки часу займе створення реєстру?

— Ми повинні вкластися у шість місяців.

— Кажуть, що приватні виконавці потребуватимуть додаткового захисту. Вони зможуть носити зброю? Пневматику, наприклад.

— Ні. В правах вони такі ж, як і державні. Державні теж не мають права носити зброю. У випадках складних виконавчих проваджень вони, як і державні, зможуть залучати поліцію. Звернення повинно бути розглянуто в цей же день. Поліція не може відмовити в наданні фізичного супроводу.

Зазвичай поліція потрібна у випадках, коли мова йде про вселення чи виселення. Але приватні виконавці не будуть займатися цими справами.

— Ви сказали, що критики зацікавлені у збереженні чинної системи. Хто саме чинить спротив?

— Люди, які підтримують риторику політиків-популістів, зацікавлені у рейтингах. Вони навіть не вникають у систему.

Частина політичних сил зацікавлені у тому, щоб все залишилося, як є. Вони чекають реваншу, хочуть повернутися, щоб відновити потоки. При попередниках це була дуже корумпована структура.

— У статистиці виконавчих проваджень є індикатор: сума виконаних проваджень. У 2015 році він становив 2,2%. Чому так мало?

— Уявіть: ви мені винні сто гривень. У вас є тільки 90 грн або активів на 90 грн. Я стягую з вас 90 грн, і таке провадження не вважається повністю виконаним. Цей низький показник стосується проваджень, коли стягнули повністю все: і борг, і виконавчий збір.

Є випадки незаконних схем у банківському секторі із заставою майна.

Банк дав кредит на мільйон на трактор вартістю 20 тис грн. Боржник не розрахувався. Він і не збирався це робити, бо отримав позику через "відкат" банкіру. Банк іде до суду, виграє справу на мільйон, приходить до нас і каже: поверніть мільйон. Звісно, це нереально.

Тому ми фіксуємо близько 272 млрд грн боргів у банківському секторі, але з них таких, які реально можна забрати, дуже мало.

Багато банківських проваджень призупинено через банкрутство. Врахуйте, скільки банків виведено з ринку за цей рік. У всіх цих випадках ми призупинили провадження і не можемо вплинути на ситуацію!

Там, де я можу вплинути, я впливаю. Якщо ж приватизація залежить від керівника ФДМ, фінансування — від міністра фінансів, безпека — від голови Нацполіції, то у нас нема іншого виходу, як чекати на їх рішення.

У жодній країні нема стовідсоткового виконання проваджень.

Найкращий показник — трохи більше 70% — у Німеччині та Польщі. Але у Польщі приватні виконавці працюють двадцять років, і двадцять років вони удосконалюють цю систему. Тобто вони досягли цього показника зовсім не наступного дня після прийняття закону.