Розпродаж боргів ТКЕ: Хто заробить на комунальній енергетиці?

Наміри Міненерговугілля щодо приватизації підприємств теплокомуненерго та пропоновані механізми оздоровлення "Нафтогазу" залишать споживачів наодинці з природними монополіями.

Плани приватизації та можливості продажу боргів НАК з дисконтом відкривають можливості для заробітку на нереформованому секторі вже на ринкових умовах.

У Міненерговугілля знову на часі приватизація підприємств теплокомуненерго.

Міністр Володимир Демчишин, вважає, що цей процес дасть поштовх до модернізації і зменшення споживання енергоносіїв.

"Приватизація теплоелектроцентралей, теплокомуненерго може бути дієвим заходом для того, щоб дати поштовх до модернізації і зменшення споживання, збільшення ефективності виробництва теплової енергії і, відповідно, балансування рахунків, які виставлятимуться кінцевому споживачеві", - сказав він.

За графіком ФДМ, до кінця 2015 року планується продати три великі ТЕЦ - Одеську, Херсонську, Дніпродзержинську. Сигнальні пакети по 5% перших двох хочуть продати у липні, хоча навряд чи це можливо. Спроба продати міноритарний пакет Дніпродзержинської ТЕЦ на біржі "Іннекс" у 2012 році закінчилася нічим.

Виробники тепла - беззаперечний лідер в хіт-параді боржників "Нафтогазу". До 24 червня сумарна прострочена заборгованість перед НАК підприємств ТКЕ та ТЕЦ за газ, спожитий для виробництва теплової енергії, становить 14,6 млрд грн, з них за 2015 рік - 2,5 млрд грн, йдеться в повідомленні компанії.

Теплогенеруючі активи вважаються привабливими для потенційних приватних власників, оскільки йдеться про отримання у власність природного монополіста.

"Підприємства ТКЕ привабливі. Питання в тому, наскільки ефективно ними керують. Більшість з них є муніципальними і заробляють на збитках, а не на тарифі", - вважає директор енергетичних програм Інституту суспільних досліджень, голова Української асоціації споживачів природного газу Віталій Дем'янюк.

На думку президента центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончара, такі активи можуть бути привабливими для великих конгломератів і холдингів, які вже оперують природними монополіями.

"Це може бути цікаво ФПГ, наближеним до постачання тепла, електрики, газу та води. Невелика котельня у містечку, маючи монопольний статус постачальника теплових послуг, буде намагатися використати своє становище для максимізації прибутку. Це головна мета будь-якої приватної компанії", - вважає експерт.

Гучні плани Міненерговугілля опитані ЕП експерти вважають передчасними.

Фото ipress.ua

"ТКЕ всюди приватні, але спочатку держава мусить навести лад. Приватизувати їх треба, але зараз це не на часі. Це не врятує ситуацію. Це лише задовольнить чиїсь особисті фінансові інтереси", - вважає колишній уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.

В першу чергу, це пов'язано з нереформованістю сектора. На думку експертів, поспішна приватизація лише заморозить нинішній стан у секторі.

"Зараз діє механізм "витрати+", коли формуються витрати і до них додається норматив прибутку у відсотках. Витрати частково покриваються з тарифу і частково субсидуються. Це не стимулює скорочувати витрати. Якщо зміниться власник, то він не буде мотивований цим займатися", - говорить Дем'янюк.

На його думку, ці підприємства мають запас неефективності, який потрібно скорочувати. Це і застаріле обладнання, і великі втрати тепла при транспортуванні, і неефективність управління, і навіть корупція. Приватизація ж галузі у її нинішньому вигляді не змінить підходи до генерації прибутків.

Експерти підкреслюють, що процес приватизації випереджає зміну нормативно-правової бази, залишаючи простір для зловживань монопольним становищем.

"Приватизація ТКЕ потрібна, але разом з ефективними діями регулятора в частині утворення тарифів і контролю (АМКУ. - ЕП). Приватні ТКЕ мусять працювати в конкурентному середовищі на споживача. У нас все інакше", - вважає Гончар.

На його думку, необхідно створити нормальне регуляторне поле, підтягнути АМКУ до адекватного стану, а вже потім проводити приватизацію.

Експерти радять регулятору створити стимули в системі утворення тарифів, щоб нові власники мали стимул ефективніше користуватися енергоресурсами.

"Спочатку треба збільшити капіталізацію підприємств, в тому числі - через перегляд системи тарифоутворення. Проте пішли іншим шляхом: продати, а вже потім вводити нову систему утворення тарифів", - каже Дем'янюк.

Фото novosti.ternopil.ua

В такому разі при приватизації цілісних майнових комплексів ТКЕ всі проблеми мереж та котлів залишаться на плечах споживача.

"Головною проблемою стануть супутні втрати тепла по дорозі і їх перекладання на споживачів. Звісно, це буде вигідна приватизація. Це означає, що змін не буде. Буде далі добиватися ресурс", - вважає Гончар.

Пікантності приватизації можуть надати заходи з оздоровлення "Нафтогазу". Згідно з останньою редакцією документа, що вже набрав чинності, монополіст має право продавати борг за постачання газу третім компаніям з дисконтом.

Ще на етапі прийняття законопроекту юристи підкреслювали, що "розпродаж" боргу може стати механізмом прихованої приватизації. На думку Соколовського, продаж боргів є варіантом для НАК, але не є дешевим виходом з ситуації. Крім того, "Нафтогаз" отримав право на обмеження постачання газу боржникам.

"Такі викупи будуть можливі лише тоді, коли підприємство-покупець домовиться з підприємством ТКЕ і НАК. Далі ці борги, придбані з дисконтом, будуть погашені зі стовідсотковим співвідношенням, люди будуть "заробляти" гроші. Або будуть використані для процедури банкрутства і продажу цілісних майнових комплексів ТКЕ за борги. По суті, відбуватиметься їх приватизація", - говорить Дем'янюк.

На переконання експерта, якщо події розвиватимуться таки чином, то купувати борги ТКЕ будуть новостворені посередники. Потім через них буде здійснюватися спроба погашення заборгованості і отримання дисконту, або викуп майнових комплексів для прихованої приватизації.

"Приклад Києва доводить, що доданої вартості громаді міста та споживачам приватизація не дала. Вона лише продовжила паразитарну схему. Тут може вийти так само, якщо не підтягнути регуляторну та антимонопольну бази", - каже Гончар.

На його думку, приватизацію варто планувати, бо у держави і громад нема коштів на модернізацію. Для нового власника необхідно створити стимул, щоб він міг отримати прибуток лише через модернізацію і прозору структуру тарифу.

Фото gazeta.lviv.ua

Разом з тим, нагадують фахівці ринку, більшість привабливих об'єктів у галузі давно "припарковані", знаходячись під тією чи іншою формою контролю.

"Великі підприємства давно розділені між власниками - в оренді чи приватизовані. Менші розподілені між регіональними елітами. Нічийних не залишилося", - говорить голова Бюро комплексного аналізу та прогнозу Сергій Дяченко.

Цілком імовірно, що поспішна приватизація разом з роботою НАК з боргами законсервує існуючу модель "бізнесу".

"Третина вартості покривається через бюджет. Якщо бюджетні гроші не надійшли, є об'єктивне підґрунтя для неплатежів. Причому можна не платити не 30%, а 50%. Бізнес простий: продали тепло, отримали гроші і не заплатили постачальникам. Роздули витрати - отримали тариф і підвищили рентабельність. Там, де є природна монополія, там завжди хороший бізнес", - зазначає експерт.

Сигнал про приватизацію ТКЕ можна розглядати і в політичному ракурсі, особливо напередодні місцевих виборів. Спочатку - через механізм "дисконтів" за боргами, а потім - через гарантовану "ренту", яка буде збільшуватися з приведенням цін на газ до рівня ринкових чи економічно обґрунтованих.

Населення ж, радше за все, буде заручником обміну у схемі "рента - лояльність на виборах" і буде нести на собі весь тягар через сплату опалення за "ринковою ціною" в пакеті з непрозорим нереформованим сектором ТКЕ.