Як стабілізувати валютний ринок

Проблема різкої девальвації національної валюти виникла не сьогодні.

Курсоутворення - одне з найбільш оперативних відображень стану економіки.

Відповідно, за динаміку обмінного курсу відповідає не тільки НБУ, а всі гілки влади.

Передусім - чотири інституції, підписи керівників яких стоять під листом про наміри до меморандуму про економічну та фінансову політику України та МВФ.

Кількість та розмаїття факторів впливу у багатьох аналітичних викладках враховується по-різному і з певним перерозподілом їх ваги залежно від точок зору.

Ми зупинимося на значущих факторах. Їх можна розділити на дві групи: фундаментальні економічні, вплив яких оцінюємо більш ніж на 60%, а також ті, що пов'язані з утратою довіри населення та бізнесу до економічної політики влади.

Фундаментальні економічні фактори слабкості національної валюти такі.

1. Від'ємний стан зведеного платіжного балансу. За даними НБУ, дефіцит 2014 року становив 13,3 млрд дол, зокрема, 5,5 млрд дол - дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.

2. Хронічний дефіцит державних фінансів, починаючи з 2003 року. У 2014 році, за оцінками МВФ, цей показник становить 10,1% ВВП, включаючи дефіцити "Нафтогазу України" та Пенсійного фонду.

3. Значний відплив депозитів з банківської системи. За даними НБУ, у 2014 році обсяг валютних депозитів у системі зменшився на 11,44 млрд дол або 37,2%, гривневих - на 57,86 млрд грн або 13,7%.

Обсяг валютних вкладів фізосіб скоротився на 9,26 млрд дол або 40,3%, гривневих - на 58,2 млрд грн або 23%. Портфель валютних депозитів юросіб упав на 2,18 млрд дол або 27,9%, гривневих - зріс на символічні 349 млн грн.

4. Значне посилення індексу долара до інших провідних валют світу - до 20%, починаючи з другої половини 2014 року. Щонайменше три чверті зовнішньоекономічних розрахунків України проводяться саме у цій валюті.

Психологічно-очікувальні фактори слабкості національної валюти наступні.

1. Украй низький рівень споживчих настроїв. За даними компанії GfK Ukraine, яка досліджує споживання українців з 2000 року, у січні 2015 року індексу споживчих настроїв упав до найнижчого рівня - 45,8 за 200-бальною шкалою. Тобто 77% громадян очікують подальшого погіршення власних споживчих можливостей.

2. Критично висока залежність держави в короткостроковому періоді від зовнішнього фінансування, низький рівень золотовалютних резервів: близько місячного рівня імпорту товарів та послуг, менше 50% суми виплат протягом найближчого року за боргом в іноземні валюті.

3. Тривалі бойові дії, що характеризуються втратою контролю над окремими територіями та інфраструктурними вузлами, необхідністю витрачання значних коштів на національну безпеку та оборону.

4. Загострення протиріч у владній коаліції, що виражається у закликах активного емісійного підживлення та звинуваченнях урядом політики НБУ і навпаки.

5. Нервова реакція населення на економічні прогнози та поради уряду і НБУ, що не справджуються.

Глава НБУ Валерія Гонтарєва та глава Мінфіну Наталія Яресько. Фото unian.net

6. Відмова НБУ від запровадження режиму таргетування інфляції, відсутність іншого якоря грошово-кредитної політики. Як наслідок - невиконання 99 статті Конституції про стабільність національної грошової одиниці.

7. Очікування, що виведення капіталу з країни найбільшими фінансово-промисловими групами триватиме.

8. Чутки про конфіскаційний характер дій держави щодо вкладів громадян та юридичних осіб, збереження обмежень для термінових депозитів, що закінчилися.

9. Регулярне виведення неплатоспроможних банків з ринку, відсутність горизонту очікувань завершення цього процесу. З початку 2014 року оголошені неплатоспроможними 44 банки, зокрема три, що входять до групи найбільших.

10. Недостатність інформації про реальний стан валютних надходжень та виплат держави, рефінансування системи комерційних банків.

Експерти вважають, що тимчасові адміністративні заходи до отримання першого траншу МВФ допомагають стримати некеровану девальвацію. Однак для стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно терміново здійснити наступні заходи, спрямовані на подолання названих вище фундаментальних причин.

Зменшення фіскального розриву.

1. Скорочення видатків бюджету-2015.

2. Реформування "Нафтогазу".

Передбачуваність курсу.

1. Можливість НБУ для виходу з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок за рахунок частини коштів кредиту МВФ.

2. Термінове виведення з ринку всіх неплатоспроможних банків.

3. Курсове передбачення: встановлення курсового нахильного коридору, якого регулятор повинен жорстко дотримуватися. Проведення попередніх розрахунків щодо можливості запровадження currency board у разі неможливості зупинити подальшу паніку та девальвацію.

Комунікації та роз'яснення.

1. Визначення вузького кола осіб, відповідальних за вербальні інтервенції в уряді та центральному банку з приводу курсової політики.

2. Поновлення дії групи радників-консультантів правління та голови НБУ.

3. Запровадження регулярних брифінгів керівників НБУ у форматі щотижневих заяв про стан економіки. Можливе поширення інформації у вигляді відеоблогів.

4. Проведення щомісячних нарад у Мінфіні та НБУ з провідними групами інтересів: журналістами провідних ЗМІ, експертним середовищем, найбільшими фінансовими установами країни, промисловцями та учасниками ЗЕД.

5. Посилення комунікації з населенням. Пояснення тактичних дій та аспектів довгострокової політики.

6. Публікація оцінок ситуації, зроблених Нацбанком та урядом, для країни та органів влади. Пояснення розбіжностей в оцінках НБУ, експертів та уряду.

7. Надання планів НБУ щодо зняття адміністративних обмежень.

8. Надання оцінки впливу девальвації на показники торговельного балансу, пояснення населенню складових запланованої інфляції.

9. Пояснення планів щодо монетарної підтримки, публікація структури емісії з чіткою диференціацією.

10. Оприлюднення негайних кроків щодо реформування банківської системи.

11. Доопрацювання та публікація стратегії розвитку банківської системи до 2020 року.

Після отримання траншу від МВФ, коли у Нацбанку з'явиться можливість впливати на валютний ринок, більшість адміністративних заходів можна згорнути.

Окремим розділом необхідно розглянути можливість виходити з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок при наданні НБУ відповідних повноважень.

Необхідно запровадити цей механізм з установленням певного коридору, який би обмежував значні коливання. Маючи певний ліміт використання ЗВР, можна витримати плавний тренд.

Ігор Шумило, радник президента КШЕ, експерт груп з податкової реформи та реформи фінансового сектора РПР, Руслан Бондаренко, макроекономіст, експерт групи з реформи фінансового сектора РПР, Андрій Блінов, економіст, керівник проекту "Успішна країна", експерт РПР.