Вчителі судяться з Яценюком
Уряд починає пожинати перші плоди курсу жорсткої економії. Міністри так захопилися оптимізаціями, що вирішили не щадити навіть педагогів.
Уряд починає пожинати перші плоди курсу жорсткої економії і затягування пасків.
Міністри так захопилися оптимізаціями і кризовим менеджментом, що вирішили не щадити навіть педагогів, чим дуже їх розізлили.
Недавно профспілка працівників освіти та науки подала на Кабмін в суд.
Позивачів цікавить, чому уряд вирішив позбавити освітян надбавки до окладу за престижність праці.
Цьому передувала активна фаза дій команди Яценюка, яка тоді скасувала сотні нормативних актів попередників і оголосила кампанію ощадливості.
Потроху "шокова терапія" докотилася до педагогів. Зокрема, 25 березня уряд схвалив дві постанови: №88 і №89.
Перший документ стосується педагогічних працівників - вихователів дитячих садків, вчителів, викладачів ПТУ та вузів.
Якщо раніше розмір надбавок педагогам за престижність праці визначався у фіксованому розмірі - 20% від окладу, то тепер він встановлюється у граничному розмірі - до 20%. Тобто місцева влада сама вирішуватиме: нараховувати педагогам 20% чи зменшити надбавку до 15%, 10%, 5% чи навіть до нуля.
Другий документ передбачає те саме для працівників бібліотек. Для них надбавка "за особливі умови роботи" визначалася так само у фіксованому розмірі, 50% від окладу, а зараз буде теж у "граничному".
У постановах вказується, що "розмір надбавки буде встановлюватися керівником закладу у межах фонду оплати праці". Як буде на практиці - неважко здогадатися. Місцеві чиновники будуть урізати надбавку, нарікаючи на антикризові заходи уряду або на "дірки" у місцевому бюджеті. Про премії для себе вони навряд чи забудуть.
Травневу зарплату частини освітян місцеві адміністрації уже урізали на кілька сотень. Скорочують надбавку не всім, у деяких регіонах місцева влада продовжує нараховувати до окладів педагогів ті самі 20%.
"Все залежить від місцевих профкомів. У тих регіонах, де вони відстояли свої позиції, надбавки у педагогів залишилися колишніми", - пояснює завідувач юридичного відділу профспілки працівників освіти та науки Сергій Курилкін.
Втім, кількість постраждалих від оптимізації все одно зашкалює. До профспілки за місяць надійшло більше тисячі звернень від територіальних профорганізацій з копіями наказів місцевих органів влади про зменшення надбавки.
Арсеній Яценюк у донецькій школі, 2011 рік. Фото frontzmin.ua |
Звернення продовжують надходити. Не всі освітяни одразу зрозуміли, що коїться: у деяких містах і селах представники місцевої влади навіть не вважають за потрібне попереджати про це жертв урядової реформи.
Потенційно педагоги можуть втратити будь-яку суму, максимум - 500 грн. Це стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння багатьох освітян. Більшість з них заробляє менше 2 тис грн. Щоб зрозуміти, у якому вони відчаї, достатньо поставити питання про їх ставлення до нової влади.
- Ми маємо якусь вагу як вихователі, ми з освітою, нас атестують, перевіряють, екзаменують. Тобто за престижність нам не просто так нараховували. Зараз я буду отримувати зарплату нарівні з нянею, - обурюється вихователь з 30-річним стажем із сільського дитсадка з Болградського району на Одещині.
- Яка у вас зарплата?
- Уже "ніяка".
- До цього вона теж була "ніякою"?
- Зараз я буду отримувати десь 1 700 грн, а до цього було 1 900 грн.
- Тобто урізали на 200 грн?
- Майже. Наш сільський голова скоротив нам надбавки поки що на 10%. Нам у його приймальні говорили, що це ще непогано, адже могли всі 20% зняти. З такою зарплатою я навіть зуби не зможу долікувати. Доведеться їх виривати. Один зуб вирвати - 50 грн. Лікувати дорожче, - намагається жартувати вихователь.
Я їм не вірю.
- Чому? Тому що вони позбавили вас 10% зарплати?
Фото frontzmin.ua |
- Ні. Тому що люди наївні, вийшли на вулиці і загинули. А тепер один мером став, інший за вихователів взявся. Після цього в країні запанує ідилія. Нехай вони всі свої особняки продають і так закривають "дірки" в бюджеті.
- Хіба особняк Яценюка допоможе вирішити проблеми бюджету країни?
- Хай всі продадуть. Ми з вихователями "скидаємося", щоб картридж для принтера купити. Тому що ці злодії - що місцева влада, що київська - нічого не дають.
Батьки давно все оплачують, а ми за свої гроші купуємо ручки, зошити, посібники. І ці 10%, які вони взяли, і так йшли на потреби дитсадка. Ми не крадемо, як робить 99% чиновників на всіх рівнях. У нас навіть такої лазівки нема.
- А якби була, ви б крали?
- Причому тут це? Працюють у садочках тільки дурні. А який сенс? Аж так багато отримували вихователі! А ці державні службовці, які отримують купу грошей, сидять в папірцях копирсаються. З них чому не зняли? Вони уявляють собі, що таке вести дитину з двох-трьох років до випуску?
Мені б хотілося, щоб ці "хворі", хто видав цю постанову, прийшли в дитячий садок. Не у якийсь приватний, куди вони водять своїх дітей, і де п'ять малят у групі, а в той, де 20-25 новеньких у групу приймають.
Я хочу, щоб вони хоча б тиждень побули у такій групі. І нехай потім скажуть: треба нам урізати зарплати чи ні. Буває, приводять дітей у півтора-дворічному віці, бо мамі треба виходити на роботу. Хоча є вказівка до трьох років не брати.
- А навіщо ви їх берете?
- Місцевий голова каже: якщо буде мало дітей, взагалі платити не буде.
Постанови, які так приголомшили педагогів, написані у Міністерстві фінансів. Їх ідеологом називають заступника міністра фінансів Володимира Матвійчука, який працював у відомстві ще за часів Леоніда Кучми.
Володимир Матвійчук. Фото durdom.in.ua |
У Мінфіну залізний аргумент: антикризові заходи. У відомстві підрахували, що у 2013 році держава заплатила за надбавки педагогам 4,655 млрд грн, бібліотекарям - 360 млн грн. У Мінфіні бачать у "реформі" суцільні плюси.
"Це створить умови для гнучкого стимулювання. Керівнику надається право встановлювати розмір надбавок відповідно до особистого внеску працівників у загальні результати роботи", - йдеться у відповіді Мінфіну на адресу профспілок.
Професійним HR-менеджерам варто перейняти у Мінфіну мотиваційні моделі. Виявляється, скорочення надбавки - це гнучке стимулювання. Тому, напевно, проекти актів не були узгоджені з профспілками, як того вимагає законодавство.
"Пропозиція щодо скасування постанови Кабінету міністрів №88 не підтримується", - пише Матвійчук.
Профспілка працівників освіти та науки, яка об'єднуе понад 1,9 млн членів, намагається оскаржити рішення уряду в Окружному адміністративному суді Києва. Останнє засідання повинно було відбутися 12 червня, проте його перенесли.
Чи винесе суд позитивне для педагогів рішення? Півроку тому у подібній судовій суперечці виграв би Кабмін. Так само буде, вірогідно, і зараз.
Антикризові заходи вимагають жертв, і кандидатів на цю роль краще шукати серед найбільш слабких. Конвертаційні центри, податкові ями та офшори зачекають. Є педагоги і бібліотекарі. Вони ж не візьмуть в руки "коктейлі Молотова".