Мічені Нобелем: дослідник тенденцій Клайв Гренджер
Гренджер увів у науковий обіг концепцію ко-інтеграції, яка описує суть можливих взаємозв'язків між рядами даних. Цей термін добре пояснює приклад руху чоловіка, який супроводжує п'яного товариша. Якщо окремо розглянути траєкторію тверезого друга, вона буде видаватися випадковою, хоча насправді вона цілеспрямована.
"Економічна правда" продовжує шлях від 2010 року до 1969 року, коли був названий перший лауреат Нобелівської премії з економіки - найпрестижнішої галузевої відзнаки, встановленої на честь 300-річчя Банку Швеції.
Минулого разу "ЕП" проаналізувала доробок нобелівського лауреата 2003 року Роберта Енгла. Прийшов час пролити світло на наукову спадщину його колеги по премії Клайва Гренджера.
Обидва американські професори працювали над досліженнями у сфері економетрії - науки, яка поєднує математику, статистику та економіку. Королівська академія наук Швеції відзначила Клайва Гренджера найвищою нагородою економістів "за методи аналізу економічних часових рядів із загальними тенденціями.
Через п'ять років після отримання премії Гренджер помер, залишивши науці низку прикладних статистичних методів, які дозволяють відділяти довгострокові тенденції від короткострокових коливань у часових рядах економічних даних.
Сфера наукових інтересів
Ще у шкільні часи Клайв Гренджер вирішив не пов'язувати кар'єру з чистою математикою, до якої мав великий хист. Він прагнув використовувати математику для вирішення практичних задач. Тому майбутній лауреат почав вивчати статистику у Ноттінгемському університеті, Великобританія, де отримав наукове звання.
Під час навчання Гренджер звернув увагу на дефіцит книг про дослідження часових рядів економічних даних за допомогою математико-статистичних методів. Таким чином молодий вчений знайшов тему, якій присвятив життя.
У 1960-х роках Гренджеру пощастило працювати у Прінстоні під керівництвом Оскара Моргенштерна над проектом дослідження часових рядів. За підсумками дослідження котирувань на фондових і товарних ринках він опублікував низку наукових праць.
Пізніше Гренджер з колегами провів серію експериментів у супермаркетах, у яких спеціально змінювали ціни на популярні продукти і фіксували зміни обсягів продажу.
Глибше зрозумівши взаємозалежності між різними економічними показниками, учений сфокусувався на передбаченнях. Його книга "Прогнозування економічних часових рядів" стала навчальним посібником у провідних світових університетах.
Найбільш плідний період кар'єри лауреата розпочався після знайомства з Робертом Енглом, який у 1975 році приєднався до команди Гренджера у Сан Дієго. Гренджер виявив принцип коінтеграції і розробив тест на виявлення взаємозалежності між часовими рядами даних, що стало революційним проривом в економетричній науці.
У нобелівській автобіографії Гренджер пише: "Мій рецепт наукового успіху такий: не починайте з надто високих щаблів кар'єрної драбини, вирушайте до хорошого, але не надто елітного університету, сильно працюйте, майте кілька гарних ідей, виберіть хороших співавторів, залучіть кілька відмінних студентів, почекайте років двадцять і тоді виходьте на пенсію. Для мене і Роберта Енгла це спрацювало".
Суть вчення нобелівського лауреата
Головним предметом досліджень Гренджера були часові ряди даних. Прикладом таких рядів можуть бути довгострокові графіки щоквартального рівня ВВП, інфляції чи безробіття, які є важливими індикаторами розвитку економіки.
Дані цифри регулярно збираються і оголошуються органами державної статистики, формуючи часові ряди даних, які набули великого значення для прогнозування майбутніх макроекономічних процесів.
В економетрії виділяють стаціонарні ряди даних, що не мають постійної тенденції до зростання і коливаються навколо певного середнього значення: інфляція, безробіття, ліквідність.
Існують також нестаціонарні динамічні ряди, які з часом зростають, але характеризуються нестійкістю та випадковістю: чисельність населення, обсяги кредитів, депозитів, роздрібної торгівлі.
До появи досліджень Гренджера загальноприйнятою практикою було використання методів аналізу стаціонарних рядів для вивчення нестаціонарних. Однак Гренджер довів, що такий підхід може призвести до хибних результатів.
Наприклад, два нестаціонарні ряди даних можуть мати схожу тенденцію до зростання і при цьому вони не обов'язково поєднані через причину і наслідок.
Так, федеральний борг США і кількість смертей від СНІДу у 1981-2000 роках виявляють високий рівень кореляції, якщо застосувати методи аналізу стаціонарних рядів. І хоча зрозуміло, що причинно-наслідковий зв'язок тут однозначно відсутній, розрахунки свідчитимуть про протилежне.
Виявлення таких нонсенс-кореляцій поставило під сумнів результати багатьох економетричних досліджень. У той же час Гренджер знав, що між деякими нестаціонарними рядами взаємозв'язок все-таки існує. Наприклад, коливання споживчих витрат можуть залежати від зміни доходів громадян.
Аби позбавитися цієї статистичної пастки, Гренджер розробив метод аналізу взаємозв'язків між часовими рядами даних, який був названий його іменем. Тест причинності Гренджера увійшов до класичного інструментарію економетричної науки.
Якщо тест дає негативний результат, то причинно-наслідковий зв'язок відсутній. При позитивному результаті існує ймовірність залежності між двома рядами даних. Втім, жоден економетричний метод не здатний на 100% довести наявність причинності.
Гренджер увів в науковий обіг концепцію ко-інтеграції, яка описує суть можливих взаємозв'язків між нестаціонарними рядами даних.
Американський академік Кевін Гувер пояснює цей термін на прикладі руху чоловіка, який супроводжує п'яного товариша. Якщо окремо розглянути траєкторію тверезого друга, вона буде видаватися випадковою, хоча насправді вона цілеспрямована.
Нестаціонарні ряди даних називаються ко-інтегрованими, якщо різниця між ними сама по собі є постійною величиною - друг ніколи не опиниться занадто далеко від п'яного і в середньому залишатиметься на стабільній відстані поруч.
Розроблені Гренджером комплексні методи на основі ко-інтеграції використовуються для аналізу зв'язків між доходами та споживчими витратами, цінами і валютними курсами. Це дозволяє ученим будувати економічні моделі, які допомагають зрозуміти утворення довгострокових тенденцій і розвиток взаємозв'язків між різними змінними.
Наукові праці Гренджера сприяли розвитку економічного прогнозування, яке раніше помилково ґрунтувалося на вивченні історичних значень нестаціонарного показника.
Наприклад, складно обчислити обсяг ВВП у наступному кварталі, базуючись винятково на динаміці ВВП у минулому. Проте, включення до аналізу другого ко-інтегрованого часового ряду даних дозволяє підвищити точність прогнозу.
Варто зазначити, що другий часовий ряд може виглядати абсолютно випадковим і беззмістовним, наче траєкторія руху п'яниці, однак суттєво впливати на залежний показник. Відтак пошук правильних факторів є запорукою точного прогнозування.
Гренджер з цього приводу іронізував: "Вчитель колись сказав моїй мамі, що я ніколи не досягну успіху. Це ілюструє всю складність довгострокового прогнозування на основі неадекватних даних".
Наступний метод прогнозування Гренджера полягав у накопиченні історії попередніх прогнозів та аналізі відхилень фактичних значень від раніше очікуваних.
Процес оцінки прогнозів та використання поєднань прогнозів з різних часових рядів даних лягли в основу сучасних дослідницьких проектів університету, у якому викладав Гренджер. Нобелівський лауреат вірив, що застосування імовірнісних концепцій покращить опис руху економічних змінних та виявлення його наслідків.
Впровадження результатів досліджень
Гренджер суттєво вдосконалив прогнозування, відділивши довгострокові тенденції від випадкових коливань, які давали високу похибку у прогнозах його попередників. Праці ученого дозволили створювати досконаліші прогнозні моделі розвитку економіки, які відзначаються високим рівнем достовірності.
Використовуючи свої знання статистики, Гренджер спеціалізувався на дослідженнях, які з'ясовували непередбачувану, на перший погляд, поведінку фінансових ринків.
Лауреат відкрив низку економетричних інструментів, використання яких стало звичною практикою у роботі органів влади, транснаціональних банків і науковців.
Центробанки розвинутих країн, включаючи ФРС, завдяки працям Гренджера успішно проводять довгострокове прогнозування і моделювання грошово-кредитної політики на основі взаємозалежностей між економічними індикаторами: ставками, інвестиціями, споживанням, податками, безробіттям, державними видатками.
Статистичні методи Гренджера також застосовуються у таких далеких від економіки галузях як біологія та механіка.
Використання досягнень ученого для економічних досліджень в Україні обмежене низькою якістю статистичної інформації та незначною тривалістю динамічних рядів даних.
Досьє лауреата
Клайв Гренджер народився 1934 року у Суонсі, Уельс. Після закінчення аспірантури у Ноттінгемському університеті переїхав до США за програмою обміну молодими науковцями. Працював у Прінстоні та Каліфорнійському університеті Сан-Дієго. Експерт з економетрії та економічної статистики. Помер 27 травня 2009 року.