Чи можна довіряти українським банкам

За даними ресурсу bank-ua.com, найкраща двадцятка українських банків станом на початок лютого це:

Разом із тим, Асоціація "Український кредитно-банківський союз" (УКБС) днями оприлюднила власний аналітичний огляд діяльності українських банків станом на 1 лютого. Асоціація визначала рейтинг банків за такими показниками, як кредитний портфель, депозитний портфель, кількість емітованих карток, еквайрингова мережа та ін. За цим рейтингом, на переконання аналітиків УКБС, можна зробити висновок про надійність відповідних банківських установ.

Ґрунтуючись на ранжуванні банків Асоціацією, спробуємо дати свою оцінку діяльності цих комерційних установ, акцентуючи увагу більше на макроекономічних наслідках їхньої діяльності.

Нові кредитні "піраміди"?

Таблиця 1. Частка кредитів фізичних осіб у сукупному кредитному портфелі фізичних та юридичних осіб (за даними Асоціації українських банків, станом на 01.02.08).

Аналітики УКБС стверджують, що значна частка кредитів фізичних осіб у кредитному портфелі банку підвищує фінансову надійність установи. Дрібні кредити пом'якшують ризики банку у разі неплатоспроможності окремих клієнтів. Але, беручи до уваги останні тенденції на світових кредитних ринках та відсутність достовірних даних про рівень неповернення кредитів українцями, висновок із даних цієї таблиці може бути зовсім інший.

Звісно, американська криза так званих субстандартних (низькорейтингових) кредитів є окремим випадком. Основна проблема там полягала в неповерненні іпотечних кредитів, виданих позичальникам із неідеальною кредитною історією. Масові дефолти американців призвели до багатомільярдних списань найбільшими банками світу.

В Україні переважають дрібні короткострокові споживчі кредити. Проте, з огляду на співвідношення доходу громадян та їхніх кредитних зобов'язань, що активно зростають, за можливих економічних шоків це може вилитись у персональні дефолти. А за масового характеру цього явища - до дестабілізації лідерів першої таблиці недалеко.

За умови неповернення позичених коштів окремою фізичною особою банк компенсує власні втрати, перекладаючи покриття нестачі на інших своїх клієнтів. Отже, сумлінні громадяни сплачують за "зайців". У такій ситуації (плюс відсутність ефективних цивілізованих методів стягнення кредитних боргів) кількість нечесних позичальників лише зростає. Точної статистики тут немає, але з простого обрахунку переплат при споживчому кредитуванні та за подальшої інтенсифікації реклами кредитів "на чайники" - можна робити певні висновки. Ситуація стає схожою на традиційну піраміду, де все залежить від залучення нових учасників системи.

Хто може дозволити собі ризик

Таблиця 2. Кредитний портфель фізичних осіб (за даними АУБ, станом на 01.02.08).

Як зазначають укладачі цієї таблиці, кредитний портфель фізичних осіб відображає суму виданих кредитів, які перебувають у користуванні позичальників. У порівнянні з кредитами юридичним особам, кредити фізичним особам  більш дохідні та забезпечують високий фінансовий результат банку. Отож, кошти, виділені під кредитування юридичних осіб, - менш дохідне вкладення банків. Але для економіки країни в цілому ситуація інша.

На відміну від споживчого кредитування фізичних осіб, кредити на діяльність суб'єктів господарювання є реальним вкладенням у розвиток економіки. Якщо порівняти купівлю громадянином імпортного холодильника чи телевізора з придбанням підприємцем устаткування для створення чи оновлення виробництва, то різниця в корисності стає очевидною. На макромасштабі (якщо казати про імпорт) обидва придбання погіршують торговий баланс країни. Але покупка підприємця має потенціал збільшення експорту чи задоволення внутрішнього попиту в майбутньому.

Порівняння перших двох таблиць дає деяку картину впливу діяльності окремих банків на економічний розвиток країни. Рекордсмени за обсягами кредитування фізосіб, зокрема Приватбанк, Укрсиббанк, "Райффайзен Банк Аваль", Укрсоцбанк та банк "Надра", більш-менш диверсифікували свої кредитні вкладення. Так, найбільший за обсягами комерційний банк-кредитор Приватбанк - із майже 30 мільярдів коштів свого кредитного портфеля на кредитування фізичних осіб виділив менше 45%. Решта - позики юридичним особам. Схожа ситуація і з іншими найбільшими банками.

Тут можна говорити і про надійність банків. Повернення заборгованого юрособою є менш витратною та законодавчо врегульованішою справою. Тож навіть без уваги на розмір та ім'я, зі структури кредитного портфеля банку можна робити висновки про його надійність.

Рейтинг "народної довіри"?

Таблиця 3. Частка строкових депозитів фізичних осіб у сукупному портфелі строкових депозитів фізичних та юридичних осіб (за даними АУБ, станом на 01.02.08).

Частка строкових депозитів фізичних осіб у сукупному портфелі строкових депозитів банку відображає рівень надійності фінансової установи через те, що, як правило, фізичні особи розміщають велику кількість малих сум вкладів, а юридичні особи розміщують великі вклади. Таким чином, уплив кожного окремого дрібного вкладника є мінімальним і не може спричинити дестабілізації роботи банку.

Такий висновок спеціалістів УКБС є цілком слушним. Окрім того, з макроекономічної точки зору, залучення банком значної кількості довгострокових коштів громадян має й інші позитивні моменти. Шляхом залучення депозитів банки вилучають із обігу надлишок готівки, що має наслідком зменшення темпів інфляції. А оскільки готівкові кошти саме фізичних осіб чинять основний тиск на ціни, то привабливість банківських депозитів для цього сегмента вкладників позитивно впливає на цінову стабільність у країні.

До того ж, залучення коштів банками через депозитну діяльність є значно кращим за зовнішні запозичення. Останні збільшують грошову масу у фінансовій системі держави, що, разом зі спекуляцією на кредитних відсотках, прискорює темп інфляції. Нагадаємо, що, на думку експертів, у 2007 році внесок кредитної діяльності комерційних банків у загальний рівень інфляції становив приблизно 3%. Банки видавали у вигляді кредитів кошти, запозичені на зовнішніх ринках. Використання у цих цілях депозитних ресурсів не мало б на ціни такого негативного впливу.

Таблиця 4. Депозити фіз. осіб (за даними АУБ, станом на 01.02.08).

Строкові депозити фізичних осіб - це кошти, якими банк може користуватися в довгостроковій перспективі для фінансування активних (у першу чергу - кредитних) операцій. Ці кошти банк приймає від укладників на визначений строк під певні відсотки.

Від гаманця - до картки

Таблиця 5. Кошти на поточних рахунках фіз. осіб (за даними АУБ, станом на 01.02.08).

Фізичні особи розміщують на поточних рахунках кошти, які банк може використовувати для фінансування короткострокових операцій. Кошти з поточних рахунків фізичних осіб видаються на запит клієнта.

Черги біля банкоматів у дні видачі зарплат та стипендій можуть казати багато про що. Це і перманентні інфляційні очікування, і недовіра до банківської системи, і просто звичка, потреба фізично переконатись у наявності грошей. Із часом черги будуть меншати. Збільшення кількості торгових точок із можливістю розрахуватися карткою, збагачення меню банкоматів переліком послуг із безготівковою сплатою та більш привабливі відсотки за перебування грошей на поточному рахунку сприятимуть цьому. 

За 10 місяців обсяг коштів на поточних рахунках збільшився на 53%, або на 9418 мільйонів гривень. Це може свідчити про позитивні зміни як у статках громадян, так і в їхній свідомості. Тому, що б там не казали, розвиток є і буде тривати надалі.