Нові антикорупційні закони створять проблеми для пересічних українців
Із набуттям чинності пакету антикорупційних законів правоохоронні органи більшою мірою боротимуться не з недоторканними чиновниками, а з дідусями-чоботарями, які підробляють нічними сторожами.
Таке припущення висловив адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Євген Соловйов у коментарі "Економічній правді".
"В Україні паралельно основній роботі працюють мільйони приватних підприємців. Я не думаю, що їх слід через це вважати корупціонерами", - говорить він.
На думку юриста, новий пакет законів краще регулює окремі питання боротьби з корупцією, проте його прийняття у такому вигляді "не лише не вирішує проблеми боротьби з корупцією в цілому, оскільки залишає досить лазівок, але і додає проблем на рівному місці величезній кількості "пересічних маленьких українців".
"Відповідно до ст. 2, 4 Закону 1506, фізичні особи - підприємці не можуть займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу органу управління або наглядової ради підприємства чи організації, метою яких є отримання прибутків. Прикладів абсурдності таких норм можна навести безліч. Скажімо, деякі юристи змушені бути приватними підприємцями, якщо вони хочуть стати арбітражними керуючими, це вимога законодавства", - розповідає він.
Тому, за словами експерта, вони вже не можуть працювати юристами.
"А якщо людина займається ремонтом взуття як приватний підприємець і паралельно працює вахтером, дохід від цих видів діяльності явно невеликий, але виходить, вона є корупціонером. Проте цілком можливо, що цю норму до Закону включили свідомо і вона спрямована на боротьбу та зменшення підприємців, які сплачують єдиний податок", - каже Соловйов.
Як повідомлялося, з 1 квітня 2010 року набирає чинності пакет антикорупційних законів, прийнятих Верховною радою ще влітку 2009 року.
Закон "Про основи запобігання та протидії корупції" значно розширює перелік осіб, які можуть бути викриті в корупційних діяннях, і додає поняття "Близькі особи".