Кількість самозайнятих українців - виключаючи аграрний сектор становить 5,4%, а підприємціями вважають себе близько 3% населення.

При цьому помітно зростає кількість людей, які не мають постійного місця роботи, але час від часу заробляють.

Такі дані наводить старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України Ольга Іваненко, повідомляє видання "ДТ. Україна".

За словами соціолога, кількість самозайнятих людей, які не вважають себе підприємцями, постійно збільшується.

При цьому цікаво, що під час соцопитувань виділяється категорія людей, які не мають постійного місця роботи, але заробляють час від часу, - і категорія ця зростає постійно і навіть більше, ніж самозайняті, зазначає соціолог.

Зокрема, з них 60% - наймані працівники, а 30% - це самозайняті, які збільшують свій дохід, сезонно або тимчасово підробляючи, іноді ще отримуючи паралельно допомогу по безробіттю або ж пенсію.

"Характерно, що Держкомстат дає більш високу кількість самозайнятих, ніж моніторинги нашого інституту. Статистики зараховують більше людей до цієї категорії за рахунок зайнятих в аграрному секторі, у 2009 році таких було 38,7%, причому самозайнятість серед міського населення в тому ж році становила 6,8%", - уточнює вчений.

Так, за даними моніторингу Інституту соціології НАНУ, з 2004 року по 2010 рік на 10% до 30,6% зросла кількість людей, які хотіли б почати свою справу, в тому числі і стати фермерами.

За словами Іващенка, самозайнятих можна віднести до "старого" середнього класу: це дрібні власники, власники маленьких магазинчиків, ресторанчиків, ремісники - ті, хто самі створюють собі основи для існування.

"У соціологічному ракурсі основне, що виділяє самозайнятих - це незалежність і автономія. Можна говорити, що цим людям властивий якийсь підприємницький дух, але підприємці налаштовані на отримання прибутку, на інновації, - самозайняті ж просто йдуть від безробіття", - говорить соціолог.

Як відзначають в Інституті соціології, більшу частину самозайнятих українців становлять люди з вищою і середньою спеціальною освітою, які на початку 90-х років минулого століття були витіснені зі сфери державної зайнятості і були змушені адаптуватися до нових реалій, основною рисою яких стала невизначеність.

"Підприємницький майдан" показав, що ці люди мають потребу у представниках їхніх інтересів у політиці. Можливо, вони будуть висунуті з їхніх профспілок. Але головне: самозайняті довели, що можуть солідаризуватися, заявляти і відстоювати свої права", - говорить Іващенко.

За словами соціолога, після "антиподаткового майдану" у самозайнятих вже склалося усвідомлення своєї приналежності до класу дрібних власників.

Недарма вони заявляли, що протестують проти того, щоб їх робили рабами.

Вивчивши структуру "підприємницького майдану", соціолог зазначає, що там було дуже багато жінок передпенсійного віку - в основному, саме їх викинуло на берег у лихі дев'яності.

Що стосується статистики по інших країнах світу, то згідно з інформацією Інституту соціології, зараз середня кількість самозайнятих у США наближається до 10% населення, у Німеччині їх - 9,6%, у Голландії - 10,5%, у Великобританії - близько 13%.

Рівень самозайнятості традиційно дуже високий у країнах Південної Європи, так, в Італії 23% самозайнятих. У Японії їх число, навпаки, впало з 26% до 11%.