Росіяни "кинуть" українських авіабудівників
Росія планує максимально відмовитися від кооперації з підприємствами авіабудівельної галузі України. Про це пише російське видання «Коммерсант" . В статті пишеться про те, що державна корпорація "Ростехнологии" найближчим часом має намір підписати угоду терміном до 2012 року з Об`єднаною авіабудівною корпорацією (ОАК), що передбачає перенесення виробництва комплектувальних для російських літаків із закордонних підприємств на вітчизняні. "У рамках угоди заплановано перенесення виробництва комплектувальних із закордонних підприємств на російські. До кінця квітня сторони повинні підготувати перелік конкретних заходів", - поясниджерело російського видання. За його словами, в угоді фігурують більше 50 підприємств "Ростєхнологій", що працюють у сфері двигунобудування, приладобудування, а також розроблення та виробництва матеріалів, які використовують в авіації. В ОАК не приховують, що спільні плани з "Ростєхнологіями" стосуються насамперед українських суміжників. За словами офіційного представника ОАК, зараз корпорація провадить переговори з українськими постачальниками про укладення довгострокових угод (на п`ять-сім років). "Якщо з ними не вдасться домовитися, розглядатимуть альтернативні варіанти — або закупівля цих комплектувальних в інших закордонних постачальників, або організація виробництва на території Росії", - сказав він. Водночас в ОАК відмовилися повідомити виданню, про які саме українські підприємства йдеться, уточнивши тільки, що вони працюють "у сфері виробництва двигунів, шасі, гідроагрегатів та інших купованих комплектувальних виробів". Щорічний обсяг замовлень цих суміжників в ОАК оцінили в "кілька мільярдів рублів". Також видання зазначає, що досі російські авіавиробники активно співпрацювали із запорізьким ВАТ "Мотор Січ" (випускає авіадвигуни для вертольотів "Мі" і "Ка", літаків Ан-124, Ан-140, Ан-148, Як-130, Ту-334, літаків-амфібій Бе-200), київським авіазаводом "Авіант" (виробництво крила), київським АНТК імені Антонова (розробник конструкторської документації щодо Ан-148), дніпропетровським ВАТ "Південмаш" (виробник шасі) і Харківським авіазаводом (постачальник комплектувальних). Співпраця з ОАК відбувається здебільшого за близькомагістральним літаком Ан-148 (на 69% літак складається з російських комплектувальних і на 31% — з українських). У листопаді 2005 року АНТК імені Антонова передав права на виробництво Ан-148 Воронезькому акціонерному літакобудівному товариству, проте в серійне виробництво його поки що не запустили. Своєю чергою, гендиректор ВАТ "Мотор Січ" Вячеслав Богуслаєв упевнений, що погрози російських авіабудівників відмовитися від кооперації з українськими суміжниками — спосіб тиску на останніх. "Це старий прийом шантажу, який використовують для зниження ціни на нашу продукцію. Але інших двигунів росіянам узяти просто ніде", - упевнений він. Перенесення ж виробництва авіадвигунів до Росії, на його думку, "технічно неможливе", зокрема з фінансових причин. "Кожен літак має сертифікат, в якому зазначено всі комплектувальні. Щоб щось змінити, доведеться отримати новий документ, а це займе два-три роки і обійдеться в 18-30 млн. доларів", - сказав Богуслаєв.