Українська правда

Чи гартується сталь, як раніше: що залишилося від української металургії

Як змінилися обсяги виробництва сталі за час війни та які перспективи розвитку галузі?

Країна, що не має розвинутих базових галузей промисловості, таких як чорна металургія, ніколи не буде успішною. Економічна аксіома, підтверджена століттями.

Окупація "металургійних" регіонів і постійні обстріли підприємств загнали український локомотив економіки – металургійну галузь – у глибоку кризу. Порівняльний аналіз індикаторів чорної металургії показав суттєві зміни в галузі, на жаль, негативні.

2021 рік: високі ціни, активна фаза "Великого будівництва"

Загалом 2021 рік був успішним для українських металургів. Сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків та високий попит на сталевий прокат на внутрішньому ринку завдяки активній фазі "Великого будівництва" сприяв зростанню виробничих показників.

Порівняно з попереднім роком, виробництво сталі збільшилося на 3,6% до 21,4 млн тонн. Україна була в провідній двадцятці світових виробників сталі.

Вдалою була і зовнішньоекономічна діяльність українських металургів. Експорт чорних металів з України протягом 2021 року збільшився на 6,1% до 19,6 млн тонн, а надходження валютної виручки від його реалізації зросли майже вдвічі до 14 млрд дол. У 2021 році в Україну було імпортовано близько 1,2 млн тонн чорних металів.

Експорт чорних металів з України, 2021 рік – перше півріччя 2023 року, тис тонн

Продукція

2021 рік

2022 рік

Перше півріччя

2022 рік

2023 рік

+/-, %

Металургійна сировина

4 529,3

1 737,3

899,9

1 171,8

+30,2

Заготовка та сляби

6 776,6

1 899,6

1 427,4

549,5

-61,5

Сталевий прокат

8 328,8

2 469,4

1 780,1

703,8

-60,5

Усього

19 634,7

6 106,3

4 107,4

2 425,0

-41,0

2022 рік: енергетичний, логістичний та кадровий дефіцит, відкриття ринків ЄС

Велика війна та окупація східних регіонів відразу вдарили по національній металургійній галузі. Зберегти виробництво, суттєво його знизивши та скоротивши асортимент продукції, вдалося лише пʼятьом металургійним підприємствам.

Постійні обстріли та руйнування, перебої з постачанням сировини та енергоресурсів, порушення логістичних маршрутів вивезення готової продукції через блокування морських портів призвели до трикратного скорочення виробництва сталі та прокату.

У 2022 році металурги виготовили 6,4 млн тонн сталі, з яких 3,4 млн тонн припали на довоєнні перші два місяці року. Експорт теж суттєво скоротився: відвантаження чорних металів упали до 6,1 млн тонн, а валютна виручка обмежилася 4,5 млрд дол.

Однак європейські партнери зняли всі торговельні обмеження, що дозволило українським металургам продавати свою продукцію на "дорогих" ринках ЄС.

Перше півріччя 2023 року: важкі часи, зміни в структурі експорту

У першому півріччі 2023 року українським металургам вдалося наростити обсяги виплавки сталі. Вони виготовили її близько 2,8 млн тонн.

Попри короткострокові зупинки деяких підприємств та нові виклики (руйнування Каховської ГЕС та можливі проблеми з постачанням води, підступні ворожі обстріли та постійні руйнування транспортної інфраструктури), щомісячні обсяги виробництва сталі порівняно з 2022 роком збільшилися на 30-40%, але залишаються майже втричі нижчими за аналогічні показники довоєнних років.

 

Суттєві зміни порівняно з попередніми роками відзначаються при експортних постачаннях чорних металів з України. За перше півріччя 2023 року на експорт було поставлено лише 2,4 млн тонн металопродукції, а обсяги валютної виручки становили мізерні порівняно з минулими роками 1,4 млрд дол.

 

У структурі експорту суттєво, до 48,3%, зросла частка сировини – переробного чавуну та брухту. Частка напівфабрикатів становила 22,7%, сталевого прокату – 29%. Основним ринком збуту українського металу були країни ЄС, на які припали близько 87% усіх експортних постачань чорних металів з України.

Друге півріччя 2023 року: прогнози

Очікується, що при сталій роботі металургійних підприємств обсяги виробництва сталі у 2023 році становитимуть 5,5-5,6 млн тонн. Збереження обсягів виробництва на цьому рівні можна вважати позитивним розвитком ситуації для галузі.

Експорт українських чорних металів буде і надалі залежати від логістичних можливостей та кон’юнктури зовнішніх ринків. При цьому частка експорту сировинної складової – чавуну, феросплавів та брухту – буде зростати.

У географічній структурі експорту суттєвих змін очікувати не варто: основним ринком збуту залишаться країни ЄС та інші європейські країни. До кінця 2023 року експорт чорних металів може становити 4,8-5,2 млн тонн на 2,8-3 млрд дол.

Статистика свідчить про нестабільну ситуацію в металургії. Можливі обстріли або інші форс-мажорні обставини здатні кардинально змінити очікування, тому захист галузі є одним з головних завдань держави під час воєнного стану.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
війна експорт металургія прогнози