Українська зброя. Чи є їй місце на світовому ринку?
Війна показала, що зброя українського виробництва ефективніша за радянські зразки, якими воюють росіяни. Та чи дозволить це потиснути РФ на світовому ринку озброєнь?
Війна в Україні продовжується з кожним днем, наближаючи нас все ближче до перемоги. Наша країна фактично стала найбільшим у світі полігоном для випробувань ряду вітчизняних та західних видів озброєння і деяких сучасних військових технологій.
Перевірка війною українських технологій дозволить предметно заявляти про наші розробки та ефективно конкурувати на світових ринках оборонних та військових товарів.
В цьому матеріалі використано дані виключно з відкритих джерел.
Ситуація з озброєнням: Росія
Успіх нещодавнього українського контрнаступу на Харківщині продемонстрував, що дійсно стоїть за штампом "Вироблено в Росії". І, мабуть, ніхто так не здивувався, як самі росіяни побачивши, як українці за допомогою власних розробок та додатково посилені десятками зразків західної техніки реально переламують тенденцію і стан справ на окремому напрямку фронту.
Чого тільки варті вітчизняні ракетні комплекси, які потопили сумнозвісний ракетний крейсер Москва, що став героєм безлічі мемів та навіть потрапив на поштові марки.
Згідно з офіційними даними, оприлюдненими Стокгольмським інститутом дослідження проблем миру (SIPRI), Кремль десятиліття поспіль нарощував військовий бюджет та утримує відсоток від ВВП на витрати "на оборону" на рівні 4-5%, що вище ніж в України. Якщо ж рахувати в абсолютних цифрах, то мова йде про різницю фінансування в 11 разів (5,9 млрд дол проти 65,9 млрд дол у 2021 році).
Тому можна констатувати, що протягом двох десятиріч маючи фактично необмежні кошти та прямі завдання у вигляді державних програм, російський військово-промисловий комплекс (ВПК) провалив переозброєння армії РФ.
Новітнє російське озброєння залежить від західних компонентів – це електроніка, мікрочипи, високотехнологічні елементи та матеріали, які отримати в умовах санкцій практично неможливо. Росія звісно пробує шукати іноземні деталі через держави-хаби, але країни обережно реагують на звернення кремля, щоб не наразитися на вторинні західні санкції.
В міру можливості вони будуть намагатися підтримувати і ремонтувати поставлене раніше обладнання, але кількість і якість військової продукції почне скорочуватися, а виробництво переходитиме від промислового до мануфактурного. Крах російського ВПК матиме дуже серйозні наслідки для рівня обороноздатності російських збройних сил.
За даними дослідницького проєкту CAR, мова йде про 144 неросійських виробників з більш ніж 650 унікальних комплектуючих в російській техніці, виявлених у захопленій та знищеній техніці, з яких 70% вироблених компаніями США, Євросоюзу та Азії.
Зброя путіна вже не та: Росія втрачає світовий ринок озброєння
Такі компоненти виявлені в крилатих ракетах "Калібр", Х-59, Х-101, корегованих боєприпасах типу "Торнадо", тепловізійних комплексах модернізованих танків Т-72 та системах бронеавтомобілів, бортових системах ударних вертольотів Ка-52 та розвідувальних дронів.
Наприклад, заборона на постачання тільки одного чипу SN-99 завдасть серйозного удару по здатностях Росії відновлювати запаси керованої зброї. Ключова перевага зброї РФ, на якій наполягали російські виробники, а саме що вона "дешева і проста в обслуговуванні" у порівнянні із західними аналогами, виявилася просто міфом, який розвіяли Збройні Сили України.
Кремль самостійно не спроможний налагодити випуск і вдосконалення далекобійних, високоточних, ефективних систем озброєння. Вони можуть виробляти будь-яку техніку, але вона буде попереднього покоління та не матиме сучасних цифрових систем, які давали головну бойову перевагу. В умовах санкцій Росії знадобиться щонайменше 10 років, щоб відновити відстріляний по Україні арсенал крилатих ракет.
Ситуація з озброєнням: Україна
Сьогодні, просто взяти й порівняти математично дві армії практично неможливо. Війна залежить від багатьох складових – моделі управління, вмотивованості людей, наявності високоточних і ефективних систем озброєння та розвідки. Проте, не можна забувати й про необхідність мати достатню кількість класичних складових сучасного поля бою – танків, артилерії, авіації, броньованої техніки тощо.
В цьому напрямку для України відкриваються практично безмежні можливості міжнародного військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами.
Підтримка обороноздатності буде пріоритетом бюджету 2023 року, а загальні видатки на оборону можуть перевищити 1,1 трлн грн. Такі значні витрати вимагатимуть розвитку перспективних експортних секторів економіки з високою доданою вартістю, одним з яких в наступні роки буде оборонно-промисловий комплекс.
Розвинені економіки створюють продукти для воєнного застосування, а потім їх масштабують у цивільний ринок. Крім того, навіть, коли війна завершиться, наші сусіди нікуди не зникнуть тому у мирний час необхідно буде підтримувати частку оборонних витрат принаймні на рівні 6% від ВВП, за прикладом Ізраїля. Зміна структури оборонних витрат забезпечить асиметричну відповідь на повторні ризики російської загрози.
Україна зараз повністю залежить від імпорту високотехнологічного західного озброєння. Нам критично важливо мати сучасну ефективну українську зброю. Україна має зосередитися на процесі створенні нових зразків озброєння та військової техніки натівських зразків, кооперації та будівництва спільних оборонних підприємств з країнами-партнерами.
У нас є заводи та підприємства ОПК, але, навіть, наші ракетні та протитанкові комплекси є результатом глибокої модернізації радянської зброї.
Зброя в приватних руках: як держава поступається бізнесу на ринку озброєнь
Зараз Україні необхідно тримати фокус на армії та її насичення і переозброєння. Розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу та виробництво товарів подвійного призначення мають стати пріоритетом промислової політики.
Наш ОПК успадкував одну з найкращих конструкторсько-виробничих шкіл і зараз ми маємо провести переоснащення нашої виробничої бази. Нам треба ставати сильнішими, більш технологічними, розбудовувати високотехнологічні сектори, включаючи космічну галузь. Першочерговими пріоритетами має бути розвиток сфери ракетної техніки та переносних комплексів, безпілотної авіації, виробництва боєприпасів.
Після проголошення незалежності ми мали 17% від військово-промислового комплексу СРСР, у якому працювало понад 700 тисяч фахівців, а у 2012 році Україна отримала рекордний результат 1,5 млрд дол доходів від експорту товарів військового призначення.
В найближчі 5-10 років світ буде збільшувати оборонні бюджети та фокусуватися на переозброєнні власних армій. Кремль був другим у світі експортером зброї – його частка становила 22% за останні п'ять років, але продовжує повільно втрачати позиції.
У нас є реальна можливість не просто зменшити, а позбавити світ токсичної російської зброї за допомоги санкцій Заходу, їх поразкам на полі бою та розробкою власних альтернативних товарів для ринку.
Перспективи для України
Ударити по російському експорту озброєнь важко, вони торгують переважно з країнами, які ведуть власну регіональну політику або дотримуються нейтральної позиції. Найбільший прибуток Кремлю приносили продажі бойових літаків та їх обслуговування, які купували Індія, Єгипет та Китай.
На початок повномасштабного вторгнення в розпорядженні наших військових було багато зразків модернізованих радіолокаційних станцій, які не тільки отримували схвальні відгуки від західних експертів, а й мали попит на світовому ринку озброєнь.
Сюди можна додати перевірені на фронті танк БМ "Булат", ББМ "Козак-2М", БТР-4, РСЗВ "Буревій", ПТРК "Стугна-П", РЕБ, автомат "Малюк", снайперська гвинтівка Snipex Alligator, РЛС та БПЛА вітчизняного виробництва ("Фурія", АCS-3М, PD-2), систему управління "Кропива" тощо.
Ми маємо власні розробки, які вже успішно конкурують із російськими аналогами на полі бою та підтвердили свою ефективність. Дані зразки техніки можуть витіснити неефективні російські військові товари та зайняти цю нішу на ринку озброєнь. Завантаження підприємств ОПК іноземними та державними замовленнями дозволить наситити Збройні Сили України необхідною технікою, відродження виробничого потенціалу підприємств, створити робочі місця у повоєнній економіці, дозволить зберегти трудовий потенціал країни.
ЗСУ мають бути повністю переоснащені за стандартами НАТО та відповідати найсучаснішим вимогам. Тому ми маємо вже зараз думати, як обслуговувати і ремонтувати озброєння основних зразків, адже робити це за кордоном буде дорого.
Українська зброя. Що продає і що купує Україна на ринку озброєнь
Наші підприємства ОПК мають бути інтегрованими у західні ланцюжки створення технологічних товарів з високою доданою вартістю. Україна повинна вже зараз планувати матеріально-технічну базу для обслуговування західної техніки на своїй території, а краще для спільного виробництва зразків зброї за стандартами НАТО, розвивати спільні розробки та виробництво ракетних, протиракетних та проти-артилерійських систем. Наші товари й розробки можуть конкурувати на світовому ринку з точки зору оптимального співвідношення ціна – якість і будуть перевірені війною.
Ми маємо не просто перемогти противника у цій війні, для нас важливо закласти передумови для майбутньої безпеки України, її економічного процвітання, збереження наукового і виробничого потенціалу та збереження демократичного вектора розвитку.