Українська правда

Зима близько. Чи будуть українці з теплом?

Хвилюватися через опалювальний сезон не варто: газ та вугілля є. Проблема в іншому: чи вирішить уряд питання тарифів та субсидій і чи реформує він ЖКГ?

Щороку у жовтні в Україні стартує "блокбастер" "Опалювальний сезон".

У 2017 році влада переконує українців у цілковитій готовності до опалювального сезону, хоча кілька тижнів тому це було під питанням.

Однак є невирішені проблеми: країна залишається заручником неефективної системи ЖКГ, політичного популізму, некомпетентності та інтриг.

В останні роки Україні вистачало палива. За даними "Нафтогазу", попередній сезон вона закінчила з одними з найбільших запасів газу у підземних сховищах — 8 млрд куб м, тоді як зазвичай до квітня вони "худнуть" до 5-6 млрд куб м.

За даними Міненерго, 3 квітня 2017 року на складах було 1,6 млн тонн вугілля. Цього запасу вистачає на 42 дні роботи електричної генерації.

Проте не все йшло добре. Через зношеність інфраструктури в опалювальному сезоні 2016-2017 років на 40% збільшилася кількість позаштатних ситуацій порівняно з попереднім сезоном, сягнувши 14 тис.

"Найбільшими аваріями були прориви на магістральних теплових мережах у Києві, Умані та Кропивницькому", — зазначив заступник директора департаменту Мінрегіонбуду та ЖКГ Дмитро Петрунін.

Також зріс рівень заборгованості оплати за комунальні послуги. В кінці попереднього опалювального сезону держава заборгувала теплокомуненерго (ТКЕ) за надані пільги та субсидії 5 млрд грн.

Віце-президент "Укртеплокомуненерго" Сергій Дунайло сказав, що держава не виконала ухвалений восени 2016 року закон про реструктуризацію боргів підприємств галузі. За його словами, ця ситуація не змінилася донині.

У Мінрегіонбуді це заперечують. За словами директора департаменту економіки систем життєзабезпечення відомства Наталії Хоцянівської, рахунки більшості підприємств ТКЕ за літо вдалося розблокувати.

"В окремих суб'єктів господарювання вони залишилися заблокованими, але у більшості підприємств, включених до реєстру, були всі законодавчі підстави для їх розблокування. Переважно це вже зроблено", — повідомила вона.

Рівень готовності

Підготовка до опалювального сезону включає технічну складову, тобто наявність енергоносіїв для увімкнення тепла, та економічну складову, адже виробники тепла повинні мати можливість придбати газ.

За інформацією "Нафтогазу", ТКЕ, ТЕЦ та інші промислові споживачі заборгували 27,7 млрд грн. Борг підприємств ТКЕ та ТЕЦ за газ, використаний для виробництва тепла, становить близько 78% від загальної суми боргу, борг ТЕЦ за газ — близько 12%, борг промислових споживачів — близько 10%.

Незважаючи на фінансові труднощі, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко запевнив, що з технологічної точки зору житлові об'єкти готові до опалювального сезону на 99%, соціальні — на 99,9%.

Щоправда, невідомо, чи впорається інфраструктура з навантаженням і чи не зросте кількість позаштатних ситуацій взимку.

У червні прем'єр Володимир Гройсман казав, що проблем не буде: "Наступний опалювальний сезон пройдемо нормально, стабільно і якісно". Для цього у бюджет заклали на 1,8 млрд грн більше, ніж роком раніше, — 9 млрд грн.

Влада також переконує, що палива країні вистачить. Кабмін визначив основні показники запасу енергоносіїв для виробництва електроенергії. За графіком 1 листопада 2017 року на складах мусить бути 3,4 млн тонн вугілля, з яких 1,5 млн тонн — антрацит, 1,9 млн тонн — "газове" вугілля.

За даними Міненерговугілля 29 вересня на складах ТЕС і ТЕЦ було накопичено лише половину від запланованого об'єму палива — 1,601 млн тонн.

Показники запасу газу у ПСГ трохи кращі. За даними "Укртрансгазу" 4 жовтня було накопичено 16,522 млрд куб м — на 1,7 млрд куб м більше, ніж рік тому.

Хоча графік виконується повільно, вже у липні запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ були більшими, ніж наприкінці 2015 року та 2016 року.

Дедалі складніший аспект — економічний.

До початку жовтня більшість ТКЕ не мали укладених договорів на постачання газу, що ставило під загрозу вчасний початок опалювального сезону. Крім того, є проблема із запасами вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, які не дотягують до плану, а також з боргом постачальників тепла перед "Нафтогазом".

Досі не вирішене питання цін на газ для населення та підприємств ТКЕ, які повинні укладати угоди з "Нафтогазом". Традиційно укладання договорів з теплопостачальними організаціями починається в липні, що дозволяє уникнути затримок з постачанням газу. Щороку "Нафтогаз" веде договірну роботу з понад 1 тис виробників тепла, які постачають його населенню.

"Ціни на газ для населення не залежать від розрахунків чи бажання "Нафтогазу". Ми зобов'язані застосовувати ціну, визначену постановою уряду.

Ціну на газ на наступний сезон розраховує й публікує Міненерговугілля до 1 липня. Просимо міністерство зробити це якнайшвидше, щоб усі постачальники тепла встигли укласти договори та вчасно розпочати опалювальний сезон", — зазначив голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

Лише в останні тижні перед початком опалювального сезону ТКЕ та "Нафтогаз" активізували укладення договорів на постачання тепла. До 12 жовтня НАК опрацювала 91% договорів, з яких 1 711 підписані, 113 — повернуті через неправильне оформлення, а 182 повинні бути підписані найближчим часом.

Однак проблема з розрахунками за газ нікуди не зникла. Найнижчий рівень розрахунків на початку жовтня, за даними Мінрегіонбуду, був у Тернопільській (33%), Донецькій (51%), Волинській, Кіровоградській областях та в Києві (59%).

Заручники субсидій

В Україні 7,5 млн сімей або 50% населення користуються субсидіями. Правда, Мінсоцполітики прогнозує, що їх кількість зменшиться на 10%. "Ціни і тарифи не підвищуються, а реальні доходи населення зросли на 35%", — каже директор департаменту державної соціальної допомоги відомства Віталій Музиченко.

Одним з основних нововведень є початок монетизації субсидій. Нині система працює в пілотному режимі. За попередній опалювальний сезон монетизовані субсидії отримають 2 млн сімей. До кінця жовтня їм виплатять 1,1 млрд грн.

Зменшення кількості отримувачів допомоги не врятує ситуацію: 55 млрд грн, які передбачено в бюджеті-2018 на виплату субсидій, не вистачить.

"Наступного року ми виявимо, що з 55 млрд грн субсидій більше половини буде витрачено в перші місяці року, і почнеться та сама ситуація", — вважає експерт із енергозбереження Святослав Павлюк. За його даними, у вересні держава вичерпала майже весь об'єм субсидій: 59 млрд грн з 62 млрд грн.

"Кожного року повторюється ситуація: підприємство мусить купити газ, поставити тепло і виставити рахунок, виходить півтора-два місяці. Спільні протоколи підписуються через місяць-два після поставки тепла.

Поки не зміниться система нарахування і розрахунків, ми будемо щороку вести дискусію про реструктуризацію боргів", — переконаний Павлюк.

Українцям не варто хвилюватися через опалювальний сезон — ресурси для виробництва тепла та уникнення віялових відключень є. Більш того, країна продовжить видобуток газу та купівлю вугілля відповідно до контрактів із США.

Проблема в іншому: чи вирішить уряд питання тарифів та субсидій і чи реформує ЖКГ, щоб через рік з порядку денного зникло питання боргів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
субсидії ЖКГ Нафтогаз Мінсоцполітики Мінрегіонбуд