Не лише офіційна статистика: що думає бізнес про діловий клімат в країні

Український бізнес оговтується після економічного спаду. Він не бачить у державі партнера, але планує нарощувати темпи росту і вимагає від влади рівних та сприятливих умов для своєї діяльності.

Цих та інших характеристик підприємницького середовища не покаже офіційна статистика, проте за допомогою опитувань бізнесу можна побачити, чим живе реальний сектор економіки.

Опитування, які вивчають думку керівників підприємств щодо різних питань, широко застосовуються у світі, щоб отримати економічну інформацію із "перших рук".

Представники бізнесу можуть розповісти про те, скільки часу витрачають на численні адміністративні процедури, які інновації впроваджують у діяльності своїх підприємств та яких кроків очікують від держави для пожвавлення ділової активності.

В Україні також проводяться такі опитування. Вони зосереджуються на різних категоріях підприємств за сектором, розміром чи регіоном. Одне із найбільш масштабних — це "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", де вивчається думка малого та середнього бізнесу.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів дві хвилі цього дослідження в рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)". Під час останньої з них у 2016-2017 році було опитано більш ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП) у 25 регіонах України.

МСП становлять більш ніж 99% від усіх підприємств у нашій державі та реалізовують більш ніж половину загального обсягу продукції, товарів і послуг. Думка МСП є особливо цінною і тому, що через невеликий розмір ці підприємства швидко пристосовуються до змін на ринку і можуть краще їх спрогнозувати.

Наше опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" 2016-2017 року показало, що економічна криза останніх років суттєво вдарила по малому і середньому бізнесу. 39% опитаних керівників МСП оцінили поточне загальноекономічне середовище негативно, в той час як лише 10% оцінили його позитивно. Решта дали нейтральні оцінки.

Брак попиту і замовлень — це головна перешкода, яка не дає розвиватися бізнесу. На цю проблему вказали 59% опитаних підприємств.  

Разом з цим, значна частина опитаних керівників підприємств висловила сподівання, що їхній бізнес буде зростати вже найближчим часом. 41% представників МСП вважали, що фінансово-економічне становище їхнього підприємства покращиться протягом наступних півроку, а 48% мали наміри розширити обсяги діяльності підприємства впродовж наступних двох років. Це більше за частку МСП, що очікували погіршення становища свого підприємства у піврічній перспективі (24%) або збиралися скоротити обсяги діяльності протягом двох років (8%).

При цьому підприємства докладають активних зусиль для того, щоб зростати. Як показують дані нашого опитування, майже половина опитаних МСП (46%) планують вийти на нові географічні ринки протягом наступних двох років. Це включає як вихід на ринки за межі області, так і вихід на зовнішні ринки (Європейського Союзу та інших країн). Спробувати себе на зовнішніх ринках планує одне із п’яти опитаних МСП.

Також задля розвитку МСП вкладають ресурси в інновації та маркетинг. Перевагою ділових опитувань є те, що вони дають можливість запитати про внутрішні процеси на підприємствах, від яких залежить успіх бізнесу.

Так, 56% підприємств повідомляють, що впровадили певні інновації протягом двох років, що передували опитуванню. Це було, як правило, виробництво нових продуктів або надання нових послуг, а також нововведення у процес виробництва, доставки чи збуту товарів.

І хоча не всі підприємства малого та середнього розміру можуть дозволити собі утримувати відділ маркетингу або найняти окрему особу, яка займалася б виключно маркетинговими питаннями, але майже половина опитаних МСП (49%) мають фахівців, відповідальних за маркетинг, навіть якщо вони поєднують ці функції з іншими професійними обов’язками.

Як показало наше дослідження, малий та середній бізнес не чекає допомоги від держави, щоб зростати. Ставлення представників бізнесу до держави та оцінка політичних кроків — це ще один вид інформації, яку не відобразить офіційна статистика, але виявлять ділові опитування.

Так, коли у ході цього опитування керівникам підприємств запропонували сказати, що повинна робити держава для бізнесу: надавати пряму підтримку, створювати загальні сприятливі умови для діяльності чи не надавати жодної підтримки — то більшість з них (77%) висловилися за створення сприятливих умов.

Це така політика держави, яка спрямована на полегшення ведення бізнесу, зокрема на спрощення регуляторних процедур, а не на допомогу чи субсидії певним підприємствам.

Серед конкретних заходів політики, яких вони очікують від держави, опитані представники бізнесу найчастіше називають дерегуляцію та спрощення податкового адміністрування. Більш ніж 80% керівників МСП підтримує ці кроки.

Дерегуляція зменшить кількість дозволів та паперів, які потрібні підприємцям для ведення бізнесу, а це дасть їм змогу направити час та кошти на розвиток бізнесу замість того, щоб витрачати їх на проходження регуляторних процедур та перевірок. Це ж опитування показало, що МСП витрачають багато часу та коштів на такі процедури. 68% МСП перевірялися хоча б одним державним органом у 2016 році, а загальні витрати, пов’язані з реєстрацією, ліцензуванням, технічним регулюванням, санітарно-гігієнічним контролем та перевірками, у 2016 році становили більше 27 000 грн. в розрахунку на одне опитане підприємство.

Крім вивільнення ресурсів бізнесу, зменшення державного контролю над підприємствами покращить імідж держави в очах представників сектору МСП, який на сьогоднішній день переважно негативний. Зокрема, лише 14% опитаних керівників підприємств вважають державу "партнером" бізнесу.

Найбільша частка опитаних — 58% — бачать державу як "перешкоду" чи "обмеження" для бізнесу, а решта 28% назвали державу "ворогом" бізнесу.

Аналіз даних нашого опитування дозволяє прослідкувати, які фактори вплинули на формування таких поглядів на державу. Наприклад, чим більше часу керівники МСП витрачають на контакти із органами влади, тим більша ймовірність того, що вони вважатимуть державу ворогом бізнесу.

Крім цього, учасники опитування, які вказали серед перешкод для свого бізнесу нестабільну політичну ситуацію, корупцію, високі ставки податків та складне податкове адміністрування, частіше називали державу ворогом.

Інформація, отримана від підприємств через такі дослідження, доповнює офіційну статистику, а також показує урядовцям, діловим колам та суспільству пріоритетні напрямки економічних реформ.

Не менш важливим є те, що ділові опитування дозволяють перевірити, чи відчуває бізнес результати цих реформ. Думка підприємців — це орієнтир для органів влади для проведення ефективної державної політики, яка буде відповідати потребам бізнесу і сприятиме економічному зростанню в Україні.