Уряд Яценюка: успіхи і провали в земельній сфері

У неділю Арсеній Яценюк зробив заяву про відставку.

Оскільки під час тривалих політичних переговорів про формування нового Кабміну його прізвище як нового-старого прем'єра не називалося, мабуть, жодного разу, таке рішення було питанням часу і лише дало можливість "зберегти обличчя".

Напевно, не буде в новому Кабміні і більшості нинішніх міністрів, хоча нарікань на роботу, наприклад, глави Мінагрополітики Олексія Павленка було небагато.

Підбиваючи підсумки роботи уряду Яценюка, хотілося б виділити його головні успіхи і невдачі в земельній сфері.

Успіхи

1. Головним успіхом вважаю відкриття відомостей Державного земельного кадастру про суб'єкти прав на землю. Тепер усі громадяни, а не лише якісь втаємничені люди можуть дізнатися інформацію про власників земельних ділянок.

Це якщо і не зменшить рівень земельної корупції, то хоча б допоможе з нею ефективно боротися. Якнайповніше оприлюднення інформації щодо державного земельного кадастру та винесення наказів про розпорядження землями  сільськогосподарського призначення просто обов'язкове у правовій державі.

Ще один плюс - надання можливості отримувати відомості з кадастру через інтернет. Це вимога часу, і це допоможе людям з обмеженими можливостями.

2. Ще одним позитивом уряду Яценюка можна назвати надання нотаріусам повноважень з реєстрації прав на нерухомість, в тому числі - на земельні ділянки.

У цьому контексті варто сказати і про введення електронних адміністративних послуг для населення через ЦНАП: замовлення витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, замовлення витягу про нормативну грошову оцінку землі, отримання відомостей про власників та користувачів земельних ділянок.

3. Ще один позитив - децентралізація повноважень щодо реєстрації прав шляхом передавання їх райдержадміністраціям та органам місцевого самоуправління. Наявність альтернативи полегшує життя місцевим мешканцям та підвищує роль і "функціонал" місцевої влади, що неминуче в процесі децентралізації.

Провали

1. Майже в кожному з перехованих успіхів є "ложка дьогтю". Сервіси працюють не завжди повноцінно, у ЦНАП звичайні черги змінилися на "електронні", але людей швидше обслуговувати не стали. Десь, звичайно, це не так, але скарг багато.

Для повноцінного функціонування впроваджених ініціатив часто не вистачає підзаконних актів, якісного управління, професійних кадрів та нормального фінансування, яке б дозволило запустити процеси централізовано.

2. Суттєво і непропорційно зросла плата за землю. Мінімальна плата за оренду державних і комунальних земель була підвищена для ріллі в 30 разів, для багаторічних насаджень - в 100 разів.

Крім того, треба врахувати такий податковий мінус для землекористувачів, як індекс інфляції, на який помножилася нормативна грошова оцінка за всіма видами податків, пов'язаних із землею.

Оскільки індекс інфляції за 2015 рік оцінюють 40%, то це означає автоматичне підвищення земельного податку, орендної плати за державну землю. За часів Яценюка єдиний податок для аграріїв - ФСП, який згодом став єдиним податком четвертої групи, - було підвищено більш ніж в десять разів.

3. Корупція в земельній сфері нікуди і не ділася.

"Невідворотність покарання" - лише абстрактна фраза з Кримінально кодексу за ситуації, коли високопоставлені земельні чиновники, проти яких відкривалися кримінальні провадження, працюють "смотрящими" в тих же областях, допомагають "дерибанити" землю і заносять "наверх" сотні тисяч доларів.

Відсутні контроль та покарання не тільки за порушення земельного законодавства, а й контроль за використанням земель.

Можна констатувати майже повний розвал системи державного контролю за охороною земель. Державна сільськогосподарська інспекція ліквідована, але досі не визначений орган, який повинен здійснювати зазначені функції.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.