Уряд бореться за інвестиційну привабливість країни, однак надмірна бюрократизація відлякує іноземних інвесторів і перешкоджає розвитку бізнесу.

Яскравий приклад - процедури валютного контролю щодо експорту послуг.

Неефективні адміністративні перепони не лише не допомагають контролювати, а й зменшують ефективність контролю та сприяють розширенню тіньового сектора.

У 2014 році українці надали іноземцям інформаційних, комп'ютерних, телекомунікаційних, ділових та інших послуг на 11,5 млрд дол. Проте вони змушені витрачати гроші та час, щоб перевести валютну виручку в Україну.

Великі підприємства долають адміністративні бар'єри валютного контролю, використовуючи офшори, а малі - готівку та особисті перекази.

Варто згадати про фрілансерів, більшість яких внаслідок складності і надмірної бюрократизації процесу не працює у легальному полі, а для отримання грошей користується системами Payoneer чи PayPal.

За підрахунками відкритої спільноти "beFreelancer - фріланс для українців", щорічний обсяг експорту послуг фрілансерами сягає 350 млн дол.

У підсумку, Україна зазнає чистих економічних втрат та має імідж країни із занадто ускладненими умовами ведення бізнесу. Зрештою, від постійних протистоянь із зайвими адміністративними бар'єрами підприємці замислюються над переведенням бізнесу за кордон, а хтось цей крок уже зробив.

Усе це відбувається на тлі скорочення надходжень валютної виручки через кризу на сировинних ринках, куди йде левова частина українського експорту товарів.

Неефективні процедури контролю

Валютний контроль за операціями з експорту робіт та послуг переобтяжений застарілими процедурами. Це прямий нащадок радянських норм часів перебудови. Процедура зняття операції з експорту робіт та послуг занадто забюрократизована та вимагає подання резидентом низки документів.

Крім того, необхідність виконання вимог банків створює зайве адміністративне навантаження, стимулює "сірі" та "чорні" схеми розрахунків, стримує зростання експорту. Це чисті економічні втрати та сповільнення бізнес-активності.

Існуючий порядок контролю за експортом послуг є бар'єром для розвитку малого та середнього бізнесу - МСБ. В ідеалі, вимоги повинні бути обмежені до тих документів, які потрібні бізнесу для податкової та статистичної звітності.

За законодавством, для зняття експортної операції з валютного контролю банк вимагає подання зовнішньоекономічного договору, акта виконаних робіт, перекладу документів українською, скріплення документів підписами і печатками.

Зовнішньоекономічний контракт виконує для банку функцію підтвердження наявності договірних відносин між резидентом і нерезидентом. Акт виконаних робіт підтверджує легальність походження валюти, дозволяє контролювати повернення валютної виручки та ідентифікувати платіж.

Водночас, зовнішньоекономічний договір, особливо у МСБ, часто не існує або викладений тільки іноземною мовою. При цьому, як правило, відсутній відбиток печатки контрагента-нерезидента та оригінал, оскільки сторони обмінюються документами лише в електронній формі.

Датою для відліку строку розрахунків за відповідною експортною операцією є дата підписання акта наданих послуг. Відповідно, проконтролювати дійсну дату підписання акта банк об'єктивно не може. Тому часто валюта надходить на розподільчий рахунок раніше, ніж резидент може надати акт виконаних робіт.

Таким чином, гроші вже переведені в Україну, а людина місяцями їх не може отримати через зайві процедури.

Складності додає й нерозуміння іноземними контрагентами, що саме від них вимагається. "Мокрі" печатки, підписи - це все рудименти.

Сучасна людина звикла всі операції проводити в онлайні, скріплювати документи електронними підписами, а функцію "мокрих" печаток як ідентифікатора давно виконують електронні реєстри фізичних та юридичних осіб.

Українські експортери витрачають багато часу на пояснення іноземним клієнтам, як вони повинні поставити печатку та підпис на паперовий документ і навіщо надсилати його поштою в Україну.

У 2015 році НБУ намагався вирішити це питання, підготувавши лист-роз'яснення. Однак цей документ лише надав банкам право вимагати від експортера той пакет документів, який, на думку банку, підтверджуватиме легальність операції. Проте традиції "мокрих" печаток глибоко вкоренилися в банківських процедурах.

Існуюча система валютного регулювання та валютного контролю замислювалася як інструмент недопущення відтоку валюти, але завдяки наявності адміністративних навантажень прямо перешкоджає її притоку.

Як вирішити проблему

Експерти Програми USAID ЛЕВ запропонували рішення, яке виключає будь-яку двозначність у трактуванні норм.

Одна з ключових пропозицій - заміна зовнішньоекономічного договору та акта виконаних робіт, які звично вимагали банки для зарахування валютної виручки, єдиним документом - рахунком (інвойсом), у тому числі в електронному форматі.

Запровадження інвойса повинно спростити процедуру укладення зовнішньоекономічних договорів та не зашкодити процедурі контролю експортних операцій з боку уповноважених банків.

Інвойс міститиме усі реквізити. Оплата рахунка та оформлення інвойса нерезидентом означатиме прийняття виконаних робіт і замінить підписи й печатки. Дата виставлення інвойса - початок відліку 90/180 днів для повернення валютної виручки, що за існуючих процедур банки об'єктивно проконтролювати не можуть.

Перевагами запровадження інвойса для операцій з експорту робіт та послуг є те, що він підтверджуватиме згоду контрагента-нерезидента з ціною та іншими умовами договору, що узгоджується із статтею 207 Цивільного кодексу України.

При цьому бізнес, особливо МСБ-сектор, матиме змогу швидко і легально укладати угоди, а банки - контролювати наявність договірних відносин між контрагентами та своєчасність повернення валютної виручки.

Також ми пропонуємо заборонити банкам вимагати переклад документів, зокрема, з англійської мови. Це повинно сприяти інтенсифікації укладенню угод резидентами, оскільки спроможності комерційних банків забезпечити переклад документів є набагато ширшими, ніж у представників МСБ.

Ми проаналізовали стан нормативного регулювання валютного контролю. Вирішення проблеми зайвого адміністративного навантаження потребує мінімального втручання в законодавче поле, а ефект буде суттєвим і швидким.

Якщо впровадити ці зміни, то бізнес та фрілансери зможуть швидко виконувати усі формальності, необхідні для отримання зароблених коштів, Україна стане привабливішою для інвесторів, а підприємці, у першу чергу, ІТ-галузь, не переселятимуть власний бізнес за межі України.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.