Замість того, щоб реформувати ринок електроенергії та перебудовувати енергетику за правилами ЄС, Греція в останні роки зробила зворотне. Чи стане це наукою Україні?

Причини економічної кризи Греції дуже схожі до нинішніх українських проблем. Як і Україна, Греція вже більше десятка років бореться з корупцією, провадить реформи, але результатів не бачать ні громадяни країни, ні європейські інституції. Тому країна загрузла у боргах та є лідером у рейтингу країн, яким загрожує дефолт.

Левова частка цих проблем Греції пов’язані з її енергетичним сектором, а, точніше, - з неправильними стратегіями греків в управлінні цією галуззю.

Сумно, але більшість грецьких помилок Україна вже зробила. Деякі з них просто зараз вписуються в Енергетичні стратегії до 2035 року, проте надія ще є.

Багато років  Греція пручалась і не хотіла слідом за Європою нищити своїх монополістів в енергетиці. Більше того, під тиском промисловців та профспілок уряд прийняв рішення згорнути програму з розвитку сонячної енергетики, а замість цього будувати нову надпотужну електростанцію на бурому вугіллі – Птолеміада-5.

Нонсенс, скажете ви, у надзвичайно багатій на сонце країні влада чомусь раптом вирішує дотувати вугільну галузь. Це рішення вдарило не лише по гаманцях греків, а і по чистоті довкілля туристичної країни та здоров’ю власних громадян.

Дослідження неодноразово підтверджували, що прогнозовані показники викидів шкідливих речовин від станції Птолеміда-5 будуть перевищувати встановлені в ЄС ліміти. Тому проект зустрів гостру критику з боку екологічних організацій, зокрема, WWF Греції, які називали його "брудним гігантом", що встановлює енергетичну політику Греції твердо на неправильний курс.

Нова електростанція на бурому вугіллі потужністю 660 МВт буде коштувати грекам 1,4 млрд євро. Вугільні лобісти намагаються втихомирити критиків підприємства новими робочими місцями, яких на станції буде створено аж близько 250 та збереже ще пару тисяч у вугледобувній галузі.

Проте горе-аналітики чомусь не згадують, що через відмову від альтернативних джерел енергії країна втратила можливість створити  понад 45 тисяч робочих місць в інноваційному секторі економіки.

Через вугільний курс в енергетиці за останні два роки інвестиції у відновлювальні джерела енергії скоротилися на 99%.  Це беззаперечний колапс сектору відновлюваної енергетики, яка дуже швидко розвивалась у попередні роки.

У 2012 році у Греції було встановлено потужності на 890 МВт, 2013 року – рекордні 1047 МВт. Після того, як політичний курс змінився, новонароджений сектор економіки різко обвалився. У 2014 році Греція встановила потужності на 13 МВт сонячної енергетики, а з початку 2015 року - лише на 7 МВт.

Поки у Греції все погано з економікою і реформуванням енергетики, одне можна сказати напевно - сонце у Греції світити не перестане і потенціал сонячної енергетики, який все ще може бути розумно використаний, нікуди не дінеться з країни.

Що ж до України,  то наш теперішній кризовий стан дає можливість провести структурну перебудову в енергетиці. Саме час для демонополізації, ринкової реформи в секторі та розвитку відновлювальних джерел енергії.

Інший шлях - той, який обрала Греція, веде в нікуди.

Підтримка збиткових шахт та заплющення очей на нерентабельні й шкідливі ТЕС призведе до блокування інноваційного розвитку, збільшення залежності від поставок енергоресурсів, нарощення боргів, що в свою чергу спричинить у не дуже віддаленій перспективі - економічний колапс.  

І не хочеться закінчувати запис на мінорній ноті. Тому нагадаю - потенціал України до енергозбереження найбільший в Європі. Використання цього потенціалу в житлово-комунальній сфері та інвестиції в підвищення енергоефективності промисловості дасть можливість жити у теплі і виробляти продукцію на сучасніших підприємствах і будувати ефективну економіку ХХІ століття. 

***

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.