Лише за останні півроку в Україні неплатоспроможними стали 17 банків.

Ця проблема постала не лише перед керівництвом установ - під загрозою насамперед опинилися гроші звичайних людей.

Перша реакція вкладників на звістку про те, що банк може зникнути, - паніка. Звідси й безкінечні черги з охочих достроково забрати важко зароблене.

Однак гроші люблять тишу, тому найкращий вихід із ситуації - зберігати спокій, вчитися фінансовій грамотності та не забувати про свої права.

Тим, хто тільки-но планує віддати на збереження свої заощадження, варто пам'ятати дві речі.

По-перше, загальна сума рахунків та вкладів в одному банку разом з відсотками повинна становити не більше 200 тис грн.

По-друге, справами свого банку треба активно цікавитися. Повідомлення про те, що в установи виникли труднощі з виконанням фінансових зобов'язань, є першим дзвіночком, який не варто ігнорувати.

Проте буває й так: рахунок давно відкритий, на ньому більше 200 тис грн, а в газетах вже написали, що банк збираються ліквідувати. Як діяти в такому випадку?

Треба усвідомити, що виведення фінансової установи з ринку - нешвидкий процес. Спочатку банк стає проблемним, бо не може вчасно розраховуватися з клієнтами. Далі Нацбанк визнає його неплатоспроможним. В установу призначають людину, яка замінює звичне керівництво і намагається з'ясувати, як цей банк оздоровити.

Іншими словами - вводиться тимчасова адміністрація. Якщо ж врятувати банк не можна, у нього забирають ліцензію та ліквідовують.

Щоб захистити людей та їхні гроші, держава створила Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Завдяки йому вкладники проблемних установ можуть сподіватися на відшкодування, максимальна сума якого становить 200 тис грн.

Коли банк визнається неплатоспроможним, він повертає гроші з поточного рахунку та гроші за угодами, термін дії яких закінчився. При цьому валютні депозити перераховують у гривню за курсом НБУ у день приходу тимчасової адміністрації.

Інформацію про початок виплат можна знайти на сайті Фонду гарантування вкладів або на інтернет-сторінці банку. Для отримання грошей при собі потрібно мати паспорт та ідентифікаційний код. Жодних заяв писати не потрібно.

Коли починається процедура ліквідації банку, уповноважена особа Фонду гарантування складає список вкладників та суми, які їм повернуть, а також призначає установи, у яких відбуватиметься видача компенсацій.

Про початок виплат повинні оголосити не пізніше, ніж через сім днів після ухвалення рішення про ліквідацію банку. Гроші повертають протягом 30 днів. Якщо вкладник не встиг отримати компенсацію в цей період, він повинен звернутися до Фонду гарантування вкладів з письмовою заявою про виплату.

Фото unian.net

Ті, хто мають вклад понад 200 тис грн, протягом 30 днів з моменту оприлюднення відомостей про ліквідацію банку повинні попросити уповноважену особу фонду включити цю суму до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Без такої заяви сума вважатиметься погашеною, і кредитор втратить право на неї.

Трапляється, що фонд відмовляє у видачі гарантованої компенсації за депозитом. Причини бувають різні, але їх обов'язково треба з'ясувати, написавши заяву на ім'я уповноваженого представника Фонду гарантування вкладів.

Таке звернення найкраще надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення, бо цей документ ще може знадобитися, якщо справа дійде до суду. Адреса уповноваженої особи повинна бути вказана на сайтах фонду та банку.

Серед причин відмови у компенсації вкладу фонд нерідко зазначає "нікчемність  угоди з банком". Таке буває, коли людина, яка має на депозиті більше 200 тис грн, переукладає договір з банком та оформлює свої гроші на імена родичів.

У такий спосіб вкладники проблемних установ намагаються перестрахувати себе, пам'ятаючи, що Фонд гарантування відшкодовує не більше 200 тис грн в одні руки.

Закон не забороняє "розбивати" на частини свій депозит і передавати гроші іншим особам, тому вкладники все одно мають право на компенсацію.

Водночас у юристів, які займаються такими справами, складається враження, що й самі представники фонду іноді вдаються до хитрощів. Нікчемними можуть визнати угоди й тих, хто не "розбивав" свої вклади. Відбувається це так.

Уповноважений представник знаходить у базі людину, яка забирала з банку велику суму грошей саме в той день, коли інша прийшла оформлювати депозит. Потім їх звинувачують у тому, що вони змовилися і подрібнили вклад.

У такій ситуації потрібно збирати докази незаконних дій уповноваженого і йти до суду. Чим швидше буде подана заява, тим більше шансів повернути гроші.

Приклади розгляду судом таких позовів можна знайти на сайті "Судова влада України" в розділі "Єдиний державний реєстр судових рішень".

У графі "Пошук за контекстом" слід ввести, наприклад, "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" та назву свого банку. У графі "Форма судочинства" - обрати "адміністративне" та натиснути кнопку пошуку.

Система запропонує низку ухвалених рішень. Варто переглянути найсвіжіші, щоб з'ясувати позицію суддів у схожих справах і причини невиплати грошей фондом.

Існує кілька кроків, які допоможуть вкладнику підготуватися до судової тяганини.

Фото unian.net

1. До уповноваженої особи фонду треба подати заяву з проханням (вимогою) повідомити підстави невиплати коштів. Якщо у відповіді зазначать, що причиною є визнання угоди нікчемною, попросіть пояснити підстави такого рішення.

Слід також мати на увазі, що уповноважена особа фонду за законом не має права видавати наказ про визнання угоди вкладника та банку нікчемною. Це знання може знадобитися у суді.

2. Надішліть до банку заяву з проханням видати довідку про рух кошів на вашому депозитному рахунку з моменту відкриття рахунка до дати звернення. Ця довідка може стати в нагоді під час подання позову і буде доказом ваших правомірних дій.

3. У випадку отримання листа із зазначенням того, що уповноважена особа звернулася до правоохоронних органів надішліть заяву до цих органів з проханням надати інформацію про наявні у них кримінальні провадження щодо вас.

4. Коли перші три пункти виконані, можна подавати до суду.

Судова тяганина може виявитися тривалою і нелегкою. Однак виграш - це ще не привід розслаблятися, адже фонд та його уповноважена особа мають право на апеляцію, а згодом - і на касаційну скаргу.

Ви, звісно ж, можете "зійти з дистанції" і, як наслідок, забути про власні гроші. Та, мабуть, все-таки краще набратися терпіння та наполегливості і повернути своє.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.