Хто нагодував солдатів гнилою картоплею
Угода укладена між полковником Ігорем Момотом та підприємцем Ларисою Лакудас за результатами державних закупівель.
На початку червня 2014 року пресу облетіла новина про прикордонників, яких годують гнилою картоплею та одягають в прозору білизну.
Щоб захистити власне здоров'я, військові на Чонгарі були змушені розповсюдити фотодокази халатного ставлення тиловиків до організації забезпечення.
Зважаючи на те, що прикордонники ціною свого життя стримують бойовиків на кордонах держави, автор вирішив з'ясувати імена недбайливих чиновників.
За повідомленням першого заступника голови Держприкордонслужби Павла Шишоліна, держава не має стосунку до скандалу з прозорою спідньою білизною.
Прозорі труси з дешевої тканини отримані від населення як шефська допомога. Залишається порадити меценатам більш серйозно ставитися до забезпечення військовослужбовців.
З картоплею ситуація складніша. Держприкордонслужба надала копію договору, відповідно до якого була закуплена та сама картопля.
Угода укладена 27 вересня 2013 року між керівником черкаського Навчального центру ДПСУ полковником Ігорем Момотом та підприємцем з того ж краю Ларисою Лакудас за результатами проведених державних закупівель.
Натисніть для збільшення |
За 104 тис кг картоплі прикордонники заплатили 208 тис грн або 2 грн за кг. Відповідно до специфікації угоди товар повинен був надійти на склад Навчального центру протягом вересня-жовтня 2013 року. Проте закупівля не пройшла гладко.
На тендер подалися два учасники. Лакудас і кіровоградське ТОВ "Укрпроддонсервіс". За законом всі пропозиції фіксуються у протоколі розкриття конкурсних торгів, який публікується на сайті "Вісника державних закупівель".
Також у протоколі обов'язково вказується запропонована ціна за товар, аби унеможливити змови між організаторами та учасниками торгів.
Однак відповідальний за проведення торгів заступник начальника Навчального центру з матеріального забезпечення Володимир Мороз підготував протокол до публікації без запропонованих цифр. Він також не зазначив, чи Лакудас надала всі документи, як того вимагало чинне законодавство.
Таким чином, є підстави підозрювати посадовців Навчального центру у корупції.
Витяг з протоколу розкриття пропозицій. Ключові пункти не заповнені. Натисніть для збільшення |
Дивує також рішення комітету з конкурсних торгів Навчального центру купити картоплю на рік вперед, однак отримати її за два місяці. Річ у тім, що замовник не може прийняти неякісний товар через юридичну відповідальність. Зазвичай чиновники прописують помісячний чи поквартальний графік постачання товарів.
Наприклад, 104 тис кг картоплі повинні були привезти не за два місяці, а порціями протягом 12 місяців. Таким чином, відповідальність за якість та зберігання товару перекладається на бізнес. Останній враховує такі додаткові витрати у пропозиції під час тендеру. Держава платить більше, але отримує свіжі продукти харчування.
Тиловики Навчального центру поклалися на власні склади. Вочевидь, даремно, бо картопля під час довготривалого зберігання - продукт вередливий.
Як зазначає доктор сільськогосподарських наук Михайло Шевчук, коренеплоди тільки охолоджувати треба протягом 40-60 днів, знижуючи температуру на 0,25-1° на добу. Також потрібні особливий догляд та вентиляція, інакше продукт гниє.
Чи дослухалися посадовці до порад науковців - не відомо. Однак факт залишається: навчальний центр забезпечив солдатів неякісними продуктами.
Якби не загострення уваги до справ військових через війну з Росією, громадяни ніколи б не дізналися, що їх захисники підривають здоров'я через маніпуляції тиловиків. Винні мусять бути покарані, аби в майбутньому кордон України охороняли від підступного ворога нагодовані, задоволені та сильні солдати.
Дослідження проведене у рамках проекту "Об'єднуємося заради реформ - UNITER", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку - USAID - та здійснюється Pact в Україні.
Фото на головній: tsn.ua
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.