Костянтин Красовський, завідувач сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України, член робочої групи парламентського комітету з питань свободи слова та інформації з підготовки законопроекту №5164 до другого читання

У Верховній раді готується до другого читання законопроект №5164 про заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів.

В тому, що куріння шкодить здоров'ю і треба вживати дієвих заходів для зменшення його поширення, згодні всі, хоча б декларативно. Проте опоненти законопроекту стверджують, що повна заборона тютюнової реклами завдасть економічної шкоди та порушить права споживачів.

Для початку зазначимо, що законопроект внесено на виконання вимог Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала 2006 року.

У 13-й статті конвенція зобов'язує країни ввести повну заборону на всі форми реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів, відзначаючи, що така заборона призведе до скорочення споживання тютюнових виробів.

Потрібна саме повна заборона, бо, як показують численні дослідження, наприклад, узагальнені 2008 року в монографії Національного інституту раку США, часткові обмеження реклами призводять лише до того, що рекламні бюджети переходять у незаборонені види реклами, і тому загальний обсяг реклами майже не змінюється.

Відтак, ефективність часткових обмежень є мінімальною, на відміну від повної заборони, яка суттєво зменшує поширеність куріння, хоча рівень скорочення є невеликим - до 16%. Зазвичай скорочення становить лише кілька відсотків і відбувається не миттєво, а протягом кількох років.

Дехто все одно вважає, що реклама не впливає на рівень споживання тютюну, але в такому разі їм доведеться визнати, що тютюнові компанії ведуть комерційно збиткову діяльність: вони витрачають гроші на рекламу, яка не розширює збут.

Навіть якщо взяти до уваги конкуренцію виробників, то їм, за таким припущенням, явно вигідніше разом погодитися на загальну заборону витрачати кожному з них гроші на рекламу, а конкурувати суто за споживчими якостями своєї продукції.

Однак ніде у світі тютюнові компанії не погоджуються на такий варіант, отже, тютюнова реклама їм вигідна.

Навіть погоджуючись з висновками, що заборона реклами призведе до зменшення споживання сигарет, наші опоненти вказують на можливі негативні економічні наслідки такої заборони для тютюнової і рекламної галузей та роздрібної торгівлі.

Якщо впаде виробництво сигарет, то іноземні акціонери, які контролюють 98% цього ринку в Україні, звісно, втратять прибутки. Зате Україна трошки покращить свій зовнішньоторговельний баланс, бо для імпорту тютюнової сировини за останні чотири роки з України було вивезено більше 1 мільярда доларів.

Щодо зайнятості на тютюнових фабриках, то, за даними Держкомстату, у 1996-2008 роках кількість працівників там скоротилася з 7 680 до 4 139, і це на тлі збільшення виробництва у цей період з 45 до 130 мільярдів сигарет, тобто втричі.

У першому кварталі 2011 року на тютюнових фабриках працювало лише 3 253 людини, а виробництво сигарет у 2010 році зменшилося до 103 мільярдів штук.

Отже, зміни у рівні виробництва сигарет не впливають на зайнятість на тютюнових фабриках, вона скорочується. І зменшення споживання сигарет на кілька відсотків через заборону тютюнової реклами навряд чи суттєво вплине на цей процес.

Тепер стосовно рекламного бізнесу. Ще з 1975 року, коли Норвегія стала першою країною, яка заборонила тютюнову рекламу, лунають побоювання рекламістів.

Хоча деякі рекламні агенції, які займалися переважно тютюновою рекламою, банкрутували, на ринок виходили нові агенції, і в жодній країні, де була заборонена тютюнова реклама, рекламна галузь в цілому не постраждала.

У 2008 році Київський економічний інститут Олена Гнезділова та Том Коуп опублікували економічне дослідження, яке показало: заборона реклами тютюну не має негативного впливу на рекламні витрати на душу населення.

Опоненти законопроекту 5164 зауважують, що заборона тютюнової реклами у місцях продажу в інших країнах мала руйнівні наслідки для роздрібної торгівлі. Наприклад, в Ірландії така реклама була заборонена 1 липня 2009 року, і деякі торговці заявили, що роздрібний продаж сигарет в результаті цього впав на 40%.

Проте детальне вивчення цього питання агенцією AC Nielsen з використанням щотижневих даних показало: якщо врахувати сезонні коливання та тенденції попередніх років, то скорочення продажу тютюнових виробів не спостерігалося.

В Україні тютюнова індустрія вже не вперше лякає жахливими наслідками заходів контролю над тютюном для роздрібної торгівлі. У 2008 році асоціація "Укртютюн" поширила документ проти росту акцизного збору.

У ньому вона, зокрема, зазначала, що в разі підвищення ставок акцизу "за оцінками експертів, кількість ліцензій на торгівлю тютюновими виробами скоротиться до 30 тисяч - наразі видано понад 90 тисяч ліцензій".

Проте, всупереч позиції "Укртютюну" акцизи були суттєво підвищені не тільки у 2009 році, а й, на пропозицію уряду Миколи Азарова, ще і в 2010 році.

За даними ДПА, у 2009 році ліцензією на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами володіло 90 891 суб'єкт господарювання, а на 1 грудня 2010 року - 90 916. Якщо "Укртютюн" помилився 2008 року, то чи не помилиться зараз?

Посилання на анонімних експертів, на дані без джерела, на дослідження без методології їх проведення є типовим для наших опонентів. У 2009 році вони пророкували, що в разі ухвалення нових акцизів контрабанда і контрафакт захоплять 30-50% ринку, хоча реальні результати спростували їх прогнози.

Вони і зараз, не обтяжуючи себе доказами, стверджують, що 20% споживання сигарет в Україні займає контрабанда, а в разі заборони тютюнової реклами ця частка зросте. На початку 2010 року Київський міжнародний інститут соціології провів репрезентативне опитування населення України.

Серед іншого, у респондентів-курців просили показати пачку сигарет. З усіх показаних пачок російські або молдавські попередження мали лише 1,5% пачок. Тож якщо хтось має інші дані щодо рівня контрабанди сигарет в Україну, то нехай спершу наведе методологію оцінки.

Топ-менеджер компанії "Імперіал Тобако Юкрейн" Юрій Кішко бідкається, що у разі ухвалення законопроекту 5164 "легальні виробники втратять останню можливість пояснити споживачу, в чому переваги запропонованої продукції".

Давайте подивимось, як ці виробники використовують наявні можливості. Коли ми купуємо ліки, ми можемо з'ясувати їх переваги та недоліки, зазирнувши у вкладку, яка є в кожній упаковці ліків. У тютюнових пачках теж є такі вкладки.

Допомагаючи звільнити рідне місто від сміття, я назбирав до сотні таких зразків. Яку ж інформацію отримує споживач? Про можливість взяти участь у конкурсі та виграти подорож до Нью-Йорка, Парижа, Майамі, Буенос-Айреса чи Гоа.

Таке враження, що якась туристична фірма купила всі тютюнові корпорації і таємно рекламує свої послуги. Також на вкладках споживач дізнається про можливість отримати автомобіль, скутер, ноутбук, фотоапарат, відеокамеру, домашній кінотеатр, плеєр, навушники, футболку, чоботи, телефон та синтезатор.

Тобто про все, крім даних про тютюнові вироби. Лише подекуди зустрічається вираз "високоякісний тютюн" або описується фільтр сигарети як "преміальний" або "потрійний". Але які "переваги" від цього отримує споживач? Ось вони: "м'який смак", "легендарний смак" і навіть "незмінний смак свободи". І все.

Якщо цю статтю читає курець, то пропоную йому згадати, яку нерекламну інформацію за останній рік ви отримали від виробника сигарет про ту марку сигарет, яку зазвичай курите? Не було такої інформації? Отож бо й воно.

Закон вимагає, щоб на кожній вкладці були дані про рівень смол і нікотину, проте ВООЗ зазначає: "Нема переконливих наукових даних про те, що сигарети з нижчим вмістом речовин, які виділяються з димом, менш шкідливі, ніж сигарети з вищим вмістом таких речовин. Маркетинг сигарет з вказаним вмістом смол і нікотину призвів до помилкового переконання, що такі сигарети менш шкідливі".

Навіть корпорація "Філіп Морріс" на своєму сайті зазначає: "Важливо пам'ятати, що органи охорони здоров'я не вважають будь-які сигарети менш небезпечними для здоров'я, ніж якісь інші. Якщо курці турбуються про своє здоров'я, краще, що вони можуть зробити, - це повністю відмовитися від куріння".

Отже, будь-яка додаткова інформація не допоможе споживачу вибрати менш шкідливі сигарети - таких просто нема. Зате є чимало даних про "недоліки".

Навіть виробники визнають: "Тютюн шкодить здоров'ю і викликає залежність". Куріння є причиною смертельних захворювань, зокрема раку легенів, емфіземи, хронічного бронхіту і серцевих недуг.

Споживач також повинен бути поінформований, що, крім небезпеки для життя і здоров'я, тютюнові вироби можуть зашкодити його майну, бо куріння може викликати пожежу, а килими та одяг псуються через тютюновий дим. Тисячі тонн недопалків забруднюють навколишнє природне середовище.

Що ж повинен робити споживач з такою інформацією? Напевно, знайти закон "Про захист прав споживачів", статтю 14 "Право споживача на безпеку продукції".

Там записано: "Споживач має право на те, щоб продукція була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання товарів вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров'ю, майну споживача чи навколишньому природному середовищу, виробник (продавець) зобов'язаний негайно припинити їх виробництво (реалізацію) до усунення причин заподіяння шкоди. Якщо причини заподіяння шкоди усунути неможливо, виробник зобов'язаний зняти таку продукцію з виробництва".

Скажіть, чи є в Україні будь-який інший товар, вільна реалізація якого повністю суперечить законному праву споживача на безпеку продукції?

На жаль, через те, що 25% дорослих українців все ще щоденно вживають тютюнові вироби, поки що неможливо задіяти для цих виробів норми статті 14. Проте цих людей треба захистити від того, щоб виробники пояснювали споживачу, в чому переваги запропонованої продукції, бо тютюнові вироби не мають переваг.

Саме тому в законопроекті 5164 запропоновано заборонити виробникам надавати інформацію про "переваги" тютюнових виробів і на вкладках до сигаретних пачок, і в інтернеті, і у місцях продажу.

Замість оманливих рекламних плакатів в місцях продажу слід залишити лише плакат з інформацією, яка відповідає вимогам статті 15 закону "Про захист прав споживачів", та попередженням: "Ця продукція є небезпечною для вашого життя, здоров'я та майна, навколишнього природного середовища".

Заборона тютюнової реклами насправді захищає споживачів. Вона економічно вигідна для кожного курця, бо захищає його від невиправданих витрат, які лише погіршують стан його здоров'я та майна. Ця заборона також зменшує загальну поширеність куріння, що є вигідним для економічного розвитку України.