Як силовики "кошмарять" бізнес
За майже два роки існування Бюро економічної безпеки (БЕБ) з понад трьох десятків вироків за розслідуваними БЕБ справами в Реєстрі судових рішень значиться лише одне рішення, за яким обвинувачений отримав суворе покарання – реальне тюремне ув'язнення.
Усе можна було б списати на невеликий період роботи БЕБ. Його створили в травні 2021 року, працювати він почав з кінця 2021 року, а його штат сформований лише на 20%. Через це до суду встигли потрапити лише 5% кримінальних проваджень, які розслідувало БЕБ. Далі цей відсоток зростатиме, як і кількість гучних справ про економічні злочини.
З економікою відбувається щось не те. І не тільки через війну
Проте, схоже, річ не лише в юності бюро.
По-перше, більшість проваджень, які опинилися в суді, – це 1 частина 204 ст. Кримінального кодексу: незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (санкція передбачає штраф).
По-друге, на суттєве зростання відсотка переданих до суду справ не варто розраховувати. Це проблема всіх органів, які продовжують займатися правопорушеннями в господарській діяльності (Національна поліція та Служба безпеки України) і на які цьогоріч припадає майже половина всіх кримінальних проваджень у цій сфері.
За половину 2023 року всі вони передали до суду лише 13% справ (282 з 2 098). У 2022 році цей показник становив 34% (1 166 з 3 414), у 2019-2021 роках – 35-45%.
Можливо, ця статистика не була б проблемою, якби не реальність: у 2022-2023 роках в Україні зафіксовані рекордна частка нелегального ринку підакцизних товарів і значні обсяги несплати податків з грального бізнесу.
Є багато причин, які можуть пояснити, чому БЕБ не став ефективнішим за попередників. На бюро стоїть клеймо токсичного заступника голови Офісу президента Олега Татарова. За даними джерел УП, на нього орієнтується заступник директора БЕБ і його кум Віталій Гагач.
Інший факт: з моменту створення БЕБ керівництво не оголосило жодного конкурсного відбору на керівні посади, а всіх керівників підрозділів призначало з порушенням закону як тимчасово виконуючих обов’язки. Більшість цих постів займають кадрові податківці.
БЕБ не виправдало сподівань. Ключовий для економіки правоохоронний орган "перезавантажують"
Урешті-решт під шквалом критики навесні з посади пішов експодатківець і перший голова БЕБ Вадим Мельник. Після цього робота відомства дещо покращилася, але проривом її результати назвати не можна.
"Посади в бюро, які належали працівникам податкової міліції, імовірно, займуть працівники СБУ", – вказує на ще один ризик голова депутатської тимчасової слідчої комісії, яка аналізує ефективність БЕБ, Ярослав Железняк.
У такому разі надія, як часто бувало, – на міжнародних партнерів. Влада зобов'язалася перед МВФ перезапустити БЕБ. На початку липня, після першого перегляду програми розширеного фінансування України EFF, фонд оприлюднив оновлений меморандум. У документі міжнародні партнери деталізували окремий пункт про реформу БЕБ.
Деталі стосуються того, що Україна зобов’язалася підготувати зміни до закону, щоб перезапустити орган, посилити аналітичну складову та підпорядкувати його Мінфіну. Серед завдань – розробити прозорий конкурсний відбір керівництва та працівників; посилити вимоги до виборної комісії; запровадити контрактну систему для працівників; розробити механізм переатестації персоналу.
Методологія. Джерело даних: відкриті дані порталу data.gov.ua (інформація про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування). Під час аналізу використовувалися всі правопорушення у сфері господарської діяльності (статті 199-233 ККУ). Результати розгляду справ узяті з Реєстру судових рішень.
Для справ, провадження за якими відкрило БЕБ, було прямо вказано, що справу представляє в суді прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки. Усі інші віднесені до кримінальних проваджень, відкритих Нацполіцією чи СБУ.
Під рішенням про ув'язнення мається на увазі таке, де не вказано про умовне покарання (відтермінування) в результаті угоди із слідством.
Важливо, що не всі відповідні статті караються позбавленням волі. Наприклад, злочинні дії передбачені ч. 1 ст. 204 ККУ (торгівля підакцизними товарами) караються штрафом, тоді як ч. 2 цієї ж статті (виготовлення та збут підакцизних товарів) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.