Геномні технології – не те саме, що ГМО. Що дозволили в ЄС і чому це важливо для України?

Понад 20 років поспіль Європа регулювала геномні технології в агросекторі за правилами 2001 року – як ГМО, без винятків. Але ці правила виявилися не розрахованими на нові технології селекції, зокрема останніх років.

NGT-рослини, підпадали під ті самі жорсткі правила, що й ГМО, хоча принципово від них відрізняються.

Проблема назріла давно, і наприкінці 2025-го держави-члени ЄС досягли угоди про нові геномні технології (NGT). ЄС розділив поняття: класичні ГМО з чужорідними генами – одне регулювання, а точкове редагування власного геному рослини – інше, простіше.

Нові правила гарантуватимуть, що рослини, отримані методом NGT в ЄС, будуть такими ж безпечними, як і традиційно виведені сорти, хоча і створені значно швидше.

NGT – інноваційне вікно для селекції

Головна відмінність від ГМО полягає в тому, що NGT-рослини не обов'язково передбачають імплементацію чужорідних генів, і у багатьох випадках зміни, зроблені за їх допомогою, теоретично могли б виникнути і природним шляхом, але значно повільніше.

З іншого боку, класична селекція – це роки схрещувань і відбору, NGT – це швидше, точніше і прогнозованіше досягнення потрібної ознаки.

Саме тому в європейських документах часто використовують формулювання "NGT-рослини, еквівалентні традиційно виведеним сортам" – тобто це рослини, які за своїми характеристиками не відрізняються від отриманих традиційною селекцією.

Переваги NGT для аграріїв та кейси

Нові геномні методи дозволяють швидко адаптувати сорти до тих викликів, які вже є: нестабільні опади, нові патогени, зростання цін на добрива та ЗЗР тощо. Технологія працює точково – змінюється конкретна ознака.

Практично це виглядає так: сорт із генетичною стійкістю до хвороб потребує менше обробок фунгіцидами. Сорт із кращим засвоєнням азоту дає ту саму врожайність при меншій нормі добрив. А сорт, адаптований до посухи, не обвалює показники у складний сезон.

Отже, це не заміна агрономії – це її посилення. NGT дають більше можливостей керувати результатом, не збільшуючи ризики.

Наприклад, у Японії на ринок вже вийшли томати, створені за допомогою CRISPR/NGT із значно підвищеним вмістом γ-аміномасляної кислоти, що потенційно має позитивні ефекти на здоров'я людей.

Університет Міннесоти розробив за допомогою CRISPR сою, стійку до посухи та засолення. А у Швеції та Данії відбулися польові випробування CRISPR-редагованої картоплі зі стійкістю до фітофторозу, які показали, як NGT дозволяє швидко адаптувати традиційні сорти до важливих агрономічних викликів.

Виклики

Попри наукові аргументи, частина споживачів і громадських організацій продовжує ставитися до будь-яких геномних втручань з недовірою. Це може вплинути на попит і створити додатковий тиск на виробників.

Окрема тема – простежуваність і маркування. Регламент передбачає вимоги щодо ідентифікації NGT-продукції на різних етапах ланцюга поставок. Для компаній це означає необхідність налагоджувати системи обліку, документообігу та верифікації, що потребує інвестицій в інфраструктуру та навчання персоналу.

Важливе також питання справедливості доступу. Великі міжнародні компанії мають ресурси для впровадження NGT – лабораторії, фахівців, бюджети на дослідження. Малі та середні селекційні компанії ризикують опинитися в невигідній позиції, якщо не отримають підтримки – від держави чи бізнесу. Для України це теж актуально, адже на ринку дуже різні компанії.

Для українського агросектору найцікавішими є кілька напрямів. Серед них:

• Пшениця зі стійкістю до посухи та хвороб – Україна входить у топ-5 світових експортерів, де посухи стають нормою, стабілізувати врожайність без NGT-сортів дедалі складніше.
• Соняшник зі стійкістю до вовчка без трансгенних вставок – NGT дозволяють створити стійкі сорти без статусу ГМО, що критично для експорту до ЄС.
• Соя з підвищеним вмістом білка та посухостійкістю – попит на високобілкову сою в ЄС зростає, і Україна може зайняти цю нішу.
• Ріпак зі стійкістю до розтріскування стручків – NGT-сорти знижують втрати врожаю без впливу на якість олії.

Чому варто враховувати ці тренди

По-перше, ЄС – ключовий ринок для українського насіння та агропродукції. Правила ЄС формують стандарти для експорту.

По-друге, у контексті євроінтеграції Україна адаптуватиме правила обігу насіння. Чим раніше почнемо – тим менше проблем.

По-третє, це питання конкурентоспроможності. Гармонізація законодавства дозволить долучатися до європейських проєктів та виводити нові сорти на ринок і в Україні.

Щоб скористатися можливостями, нам необхідно зробити кілька послідовних кроків, а саме – визначити статус NGT в українському законодавстві, спрямувати селекцію на культури з реальним попитом, забезпечити гармонізацію правил із ЄС та інвестувати в навчання фахівців та інфраструктуру.

2025 рік став переломним для селекції в Європі. І в України є всі можливості вигідно використати ці зміни – за умови скоординованої стратегії на рівні державної політики та приватних інвестицій.