Як зістрибнути з російського софту

В Україні створять реєстр забороненого програмного забезпечення (ПЗ). Таким чином влада хоче врегулювати використання софту з РФ.

Російське ПЗ часто маскується під євросоюзівські або українські продукти, наголошують у Держспецзвʼязку. Один з яскравих прикладів – зареєстрована в Польщі система обліку BAS має російське походження.

Коли запрацює реєстр, невідомо. Держспецзвʼязку завершує підготовку проєкту постанови Кабміну. Нові обмеження не передбачають штрафів чи санкцій для приватних компаній, які будуть використовувати заборонене ПЗ. Проте відповідальність можлива згідно з нормами Кримінального кодексу. Отже, питання переходу на іншу систему обліку (ERP) болюче для багатьох компаній.

За підрахунками асоціації IT Ukraine, близько 75% бізнесу в Україні продовжують користуватися російським софтом для управлінського та бухгалтерського обліку.

Чому так сталося? Перш за все, це звичка. Українські компанії роками вели облік фінансів на базі "1С: Бухгалтерії" та управлінський облік в "1С: Підприємстві". Для них це справжній виклик – перенести всі дані і при цьому не зупиняти роботу. Тобто є ризик зупинки операційних процесів, поки триватиме міграція на інше ПЗ.

Російська 1С – загроза нацбезпеці України

За даними IT Ukraine, 1C містить дані про кожного українця і це наше слабке місце. Керівниця асоціації IT Ukraine Марія Шевчук стверджує, що один з останніх прикладів використання російського софту 1С проти України – це наймасштабніша атака на державні реєстри та приватні компанії наприкінці грудня 2024 року.

Тоді в руках хакерів з РФ опинився понад 1 мільярд рядків даних з реєстрів Міністерства юстиції України. Відновити роботу реєстрів вдалося лише через місяць, у січні 2025 року. Таким чином, 1С може збирати чутливі дані українських компаній та використовувати їх для підриву економіки та національної безпеки.

Щоб попередити такі кібератаки, президент Володимир Зеленський у квітні підписав закон, що забороняє держорганам та обʼєктам критичної інфраструктури використовувати ПЗ з переліку заборонених. У законі також ідеться про створення єдиної системи обміну інформацією про кібератаки та реагування на них.

Поширення ПЗ з Росії – проблема не лише українського бізнесу. Слід вживати комплексні заходи з боку держави та українського бізнесу. Важливо розібратися, з яким ворогом маємо справу, і тоді стане зрозуміло, як його позбутися.

Мій 15-річний досвід у впровадженні різних систем обліку для українських компаній допоміг досконало вивчити ворожий софт. За ці роки я спостерігав, як відбувалася експансія 1C в Україні і чому російський софт став монополістом серед програм обліку, витіснивши український продукт та продукти міжнародних гравців.

1С: що це і як працює

Продукт 1С – це програмний комплекс для автоматизації бізнес-процесів на підприємствах. Російська компанія заснована в 1991 році в Москві бізнесменом Борисом Нуралієвим. Основний продукт, система обліку "1С: Підприємство", спочатку створювалася як бухгалтерська система з власною вбудованою мовою програмування. Згодом на її базі зʼявилося багато продуктів для управлінського обліку. Зараз серед бізнесу найбільш популярні такі продукти компанії 1С.

• "1С: Управління нашим підприємством". Програмний комплекс для обліку для малого бізнесу.
• "1С: Бухгалтерія". Бухгалтерський та податковий облік.
• "1С: Зарплата та управління персоналом". Розрахунок зарплат та автоматизація кадрового обліку.
• "1С: Управління торгівлею". Автоматизація оптової та роздрібної торгівлі.
• "1С: ERP Управління підприємством". Планування ресурсів підприємства – фінанси, виробництво, логістика, продажі.

У 2008 році компанія 1С із своїми продуктами посіла друге місце на ринку ERP-систем Росії, обійшовши американську систему обліку Oracle. У 2016 році, за даними дослідницької компанії IDC, дохід російської компанії становив 650 млн дол., це третина російського ринку програмного забезпечення.

1С поступилася першим місцем німецькій системі обліку SAP. Після початку великої війни у 2022 році міжнародні гіганти програмного забезпечення SAP та Oracle вийшли з російського ринку, висловивши підтримку Україні. Програмне забезпечення 1С стало безперечним монополістом на російському ринку.

Монополія 1С

Як приватна компанія 1С змогла відносно швидко заполонити російський ринок та вийти на міжнародну арену? Російська влада активно сприяла цьому, зокрема дотримувалася стратегії зниження залежності від іноземного програмного забезпечення та створила гарантований ринок для російського софту.

Компанія отримала кадрову монополію через систему освіти, зокрема активно укладала договори з університетами та коледжами, надаючи своє ПЗ для навчального процесу. Студентів масово навчають працювати саме на продуктах 1С і це також має значний вплив на внутрішній ринок праці.

З 2021 року в Росії діє програма цифрових субсидій для малого та середнього бізнесу, яка дозволяє приватним підприємцям впроваджувати 1С із знижкою 50%. Інша частина вартості ПЗ компенсується з держбюджету. Також фонд розвитку промисловості РФ надає російським підприємцям вигідні позики від 100 млн руб. до 1 млрд руб. під 1-3% для автоматизації бізнес-процесів на базі 1С.

Розробники російського ПЗ з початку великої війни отримали податкові пільги. У 2022-2024 роках російський бізнес, який розробляє та впроваджує софт, не сплачував до держбюджету податок на прибуток. У 2022 році компанії 1С та Renga Software отримали грант від фонду розвитку технологій у розмірі 44,3 млн руб. У 2025 році 1С займає понад 80% на ринку ERP-рішень і цей показник росте.

Із січня 2025 року була введена повна заборона на використання іноземного ПЗ на об'єктах критичної інформаційної інфраструктури РФ, тобто всі державні підприємства повністю перейшли на національне програмне забезпечення.

Очевидно, що розвиток російського софту – важливий інструмент для досягнення цифрової монополії РФ не тільки на національному рівні. Ворожа держава також зацікавлена поширювати свій продукт на зовнішніх ринках, зокрема в Україні.

1С на іноземних ринках

За даними сайту 1С International, продукт "1С: Підприємство" присутній у понад 95 країнах. Географія використання російського софту доволі широка, він найбільш розповсюджений у Росії, Україні, Казахстані, Узбекистані, Білорусі, Молдові, Азербайджані, Грузії, Вірменії, Киргизстані і Таджикистані. Офіційні представництва компанії є також у Німеччині, Туреччині, Індонезії та країнах Латинської Америки.

Як 1С стало монополістом в Україні

У 2017 році ворожим програмним забезпеченням користувалися близько 300 тис. українських компаній, відзвітували в компанії "Опендатабот".

В Україні активно діють компанії-франчайзі, які викупили права на продукцію 1С і не потрапили в санкційні списки. Вони продовжують активно продавати російський продукт українському бізнесу і надавати свої послуги з технічної підтримки. Адже через санкції 1С офіційно не може давати послуги та підтримку в Україні.

У підсумку український бізнес, що впровадив 1С, на перший погляд, отримує безкоштовне користування російським продуктом, сплачуючи компанії-франчайзі за обслуговування і технічну підтримку. Таким чином, в Україні підприємці продовжують заробляти на впроваджені російського продукту і не несуть за це жодної відповідальності, адже вони не є офіційними представниками 1С. Це сприяло активному поширенню російського програмного забезпечення в Україні.

Санкції проти 1С

В Україні на державному рівні почали протистояти ворожому софту ще у 2017 році. Тоді РНБО запровадила санкції проти компанії 1С. Після початку великої війни влада продовжила термін дії санкцій і значно посилила тиск на цю компанію.

До того ж був розширений перелік продуктів, які мають російське походження. Через це під санкції в Україні потрапили зареєстрована в Польщі фірма BAS (дочірня компанія 1С) і програмні продукти "Парус" та "Сітронікс", які надають послуги з автоматизації підприємств. Санкції передбачають блокування активів, припинення торгових операцій та запобігання виведенню капіталів за межі України.

Санкції поширюються лише на державні закупівлі товарів, послуг чи робіт. Заборона на використання російського софту діє лише на державні та бюджетні підприємства, а не на приватний бізнес. Законодавство України не передбачає притягнення до кримінальної відповідальності керівників держпідприємств, які продовжували користуватися російською системою обліку після 2017 року.

Чому заборона на 1С не діє і що з цим робити

Попри дію санкцій проти 1С, СБУ продовжувала фіксувати у 2022 році використання ПЗ на обʼєктах критичної інфраструктури України.

У спецслужбі відзначили, що проблема полягає в законодавчих прогалинах та відсутності порядку притягнення до відповідальності державних підприємств чи їхніх керівників, що використовують програми 1С. В СБУ додали, що такі випадки були непоодинокі і це загрожує конфіденційності даних, тож відомство вживає заходів для забезпечення кібербезпеки держави.

Однак обмеження використання російського софту для держсектору не спонукає приватний бізнес відмовлятися від продуктів компанії 1С. Над цим питанням потрібно працювати комплексно та системно. Було б доречно залучити до його обговорення великий, середній бізнес та національних розробників ПЗ. Це б дозволило оцінити, з якими ризиками може зіштовхнутися бізнес при міграції на іншу систему обліку та як їх нівелювати з урахуванням досвіду розробників софту.

Варто також розглянути обмежувальні заходити для компаній-франчайзі, які поширюють вороже ПЗ в Україні. Вони мають розуміти наслідки своєї діяльності.

Однак 1С можна витіснити з українського ринку не лише заборонами. Доречно буде на рівні держави розвивати свій національний продукт, підтримуючи українських розробників програмного забезпечення. Від цього могли б виграти всі сторони цього процесу: держава, бізнес та український софт.

Які переваги розвитку українського продукту

Своє ПЗ гарантує, що дані компаній зберігатимуться в правовому полі України, зменшаться ризики витоку даних через продукти, які контролює країна-агресор.

Державна підтримка українських компаній-розробників стимулюватиме розвиток ІТ-сектору. Це дозволить створити робочі місця, підвищити експортний потенціал та зменшити відплив кваліфікованих спеціалістів за кордон.

Власний продукт зменшить залежність від імпорту програмного забезпечення, що позитивно вплине на економіку і краще відповідатиме вимогам українського законодавства та податкової звітності. Згодом якісні українські продукти зможуть виходити на ринки, які теж шукають альтернативу російському софту.

Як назавжди попрощатися з 1С

Для подолання монополії 1С недостатньо просто запропонувати бізнесу якісний продукт замість 1С. Потрібна комплексна державна стратегія, яка б у перспективі спонукала бізнес обирати український софт та заклала міцний фундамент для розвитку національного програмного забезпечення.

На державному рівні варто розглянути такі рішення.

1. Запровадити пріоритет для українського програмного забезпечення в державних та комунальних установах. Тобто держава має стати головним замовником і клієнтом вітчизняних ІТ-рішень для управлінського обліку.

2. Уніфікувати вимоги до звітності та обліку, які б стимулювали попит на локалізовані українські продукти.

3. Використовувати українські програмні продукти в навчальних програмах університетів та центрів професійної підготовки, щоб готувати фахівців, спроможних працювати з українськими системами.

4. Створити інформаційну підтримку для бізнесу, який хоче автоматизуватися й обирає продукт національного розробника.

5. Проводити спільні конференції та реалізовувати проєкти для підвищення обізнаності бізнесу про можливості українського продукту.

ПЗ для українського бізнесу: на яку ERP переходити

Мені часто доводиться спілкуватися з підприємцями в різних галузях, які звертаються в компанію Bimp. Усі розуміють важливість переходу з 1С, тож запитів наразі вистачає. Бізнес прискіпливо оцінює ERP-систему, адже важливо аналізувати функціонал та обирати той продукт, у якому є всі базові речі для обліку. Кожен вирішує сам, відштовхуючись від власних процесів та потреб.

Звичайно, одним з важливих факторів залишається безпека з огляду на виклики війни та обстріли. Найкращим вибором стане хмарне рішення, яке допоможе уникнути пошкодження серверів та не призведе до втрати даних. Також важливо враховувати адаптованість до українського ринку та наявність важливих інтеграцій з різними сервісами: банками, платіжними сервісами, службами доставки.

В Україні доступна низка рішень для обліку та автоматизації бізнесу. Серед українських – Bimp, Perfectum, IT-enterprise. Серед іноземних ERP варто відзначити німецьку SAP, бельгійську Odoo, американські Microsoft Dynamics та Oracle.

Перехід на іншу ERP – це комплексний процес, який потребує якісного впровадження, навчання та підтримки. Багато компаній в Україні успішно мігрували з російського софту. Українські розробники програмного забезпечення готові долучатися до цього процесу, допомагати мігрувати та ділитися досвідом.