Українська правда

Як технології змінюють ефективність угод

Що допомагає перейти від суцільного контролю до інтелектуального управління ризиками.

Сучасний ринок – це постійний рух, конкуренція, швидкість при ухваленні рішень. Бізнес-процеси, які ще кілька років тому здавалися оптимальними, зараз не витримують випробування часом. Особливо це стосується сфер, де на перший план виходять точність, передбачуваність та прозорість взаємодії між учасниками.

У біржовій торгівлі, особливо у сфері посттрейдингу, кожна хвилина, кожен документ і кожен сигнал про потенційний ризик мають значення. Класичні методи контролю, які працювали роками, перестають бути достатньо ефективними: вони або надто повільні, або надто загальні, щоб вчасно і точно реагувати на виклики.

Світова практика показує: перевага на ринку тепер у тих, хто здатен не лише реагувати на проблеми, а й передбачати їх. Ключем до цього стають сучасні технології, зокрема штучний інтелект.

Коли ми починали використовувати ШІ в роботі, ми мали просту, але амбітну ідею: зробити так, щоб моніторинг договорів перестав бути складним довгим процесом перевірки, а перетворився на інструмент прогнозування, допомоги та партнерства.

Ідея була не в тому, щоб постфактум виявляти порушення, а в тому, щоб їх попереджувати. Для мене особисто важливо, аби біржа не лише контролювала, а й підтримувала своїх учасників, реагувала та попереджала.

Поточний підхід

До впровадження ШІ моніторинг здійснювався в напівавтоматичному режимі з великою часткою присутності працівників. Логіка полягала в реагуванні на відставання від графіка постачання або порушення зобов’язань. Усі випадки оброблялися за визначеними критеріями, незалежно від репутації учасника.

Основними інструментами були надсилання попереджень та повідомлень, формування письмових запитів, телефонні звернення до сторін договору.

Такий підхід мав недоліки: відсутність адресності (попередження надсилалися і тим, хто виконував зобов’язання), перевантаження учасників (комунікації дублювалися, відволікали ресурси і не сприяли побудові партнерства), зниження довіри (надійні філії сприймали такі дії як недовіру або зайвий контроль).

Я добре пам’ятаю, як у пік сезону ми витрачали години на комунікацію з десятками контрагентів, хоча більшість з них завжди виконували свої зобов’язання без жодних затримок. Це було неефективно і для нас, і для них.

Новий підхід

Мета нового підходу – перейти від суцільного контролю до інтелектуального управління ризиками, прогнозування замість постфактумного реагування.

Як працює система? Автоматизована система моніторингу (АСМ) з використанням алгоритмів ШІ розраховує прогнозну ймовірність виконання договору ще до його завершення. Система присвоює кожному договору рейтинг ризику: A – найнижчий ризик, E – найвищий ризик. Це дозволяє перейти до вибіркових, точкових дій.

Тепер превентивні заходи застосовуються лише до договорів з високим ризиком (D – E), а контрагенти з високим рівнем виконання не отримують зайвих запитів.

Найцінніше в системі те, що своєчасне виявлення ризиків і реагування біржі дозволяють застосовувати кілька варіантів оперативного вирішення можливих проблем, що й дає такий позитивний результат. Тобто система допомагає підтримувати баланс: ми не перевантажуємо тих, хто працює чесно і стабільно, але вчасно реагуємо на ризики, які можуть вплинути на виконання контракту.

Як удосконалити систему

У 2025 році ми плануємо суттєво розширити функціонал автоматизованої системи.

За допомогою ШІ реалізуємо аналіз пояснень учасників щодо зафіксованих порушень, що дозволить уникнути суб’єктивізму; аналіз наданих копій документів для формування повної картини справи; формування попереднього висновку щодо кожної справи як базис для подальших дій; генерацію рекомендацій для фахівців моніторингу, які допоможуть їм оперативно ухвалювати обґрунтовані рішення.

Ці можливості зроблять роботу нашої команди більш аналітичною. Це означає, що ми зможемо зосередитися на стратегічних питаннях, а не на потоці перевірок.

Такі вдосконалення дозволять скоротити час на розгляд справ, що особливо важливо в пікові періоди; зменшити навантаження на агентів моніторингу, вони не витрачатимуть час на рутинний аналіз; підвищити об’єктивність, рішення будуть формуватися на основі стандартних алгоритмів без людського фактору; підвищити довіру до біржі як до технологічного та передбачуваного майданчика.

Ми підвищуємо якість сервісу для учасників торгів. Це формує репутацію біржі як партнера, який цінує час і ресурси своїх клієнтів.

Впровадження ШІ в систему посттрейдингу – це не лише ефективність. Ідеться про нову якість ринку, де цінуються прогнозованість, довіра, автоматизація та взаємна відповідальність. Для мене це не просто технологічний апгрейд, це крок до створення прозорої та передбачуваної інфраструктури ринку, у якій виграють усі.

Система, що будується, – це синергія технологій і партнерства. ШІ не замінює людину, а стає інструментом, який дозволяє їй діяти швидше і точніше. Це трансформація, яка наближає Україну до сучасних світових стандартів біржової торгівлі. Той, хто інвестує в технології зараз, інвестує в майбутнє.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
менеджмент штучний інтелект