Забудьте слово "гуглити". Як США борються з монополією Google

Наприкінці 19 століття Джон Девісон Рокфеллер керував найбільшим трастом у США Standard Oil. Його компанія у 1879 році контролювала 90% американської нафтопереробки. Фірма стала символом жорсткого капіталізму, використовуючи демпінг, шантаж, шпигунство, підкуп чиновників і хабарі залізничним компаніям.

У той час набирав обертів рух прогресистів, які виступали за регулювання бізнесу, обмеження монополій, захист прав споживачів та працівників. Ці ідеї підтримували й політики. Проте спроби Конгресу обмежувати монополії Рокфеллер, який контролював нафтовий ринок США, ігнорував.

У 1909 році Верховний суд визнав, що компанія порушила антимонопольний закон Шермана. Через два роки її розділили на 34 малі підприємства. Через понад століття судова система країни зіштовхується із схожою справою.

Суд визнав, що Google, яка обробляє 90% пошукових запитів у США, порушила антимонопольне законодавство. На думку суддів, Google витратила мільярди на створення монополії, ставши пошуковою системою за замовчуванням.

Останні місяці виявилися випробуванням для Alphabet, материнської компанії Google. Перспектива повторити долю Standard Oil стала надто близькою. Мінʼюст хоче змусити її продати браузер Chrome, заборонити ексклюзивні ліцензійні угоди для пошукових систем та обмежити контроль Alphabet над галуззю ШІ.

Схоже, Мін’юст знайшов у Google "скриню Деві Джонса", її найцінніший актив – браузер Chrome. Для Alphabet ці заходи можуть стати серйозним ударом. Основна частина доходів компанії надходить від реклами, а без Chrome рекламна ефективність Google може суттєво знизитися.

Судову справу порушили під час першого президентського терміну Дональда Трампа, а завершити можуть під час його другого строку. Фінал цієї історії залежить від того, зруйнує Трамп монополію Google чи стане її рятівником.

Чому Chrome важливий для Google

Чутки про створення браузера Google поширилися ще у 2004 році, коли компанія залучила до роботи колишніх розробників Microsoft. Ця подія збіглася в часі із стрімким зростанням популярності Mozilla Firefox, який став головним конкурентом Internet Explorer – браузера, що мав проблеми з безпекою.

Виконавчий директор Google Ерік Шмідт упродовж шести років не хотів створювати браузер, вважаючи, що компанія надто мала для "браузерних воєн". Усе змінилося, коли співзасновники Google Сергій Брін і Ларрі Пейдж представили Шмідту демоверсію Chrome. "Це було настільки добре, що змусило мене змінити свою думку", – згадує колишній CEO Google.

Розробка Chrome почалася у 2006 році під керівництвом Сундара Пічаї. У 2008 році браузер презентували публічно. Його запустили в розпал "другої браузерної війни", яка точилася між Internet Explorer, Firefox, Safari та Opera. Завдяки швидкості та мінімалістичному дизайну Chrome швидко завоював ринок.

"Друга браузерна війна" стимулювала розвиток технологій, сприяючи створенню швидших, безпечніших та функціональніших браузерів. У підсумку Chrome став лідером ринку, витіснивши Internet Explorer та Firefox.

Зараз Google Chrome – найпопулярніший браузер у світі з аудиторією 3,5 мільярда користувачів і часткою 65% світового ринку. Досягти цих результатів Google вдалося завдяки значним інвестиціям у розвиток браузера, постійному вдосконаленню його роботи та впровадженню нових функцій. З 2018 року кількість постійних користувачів Chrome зросла на 44,35%.

Chrome відіграє ключову роль у бізнес-моделі Alphabet, приносячи їй значні прибутки через кілька механізмів. Браузер є "воротами" до інших продуктів – Gmail, Google Docs та Google Apps. Їх інтеграція спонукає користувачів залишатися в екосистемі Google, що підвищує залученість і лояльність аудиторії.

Також Chrome є інструментом для показу цільової реклами завдяки широким можливостям збору даних. У 2023 році дохід Google становив 305,6 млрд дол., з яких 237,8 млрд – від реклами, значна частка якої генерується через Chrome.

До появи Chrome Google мусила платити іншим браузерам за встановлення пошукової системи Google за замовчуванням. Власний браузер дозволив мінімізувати ці витрати, оскільки Chrome містить пошуковик Google.

Chrome можна вважати одним з ключових елементів екосистеми Google, який допомагає компанії утримувати лідерство у сфері інтернет-пошуку. Цей браузер став важливим інструментом у формуванні монопольного статусу корпорації.

Про вплив Google свідчить один факт: у 2021 році Mozilla, конкурент Google, отримала 83% доходів від Google. Компанія платить за те, щоб її пошукова система була встановлена за замовчуванням у браузері Firefox. Google майже 20 років є ключовим спонсором Mozilla. Упродовж останніх років ці виплати перевищували 450 млн дол. на рік навіть попри скорочення аудиторії Firefox.

З погляду бізнесу така "доброчинність" виглядає незвично, враховуючи падіння популярності Firefox. Проте підтримка Mozilla може бути продиктована бажанням зберегти конкуренцію на ринку, створюючи ілюзію відсутності монополії Google.

Які обмеження чекають на Google

Після визнання Google монополістом на ринку інтернет-пошуковиків Мінʼюст США запропонував низку заходів, спрямованих на зменшення домінування компанії. На думку урядовців, монополія Google шкодить економічному зростанню.

Однією з головних пропозицій Мін’юсту є вимога продати браузер Chrome і не виходити на ринок браузерів з новим продуктом протягом п'яти років. Компанію також можуть зобов’язати надати конкурентам доступ до свого пошукового індексу – бази даних, яка є "серцем" пошукової системи Google.

Пошуковий індекс Google – це база даних обсягом понад 100 млн гігабайтів, яка зберігає інформацію про мільярди сторінок. Завдяки індексу Google може швидко видавати релевантні результати. Доступ до індексу буде майже безкоштовним, що дозволить іншим компаніям створювати власні пошукові сервіси.

Мінʼюст також вимагає заборонити виробникам смартфонів і програмного забезпечення ставити Google пошуковою системою за замовчуванням.

Раніше суддя Аміт Мехта постановив, що 26,3 млрд дол., які Google заплатила іншим компаніям для встановлення своєї пошукової системи за замовчуванням на смартфонах і в браузерах, заблокували можливість успіху будь-яких конкурентів на ринку. З цієї суми 10 млрд дол. Google сплачує Apple.

Остання пропозиція Мін'юсту спрямована на захист прав авторів контенту. Там вважають за необхідне надати видавцям і творцям контенту право блокувати використання їхніх даних для навчання штучного інтелекту Google.

Пропозиції урядовців є частиною судового процесу довкола Google, який триватиме щонайменше до середини 2025 року. Google планує оскаржити рішення про визнання її монополією і готує захист від пропозицій Мін'юсту.

Чи можливий продаж Chrome

Спрогнозувати, яким буде рішення Феміди, складно. Прихильники посиленого державного регулювання технологічних гігантів позитивно оцінюють кроки уряду.

Директорка Центру журналістики та свободи Інституту відкритих ринків Кортні Радш зазначає, що запропоновані заходи можуть мати значний вплив: "Ці ініціативи спрямовані на структурні зміни, які ліквідують переваги Google у продуктових лінійках і зруйнують її монопольне становище на ринку".

Натомість у Google попереджають про негативні наслідки. Президент Google з глобальних справ і головний юридичний директор Кент Вокер заявив, що такі дії можуть зашкодити споживачам і лідерству США у світовій технологічній індустрії.

Якщо суд ухвалить рішення на користь уряду, Google змусять продати Chrome. За даними Bloomberg, вартість браузера становитиме щонайменше 15-20 млрд дол.

Утім, браузер вмонтований в екосистему Google, що ускладнює його монетизацію для інших компаній. "Chrome – це шлюз до інших послуг. Його складно оцінити лише з точки зору прибутку", – пояснює Боб О'Доннелл з Technalysis Research.

Крім того, потенційна угода може змусити Apple чи Samsung створити власні пошукові системи або посилити позиції Bing як альтернативи Google.

До чого тут Трамп

Після чергових виборів президента США, на яких переміг Трамп, світ затамував подих в очікуванні його інавгурації та перших дій нової адміністрації. Технологічний світ також перебуває в стані невизначеності. Одне з головних питань – майбутнє антимонопольної справи Мінʼюсту проти Google.

Проте порівнювати Трампа 2016 року з нинішнім не варто. До влади прийде новий уряд, а разом з ним зміниться й курс. Непередбачуваний президент може зупинити розслідування, змінити його умови і дозволити процесу продовжитися.

Сам Трамп висловився проти розділу компанії, заявивши, що це "дуже небезпечний крок", який може посилити позиції Китаю. Хоча новообраний віцепрезидент Джей Ді Венс підтримує ідею розділення Google.

Коли гендиректор Google Сундар Пічаї зателефонував Дональду Трампу, щоб привітати його з перемогою на виборах, до розмови приєднався Ілон Маск

Тимчасом суддя Мехта оголосив, що запланований на квітень процес відкладати не будуть, навіть якщо нова адміністрація перегляне підходи до справи.

Google активно готується до наступної фази процесу. Компанія попросила своїх конкурентів у сфері ШІ – OpenAI, Perplexity та Microsoft – надати фінансову інформацію і дані про користувачів. Імовірно, Google спробує довести, що політика пошуковика не обмежує конкуренцію і не шкодить бізнесу конкурентів.

Прокурори планують викликати до суду свідків, включаючи представників OpenAI, Perplexity та Microsoft. Вплив штучного інтелекту на сферу онлайн-пошуку може стати однією з основних ліній обговорення під час судового процесу.

Цей процес може стати поворотним моментом у взаємодії органів регулювання і технологічних гігантів. Результати справи вплинуть не лише на ринок США, а й на глобальну конкуренцію, задаючи тон регулювання ШІ і технологій у світі.