Як ЄС оплачує російську нафту через індійського мільярдера

Навколо світу за 80 днів. Приблизно стільки займає шлях російської нафти від свердловини десь у Тюмені, через порт Усть Луга, до індійського нафтопереробного заводу і назад у вигляді нафтопродуктів до Євросоюзу. Якщо бути точним, то тривалість подібного ланцюга поставок від агресора до ЄС займає від 45 до 90 днів залежно від родовищ і заводів.

У питаннях 21-ї щорічної конференції Ялтинської європейської стратегії (YES) "Як завершити війну?" були підняті питання джерел фінансування агресором війни через механізми ухилення від санкцій у схемах торгівлі нафтою. І ця тема заслуговує детального аналізу, адже це величезні ресурси на зброю проти західних країн, в той же час – це криваві гроші, які продовжують заробляти мільярдери.

Як це працює?

Після накладання країнами Заходу санкцій на прямий експорт російських нафтопродуктів Індійські компанії почали закуповувати додаткові обсяги нафти для переробки і продажу в ЄС та США.

За словами міністра фінансів США, за це відповідальні найбагатші родини Індії. А найбільшим імпортером російської сирої нафти в Індії, за даними журналістських розслідувань є компанія Reliance Industries (RIL), яку очолює найбагатша людина Азії Мукеш Амбані.

Так за даними фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) закупівля російської сирої нафти компанією Reliance Industries збільшилась з 3% від загального імпорту сирої нафти у 2021 році до 50% у 2025 році.

Компанія підписала 10-річну угоду з російською державною нафтовою фірмою "Роснефть" про імпорт до 500 тис. барелів на день, або 25 млн тонн на рік, що оцінюється в 12-13 млрд дол. на рік. 18,3 млн тонн сирої нафти імпортовано компанією за перші сім місяців 2025 року – це 8,7 млрд дол.

Найцікавіше, що за період з лютого 2023 року нафтопереробний завод Джамнагар експортував 42% своєї продукції на суму 36 млрд дол. до країн, які наклали санкції на Росію, в тому числі в США.

Врешті президент США Дональд Трампа запровадив 25-відсотковий тариф на Індію за її імпорт з Росії, це один з найбільших у світі тарифів, із метою припинити фінансування Кремля. Але навіть тариф США не вирішує проблему.

Парадоксальність ситуації в, тому що ЄС продовжують купувати індійські нафтопродукти за ринковими цінами. Global Trade Research Initiative (GTRI) порахував, що Індія експортувала до ЄС нафтопродукти на суму 19,2 млрд дол. у 2024-му році. Очікується що продасть на 15 млрд дол. у 2025-му.

ЄС запровадив санкції, які забороняють імпорт морської сирої нафти та нафтопродуктів безпосередньо з Росії починаючи з 5 лютого 2023 року, залишивши обхідний шлях. Перероблена в інших країнах нафта, згідно правил ЄС, більше не класифікується як російська. Така логіка призвела до значного збільшення експорту нафтопродуктів зроблених із російської нафти в Індії та інших країнах до ЄС.

За даними британської моніторингової організації Global Witness, нафтопереробні заводи, які експортують таку продукцію до ЄС, використовували від 20% до 90% російської нафти у своїй сировині. Тобто 35 млн барелів нафтопродуктів з 130 млн барелів, що входять до портів ЄС були зроблені з російської сирої нафти.

Відповідальні за цю схему лише кілька компаній у світі. Нафтопереробні заводи, які переробляють російську сиру нафту та експортують до ЄС ті самі, які відправляють продукцію до Великої Британії та США.

В той час, як українські війська знищують переробку в самій Росії, її нафта переробляється на заводах найбагатших людей світу, із "лідером" в Індії, та купується українськими партнерами.

На даний момент відбувається дискусія про введення санкцій або проти всіх нафтопродуктів з Індії, або проти окремих компаній чи певного обсягу продукції.

Поки йдуть ці розмови сира нафта імпортована морем приносить у бюджет Росії близько мільярда євро податкових надходжень на війну проти України.

Очевидно що Україна та Європейський Союз мають припинити закупівлю індійських нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти.

Служба безпеки України повинна дослідити всі наявні та вищезазначені дані, простежити ланцюги переробки і постачання, застосувати підтверджену інформацію для накладання санкцій на людей і компанії задіяні у фінансуванні агресії проти України через схему переробки російської нафти.

Україна та ЄС мають підтримати ініціативу Сполучених Штатів і запровадити санкції проти індійських нафтопродуктів з російської сировини, щоб припинити фінансування агресії.