Американські санкції проти українських компаній: чим (не) займається уряд?
У листопаді 2025 року США запровадили санкції проти двох українських компаній. Ця практика не нова. Низка компаній, особливо з окупованих територій, вже потрапляли під санкції американців.
Водночас контекст запровадження цих санкцій та причини, що їх супроводжували, суттєво відрізняються. За даними журналістів обидві компанії є фіктивними та підставними, подібну характеристику вони отримали й від американського OFAC (front companies).
Під санкції потрапили дві українських компанії: Ekofera LLC, GK Imperativ LLC.
Цей санкційний пакет був спрямований проти 32 фізичних та юридичних осіб, що базуються в Ірані, Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), Туреччині, Китаї, Гонконзі, Індії, Німеччині та Україні, які керували кількома мережами закупівель для виробництва балістичних ракет і безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Ірану.
За даними OFAC, ці компанії купували та постачали продукцію для іранської підсанкційної державної компанії HESA. Після запровадження цих санкцій жодної офіційної позиції з боку України висвітлено не було.
З відкритих джерел відомо, що дві компанії, зареєстровані в Україні й згадані в санкційному списку, GK Imperativ Ukraina LLC та Ekonsfera LLC (Ekofera), фактично мають профіль номінальних структур: перша була зареєстрована у 2018 році в Харкові, бенефіціаром і директором є громадянин Ірану Бахрам Табібі, основний КВЕД – гуртова торгівля іншими товарами господарського призначення, статутний капітал 15 тис. грн.
За офіційною звітністю дохід GK Imperativ Ukraina LLC у 2022 році становив "нуль". З публічно видимих операцій фіксуються лише дві невеликі закупівлі склопластику для КП "Вінницяоблтеплоенерго" на загальну суму близько 48 тис. грн.
Ekonsfera LLC була зареєстрована у 2016 році в Києві, має статутний капітал 100 грн і основний вид діяльності "неспеціалізована оптова торгівля". З 2017 року її єдиним власником і директором є Віталій Гурін, який у кримінальній справі визнав, що погодився оформити компанію за грошову винагороду без наміру вести реальний бізнес.
За даними митної та аналітичної звітності, зовнішньоекономічна активність Ekonsfera мала місце лише у 2017 році: тоді обсяг імпорту сягнув приблизно 23 млн грн, після чого компанія не демонструє помітних поставок, а її рахунки пізніше потрапляли під арешт і конфіскацію за рішеннями українських судів.
Санкційні кроки США ставлять низку питань стосовно української санкційної інфраструктури. По-перше, це перші видимі санкції, які стосуються України, але виходять за межі кола питань війни проти РФ, хоча частково можуть стосуватися постачання іранської продукції військового призначення до РФ.
Зі свого боку український уряд не зробив офіційної заяви та не відреагував на це повідомлення. Наприклад, це питання могло б опинитися у фокусі, МЗС чи спецпредставника з питань санкцій в Офісі президента. Враховуючи пасивну політику щодо запровадження нових антиросійських санкцій адміністрацією Дональда Трампа, фокус уваги на російсько-іранське співробітництво міг дати додатковий імпульс новим санкційним рішенням OFAC вже проти російсько-іранських компаній, а не українських.
Тут особливо дається взнаки основна вада вітчизняної санкційної екосистеми, а саме відсутності єдиного координаційного органу з питань здійснення санкційної політики.
Друге питання стосується того, чому українські компанії залучені до військового співробітництва з Іраном, чи триває ця практика далі, чи здійснив фінансовий моніторинг дії щодо виявлення інших схем, як реагуватимуть інші правоохоронні органи.
Знову відсутність офіційного коментаря з боку України шкодить в цьому, оскільки належна правова реакція дозволила продемонструвати щонайменше політичну рішучість з боротьбою проти обходу американських санкцій.
Останнє, це питання міжнародної репутації, а саме про обов'язок належної обачності (due diligence): чи достатньо Україна контролює експорт товарів подвійного призначення (dual-use) і діяльність іноземних фірм на своїй території, особливо зараз в умовах війни. Адже для будь-якої компанії в Україні, яка працює на експорт/імпорт, потрібно перевіряти контрагентів за санкційними списками OFAC, ЄС, ООН тощо; бути уважними до заплутаних схем із посередниками з незрозумілими кінцевими бенефіціарами.
А свідома чи несвідома участь у таких ланцюгах може призвести до включення в санкційні списки, відключення від міжнародних розрахунків та порушення кримінальних проваджень.