Война и мир в Дубае: мир поляризуется между Западом и нефтегазовыми диктатурами во главе с Россией
Зміст і дискусії кліматичної конференції ООН COP 28, що триває в Дубаї, свідчать про важливі геополітичні зсуви: Європейський Союз та США закріплюють курс на заміщення викопного палива, а Росія намагається протидіяти цьому, втягуючи Бразилію до ОПЕК+ та гуртуючи навколо себе нафтогазові диктатури.
Яким буде місце України в цьому протистоянні та з якими меседжами туди приїхали світові лідери?
З чим Україна приїхала на COP 28
Україна вже вдруге організовує власний павільйон у межах кліматичної конференції ООН. Цьогоріч він представлений інсталяціями, що розповідають про нищівні наслідки російської агресії для довкілля, а також про стійкість та сміливість українців на шляху до "зеленої" відбудови держави.
На заходах у павільйоні говорили про потенціал відновлюваної енергетики України та її роль у досягненні цілей сталого розвитку Європи, "зелену" реконструкцію, наслідки змін клімату в окупованому Криму, а також про вплив збройних конфліктів на довкілля.
4 грудня відбулася дискусія про важливість "зеленого" переходу для України, до якої долучилися європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон, міністр енергетики Герман Галущенко, помічник державного секретаря США з Бюро енергоресурсів Джеффрі Паєтт та представники енергетичних компаній.
Ключовий меседж заходу – Україна прагне стати провідним хабом "зеленої" енергетики в Європі, розвиваючи власне виробництво енергії з відновлюваних джерел у партнерстві з ЄС та США. "Війна показала, що розвиток відновлюваних джерел енергії більш важливий, ніж питання генерації. Це елемент енергетичної безпеки", – підкреслив Галущенко.
У той же день генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко підписав меморандум про взаєморозуміння з данською фірмою Vestas щодо розширення проєкту Тилігульського вітропарку в Миколаївській області. Його перша черга була побудована за 200 млн євро під час війни. Ще 450 млн євро надійдуть від банків з державними гарантіями та страхуванням від військових ризиків, сказав Тимченко.
5 грудня відбулися презентація та обговорення звіту про перспективи декарбонізації енергетичного сектору України за участю віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шефчовича, директора Міжнародного енергетичного агентства Фатіха Біроля, представників Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації.
Представники України наголосили, що декарбонізований мікс української електроенергетики складатиметься переважно з відновлюваних джерел енергії та атомної генерації. Ключову роль у ширших зусиллях з декарбонізації економіки України відіграватимуть розширена електрифікація інших секторів та заходи з енергоефективності.
Що турбує світ: ключові заяви та події
Переговори відкрилися самітом голів держав – World Climate Action Summit. Першим виступив Король Сполученого Королівства Великої Британії Чарльз III. "Ми страшенно збилися з курсу", – сказав він, коментуючи висновки вчених щодо поточної траєкторії викидів парникових газів. Чарльз III також наголосив на відповідальності перед майбутніми поколіннями: "Наші нащадки будуть оцінювати нас не за наші слова, а за наслідки наших дій".
Лідери ЄС розповіли про успіхи країн-членів блоку на шляху до декарбонізації. Вони пообіцяли далі допомагати країнам "озеленювати" економіки і долати наслідки зміни клімату. "Перед нами мета – 1,5 градуса Цельсія і ми повинні якнайшвидше позбутися залежності від викопних видів палива", – зазначив голова Європейської Ради Шарль Мішель.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн додала, що до 2025 року глобальні викиди мають досягти піку і необхідно поетапно відмовитися від викопних видів палива та скоротити викиди метану. За її словами, ЄС уже скоротив викиди і починає перевиконувати завдання.
Де перебуває світ відносно цілей Паризької угоди
Важливим результатом COP 28 має стати план дій щодо представленого у вересні документа "Глобальний аудит кліматичних дій" (Global Stocktake, GST), який підсумовує вісім років роботи країн з досягнення цілей Паризької угоди.
Опублікований ООН аудит виявив, що світ рухається не до стримання глобального потепління. Остаточна версія документа покликана допомогти країнам визначити основні прогалини у сфері кліматичних заходів та укріпити свої зобов'язання в наступному раунді представлення Національно визначених внесків до 2025 року. Проте наразі учасники сперечаються про остаточні формулювання в документі.
США та інші країни, які долучилися до Powering Past Coal Alliance (PPCA), вважають, що глобальний аудит на COP 28 має стати поворотним пунктом для початку згортання вугільної генерації у світі. Проте Індія та Китай можуть намагатися блокувати такі положення.
ЄС, США та вразливі до наслідків змін клімату країни агітують за те, щоб нові плани не виключали жодну з індустрій та покривали всі парникові гази, а не лише діоксид вуглецю. Водночас Росія та Саудівська Аравія виступають за формулювання, які дозволять використовувати викопне паливо.
5 грудня був представлений перший драфт рішення конференції. Дискусії розгортаються щодо секції "Пом’якшення наслідків змін клімату", де є три варіанти формулювання щодо викопного палива.
Перший – за "впорядковану та справедливу поступову відмову" від нього, яку підтримують острівні держави Тихого океану.
Другий – "прискорення зусиль щодо поступової відмови від використання викопного палива без уловлювання викидів і швидкого скорочення його використання для досягнення чистого нуля викидів СО2 в енергетичних системах приблизно до середини століття". Це узгоджується з позицією ЄС.
Третій варіант – уникати згадки про викопне паливо.
Країни, які залежать від експорту нафти та газу, а саме Саудівська Аравія, Росія та Ірак, заявили, що не підтримають текст, якщо він буде закликати до відмови від викопного палива. Ключовим питанням буде те, чи підтримають нову пропозицію Індія та Китай, які раніше виступали проти "поступової відмови" і наполягали на "поступовому скороченні".
На певному етапі країни мають проголосувати за схвалення документа або відхилити його. Дедлайн – 12 грудня, тобто кінець конференції, але дискусії можуть затягнутися. Очевидно, що питання декарбонізації енергетики та відмови від викопних видів палива будуть предметом гострих суперечок.
Відмова від вугілля та потроєння потужностей ВДЕ до 2030 року
2 грудня понад 110 країн зобов’язалися втричі збільшити потужності відновлюваних джерел енергії до 2030 року та подвоїти щорічні темпи підвищення енергоефективності. Міжнародне енергетичне агентство назвало це рішення "найважливішим важелем" для обмеження викидів вуглецю та уникнення катастрофічного глобального потепління.
Очікується, що угода, яку підтримала й Україна, забезпечить бізнесу та інвесторам "ясність і передбачуваність", а також мобілізує "надзвичайно необхідний приватний капітал у всьому світі", заявила Урсула фон дер Ляєн.
На третій день переговорів сім країн приєдналися до PPCA та підтримали згортання вугільної енергетики. Серед них – США, Чехія, Кіпр, Домініканська Республіка, Ісландія, Косово та Норвегія.
"Щоб досягти мети з виробництва електроенергії на 100% без викидів вуглекислого газу до 2035 року, нам необхідно поступово відмовитися від використання вугілля. Ми закликаємо світ приєднатися до нас у цьому, одночасно працюючи над створенням робочих місць, що добре оплачуються, в екологічно чистій енергетиці", – наголосив представник президента США з питань клімату Джон Керрі.
Президент Франції Еммануель Макрон на саміті лідерів закликав розвинені країни відмовитися від вугілля до 2030 року і зазначив, що його країна планує зробити це до 2027 року.
Україна приєдналася до PPCA у 2021 році під час COP 26 у Глазго. Тоді це рішення знайшло підтримку серед громадськості та міжнародних партнерів як таке, що допоможе позбутися найбільш брудних вугільних електростанцій у Європі, а також зробити важливий крок для декарбонізації та модернізації економіки країни.
На одному із заходів на Ukraine Recovery Conference 2023 в Лондоні заступник міністра енергетики Ярослав Демченков підтвердив, що Україна планує припинити використання вугілля в електроенергетиці до 2035 року.
На COP 28 Україна підтримала декларацію про потрійне збільшення потужностей ядерної енергетики у світі до 2050 року, ініційовану Сполученими Штатами. Разом з 23 країнами-підписантами Київ задекларував намір співпрацювати на міжнародному рівні для потроєння потужностей атомної генерації до 2050 року порівняно з 2020 роком.
Російське викопне перше в черзі на вихід
Уряд США планує до 2030 року вдвічі скоротити доходи Росії від продажу нафти й газу, наголошуючи на збереженні санкцій на довгі роки, про що заявив посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. За його словами, обмеження можливостей Кремля заробляти на експорті викопного палива має гарантувати, що РФ ніколи більше не зможе напасти на сусідів.
В аналітичному звіті, оприлюдненому українськими та міжнародними громадськими організаціями, ця проблема розглядається ширше, у контексті залежності багатьох країн від викопного палива, зокрема того, що походить з Росії. З початку великої війни РФ заробила понад 550 млрд євро від експорту викопного палива. У 2024 році Кремль направить майже третину бюджету РФ на армію та ВПК, що стане найвищим показником з часів СРСР.
Ефективність ембарго на російське вугілля показує шлях до посилення міжнародних санкцій проти всіх російських викопних видів палива. В Razom We Stand наголошують, що, підтримуючи зв'язки з російською нафтою та газом, міжнародні енергетичні компанії, сировинні трейдери, морські перевізники, страховики та банки продовжують опосередковано фінансувати війну в Україні та одночасно загострюють кліматичну кризу.
Олег Савицький, Razom We Stand
Анастасія Загоруйчик, Офіс довкілля