Никто в мире не смог бы выполнить требование Зеленского: как мобильные операторы готовятся к отключениям света
На початку липня 2024 року відключення світла в українців досягли загрозливих масштабів. Вежі мобільних операторів "гасли" одна за одною після тривалих годин без електрики. Тоді президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача щодо стільникових мереж.
15 липня Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги до роботи базових станцій (БС) мобільних операторів в умовах воєнного стану. Рішення НЦУ відобразило позицію Ставки щодо забезпечення українців зв'язком під час відключень електроенергії.
Мобільних операторів зобов’язали забезпечити автономну роботу БС протягом 10 год: з 1 жовтня за таким стандартом мають працювати щонайменше 60% базових станцій, а до кінця січня 2025 року – 100%.
Для ринку мобільного зв’язку рішення влади стало шоком. За його невиконання операторам загрожують чималі штрафи від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК).
Зрештою мобільні оператори почали приймати неминуче. Спочатку були заперечення та гнів, які в приватних розмовах супроводжувався ненормативною лексикою, а публічно – стриманими пресрелізами.
Наразі вони намагаються домовитися з владою і пояснити, чому нові вимоги неможливо виконати вчасно. Компанії наводять низку аргументів та фактів, які на це вказують. Напередодні першого дедлайну ніхто й близько не наблизився до реалізації нових вимог.
Це помітили в уряді і вступили в діалог з операторами, які впевнені в майбутньому компромісі. Виникає питання: невже не можна було на Ставці пояснити Зеленському, що рішення, яке реалізувалося в розпорядженні НЦУ, ніхто не зможе виконати?
Хоча за час великої війни мобільні оператори вклали мільярди гривень у забезпечення автономної роботи мобільного зв'язку, але подвоїти чи потроїти ці інвестиції за короткий період виявилося складним завданням.
Чому мобільні оператори не можуть виконати розпорядження НЦУ та чого очікувати українцям від мобільного зв’язку, коли графіки планових та аварійних відключень електроенергії знову повернуться?
Ніхто у світі цього зробити не може
Публікація розпорядження НЦУ в липні 2024 року викликала в представників ринку шок та обурення. Не під запис співрозмовники ЕП серед мобільних операторів, не підбираючи слів, називали його абсурдним.
"Кожен, хто розуміє, як працюють телекомунікації, усвідомлює, що 10 годин (автономної роботи – ЕП) – це абсурдна вимога", – обурювався співрозмовник ЕП в одному з операторів. Зрештою "Київстар", Vodafone та lifecell у спільній заяві повідомили, що виконати нову вимогу нереалістично.
Процес модернізації мережі мобільного зв’язку почався після перших обстрілів росіянами української енергосистеми у 2022 році. За два роки оператори інвестували в автономність роботи обладнання мільярди гривень, встановлюючи додаткові акумуляторні батареї та генератори.
У ході модернізації мереж оператори орієнтувалися на розпорядження НЦУ від 20 лютого 2024 року. Відповідно до нього БС повинні мати резервне живлення для роботи протягом щонайменше 4 год. До кінця листопада ця вимога мала виконуватися на половині БС, а до кінця червня 2025 року – на 75% веж.
Мережі готові, але не скрізь. Чи будуть українці з інтернетом при вимкненнях світла
Згідно з липневими вимогами НЦУ, оператори повинні в стислі терміни збільшити автономну роботу більшої кількості БС у 2,5 разу. 1 жовтня 60% з 36 тис. БС операторів мобільного зв'язку мають працювати щонайменше 10 год без електроенергії.
"Ніхто у світі не зміг би виконати прописані вимоги до 1 жовтня. Це надзвичайно масштабні обсяги роботи", – розповідає технічний директор "Київстару" Володимир Лутченко.
Брак часу – одна з головних перешкод для виконання оновлених вимог щодо автономної роботи БС. По-перше, кожна компанія має пройти внутрішні процеси погодження нових інвестицій. По-друге, необхідно домовитися з постачальником та налагодити логістику. Більшість батарей оператори купують у Китаї, а доставити їх в Україну морем наразі неможливо. Схожі процедури відбуваються з купівлею генераторів.
"Мінімальний термін доставки обладнання в Україну становить 120 днів. Під час попередніх замовлень ми орієнтувалися на терміни з минулого розпорядження НЦУ. Складно передбачати блискавичну зміну умов роботи постачальників та підрядників і збільшити все в рази за короткий термін", – розповідають у Vodafone.
Зв'язок зникає, коли вимикають світло: чи зможуть мобільні оператори забезпечити його взимку?
Отримане обладнання потрібно змонтувати. За підрахунками ЕП, у найближчі місяці робочі команди операторів мають встановити понад 100 тис. акумуляторних батарей.
"Часто такі роботи виконують підрядники, але зараз вони бояться виїжджати на об’єкти через працівників ТЦК. Це ще більше затягує процес переобладнання", – ділиться з ЕП представник одного з операторів.
У ході модернізації БС недостатньо встановити акумулятори. Операторам необхідно модернізувати кліматичні шафи для розміщення більшої кількості батарей. Ці шафи забезпечують підтримання сталої температури, необхідної для зарядки акумуляторів на основі літію, які найчастіше купують компанії.
Якщо БС розташована на даху житлового будинку, то додаткові акумулятори можуть впливати на його конструкцію. Усе це потрібно перевіряти та прораховувати.
"Багато нашого обладнання розташовано на об’єктах комунального майна чи у власності Фонду держмайна. Швидко змінити договір оренди з цими установами неможливо. Щоб доставити батареї, потрібно пройти стандартну процедуру через Prozorro, яка може тривати пів року", – розповідає Лутченко з "Київстару".
Насамкінець для переобладнання та постійного обслуговування БС потрібні люди, яких у компаній немає.
"Лише в Київській області наша компанія має понад 2,5 тисячі об’єктів. Якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, то для їх обслуговування потрібно найняти 2 тисячі фахівців. Генератори не можуть працювати безконтрольно і без заправки", – наголошують у Vodafone.
Домовитися наново
З 1 жовтня НКЕК почне перевіряти підготовку мобільних операторів до відключень електроенергії відповідно до нових вимог НЦУ, а також накладати штрафи в разі невиконання цих вимог. Розмір штрафу може становити 0,1-0,3% річного доходу компанії.
Штраф може бути не один, бо в рішенні НЦУ вказано кілька проміжних дедлайнів: до 1 жовтня – не менше 60% БС у кожній області, до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, до кінця січня 2025 року – 100%. Відповідно, мобільний оператор може отримати штраф за порушення на кожному етапі.
Співрозмовники ЕП серед мобільних операторів стверджують, що жодна компанія не встигне виконати вимоги бодай до однієї з перерахованих дат. Недавно президент "Київстару" Олександр Комаров заявив, що його компанія тільки в другому кварталі 2025 року планує збільшити час автономної роботи 30% мережі до 6 год.
За десять днів до першого дедлайну міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про проведення однієї з регулярних зустрічей з представниками мобільних операторів. Примітно, що ці зустрічі почалися після ухвалення нових вимог НЦУ. Компаніям спростили подання заявок в обленерго на модернізацію мереж, до яких підключені БС. Така модернізація дозволить швидше заряджати акумулятори.
Оскільки в умовах відключень необхідно одночасно заряджати батареї та забезпечувати роботу обладнання, то навантаження на мережу подвоюється. Наразі мережа не розрахована на таке навантаження.
Представники операторів у розмові з ЕП зазначають, що виконання такої процедури через обленерго займає чимало часу, хоча час обробки таких заявок скоротили до 21 дня. "Спочатку збирається пакет документів, подається запит на зміну технічних умов, після чого через певний час надходить погодження. Лише тоді починаються роботи із заміни автомата або прокладання нового кабелю", – пояснює Лутченко.
"Мережі працюють, але їх ресурс не може всіх задовольнити". Мінцифри про мобільний зв'язок та інтернет в блекаут
Крім того, держава скасувала мита на ввезення акумуляторів і генераторів, а також створила перелік об'єктів, які повинні мати безперебійне живлення під час планових відключеннях електроенергії.
ЕП звернулася до Мінцифри та держорганів, які регулюють роботу ринку мобільного зв’язку, з проханням прокоментувати підготовку операторів до модернізації мереж та можливість зміни чинного розпорядження.
У Держспецзв’язку, при якому у 2019 році був створений НЦУ, відповіли, що цю тему комунікує департамент розвитку мобільного інтернету Мінцифри. Це дивно, адже саме НЦУ видавав розпорядження, яке мають виконати оператори. Мінцифри відмовилося надавати коментар, заявивши, що позиція відомства "буде готова пізніше".
ЕП також не отримала відповіді від НКЕК щодо того, чи володіє регулятор інформацією про готовність мобільних операторів та чи розглядає можливість продовження термінів виконання розпорядження для тих, хто не встигне виконати вимоги до 1 жовтня.
"Алло, Фрідман? Ти не повіриш". Чи націоналізує Україна "Київстар"
Попри мовчанку влади представник одного з операторів розповів ЕП, що наразі компанії та Мінцифри обговорюють методи, терміни і результати діяльності із забезпечення автономної роботи мобільної мережі. Фактично галузь пояснює владі, чому ті чи інші рішення неможливо виконати у встановлені терміни.
"З Мінцифри та іншими держорганами ми завжди знаходили рішення, які задовольняють обидві сторони", – зазначає менеджер одного з операторів, переконуючи в можливості зміни чинного рішення.
Опитані ЕП учасники ринку вважають, що виконати вимогу про автономну роботу 100% базових станцій протягом щонайменше 10 год можна "не раніше середини 2025 року".
Хто за все заплатить
За час великої війни "Київстар", lifecell та Vodafone сумарно інвестували в автономність роботи мереж близько 3 млрд грн. Компанії припускали, що виконання нових вимог коштуватиме кожній з них 2-3 млрд грн.
"Ідеться про забезпечення обладнанням – тисячами генераторів та десятками тисяч потужних акумуляторів. Необхідні інвестиції можуть сягати дев’ятизначних цифр – мільярдів гривень", – наголошують у Vodafone.
У "Київстарі" оцінили витрати на закупівлю обладнання 150 млн дол., що становить близько 6,3 млрд грн.
Виникає запитання, хто покриє такі значні витрати. У першому півріччі прибуток "Київстару" знизився на 20,1% до 4,6 млрд грн, Vodafone – на 14,8% до 1,9 млрд грн. Тільки в lifecell прибуток зріс на 7% до 1,2 млрд грн.
"Значні інвестиції в мережу поки не зачепили наших абонентів з погляду оплати послуг. Ми намагаємося втримати баланс, щоб постійно підсилювати стійкість мережі і при цьому фінансово не впливати на кінцевого споживача, але робити це дуже важко", – пояснює керівник департаменту експлуатації мобільної мережі lifecell Костянтин Сотніков.
Як пережити зиму з відключеннями електроенергії. Інтерв'ю з енергоекспертом
У "Київстарі" не змогли відповісти, як нова постанова НЦУ вплине на тарифи для абонентів.
"Будь-яка зміна тарифів – це вимушений крок компанії у відповідь на поточну економічну ситуацію. Звісно, виклики, які стоять перед компанією, впливають на вартість її продуктів. Мова не тільки про мільярдні інвестиції в енергостійкість мережі, а й про загальний рівень інфляції, вартість електроенергії, паливних матеріалів, валютні коливання та багато інших факторів", – додали в "Київстарі".
Мобільні оператори продовжать інвестувати в мобільну мережу і у 2025 році, що стане додатковим, якщо не основним, фактором зростання тарифів.
Що буде взимку
Мобільні оператори пояснюють, що попри активну підготовку стабільність зв'язку залежатиме від ситуації в енергосистемі країни, зокрема від прогнозованості відключень.
"Заходи, які ми впроваджуємо для енергонезалежності мережі, будуть ефективними лише за умови стабільних планових відключень. Ми можемо встановити батареї для забезпечення і 20 годин роботи базових станцій, але без достатнього часу для їхньої підзарядки це не матиме сенсу", – зазначає Лутченко.
Частина БС операторів підключена до генераторів (у lifecell та "Київстар" – 17-19% станцій), що дозволить зберегти роботу мережі в будь-якій ситуації. Проте якість наданих послуг буде значно нижчою. Зникнення з мережі навіть 20% БС значно впливає на якість звʼязку та мобільного інтернету.
Відключення електроенергії в липні стали для операторів випробувальним періодом напередодні зими. "Аналізуючи ситуацію з електропостачанням у липні, ми розрахували, що споживачі в середньому залишалися без світла від чотирьох до шести годин на добу", – зазначає Сотніков.
lifecell продали французькому мільярдеру Ксав'є Ньєлю: подробиці найбільшої угоди часів великої війни
Зараз більшість БС операторів зможуть працювати без електроенергії 4-6 год. За словами колишнього голови НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького, відключень світла може не бути лише за умови, що взимку температура повітря становитиме плюс 5-15 градусів і не буде нових обстрілів. Проте у випадку холодної погоди відключення світла будуть, навіть якщо реалізують усі плани з ремонту об'єктів генерації.
У разі відсутності електрики понад 6 год оператори зможуть забезпечити лише базові послуги: можливість зробити дзвінок буде доступна не всім і не з першої спроби. У таких умовах акумулятори на БС не встигатимуть повністю заряджатися.
Зменшити навантаження на БС і сприяти тривалішій роботі мереж можуть і користувачі. Ідеальний сценарій полягає в тому, щоб абоненти подбали про роботу домашнього інтернету і використовували мобільний зв’язок лише для текстових повідомлень.