ЭП собрала на форуме экспортный бизнес Украины: о чем говорили

У форумі взяли участь заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук, керівний директор за напрямом фінансових інституцій ЄБРР Франсіс Маліж, топменеджери найбільших вітчизняних експортерів – "Інтерпайпу", "Нібулону", Kernel, а також представники малого та середнього бізнесу і галузевих об'єднань.

Загалом форум відвідали понад 260 людей, серед яких – представники 17 посольств іноземних держав.

У ході розмови з в. о. головного редактора ЕП Миколою Максимчуком заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що відкриття морського коридору, а також покращення дисципліни експортерів у поверненні валютного виторгу дозволили збільшити надходження валюти в країну.

"Якщо порівнювати вісім місяців цього року з відповідним періодом минулого року, то надходження експортної виручки в Україну зросли на 15% до 32 мільярдів доларів", – зазначив він.

Відповідаючи на запитання стосовно галузей, які будуть перспективними в майбутньому і дозволять збільшувати обсяги зовнішньої торгівлі, заступник міністра економіки Тарас Качка зазначив, що вітчизняним виробникам потрібно виходити із стратегії цінової конкуренції. Тобто фокусуватися на тому, аби українська продукція була дешевшою порівняно з іншими країнами.

"Ми бачимо, що можливості доступу на зовнішні ринки промислової продукції набагато кращі, аніж аграрної, але в нас активно розвивається саме аграрний сектор", – зауважив торговий представник України.

У першій панельній дискусії "Важковаговики українського експорту" взяли участь представники найбільших експортерів у сфері аграрної та металургійної промисловості.

Перший заступник гендиректора компанії "Інтерпайп" Денис Морозов розповів, що для металургії великою проблемою є зростання собівартості продукції через здорожчання електроенергії, адже виробництво в цій галузі доволі енергомістке. При цьому в прифронтових регіонах складно утримувати та наймати працівників.

Директор з торгівлі компанії "Нібулон" Володимир Славінський погодився, що собівартість виробництва зростає, проте в агросекторі викликом є скорочення врожаю для експорту через цьогорічну посуху, що разом із стабільними цінами на світовому ринку зменшить можливості України заробляти на агроекспорті. Разом з тим, логістика в цьому секторі наразі найдешевша за весь час великої війни.

Президент "Укррудметалургпрому" Олександр Каленков розповів про роль міста Покровськ, де залишається єдина підконтрольна Україні шахта, що виробляє коксівне вугілля для металургійного комплексу України. "Два роки ми плавили 6-6,5 мільйона тонн сталі, у цьому році можемо вийти на показник 7,5 мільйона тонн. У разі втрати Покровська це будуть 2-3 мільйони тонн", – зазначив Каленков.

Учасники форуму також приділили увагу підвищенню податків, яке нині обговорюється у Верховній Раді. Президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков висловив побоювання, що ті, хто завжди платили податки, будуть платити більше, а ті, хто не платили, не почнуть це робити.

На заході від експортерів лунали питання щодо фінансування експортних проєктів, тож відповіді на них шукав директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський у розмові з керівним директором Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за напрямом фінансових інституцій Франсісом Маліжем і директором департаменту корпоративного бізнесу державного сектору Укрексімбанку Олегом Савіним.

"Експансія чи захоплення?". Про це говорили компанії, що своїми логістичними потужностями допомагають українській продукції знаходити своїх закордонних споживачів.

"Нова пошта", наприклад, на досягнутому не зупиняється і найближчим часом планує відкрити відділення в Австрії та Нідерландах, розповів директор з маркетингу "Нової пошти" Павло Даніман. За його словами, найбюрократичнішою країною, куди заходила компанія із своїми відділеннями, була Німеччина.

Директор з логістики Kernel Микола Мірошниченко розповів, навіщо компанія до власних вагонів та автівок додала судна.

"Наш флот виконує 10% наших об'ємів перевезень, це танкер і сухогруз. Ми розуміємо тепер усе, з чим стикається власник флоту, як цей бізнес працює. Це виклик, але це логічна інвестиція для нас. Чи будемо розширятися – це питання часу. Зараз проблем з інфраструктурою немає, проте рік важкий для фермера, адже врожай не найкращий. Сподіваємося, що логістиці буде з чим працювати. 2024 рік – це ринок фермера, власника товару", – пояснив він.

Завершальна панель заходу зібрала в одному колі представників малого й середнього бізнесу: операційну директорку виробника біонічних кистей Esper Bionics Анну Белеванцеву, співзасновника компанії "Атлон авіа", що виробляє комплекси "Фурія", Артема В’юнника, співзасновника бренду мілітарного одягу M-TAC Олександра Карасьова та засновницю люксового бренду одягу GASANOVA Ельвіру Гасанову.

На панелі також виступив член правління Експортно-кредитного агентства Денис Гарасюта, який розповів про можливості для МСБ застрахувати через агентство свої інвестиції та про інші продукти інституції.

Панелісти обговорили стратегії виходу на зовнішні ринки, плани розширення і проблеми, з якими стикаються.

Анна Белеванцева розповіла, як компанія заявляла про себе на ринку США, і наголосила на важливості фізичної присутності для просування свого продукту. Компанія готується до виходу на ринок Німеччини, а в перспективі – Бразилії, Індонезії та Індії, для чого розробляє модифікації свого продукту та готується до розширення виробництва.

Власне виробництво нарощує і бренд М-ТАС, у київську фабрику якого на початку 2024 року прилетіла російська ракета і знищила склади із сировиною. Компанія призупинила виробництво та експорт, а виробничі потужності на іншій локації надавала у використання іншим брендам, зокрема Riot Division.

Завдяки цьому компанія зберегла 70% працівників. Після кількох місяців роботи "в нуль" їй вдалося налагодити виробництво і вона вже придбала нову ділянку для будівництва фабрики.

Гасанова розповіла, як про її бренд дізналася найдорожча модель світу Джиджи Хадід. Протягом року вона щоранку писала її стилістці, надсилала фото образів, проте повідомлення залишалися непрочитаними. Допоки після одного з показів повідомлення все ж прочитали.

Завдяки наполегливості Гасанової Хадід показалася в одязі бренду, про що писали всі профільні світові медіа. Особисте просування, присутність у мультибрендових магазинах, відкриття франшизи – усе це допомагає українському бренду знаходити своїх споживачів за кордоном.

На власній присутності на різних майданчиках за кордоном наголосив і В’юнник, продукція якого з 2022 року не може продаватися за кордоном. Попри це компанія відвідує виставки в пошуках потенційних покупців.

На його думку, експорт потрібно відкривати з дозволів на вивезення зразків, адже наразі українські компанії не знають, чи затребувана їх продукція на зовнішньому ринку. Такий перший етап допоможе Україні мінімізувати ризики, оцінити інтерес до власної продукції і на основі цього ухвалювати подальші кроки.

Генеральними партнерами заходу стали Укрексімбанк та "Інтерпайп". Форум також підтримали Kernel, Ukrnafta, Торгово-промислова палата України, "Інго", Nepoborna, "Моршинська" та КВЦ "Парковий".