"ОПЗ" может возобновить работу после трех лет простоя, "Энергоатому" разрешили не платить часть долгов до конца военного положения

Корпоративне управління держпідприємств

"Укрнафта" завершила формування наглядової ради. 7 серпня 2024 року "Укрнафта" повідомила, що Катерина Кузнецова увійшла до наглядової ради компанії як незалежний член. Таким чином, наглядова рада укомплектована, повідомили в компанії.

За даними "Укрнафти", Катерина Кузнецова має більше 25 років досвіду в міжнародних аудиторських компаніях – пройшла шлях від молодшої консультантки до старшої менеджерки EY (Австралія); працювала генеральною менеджеркою фіндепартаменту корпоративного центру SingTel Optus (2-ий оператор зв'язку в Австралії); була директоркою Групи ринків капіталу в PwC (Велика Британія).

Як ми повідомляли раніше, 6 березня 2024 року було затверджено новий склад наглядової ради "Укрнафти". До складу новообраної наглядової ради увійшли три незалежні члени (Тім Додсон, Іренеуш Фафара та Данкан Найтінгейл) і два представники акціонерів (Людмила Дараган і Роза Тапанова), призначені Міністерством оборони та "Нафтогазом".

У квітні 2024 року ми писали, що Фафара залишив наглядову раду "Укрнафти", щоб очолити польський енергетичний концерн Orlen.

Енергосектор

"Укргідроенерго" шукає юридичну компанію для арбітражу щодо компенсації за зруйновану Каховську ГЕС, повідомила пресслужба компанії 15 серпня 2024 року.

[6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховську гідроелектростанцію (ГЕС) зруйновано без можливості відновлення після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що 6 червня 2024 року "Укргідроенерго" повідомило про початок інвестиційного арбітражу з Росією щодо відшкодування збитків, завданих руйнуванням ГЕС. Попередня оцінка – близько 2,5 млрд дол. – SOE Weekly.]

"Як вбачається з практики вирішення аналогічних спорів, розгляд цієї справи триватиме багато років, тому компанія очікує отримати надійного та професійного партнера, з яким впевнено буде проходити цей важкий процес", – пояснили в "Укргідроенерго". Перевага буде надаватися фірмам з досвідом успішного представництва в інвестиційних і міжнародних комерційних арбітражах, додали в компанії.

Тендер заплановано на 17 вересня 2024 року. Його очікувана вартість – 365 млн грн (8 млн євро).

Група "Нафтогаз" сплатила 53 млрд грн (1,2 млрд євро) податків за січень-липень 2024 року, повідомила пресслужба компанії 13 серпня 2024 року. Це майже на 10% більше, ніж компанія сплатила за аналогічний період 2023 року.

Лише в липні Група "Нафтогаз" сплатила до зведеного бюджету України понад 6 млрд грн (132 млн євро), повідомив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

[Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.

Як ми писали згодом, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році.

Також ми повідомляли, що за січень 2024 року "Нафтогаз" сплатив до державного та місцевих бюджетів 6,1 млрд грн (147 млн євро) податків, за лютий 2024 року – 5,3 млрд грн (129 млн євро), за березень 2024 року – 8,3 млрд грн (197 млн євро), за квітень 2024 року – 8 млрд грн (189 млн євро), за травень 2024 року – 9,3 млрд грн (215 млн євро), за червень 2024 року – 9,2 млрд грн (203 млн євро). Докладніше читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Арбітражний трибунал у Парижі погодився розглянути позов "Укренерго" проти Росії щодо активів у Криму на 527 млн ​​євро, повідомила прес-служба компанії 14 серпня 2024 року.

Це означає, що у підсумку Трибунал заслухає та винесе рішення щодо позовів "Укренерго" проти Росії, поданих у 2019 році, пояснили в компанії.

В "Укренерго"  повідомили, що йдеться про позови, в яких компанія вимагає від Росії виплатити компенсацію за незаконно експропрійовані енергетичні активи та інвестиції в Криму. Зокрема, це 17 підстанцій та понад 1 300 кілометрів ліній електропередачі. Загальна сума завданих окупантами збитків оцінюється в 527 млн євро.

"Укренерго" подало позови у 2019 році, а справу почали розглядати наприкінці 2020 року. Рішення про відхилення скарг Росії нарешті відкриває шлях для розгляду справи по суті, додали в компанії.

Арбітрам знадобилося 11 місяців, щоб проаналізувати аргументи сторін і прийняти рішення про юрисдикцію справи. Компанія готується до наступних етапів розгляду в суді, зазначили в "Укренерго".

"Ми розуміємо, що цей шлях буде ще тривалим і досить складним. Але врешті-решт агресор до останньої копійки заплатить за збитки, завдані українській енергосистемі", – резюмували в компанії.

"Енергоатом" звільнили від сплати боргів за виконавчими провадженнями до закінчення воєнного стану. Як повідомили Forbes Україна та "Економічна правда" ("ЕП"), Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості своїм наказом від 2 серпня 2024 року включило "Енергоатом" до переліку підприємств, "які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється на час дії воєнного стану".

"Енергоатом" звернувся до міністерства з відповідною заявою 1 серпня. Міністерство видало наказ уже наступного дня, і він набрав чинності з дня підписання.

За даними Forbes Україна, до реєстру Мінстратегпрому внесено підприємства, які виконують державний контракт у галузі оборони або беруть участь у виконанні такого контракту. Ще один критерій – занесення до електронного реєстру учасників відбору та виконавців держзамовлень. Компанію додають до списку, якщо вона відповідає обом критеріям, зазначило видання.

Наразі невідомо, яку частину заборгованості "Енергоатом" зможе не сплачувати та яких саме заборгованостей стосується мораторій, також повідомило Forbes Україна. За даними "ЕП", виплати за ПСО продовжуватимуться.

Як ми писали раніше, 31 травня 2024 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою встановив єдиний тариф на електроенергію для населення на рівні 4,32 грн за кВт-год. Новий тариф діятиме з 1 червня 2024 року до кінця квітня 2025 року.

Як писала "ЕП", в офіційних повідомленнях ключовою причиною підвищення тарифів для населення називали необхідність відновлення енергетичної інфраструктури. Насправді ж ключовими бенефіціарами цієї зміни стануть "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Це дасть можливість цим двом держкомпаніям зекономити близько 86,6 млрд грн (близько 2 млрд євро) на рік витрат на спеціальні обов'язки (ПСО), написав у колонці для "ЕП" голова Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олександр Візір. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. За новою моделлю ПСО отримані кошти спрямовувалися на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (на той час 1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.

Починаючи з жовтня 2021 року, Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО, щоб зберегти тарифи на електроенергію для населення незмінними до кінця попереднього опалювального сезону. Механізм ПСО діяв до 30 квітня 2023 року.

30 травня 2023 року Кабмін затвердив підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год з 1 червня 2023 року.

Як ми повідомляли раніше, у січні 2024 року модель ПСО було продовжено до 30 квітня 2024 року. Пізніше її було продовжено ще на місяць, з 30 квітня до 31 травня 2024 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми повідомляли в наших попередніх дайджестах, низький тариф на електроенергію постійно спричиняв фінансові труднощі для українських енергетичних підприємств:

• На ринку електроенергії утворився ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на суму 60 млрд грн.
• Після накопичення великих боргів через втрату ЗАЕС "Енергоатом" зміг знову виконувати всі ПСО лише з вересня 2023 року. У листопаді 2023 року компанія сплатила 1,8 млрд грн, які вона заборгувала "Укренерго" за послуги диспетчерського управління, а в січні повідомила, що повністю виконала свої зобов'язання за ПСО на 2023 рік.
• Наприкінці січня "Укргідроенерго" повідомило, що завершило розрахунки за всіма ПСО для домогосподарств на 2023 рік.
• "Енергоатом" повністю сплатив 48,5 млрд грн за ПСО для населення за січень-квітень 2024 року. – SOE Weekly.]

Інші сектори

"ОПЗ" може відновити виробництво аміаку після трьох років простою. За словами джерела Forbes Україна в Кабміні, "Одеський припортовий завод" ("ОПЗ") вперше з 2021 року готується відновити повноцінну роботу. Повноцінний запуск може відбутися в серпні 2024 року, пише видання.

У Фонді державного майна України (ФДМУ), який управляє "ОПЗ", відмовилися коментувати можливе відновлення роботи заводу із посиланням на безпекові ризики.

Як пише Forbes Україна, про ймовірність перезапуску "ОПЗ" свідчить той факт, що в липні 2024 року завод провів вісім тендерів на закупівлю природного газу, електроенергії та обладнання. 29 липня "ОПЗ" також опублікував два оголошення про набір працівників виробничих спеціальностей і лаборантів.

["ОПЗ", який розташовано у місті Южне Одеської області, є великим виробником аміаку та карбаміду. В останні роки підприємство працювало за давальницькою схемою, за якою приватна компанія постачає на "ОПЗ" газ, який завод переробляє на добрива і повертає їх постачальнику газу. За цією схемою постачальник є власником як газу, так і добрив. "ОПЗ" не платить за газ, а лише отримує плату за переробку.

У вересні 2021 року завод призупинив виробництво через високі ціни на газ. До повномасштабного вторгнення "ОПЗ" оперував морською перевалкою аміаку, яка є кінцевим пунктом аміакопроводу "Тольятті – Одеса", але з лютого 2022-го її зупинили, зокрема через небезпеку ракетних ударів по сховищах аміаку.

Відтоді "ОПЗ" працює за непрофільними напрямками: виробляє кисень і азот, займається перевалкою зернових, говорив голова ФДМУ Віталій Коваль у лютому 2024 року.

"ОПЗ" був запланований до приватизації щонайменше з 2009 року. Після Революції Гідності він був названий маркером великої приватизації, але три спроби продати "ОПЗ" не увінчалися успіхом.

У своєму аналізі у 2018 році члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський наводили "ОПЗ" як приклад того, як затягування приватизації призводить до падіння вартості держпідприємств через корупцію. Див. статтю: "13 років брехні та імітації. Чи є ще у України шанси на справжню приватизацію". – SOE Weekly.]

Приватизація

Переможець аукціону сплатив 480 млн грн за готель "Козацький" у Києві. 13 серпня 2024 року ФДМУ повідомив, що переможець приватизаційного аукціону,   сільськогосподарська компанія "Надія", повністю сплатила 400 млн грн (8,9 млн євро) за сам готель і 80 млн грн (1,8 млн євро) ПДВ.

Також компанія погасить кредиторську заборгованість перед бюджетом у розмірі 9 млн грн (близько 200 млн євро), додали у ФДМУ.

Як ми писали раніше, 18 липня 2024 року ФДМУ продав готель "Козацький" у Києві за 400 млн грн (8,9 млн євро).

Сільськогосподарська компанія "Надія" належить бізнесмену Сергію Сподіну. Переможець мав 20 робочих днів після аукціону для здійснення оплати.

За словами ФДМУ, готель "Козацький" – це готель площею 9 500 квадратних метрів, розташований у центрі Києва. Лот включає будівлю на 135 номерів, ресторан, кафе, п'ять конференц-залів та 1 494 одиниці рухомого майна (обладнання, меблі, інвентар тощо).

ФДМУ виставив на аукціон державну частку "ЗАлК". 1 серпня 2024 року ФДМУ оголосив аукціон з приватизації державного пакету з 97,5% акцій "Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату" ("ЗАлК").

Перший аукціон зі стартовою ціною 152 млн грн (3,35 млн євро) було призначено на 6 серпня 2024 року, але той не відбувся через відсутність учасників. Другий аукціон заплановано на 22 серпня, а стартову ціну знижено удвічі – до 76 млн грн (1,7 млн ​​євро).

За даними ФДМУ, побудований у 1930 році, "ЗАлК" був єдиним виробником первинного алюмінію в Україні. На балансі компанії перебуває 1 497 зареєстрованих об’єктів нерухомості та інфраструктури загальною площею 370,9 тис. кв. м. Також у власності – 291 одиниця автотранспорту та спецтехніки.

Об’єкти нерухомості розташовано на 25 зареєстрованих земельних ділянках загальною площею 216 085 га. Станом на 31 травня 2023 року частину нерухомого майна підприємства загальною площею 6755 кв.м було передано в оренду за вісьмома договорами з максимальним терміном до 1 вересня 2025 року, додали у ФДМУ.

На балансі "ЗАлКу" перебуває 18 об’єктів, які не увійшли до власного капіталу підприємства, але залишилися у державній власності (два укриття, обладнання, радіостанції, інженерні мережі, дороги тощо).

Компанія має борги, в тому числі величезну прострочену кредиторську заборгованість у 6,44 млрд грн (141 млн євро). Згідно з умовами аукціону, новий власник має забезпечити погашення заборгованості із заробітної плати та платежів до бюджету протягом 18 місяців з моменту переходу права власності та не має права звільняти працівників "ЗАлКу" протягом 6 місяців.

[Як ми повідомляли у лютому 2023 року, ФДМУ оголосив про підготовку до приватизації трьох великих підприємств гірничо-металургійного комплексу в Запоріжжі. Йдеться про:

• "Запорізький титано-магнієвий комбінат" ("ЗТМК"), єдиного виробника губчастого титану в Європі;
• "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" ("ЗАлК"), єдиного виробника первинного алюмінію в Україні;
• "Кремнійполімер", єдиного виробника кремнійорганічної продукції в Україні.

"ЗАлК" було націоналізовано у 2015 році, коли Верховний Суд повернув 68,01% акцій компанії у державну власність у зв'язку з невиконанням його власниками інвестиційних зобов'язань.

Колишній власник, російський олігарх Олег Дерипаска, намагався оскаржити рішення України в міжнародному арбітражі, але втратив останні акції компанії в лютому 2023 року, коли ВАКС конфіскував усі його українські активи, про що ми повідомляли в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]