Украина повышает градус. Против грузинских и армянских виноделов готовят санкции

Об'єднані в корпорацію "Укрвинпром" вітчизняні винороби вже рік добиваються запровадження Україною санкцій проти низки виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії, продукція яких нібито досі продається в Російській Федерації.

Учасники ринку закликають підійти до питання запровадження санкцій максимально зважено, адже категорія має чимало поціновувачів в Україні. Попереджають: якщо буде запроваджена масштабна заборона, замість знятої продукції на полицях магазинів можуть з’явитися підробки.

Що сталося

Уже рік як "Укрвинпром" добивається від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) запровадження санкцій щодо окремих виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії. За даними об'єднання, низка компаній з цих країн постачає продукцію на ринок Росії і торгує на тимчасово окупованих територіях.

У травні "Укрвинпром" відправив до СБУ перелік виробників, яким пропонується на десять років заборонити торговельні операції, виведення капіталу за межі України, використання прав на торгові знаки, доменні імена, анулювання ліцензій та блокуваня активів. Перелік містить 17 підприємств, серед яких – виробники відомих марок бренді ARARAT та Sarajishvili і грузинських вин "Брати Асканелі".

"Передбачених заходів буде достатньо, аби українські торговельні мережі не змогли завозити продукцію підприємств із санкційного списку та продавати її в Україні. Якщо рішення затвердить міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики, митниця не буде пропускати продукцію в країну", – пояснив ЕП генеральний директор "Укрвинпрому" Володимир Кучеренко.

Майже половину запропонованого санкційного списку становлять виробники бренді, потужності яких розташовані у Вірменії. Проте цей перелік неповний, його можна розширити, вважають в "Укрвинпромі".

"Ми склали попередній список, ґрунтуючись на інформації, що продукція цих виробників продається в магазинах країни-агресора, в окупованому Криму, у квазі-республіках на сході України. Люди надсилали фотографії етикеток продукції, що стоїть у магазинах на тих територіях, як докази. Усі, з ким спілкувалися з цього питання в центральних органах виконавчої влади, не заперечують – це достатня підстава для запровадження санкцій. Ці виробники платять податки в РФ", – розповів ЕП Кучеренко.

Ідеться не про заборону всього грузинського вина та вірменського бренді. "Ми закликаємо заборонити доступ продукції лише частини виробників, які намагаються "всидіти на двох стільцях", продаючи продукцію на ринку РФ та на окупованих територіях і при цьому залишаючись на ринку України. Це стосується в першу чергу тих, хто має російських власників", – додав генеральний директор "Укрвинпрому".

У листі об'єднання до СБУ (копія є в розпорядженні ЕП), ідеться, що акціонери кількох грузинських виноробних заводів – члени дружньої до Кремля політичної партії "Грузинська мрія".

"Публічними донорами дружньої Кремлю "Грузинської мрії" є Зураб Чхаїдзе (ТОВ "Традиційна виноробня "Кахрі"), Вахтанг Карічашвілі (ТОВ "Болеро енд компані", ТОВ "ГВМТ груп"), Заал Дугладзе, Заза Кікабідзе (Georgian Wine Ltd), Нана Менабдішвілі (ТОВ "Цинандалі старий виноробний завод"). Усі ці компанії майже одночасно отримали гігантські замовлення від найбільших російських торгових мереж", – сказано в листі.

У ньому ж зазначається, що "майже всі" бренди згаданих компаній представлені і в українських торгових мережах. Мова йде про вина та бренді під торговими марками "Піросмані" (ТОВ "Дім грузинського вина"), "Гурджі" (ТОВ "Гурджі"), Aregi (ТОВ "Астафян холдинг"), що реалізуються в АТБ, "Сільпо", "Форі" та на маркетплейсі "Розетка".

Наразі запит щодо запровадження санкцій розглядає міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики із залученням Міністерства аграрної політики та Мінекономіки.

В "Укрвинпром" підрахували, що після запровадження санкцій на ринку готової винопродукції звільниться ніша розміром близько 15%. Цю прогалину могли б компенсувати українські виробники, які втратили через війну значні площі виноградників та виробничі потужності. Це ж стосується і виробників бренді.

Скільки грузинського й вірменського алкоголю вживає Україна

Категорії "Грузинські вина" та "Грузинські бренді" на українському ринку формувалися десятиліттями, розповідає директор одного з найбільших в Україні імпортерів алкогольних напоїв "Дісна" Андрій Каплан (компанія імпортує грузинські вина й бренді з 2003 року).

"Ця категорія має міцне ядро серед українських споживачів, для яких упізнаваність брендів має велике значення, а репутація вагоміша за "акційну пропозицію". Лояльний споживач виокремлює та цінить органолептичні характеристики (смак, запах) продукції грузинського сегменту", – каже Каплан.

До 2019 року грузинське вино було номер один серед імпортних вин, на які в Україні припадають понад 70% усіх продажів вина в пляшках. Зараз частка грузинського вина, за оцінками учасників ринку, не перевищує 20% у категорії імпортного бутильованого вина.

Стали менше пити? Як війна змінила алкогольні звички українців та ринок

Після запровадження Росією ембарго на грузинські товари у 2006 році значна частина тамтешнього винного експорту спрямувалася до України. Вихід на ринок супроводжувався активною кампанією з популяризації цього напою. Попри дружні стосунки між державами та відсутність економічних бар’єрів, протягом останніх чотирьох-пʼяти років категорія грузинського вина на українському ринку скорочувалася. Відбувалося це під натиском італійських та іспанських вин.

Ця категорія стала доступнішою завдяки власному імпорту торговельних мереж (розлив готових виноматеріалів в Україні або за кордоном під торговельною маркою мережі), який дозволяє знизити ціну вина на 20%.

Водночас грузинські та вірменські вина і бренді встигли залучити в Україні лояльних споживачів, які орієнтуються в брендах, виробниках і навіть імпортерах. Споживачі алкогольної категорії – доволі консервативні, погоджується заступник генерального директора з комерційних питань "Еко-маркету" Данило Майстренко.

"Новинок не дуже багато, оскільки споживачі звикли до продуктів, які давно перебувають на ринку. Найчастіше купують добре знайомі торгові марки", – зазначив він.

Коли продукт важливіший за бізнес: що таке крафтове пиво та як воно завойовує Україну

Після початку великої війни попит на алкогольні напої в Україні різко скоротився і тільки зараз поступово повертається до довоєнного рівня. Це позначилося і на об'ємах продажів, особливо в середньому ціновому сегменті, який завжди чутливо реагував на економічну ситуацію і стан купівельної спроможності споживачів, кажуть учасники ринку.

"Споживання змінилося і в сегменті алкоголю з Грузії та Вірменії. Раніше покупці частіше брали дорожчі сорти, а тепер більше звертають увагу на ціну. Сталося просідання в середньому ціновому сегменті", – розповів Майстренко.

За його спостереженнями, у мережі "Еко-маркет" частка алкоголю грузинського походження в загальному об’ємі проданих міцних напоїв скоротилася з 4,6% у 2021 році до 2,4% у 2023 році, вірменського – з 0,5% до 0,3%.

"Після початку великої війни попит на грузинські вина та бренді впав разом із загальним спадом попиту на алкогольні напої. Це відображає загальне скорочення споживання в умовах кризи та нестабільності. У травні-червні 2024 року є невелика позитивна динаміка, що дає надію на відновлення продажів до довоєнного рівня", – сказав Каплан.

Ким змінять вірменських та грузинських виробників

Виноробна галузь в Україні постраждала через війну, але не знищена. Під час слухань "Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції" у Верховній Раді з посиланням на дані Держстату повідомлялося, що у 2022 році площа виноградників зменшилася на третину до 26 тис га. Тоді було зібрано 244 тис тонн винограду. У 2021 році площі становили 34,7 тис га і було зібрано 264,1 тис тонн винограду.

У 2022 році Україна посіла 28 місце у світі за обсягами виробництва вина (660 тис гектолітрів або 0,3% світового ринку). Перше місце належало Італії (49,8 млн гектолітрів або 19,3%), друге – Франції (45,6 млн гектолітрів або 17,7%), третє – Іспанії (35,7 млн гектолітрів або 13,8%).

Низці українських виробників, які найбільше постраждали від війни, вдалося релокувати потужності. Один з прикладів – виноробне підприємство "Князь Трубецькой" (Херсонська область). Окупанти знищили 300 га виноградників, викрали винну колекцію вартістю 1 млн дол. Потужності були знищені бомбардуваннями, ресторан, магазин, готель та офіс були пограбовані.

Під час боїв у Гостомелі були знищені 72 тис пляшок готової продукції підприємства, яка зберігалася на складі. Власники винарні почали бізнес з нуля, заснувавши в селі Веселе Новокаховської громади Stoic Winery. Нині компанія виробляє вина з ТМ Dnipro Hills.

Перенесли виготовлення продукції в Одеську область і відомі виробники "Артемівського" ігристого – "Артвайнері". З 1950 року підприємство працювало в Артемівську, якому у 2016 році повернули історичну назву Бахмут. Розлив п’яти найпопулярніших різновидів "Артемівського" був запущений на виробничих потужностях відомого виноробного підприємства "Таїрово вайнері" (Одеська область).

В Одеську область перебрався й один з найбільших в Україні виробників бренді "Дім марочних коньяків "Таврія", виноградники і виноробні потужності якого були розташовані на Херсонщині. На території виноробні окупанти облаштували ворожий госпіталь. Вони демонтували та вивезли дві нові лінії розливу коньяків, пограбували цех витримки спиртів і вивезли всю готову продукцію. Значна частина виноградників була знищена внаслідок боїв.

Продовжують працювати майже всі виноробні підприємства, розташовані в Одесі та Одеській області, у Дніпрі, на заході України. У 2023 році "Виноробна компанія "Шато чизай" (Берегове, Закарпатська обл.) запустила завод з виробництва коньяку та виноградного напою в Берегівському районі Закарпатської області.

Хто виграє від запровадження санкцій

Якщо запропоновані санкції значно зменшать обсяги алкогольної продукції з Грузії та Вірменії, то в сегменті бутельованого вина посилять позиції українські виробники і постачальники імпортних вин, які продаються в тій же ціновій категорії, вважають учасники ринку. У сегменті бренді найбільше переваг матимуть вітчизняні виробники.

"Органолептичні властивості грузинської та вірменської продукції унікальні, тому прямих аналогів не буде, але за перерозподілу ринку частина відійде до категорій "Вина Італії" та "Вина Іспанії", – вважає Каплан.

На думку Майстренка, вітчизняні виробники вин зможуть посилити позиції, якщо будуть обережні з ціною: "Якщо ціна буде на рівні із закордонними аналогами, то покупець буде вибирати імпортний алкоголь".

Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині

У сегменті бренді українським виробникам збільшити продажі буде простіше, адже вони і зараз мають потужні позиції. Наприклад, в "Еко-маркеті" на вітчизняну продукцію припадають 73,7% продажів у категорії міцного алкоголю. Вона широко представлена в категоріях горілчаних виробів, вин та бренді.

Водночас для добросовісних виробників є небезпека, попереджають учасники ринку. У сегменті бренді їх і зараз "атакує" продукція, що виготовляється з імпортних грузинських коньячних спиртів, а за виглядом пляшки та етикетки копіює напої оригінального походження з Грузії та Вірменії.

Співрозмовники ЕП на правах анонімності вказують, що на маловідомих виробників, які зловживають підробками, ніхто не звертає уваги, а от відомі вже отримали зауваження від АМКУ щодо продукції, схожої на грузинську.

У 2020 році комітет виявив на коньяках України, маркованих позначенням AZNAURI/"Азнаурі" виробництва ПрАТ "Одеський коньячний завод", інформації, що вводить в оману. Аналогічне порушення вбачали і в діях АТ "Коблево" у зв’язку з реалізацією в торговельних мережах вина з позначенням ALIKO.

Дорогий український напій завойовує ринок. Як ветеран ЗСУ виготовляє елітний алкоголь з бруньок смородини

Учасники ринку закликають владу до пильності, адже консервативність споживачів сприятиме поширенню підробок. На їхню думку, після ухвалення масштабних санкцій проти бутильованої продукції низки грузинських та вірменських виробників влада має вимагати посилення контролю від Держпродспоживслужби та АМКУ, аби не допустити продажу не тільки підробок, а й відвертого фальсифікату під виглядом знятої з полиць продукції.

Також слід посилити контроль за імпортом коньячного та етилового спиртів, у тому числі з Грузії.