Ударить российскими активами по агрессору. Как использовать замороженные миллиарды Кремля?

Наприкінці травня за великим столом однієї з переговорних кімнат брюссельського бізнес-центру організація Friends of Europe зібрала 50 зіркових юристів, дипломатів, урядовців, парламентарів та фінансистів з кількох країн. Мета – обговорити передавання Україні заморожених російських активів.

Короткі висновки обговорення: ситуація нарешті зрушила з мертвої точки та набирає обертів, а підтримка США дозволить пришвидшити цей процес. Хоча все ще існують деякі побоювання, проте конфіскація російських активів на користь України стає дедалі більш реалістичною перспективою.

Україна найбільше зацікавлена в підтримці американської пропозиції, яка передбачає сек'юритизацію доходів від заморожених російських активів. Відповідне рішення можуть ухвалити 13-15 червня на зустрічі G7.

Які ще варіанти стягнення російських активів на користь України обговорюють західні чиновники та що вони передбачають?

Від заперечення до обговорення

На третій рік великої війни від європейських політиків та дипломатів дедалі частіше можна почути фрази "перемога України" та "поразка Росії". Хоча військова допомога все ще недостатня, проте деякі країни відкрито говорять про дозвіл бити своєю зброєю по військових цілях на території РФ.

Приблизно такими ж настроями наповнені й дискусії щодо заморожених активів РФ. Якщо ще півтора року тому лише сміливий наважувався вимовити слово "конфіскація" і його майже одразу зацитькували західні юристи та політики, то зараз це вже один з юридично обґрунтованих сценаріїв розвитку подій.

Інші варіанти дій із замороженими російськими активами Україну не влаштовують: залишити їх замороженими "допоки рак на горі свисне" або розморозити їх із щирими чи не дуже вибаченнями перед Росією. На щастя, ці варіанти не подобаються нікому у європейських столицях та США. Нижче – кілька основних треків навколо конфіскації російських активів, щодо яких тривають дискусії.

Доходи від російських активів

Хоча активи заморожені, проте на них нараховуються відсотки та дивіденди, а також погашаються цінні папери з відповідних портфелів. Цими коштами розпоряджаються депозитарії, інвестуючи їх та заробляючи на цьому.

Наприклад, розташований у Брюсселі депозитарій Euroclear, у якому зберігається найбільше російських активів, за 2022-2023 роки заробив на них близько 5 млрд дол. Що робити з цими коштами – поки що не вирішили. Euroclear та його акціонери, серед яких, зокрема, Китай, хочуть залишити їх собі.

Уряд Бельгії оподаткував прибутки Euroclear корпоративним податком у розмірі 25% та спрямував отримані кошти (1,3 млрд дол) на допомогу Україні (зброя, гуманітарна допомога, підтримка біженців).

Питання доходів від російських активів за попередні два роки необхідно врегулювати якнайшвидше, адже ці кошти доступні вже зараз. Крім цього, важливо виявити, у яких депозитаріях лежить решта заморожених російських активів, та передати доходи з цих активів на користь України.

У 2024 році та надалі з прибутків Euroclear від російських активів стягуватимуть податок за ставкою 99,7% (решта залишатиметься в Euroclear на випадок судових позовів). Зібрані кошти спрямовуватимуть на військову допомогу Україні (90% грошей, через European Peace Facility), на розвиток її оборонних потужностей та реконструкцію (10% коштів, через EU programmes).

Наразі не зрозуміло, збільшать ці надходження військову допомогу ЄС чи замістять закладене фінансування з European Peace Facility. Утім, чим більше коштів агресора піде на зброю для України, тим краще. Проте гнучкість та готовність до швидких змін не характерні для європейської бюрократії.

План США

У 2023 році військові видатки Росії становили близько 85 млрд дол, тоді як України – 68 млрд дол. Людський та економічний ресурс української держави не нескінченний, тому перемога у війні необхідна вже зараз. Доходи від заморожених російських активів навряд чи можуть її забезпечити.

Україні необхідне рішення, яке дозволить швидко наростити оборонні видатки. Цим рішенням може стати пропозиція США про дострокове передавання Україні грошових потоків від заморожених російських активів.

Американці запропонували, а Німеччина, здається, підтримала ідею застосувати фінансовий інжиніринг, щоб Україна могла отримати потрібні їй кошти вже зараз, не очікуючи на прибутки від заморожених активів. У межах сек'юритизації Україна отримає гроші від кредиторів, але в майбутньому доходи від заморожених російських активів підуть на користь цих кредиторів, а не на рахунки України.

Сума, яку може отримати Україна, становить близько 50 млрд дол. При цьому конкретний дизайн цього інструменту ще обговорюється на рівні G7. Шанс отримати позитивне рішення до зустрічі лідерів "Великої сімки" ще є.

Більшість заморожених російських активів лежить у Бельгії, яка не є членом G7. З нею США ведуть окремий діалог. Бельгія небезпідставно побоюється стати мішенню для російської помсти, якщо ухвалюватиме рішення одноосібно, і шукає підтримки партнерів. Схоже, США готові до обговорення цієї можливості.

Сек'юритизація російських активів – найкраще проміжне рішення, доступне Україні. По-перше, існує правова рамка, у якій можуть діяти країни. По-друге, це рішення може дати потрібні ресурси вже зараз, а не щорічно і потроху. Залишиться тільки питання спроможності України швидко абсорбувати ці кошти.

Єдиний недолік сценарію – після 2025 року ці кошти вже не будуть доступні і Україні потрібно буде шукати нові джерела, якщо війна затягнеться.

Конфіскація та репараційний кредит

Фінальним акордом багаторічних юридичних баталій про контрзаходи, міжнародний трибунал та компенсаційний механізм має стати конфіскація активів РФ на користь України. Поки ця мета повільно наближається до реалізації, група американських юристів та дипломатів розробила проєкт репараційного кредиту, який може зробити кошти доступними Україні якнайшвидше.

Механізм передбачає структуру транзакції, за якою країни G7 кредитують Україну, отримуючи право вимоги на заморожені активи Росії. Таким чином частина позовних вимог України до Росії за завдані війною збитки буде поєднана з можливістю конфіскації заморожених активів країнами G7.

Такий репараційний кредит дозволить перенести право вимагати активи з України до країн "Великої сімки". При цьому Україна отримає кошти на оборону, не очікуючи на суди та репарації, добровільна перспектива яких доволі сумнівна.

Поки інші варіанти конфіскації російських активів дебатуються, ця схема виглядає елегантно та просто, має підтримку в США та не вимагає багато часу на реалізацію. Політично для неї потрібна крос-національна схема гарантування ризиків Бельгії, де зосереджено більшість російських активів.

Реалістично це може статися лише через кілька років, тож передавання Україні доходів від заморожених активів 2022-2023 років та сек'юритизація майбутніх грошових потоків за ними має бути першочерговим кроком.

Висновки

Ці варіанти використання російських активів не виключають один одного, тому потрібно рухатися за всіма напрямками одночасно. При цьому слід вимагати:

• Оприлюднення переліку депозитаріїв, де розміщені заморожені російські активи, їх сум та прибутків за ними. На третій рік великої війни ця інформація досі відсутня, тому під критику потрапляє в основному маленька Бельгія. Саме їй пощастило (чи не пощастило) мати своїм резидентом Euroclear, де розміщені 180-190 млрд дол з близько 320 млрд дол заморожених коштів агресора.
• Передавання Україні прибутків Euroclear та інших депозитаріїв за 2022-2023 роки.
• Підтримки сек'юритизації доходів за замороженими активами та передавання коштів Україні, за потреби – координації та міжнародних гарантій для країн, на території яких розміщені ці активи. Це дозволить наростити фінансування оборони в найближчі роки.
• Підтримки пропозиції репараційного кредиту. Це дозволить перекрити потребу в коштах на наступні роки.

Виправдовуючи відмову від конфіскації російських активів, багато хто говорить про страх створення прецеденту. Мовляв, якщо західні країни конфіскують ці активи, то інші країни та інвестори можуть вивести кошти із західних банків.

Насправді ж усе навпаки. Агресор має бути покараний, масштабне та жахливе порушення міжнародного права не може залишитися без наслідків. За ситуацією стежать електорат та політики багатьох країн, де скоро мають відбутися вибори. Кого вони підтримають: прихильників "сильної руки" чи захисників демократії?

Це і є обов’язок вільного світу: створити прецедент, показати всім раз і назавжди, що вторгнення в незалежну країну матиме для агресора дуже болючі наслідки.