"Мародерство" или just business. За что государство хочет взыскать 2 миллиарда с владельцев банка "Авангард" и ICU?

У скрутні часи одні втрачають, а інші – здобувають. Особливо під час війни: одні гинуть, а інші, як виробники зброї або інші структури, пов'язані з обороною, заробляють. Так було, так є і так буде.

Проте через спричинені війною обставини можна заробити чималі гроші, не маючи жодного стосунку до оборонно-промислового комплексу. Як в історії з інвесткомпанією ICU, яка через незалежні одна від одної події могла тривалий час отримувати дохід від державних облігацій, хоча самі папери не мали б у неї перебувати.

Заплутана, на перший погляд, історія почалася з перших днів великої війни, коли Нацбанк відкликав ліцензії та ліквідував російські банки. В активах одного з них перебували держоблігації на 9 млрд грн. Поки влада вирішувала, як і кому передавати арештоване майно, компанія, у якої тимчасово обліковувалися ці папери, прокрутила їх та отримала, за різними оцінками, до 949 млн грн.

Облігації та виплачені Міністерством фінансів відсотки на них державі повернули, а отриманий від цінних паперів дохід – ні. В НБУ відстежили, що ці кошти виплатили власникам згаданої компанії та банку, який входить у групу ICU.

Формально, з юридичної точки зору, власники інвесткомпанії нічого не порушили, скориставшись неврегульованістю в законодавстві. З точки зору моралі, як вважає один з членів РНБО, це "мародерство". НБУ в цій ситуації спромігся лише визнати власників такими, що "не відповідають кваліфікаційним вимогам".

Поки регулятор у суді відбивається від юристів бізнесменів, які оскаржують санкцію Нацбанку, у гру вступив уряд. Мін'юст вимагає стягнути з компанії, банку та їхніх власників 2,1 млрд грн.

ТОВ "Інвестиційний капітал Україна" та банк "Авангард" належать Макару Пасенюку та Костянтину Стеценку. До 2014 року третім співвласником цих організацій була Валерія Гонтарева.

Що сталося

25 лютого 2022 року Нацбанк відкликав ліцензії та ліквідував банки, що перебували під контролем Російської Федерації. Серед них був і "МР банк" (раніше – "Сбербанк Росії"), яким опосередковано володів уряд країни-агресора.

На момент ухвалення цього рішення активи "МР банку" становили 26,9 млрд грн, з яких 9 млрд грн – у формі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Обліковувалися ці цінні папери на рахунках ліквідованого банку, відкритих у депозитарній установі "Інвестиційний капітал Україна" (ICU) та банку "Авангард".

Таким чином, після ухвалених НБУ рішень 9 млрд грн у формі ОВДП номінально лишися в компанії ICU та "Авангарді". Вони не могли їх продати чи обміняти, а чекали, коли влада вирішить, кому їх передати. До кінця березня 2022 року Мінфін погасив більшу частину цих цінних паперів, тож отримані кошти теж акумулювалися в згаданих організаціях.

3 березня парламент ухвалив закон, який дозволив примусове вилучення об'єктів в Україні, що належать РФ та її резидентам. Так влада сказала: те, що було в росіян, стає українським. Згадані ОВДП та дохід від них – у тому числі. Лишалося визначити, хто ухвалюватиме рішення про вилучення і, власне, кому передати активи.

У травні рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО) повноваження з вилучення російських активів поклали на уряд, НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Тоді ж уряд визначив тимчасовим керуючим конфіскованим майном ДП "Національний фонд інвестицій".

13 вересня Кабмін ухвалив фінальне рішення: передати активи "МР банку" "Національному фонду інвестицій". З цієї дати вони стали державними. Через кілька тижнів фонд відкрив рахунки і підготувався до прийняття активів. Проте 27 вересня ICU повідомила про неможливість їх передавання через раніше накладений Подільським судом Києва арешт.

З ухвали суду стало відомо, що 14 березня Подільська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти посадових осіб "МБ банку" за фактом того, що його власником з 2001 року є російська влада, яка прагне насильницьким способом повалити конституційний лад в Україні.

Недоторканні торговці. Хто і як допомагав "сім'ї" грабувати держбанки

Спираючись на цей двадцятирічний факт, прокурор Олексюк В. С. попросив суддю Анохіна А. М. накласти арешт на майно банку, що перебуває на рахунку в ICU та банку "Авангард". Суддя клопотання прокурора задовольнив.

Зрештою, після цих юридичних перипетій ОВДП та відсотки на них компанія повернула державі, але це сталося лише 27 лютого 2023 року, тобто майже через рік. Тоді ФГВФО повідомив про передавання Мінфіну ОВДП з "МР банку" на 1,1 млрд грн, а ще через тиждень – про переказ 8,8 млрд грн доходу за ними до спецфонду держбюджету.

Ця історія могла б так і завершитися, якби не одне "але". За даними ЗМІ, ICU та "Авангард" протягом усього часу перебування в них активів "МР банку" отримували дохід від державних коштів. Як саме? Нібито виплачені відсотки на облігації, які сягнули 949 млн грн, банк розміщував у депозитних сертифікатах НБУ під більш ніж 20% річних.

Як виявилося згодом, це було недалеко від істини, тож справою зацікавилася держава.

Реакція

У квітні 2023 року Нацбанк провів позапланову інспекцію в "Авангарді". Її офіційні результати є банківською таємницею. ЕП відомі лише загальні висновки та певні деталі.

З’ясувалося, що за підсумками 2022 року власники істотних часток у капіталі банку (по 45% Стеценко і Пасенюк) вирішили виплатити членам його наглядової ради 580 млн грн "винагороди". Проблема в тому, що майже всю цю суму отримали тільки два з шести членів ради – Стеценко і Пасенюк.

"Це були дивіденди, які ті вивели за кордон, а на період дії воєнного стану виводити капітал з країни заборонено. Таким чином вони обійшли цю заборону", – пояснив співрозмовник ЕП в регуляторі.

В "Авангарді" пояснили, що закон не обмежує розмір винагород членам наглядової ради, якщо це не призводить до погіршення фінансового стану банку.

"Роль членів наглядової ради в забезпеченні успішної діяльності банку вирішальна. Вони ухвалювали ключові рішення щодо стратегії роботи банку в умовах воєнного стану. Завдяки їхнім діям банківська група "Авангард" вистояла за умов повномасштабної війни, задовольнила запити всіх клієнтів та продемонструвала високі показники рівня капіталізації, ліквідності та рентабельності", – відповіли ЕП в банку.

Як на цю банківську групу вплинула війна, сказати важко. За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, "Авангард" з моменту створення у 2013 році не орієнтувався ні на роздрібних, ні на корпоративних клієнтів, "не має кредитів, майже не має депозитів і в нього навіть каси немає". Банк завжди спеціалізувався на операціях з цінними паперами.

Другий аспект стосувався того, що виплачена двом власникам банку сума виявилася не набагато меншою від тієї, яку "Авангард" отримав від операцій з розміщення коштів у депозитних сертифікатах (точна цифра не розголошується). Відстежити це для НБУ – не проблема, адже Нацбанк випускає цей інструмент.

Отже, за версією Нацбанку, група, яка тимчасово зберігала державні активи, інвестувала їх, отриманий прибуток залишила собі і виплатила ці кошти своїм власникам.

"У мирний час таке могло зійти з рук, але під час війни, коли влада з простягнутою рукою по всьому світу просить про допомогу, у тому числі фінансову, заплющувати очі на це не стали", – каже один із співрозмовників ЕП в уряді.

Проте регулятор зіткнувся з неочікуваною проблемою. "Формально "Авангард" не порушив закон, а лише скористався неврегульованістю законодавства. Вони (Стеценко і Пасенюк) нам так і відповіли: зробили, тому що можемо", – розповідає співрозмовник ЕП в НБУ.

"Вони почувають себе дуже комфортно на Темзі (Стеценко і Пасенюк давно мешкають у Лондоні – ЕП). Україна для них – як копальня. Це відбувалося в той час, коли в нас були блекаути, ракетні обстріли, переговори з МВФ та друк грошей", – наголосив один з членів РНБО, знайомий із цією справою.

За словами співрозмовника ЕП, власникам "Авангарду" пропонували "угоду": регулятор "заплющить очі" на їх дії в обмін на те, що ті перекажуть винагороду на проєкт з підтримки України United24. Однак ті начебто відмовилися.

У цій ситуації НБУ визнав Стеценка та Пасенюка як членів наглядової ради "Авангарду" такими, що не відповідають "кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності". Хоча у 2023 році вони вийшли з наглядової ради банку, власники інвесткомпанії та банку вирішили оскаржувати це рішення регулятора в Київському окружному адміністративному суді. Це рішення може позначитися на їх діловій репутації.

Для ознайомлення з усіма матеріалами справи ЕП звернулася до колегії суддів, які її розглядають, однак більш ніж за місяць відповіді не отримала. Імовірно, розуміючи абсурдність ситуації, коли держава не може притягнути до відповідальності осіб, які під час війни вчинили "некоректно", НБУ вирішив зробити другий крок.

22 січня Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ вирішив тимчасово, до усунення порушення, позбавити Пасенюка, Стеценка і підконтрольні їм компанії, через які ті володіють частками в "Авангарді", права голосу за їхніми акціями.

Тепер банк повинен подати на розгляд НБУ кандидатури довірених осіб, яким будуть передані права голосу, а регулятор проведе оцінку ділової репутації таких осіб. Скільки це займе часу і які матиме наслідки для банку та його власників – невідомо.

23 січня Нацбанк направив голові Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Руслану Магомедову лист (є в розпорядженні ЕП) з рішенням комітету. НБУ просить "взяти інформацію до відома та в разі необхідності використовувати в роботі". Магомедов не зміг прокоментувати ЕП, як може бути використана ця інформація, пославшись на те, що листа ще не бачив.

"Комісія може винести припис на усунення порушення. Якщо не усунуть – то позбавити ліцензії (на торгівлю цінними паперами – ЕП), але я сумніваюся, що на це підуть", – пояснив співрозмовник в НКЦПФР.

У гру вступає Кабмін

Вочевидь, інформація про цю справу дійшла до найвищих кабінетів. 15 грудня Господарський суд Києва розглянув позов уряду (виконавець – Мін'юст) до "Авангарду", Пасенюка, Стеценка та ICU про стягнення понад 2,1 млрд грн.

Мін'юст вважає, що компанія і банк несвоєчасно переказали державі гроші, тому мають сплатити інфляційні втрати (1,34 млрд грн) і 3% річних (208,57 млн грн) за порушення строків повернення коштів. Заради справедливості варто зазначити, що в документах відсутня дата, коли відповідачі мали переказати кошти державі.

"Оскільки за час користування коштами без належних на те підстав банк використав їх для отримання прибутку, частина якого, на думку позивача, у подальшому спрямована на виплату винагороди кінцевим бенефіціарним власникам банку – фізичним особам, просить також солідарно стягнути з відповідачів (банк, Пасенюк та Стеценко) отриманий дохід у розмірі майже 630 млн грн", – ідеться в ухвалі суду.

В ICU вини не визнають, пояснюючи, що "законодавство щодо порядку примусового вилучення було суперечливим" та "містило суттєві прогалини аж до кінця 2022 – початку 2023 років". Саму ж справу, на їхню думку, ініціював не уряд.

"Національний банк, а не Кабінет міністрів ініціював підготовку позову, а також переконав відповідні державні органи його подати. Такі дії Нацбанку не стали для нас сюрпризом у контексті тривалого необґрунтованого тиску з боку НБУ, зловживання ним своїм професійним судженням та вибіркового упередженого ставлення НБУ до банку "Авангард" та його власників з початку 2023 року", – повідомили в групі, додавши, що у 2023 році регулятор двічі перевіряв банк.

Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?

"Цікавим є той факт, що інші державні органи, залучені до обговорення доцільності подання такого позову, у тому числі сам Мін'юст, у своїх листах до уряду займають абсолютно іншу позицію щодо причин затримок та обставин у процесі примусового вилучення активів", – зазначають там.

У грудні суд повернув Мін'юсту заяву, посилаючись на те, що Господарський процесуальний кодекс забороняє обʼєднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Тобто за суттю справа ще не розглядалася.

Зараз уряд оскаржує рішення першої інстанції в Північному апеляційному господарському суді. Останнє засідання відбулося 25 січня, однак через відсутність представників відповідачів його перенесли на 30 січня.

На питання, як може вплинути можливий програш у суді і виплата 2 млрд грн на діяльність банку та компанії ICU, у групі запевняють: "На стабільність та якість роботи банку та інших учасників групи ICU цей судовий розгляд не впливає".

Скільки триватиме розгляд справи та скільки справ може з'явитися в майбутньому, наразі невідомо. Схоже, держава не планує відступати, а власники ICU – здаватися без бою.