Фонд госимущества: новый глава и новое подозрение для экс-главы, госбанки получили сверхприбыли

Корпоративне управління держпідприємств

Верховна Рада призначила нового очільника ФДМУ. 21 листопада 2023 року Верховна Рада призначила головою Фонду державного майна України (ФДМУ) екс-очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля.

[За даними "Чесно", Віталій Коваль обіймав посаду очільника Рівненської області з 2019 року. У 2020 році він був кандидатом на виборах у мери міста Рівне від "Слуги народу", де в першому турі набрав 13,52% голосів вибоців, посівши третє місце.

У 2020 році Коваля обрали депутатом Рівненської міськради від "Слуги народу".

Також Коваль є членом Національного олімпійського комітету України та першим віцепрезидентом Федерації греко-римської боротьби України.

У 2006-2019 роках він очолював та був співзасновником підприємств в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ "Атлант-транс", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "РГС-Логістикгруп", ТОВ "ВВВ Монтаж" та ТОВ "Санако".

Нам невідомо, чи має Коваль інвестиційно-банківський досвід або досвід управління державним майном. – SOE Weekly.]

Раніше ми писали, що голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив про плани Верховної Ради призначити Коваля новим головою ФДМУ. Згодом прем'єр-міністр Денис Шмигаль офіційно вніс кандидатуру Коваля на розгляд парламенту.

Перед цим ми повідомляли, що колишній голова ФДМУ Рустем Умєров пішов у відставку, щоби замінити Олексія Резнікова на посаді міністра оборони.

НАБУ оновило підозру колишньому голові ФДМУ Сенниченкові – тепер його також підозрюють у відмиванні 10 млрд грн. 24 листопада 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили, що оновили підозри всім учасникам злочинної групи на чолі з колишнім очільником ФДМУ Дмитром Сенниченком. Тепер їх також підозрюють у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 10 млрд грн.

За даними НАБУ, до спільників Сенниченка входили:

• особа, наближена до голови ФДМУ (співорганізатор) – НАБУ не називає ім'я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Андрія Гмиріна;
• радник голови ФДМУ – Юрій Липко;
• два в.о. директора "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ") у різні періоди – Микола Парсентьєв та Микола Синиця;
• в.о. керівника "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК") – Артур Сомов;
• два власники компанії, яка виграла аукціон на постачання газу на ОПЗ – Олександр Горбуненко та Володимир Колот, співвласники "Агро Газ Трейдінг";
• ще двоє співучасників – Павло Присяжнюк, інвестиційний банкір [за даними джерел Цензор.нет, Присяжнюк був "куратором" Сенниченка від влади – SOE Weekly], та ще один фігурант справи.

У березні 2023 року ми повідомляли, що НАБУ і САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яким керував Сенниченко. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що суд обрав запобіжний захід двом фігурантам цієї справи – Липку та Синиці.

Пізніше ми повідомляли, що, підозрюваних у цій справі, в тому числі Сенниченка, оголосили в розшук.

ФДМУ презентував дорожню карту імплементації Земельного банку. 20 листопада 2023 року ФДМУ повідомив, що презентував міжвідомчій робочій групі, як виглядатиме Земельний банк.

ФДМУ зазначив, що до складу цієї робочої групи входять представники Мін'юсту, Мінагрополітики, профільних Комітетів Верховної Ради, Держгеокадастру та Прозорро.Продажі.

[На момент написання дайджесту дорожню карту не було розміщено у відкритому доступі. – SOE Weekly.]

ФДМУ планує консолідувати державні землі у декілька етапів. Спочатку до Земельного банку можуть бути передані сільськогосподарські угіддя держпідприємств, що ліквідуються. На наступному етапі – землі держпідприємств, які не мають будь-яких обтяжень та обмежень. Третій та четвертий етапи включатимуть землі держпідприємств, які мають проблеми і потребують індивідуального підходу.

Перші два етапи можуть бути завершені за два-три місяці за умови консолідованої роботи всіх органів влади, вважають у ФДМУ.

ФДМУ також вважає, що Земельний банк стане одним із стратегічних активів, який залишиться у держвласності та згодом перейде до Українського суверенного фонду.

У червні ми писали, що ФДМУ розробляє плани щодо запуску земельного банку, щоби централізувати всі державні землі сільськогосподарського призначення в єдиній структурі для передачі в довгострокову оренду. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Пізніше ми повідомляли, що Кабінет Міністрів передав 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук, під управління ФДМУ. Ми також писали про плани ФДМУ запустити перші відкриті аукціони з оренди держземель сільськогосподарського призначення у 2024 році.

Кабмін перепризначив на другий термін трьох представників держави у наглядовій раді "Ощадбанку". 17 листопада 2023 року Кабінет Міністрів перепризначив трьох представників держави у наглядовій раді "Ощадбанку": Юлію Пашко (від Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики), Розу Тапанову (від Кабміну) та Олександра Роднянського (від Президента України).

За даними SMIDA, Роднянський і Тапанова є представниками держави в наглядовій раді з 2021 року, а Пашко – з 2019 року.

Минулого тижня ми писали, що 14 листопада 2023 року розпочала роботу наглядова рада "Ощадбанку", яка обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука.

[Як ми повідомляли раніше, Кабмін призначив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради "Ощадбанку" ще у квітні 2023 року. Незрозуміло, чому наглядовій раді знадобилося сім місяців, щоб розпочати роботу лише зараз. Детальніше про це читайте в нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]

Банки

За перші три квартали 2023 року українські банки отримали 110 млрд грн прибутку, держбанки очолили список лідерів. Платформа Опендатабот повідомила, що за дев'ять місяців 2023 року українські банки загалом отримали 109,85 млрд грн прибутку. Це в 1,4 рази більше, ніж вони заробили за весь 2021 рік – рік до повномасштабного вторгнення Росії. Тоді прибуток українських банків становив 77,53 млрд грн.

За даними Опендатабот, в Україні наразі працює 63 банки. Лише 10% з них, більшість з яких є приватними [з українським капіталом – SOE Weekly], у 2023 році зазнали збитків; їхній загальний збиток становить 0,16 млрд грн.

Топ-10 банків за прибутком залишився незмінним. Це всі п'ять державних банків, чотири банки з іноземним капіталом та один з приватним українським капіталом. На них припадає 87,5% загального прибутку всіх банків країни, додає Опендатабот.

Беззаперечним лідером залишається "ПриватБанк", прибуток якого за перші три квартали становив 43,4 млрд грн, що удвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року (21,21 млрд грн).

На другому місці серед усіх українських банків – "Ощадбанк" з 15,18 млрд грн (проти 0,85 млрд грн за аналогічний період 2021 року).

Іншими словами, державні "ПриватБанк" та "Ощадбанк" заробили понад половину (52%) сукупного прибутку всіх українських банків за дев'ять місяців 2023 року.

Нещодавно націоналізований "Сенс Банк" посів третє місце серед держбанків із прибутком 5,58 млрд грн порівняно з 2,46 млрд грн за дев'ять місяців 2021 року. [Раніше ми повідомляли, що "Сенс Банк", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, було націоналізовано наприкінці липня 2023 року. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів].

"Укрексімбанк" заробив 3,59 млрд грн за дев'ять місяців 2023 року порівняно з 1,75 млрд грн за аналогічний період 2021 року. "Укргазбанк" заробив 2,92 млрд грн проти 1,75 млрд грн відповідно.

Загалом частка прибутку держбанків у сукупному прибутку українських банків у третьому кварталі 2023 року зросла до 63,4%.

Енергосектор

"Нафтогаз" залучив 200 млн євро від ЄБРР для посилення енергетичної безпеки України. 22 листопада 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що підписав кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Кредитна угода набуде чинності після оформлення державної гарантії.

Підписання цієї угоди реалізує домовленість, досягнуту в червні 2023 року на Конференції з відновлення України в Лондоні між президентом ЄБРР Оділь Рено-Бассо та прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем, пояснили в ЄБРР.

Раніше ми писали, що у червні 2023 року Україна підписала меморандуми з ЄБРР про надання 600 млн євро на підтримку енергетичного сектору України – кошти отримають "Укренерго", "Нафтогаз" та "Укргідроенерго". Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Оборона

Кабмін затвердив фінплан "УОП" на 2024 рік, очікується "хороший прибуток". 17 листопада 2023 року Кабінет Міністрів затвердив фінансовий план "Української оборонної промисловості" ("УОП") на 2024 рік.

[Показники фінплану не були публічно доступними на момент написання дайджесту. – SOE Weekly.]

За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, план передбачає значне збільшення доходів і "хороший прибуток". Він не уточнив, які фінансові показники заплановано.

Раніше ми писали, що у червні 2023 року "Укроборонпром" був офіційно перетворений на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ("УОП"). Ми також повідомляли, що гендиректор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв подав у відставку, а Кабмін призначив Германа Сметаніна гендиректором новоствореної "УОП". Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Інфраструктура

Затверджено фінплан "Укрзалізниці" на 2024 рік – прогнозуються збитки у майже 13 млрд грн та пропонуються заходи для виходу на беззбитковість. 20 листопада 2023 року "Укрзалізниця" повідомила, що Кабінет Міністрів затвердив її фінансовий план на 2024 рік.

[Постанову Кабміну не було опубліковано у відкритому доступі на момент написання дайджесту. – SOE Weekly.]

Фінансовий план прогнозує збитки на рівні 12,6 млрд грн. "Укрзалізниця" заявила, що ці збитки будуть покриті за рахунок "плану беззбитковості". [У пресрелізі не уточнюється, що саме це означає. – SOE Weekly.]

Компанія прогнозує 103,2 млрд грн доходу, з яких 98,6 млрд грн становитиме чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Дохід від вантажних перевезень очікується на рівні 80,1 млрд грн, від пасажирських – 9,3 млрд грн.

Загальні витрати заплановано на рівні 115,8 млрд грн, включаючи збільшення собівартості реалізованої продукції на 13%, переважно через необхідність підвищення заробітної плати та тарифів на електроенергію. EBITDA планується на рівні 11,8 млрд грн – таким чином, індекс рентабельності EBITDA становитиме 12%.

Освоєння капітальних інвестицій заплановано в розмірі 38 млрд грн. Ці кошти, зокрема, буде спрямовано на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів з країнами ЄС.

"Укрзалізниця" очікує переказати до державного та місцевих бюджетів 24 млрд грн [очевидно, у вигляді податкових платежів, оскільки за прогнозованих збитків не може планувати виплату дивідендів – SOE Weekly], що на 5% більше, ніж очікується у 2023 році.

Голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко повідомив, що фінплан не передбачає залучення коштів з держбюджету, пріоритетом якого є фінансування обороноздатності країни. "Крім іншого, фінплан передбачає підвищення заробітної плати залізничникам, яка на сьогодні не відповідає їхньому внеску в обороноздатність та функціонування економіки України, якщо порівнювати з іншими галузями", – сказав Лященко.

"Зазначений фінплан був сформований та поданий на розгляд ще у третьому кварталі цього року, коли була повністю заблокована робота портів. Наразі ми вже розробли свої пропозиції виходу на беззбитковість. Зокрема, враховуючи тенденцію двох попередніх місяців цього року, зроблено більш оптимістичний репрогноз щодо вантажоперевезень. Також плануємо [просити Мінінфраструктури про – SOE Weekly] уніфікацію тарифів: зробити їх більш прозорими та привести до європейської моделі. Продовжуємо й надалі роботу щодо оптимізації витрат", – додав керівник "Укрзалізниці".

Раніше ми повідомляли, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень склав 13,3 млрд грн. [Що, схоже, означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн. – SOE Weekly.]

Також ми повідомляли, що 30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив консолідований фінансовий план "Укрзалізниці" на 2023 рік. Згідно з цим планом, "Укрзалізниця" очікувала у 2023 році збитків у розмірі 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

У березні 2023 року ми писали, що після призначення новим головою правління "Укрзалізниці" на наступні два роки, Лященко отримав кілька ключових завдань, одним із яких був вихід компанії на беззбитковість.

Згодом ми повідомляли, що "Укрзалізниця" отримає грант від Світового банку у розмірі 25 млн дол.

Крім цього, ми писали, що "Укрзалізниця" також отримає грант від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 6,7 млн євро для підтримки функціонування компанії під час повномасштабної війни Росії проти України.

Також ми повідомляли, що "Укрзалізниця" підписала кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 200 млн євро в рамках проєкту "Надзвичайна підтримка українських залізниць".

Крім цього, ми писали, що "Укрзалізниця" отримає кредит від ЄІБ у розмірі 100 млн євро.

Як ми повідомляли у вересні 2023 року, Лященко заявив, що "Укрзалізниця" виходить на беззбитковість і завершить дев'ять місяців 2023 року із прибутком.

Приватизація

Прозорро.Продажі звітують про понад 2,7 млрд грн надходжень до бюджету від приватизації у 2023 році. 20 листопада 2023 року Прозорро.Продажі повідомили, що їх система поповнила державний та місцеві бюджети на 2,7 млрд грн від малої приватизації державного та комунального майна.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.