Доходы бюджета от дивидендов госпредприятий в последние годы падают, УЗ запускает новые маршруты за границу

Корпоративне управління держпідприємств

Внесок дивідендів держпідприємств до доходів держбюджету зменшився за останні роки. Згідно зі звітом Мінфіну про фіскальні ризики на 2024 рік, у 2022 році українські держпідприємства та держбанки сплатили 46,9 млрд грн (1,3 млрд дол.) дивідендів до державного бюджету. [Це становить 2,6% від загальних доходів держбюджету. – SOE Weekly.]

Ми розрахували частку доходів держбюджету від дивідендів держпідприємств та держбанків за останні п'ять років (див. нижче). За цей період ця частка загалом зменшилася з 5-6% до 2-3%, що є відносно незначним внеском.

* За перші вісім місяців 2023 року.

[Номінальні доходи бюджету послідовно зростали протягом п'яти років – спочатку через інфляцію та девальвацію, а потім завдяки міжнародній допомозі для подолання викликів, пов’язаних з війною.

Незважаючи на загальне зростання номінальних доходів бюджету, дивіденди держпідприємств та держбанків у номінальному вираженні не демонстрували аналогічного тренду, і при цьому значно коливалися.

Ці коливання часто пояснюються надзвичайними одноразовими подіями, зазвичай пов'язаними з "Нафтогазом" або "ПриватБанком". Наприклад, коли держава отримала 66,9 млрд грн дивідендів у 2020 році, левова частка – 39,6 млрд грн, або 59,2% усіх дивідендів держпідприємств та держбанків того року – надійшла від "Нафтогазу", що пояснюється отриманням "Нафтогазом" компенсації від "Газпрому" в розмірі 2,9 млрд дол. після перемоги в Стокгольмському арбітражі.

У погані для "Нафтогазу" роки "ПриватБанк" залишається єдиним значним джерелом дивідендних надходжень. Наприклад, відповідно до звіту Мінфіну про фіскальні ризики, дивіденди "ПриватБанку" за 2022 рік – 24,2 млрд грн, виплачені у 2023 році – забезпечили 75,4% усіх дивідендів держпідприємств та держбанків, які надійшли до бюджету у 2023 році. (Зауважимо, що у звіті про фіскальні ризики зазначено, що ця частка становила 80,4%. Нам невідомо, як було зроблено цей розрахунок.)

У 2024 році Мінфін планує зібрати 66,1 млрд грн дивідендів (йдеться про дивіденди усіх держпідприємств та держбанків за фінансовими результатами 2023 року). Це на 39,8 млрд грн (або у понад 2,5 рази) більше, ніж плановий показник на цей, 2023 рік (26,3 млрд грн).

Водночас у звіті про фіскальні ризики визнається, що розмір цих дивідендів у 2024 році значною мірою залежатиме від результатів діяльності "ПриватБанку" у 2023 році, а також його рішень щодо списання непрацюючих кредитів (NPL), пов'язаних з колишніми власниками банку.

Відзначаємо, що прибутковість держпідприємств та держбанків, а також розмір дивідендів, які вони виплачують, виявилися чутливими до зовнішніх факторів, таких як покладені спеціальні обов’язки (PSO) для держкомпаній та непрацюючі кредити для держбанків. Повномасштабне вторгнення Росії спричинило шоки, які негативно вплинули на здатність держпідприємств виплачувати дивіденди у наступні роки.

Якщо держава як власник очікує, що метою володіння певними держпідприємствами, такими як наприклад "ПриватБанк", є насамперед отримання надходжень до держбюджету, вона має чітко сформулювати це очікування у своїй політиці власності. – SOE Weekly.]

Банки

В.о. голови правління "Сенс Банку" дала інтерв'ю. Цього тижня в.о. голови правління "Сенс Банку" Олена Зубченко дала інтерв'ю Forbes Ukraine. Ми вибрали ключові моменти.

Про конкурс з відбору постійного голови правління:

• Зубченко розповіла, що наразі вже обрано міжнародну рекрутингову компанію, яка буде проводити конкурс на посаду голови правління.
• Вона додала, що не думала про те, чи подаватися на цей конкурс. За словами Зубченко, навіть якщо вона не подаватиметься на конкурс, вона у будь-якому випадку залишиться у складі топменеджменту [ймовірно, малося на увазі у складі правління – SOE Weekly].

Про швидку відставку Кузьміна:

• За словами Зубченко, Кузьмін одного дня викликав її до себе та сказав, що йому не дуже добре. Вони вирішили, що Кузьмін відпочине кілька днів, пройде медичне обстеження і вирішить, що робити далі. Потім, за її словами, надійшла заява Кузьміна про звільнення.

[Раніше Forbes Ukraine повідомляв, що Кузьмін міг піти у відставку через проблеми зі здоров'ям і "не надто переконливу роботу" нового менеджменту в перші тижні на чолі націоналізованого банку. – SOE Weekly.]

• Зубченко заявила, що вона не знає, чи були погрози колишньому голові правління. Вона додала, що сама вона за сім тижнів на посаді в.о. не отримувала жодної погрози.

Про аудит банку:

• За словами в.о. голови правління, є кілька аудиторських перевірок. Одна з них – щодо повʼязаних осіб – вже завершилася, і по ній немає критичних зауважень. Зубченко додала, що є дві компанії, де ситуація з пов'язаними особами не до кінця зрозуміла та потребує додаткового аналізу.
• Також, за її словами, триває аудит фінансово-господарської діяльності, його проводить компанія Ernst & Young. Зубченко пояснила, що він займає більше часу – у банку розраховують мати якісь попередні висновки до кінця року або хоча б у січні.

Про можливий продаж банку:

• Зубченко заявила, що не бачить суттєвого інтересу з боку потенційних покупців. За її словами, когось із них будуть турбувати судові позови, когось – СБУ тощо.
• За її словами, з точки зору інвестора банк ще навіть не закінчив рік – спочатку потрібно отримати результати за 2023 рік, потім ще за рік, і тому говорити про можливість продажу можна буде лише у 2025 році.
• Зубченко спростувала інформацію про можливість злиття "Сенс Банку" з іншим держбанком: за її словами, злиття "Сенс Банку" з "Ощадбанком" – це найфантастичніша історія, яку вона чула, коли ще працювала в Мінфіні.

Енергосектор

"Нафтогаз" сплатив понад 70 млрд грн податків за дев'ять місяців 2023 року. 18 жовтня 2023 року "Група Нафтогаз" повідомила, що за січень-вересень 2023 року сплатила до державного та місцевих бюджетів понад 70 млрд грн податків.

З них до місцевих бюджетів – 5 млрд грн, до державного – 65 млрд грн (що становить 11,8% від загальних податкових надходжень країни), йдеться у пресрелізі компанії.

Раніше ми повідомляли, що за перші сім місяців (січень-липень) 2023 року "Група Нафтогаз" сплатила до державного та місцевих бюджетів понад 48 млрд грн.

Перед цим ми писали, що за перші чотири місяці (січень-квітень) 2023 року "Нафтогаз" сплатив 33 млрд грн податків.

"Укренерго" отримає грант від Німеччини на 76 млн євро для посилення захисту та підвищення надійності енергопостачання. 13 жовтня 2023 року "Укренерго" повідомило, що підписало угоду щодо отримання гранту від уряду Німеччини через банк розвитку KfW на суму 76 млн євро.

За словами компанії, кошти буде спрямовано на посилення захисту підстанцій від російських атак, встановлення нового високовольтного обладнання, зокрема автотрансформаторів, та модернізацію мережі вздовж кордонів з іншими європейськими країнами.

За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, ці заходи дозволять підвищити надійність енергоживлення споживачів. Фінансування також допоможе "Укренерго" у подальшій розбудові взаємозв’язків енергосистем України і Молдови з енергосистемою континентальної Європи.

У компанії повідомили, що вже залучили понад 220 млн євро кредитів та грантів від KfW на відновлення та реконструкцію підстанцій. Німецькі оператори системи передачі Amprion, TenneT, TrasnetBW та 50 Hertz надали понад сотню одиниць обладнання, необхідного для ремонту магістральних електромереж та підстанцій компанії.

Україна очікує, що Росія повторить спроби минулої зими зруйнувати частини енергосистеми за допомогою ракет і безпілотників, використовуючи зимову погоду як зброю проти цивільного населення. Хоча минулорічні атаки спричинили багато відключень електроенергії, Росії зрештою не вдалося повністю вивести з ладу енергосистему.

Раніше ми повідомляли, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть 600 млн євро на підтримку енергетичного сектору України – кошти підуть "Укренерго", "Нафтогазу" та "Укргідроенерго".

Також ми писали, що з початку повномасштабного вторгнення Росії "Укренерго" залучило фінансової підтримки від ЄБРР у вигляді кредитів та грантів на суму понад 500 млн євро. Близько 300 млн євро з цієї суми зміцнили ліквідність компанії та дозволили їй здійснити виплати учасникам ринку за 2022 та 2023 роки.

Інфраструктура

Голова правління "Укрзалізниці" Лященко дав інтерв'ю. Цього тижня голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко дав інтерв'ю Forbes Ukraine. Ми вибрали ключові моменти.

Про фінансові результати:

• За словами Лященка, за перші 6 місяців 2023 року прибуток "Укрзалізниці" становив 4,7 млрд грн. Він додав, що за 9 місяців цього року компанія теж отримала прибуток, але для розрахунку точної цифри ще потрібен час. Лященко також заявив, що "Укрзалізниця" закінчить рік прибутковою компанією.

[Раніше ми повідомляли, що 30 грудня 2022 року Кабмін затвердив консолідований фінплан "Укрзалізниці" на 2023 рік. Згідно з цим планом, "Укрзалізниця" очікувала у 2023 році збитків у розмірі 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення.

Також ми писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень становив 13,3 млрд грн, що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн.

Крім цього, у березні 2023 року ми повідомляли, що, оголошуючи про призначення Лященка новим головою правління "Укрзалізниці", віце-прем'єр-міністр Олександр Кубраков заявив, що тому поставлено три ключові завдання: відокремити пасажирські перевезення, вантажні перевезення, виробництво та інфраструктуру в окремі бізнеси; реалізувати інвестиційну програму; вийти на беззбитковість.

Згодом ми писали, що у вересні Лященко заявив, що "Укрзалізниця" виходить на беззбитковість і завершить 9 місяців 2023 року з прибутком. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Про перевезення у січні-вересні 2023 року:

• За словами Лященка, обсяги перевезень не дали такого великого плюсу, який очікували у компанії, але принаймні вийшли на стабільний рівень.
• Керівник "Укрзалізниці" розповів, що компанія мала досить непогані результати у третьому кварталі цього року і, особливо, в другому, коли працювали порти.  Лященко додав, що коли відвантаження через чорноморські порти майже припинилися, і почалися проблеми з транзитом і експортом через сухопутні коридори, вантажопотік значно впав. Зараз, за його словами, з точки зору прибутковості компанія балансує на нулі.
• Лященко розповів, що за 9 місяців 2023 року обсяг вантажоперевезень скоротився на 9,2% до 107 млн тонн. При цьому змінилася структура перевезень, значно збільшився обсяг внутрішніх перевезень – до 60% за січень-вересень. Водночас більше третини – це перевезення некласових вантажів [таких як щебінь, пісок чи сіль – SOE Weekly], які є збитковими для компанії.
• Голова правління "Укрзалізниці" також зазначив, що вперше за багато років пасажирські перевезення збільшують прибутковість компанії, проте, в цілому, все ще залишаються збитковими – за цим напрямком компанія очікує збиток у приблизно 15 млрд грн до кінця року.

[Збиток "Укрзалізниці" від пасажирських перевезень у 2022 році становив 13,3 млрд грн.

Практика, що відповідає Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств, передбачає, що витрати на виконання функцій соціальної політики повинні фінансуватися безпосередньо з державного або місцевих бюджетів, а не за допомогою перехресного субсидіювання, як це відбувається зараз в "Укрзалізниці". – SOE Weekly.]

Про сполучення з Польщею:

• Лященко розповів, що за 9 місяців 2023 року прибуток компанії від цього напрямку становив близько 800 млн грн.

Про розширення пасажирського сполучення з країнами ЄС:

• За словами Лященка, з 15 жовтня компанія запустила маршрут Львів – Варшава через станцію Рава-Руська. Також, за його словами, "Укрзалізниця" тестує рейси Чоп – Прага з чеським залізничним перевізником RegioJet. Крім цього, компанія працює над тим, щоб до кінця року спільно з RegioJet запустити рейс Перемишль – Берлін.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.