Как привлечь 400 тысяч долларов на "борщ в пакете". История бизнеса семьи из Мариуполя, которая сбежала от оккупантов на "холодильнике"
Семье предпринимателей из Мариуполя удалось выехать из города до его окружения, но бизнес остался там. Через 1,5 года они открывают производство готовых к употреблению первых блюд в Киевской области. (укр)
Сім’я підприємців – Сергій та Марія Бубнови – виїхала з окупованого Маріуполя в березні 2022 року, покинувши там свій овочевий бізнес. Вивезти вдалося лише вантажівку-холодильник, на якій родина з дітьми залишила оточене росіянами місто.
Того ж року підприємці вирішили заснувати бізнес на Київщині. У Славутичі вони організували виробництво готових до вживання перших страв, які можна зберігати незалежно від температури. У бізнес інвестували власні, кредитні та грантові кошти, усього – 400 тис дол.
Наразі Бубнови очікують на решту обладнання для автоматизованої лінії і готуються до повноцінного запуску виробництва восени.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання, тому редакція ділитиметься цікавими історіями його представників.
Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Це історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Від старого бізнесу нічого не лишилося
Власну справу Марія та Сергій започаткували у 2011 році. Починали з продажу фруктів та овочів, а після отримання гранту за програмою "Український донецький куркуль" вирішили відкрити невелике виробництво – готували та упаковували для роздрібних мереж овочеві салати, очищені та нарізані овочі.
За рік до великої війни вирішили розширити асортимент продукції і вийшли на ринок з власними напівфабрикатами – замороженими супами (гороховий і два види крем-супів: грибний та сирний).
"У Маріуполі ми мали обладнання, на якому виробляли овочеві салати. Була автоматизована дороговартісна лінія для миття овочів, обладнання для нарізки, пакування, морозильні камери. Влітку 2021 року ми почали виготовляти готові до вживання заморожені крем-супи", – розповідає Марія.
За кілька місяців до окупації Маріуполя підприємці виграли грант від USAID "Економічна підтримка України". У січні 2022 року підписали договір, а влітку мали отримати обладнання вартістю близько 300 тис дол для розширення та автоматизації виробництва.
Ці плани залишилися на папері. Покидаючи місто, яке на той час уже близько двох тижнів перебувало в оточенні, підприємці віддали теробороні близько 300 кг заморожених супів. Вивезти вдалося лише вантажівку-холодильник, на якій Бубнови виїжджали з Маріуполя.
Усе обладнання для виробництва залишилося в місті. Чи вціліло щось – підприємці не знають.
Новий старт у Славутичі
Коли родина дісталася Дніпра, Марія написала в соцмережах, що вони живі і вибралися з оточеного Маріуполя. У той же день вона отримала звістку від донорів з USAID, що угода не анульована і грантодавці готові підтримати підприємців, якщо вони захочуть відновити бізнес в іншому місті.
"Коли в березні 2022 року ми їхали через всю Україну на захід, я отримала повідомлення від представника донора про те, що вони розглянуть наш бізнес-проєкт для виділення допомоги. Це повідомлення було вирішальним. Весь наступний рік ми працювали над тим, щоб залучити кошти для відродження нашого бізнесу в Україні", – каже Бубнова.
Двічі тікали від війни. Як подружжя підприємців з Маріуполя знову починає все з нуля, тепер – у Львові
Після виїзду з Маріуполя Марія з дітьми поїхала в Нідерланди, а її чоловік залишився в Україні. Весь цей час вони шукали нову локацію для виробництва.
"Нам потрібне було приміщення для харчового виробництва з підведеною потужністю електроенергії не менше 1,5 МВт та особливими вимогами щодо водопостачання. Єдиним містом, яке змогло запропонувати таке приміщення, був Славутич", – пригадує підприємиця.
Борщ, що підкорює ринки Європи, США та ОАЕ. Як миколаївський підприємець вивів українські консерви у світ
Знайти приміщення для нового бізнесу підприємцям допомогло Агентство регіонального розвитку Славутицької міської ради. Там запропонували орендувати будівлю площею близько 500 кв м з можливістю розширення до 2 тис кв м. Агентство також допомогло налагодити контакти з місцевими фермерами і знайти житло.
"Ми повністю переробили бізнес-план. Це буде нова лінія виробництва, розроблена спеціально для нас. Відповідно, тут буде інша продукція, ніж у Маріуполі. Ми будемо виробляти не сухі, не заморожені, а готові до вживання перші страви з м’ясом у реторт-пакетах, які можуть зберігатися до двох років без холодильника", – каже Марія.
Перед вживанням продукт потрібно розігріти в мікрохвильовці. Формат готової їжі в реторт-пакетах Марія підгледіла в Нідерландах, де такі страви в широкому асортименті продаються в супермаркетах. Однак рецепти вирішили взяти українські. Підприємиця провела опитування в соцмережах, аби визначитися, за яким рецептом готувати борщ та супи.
У Славутичі підприємці виготовлятимуть чотири види перших страв: борщ з м'ясом, сирний крем-суп, суп з фрикадельками і грибний суп з вершками та куркою. В Україні таку їжу пропонують кілька виробників, але вони орієнтуються на туристів та військових.
Чим годують ЗСУ. Історія заводу на Черкащині, який виробляє найсмачніші консерви для військових
Виробнича лінія в Славутичі буде повністю автоматична. Спочатку овочі та м’ясо нарізатимуть на спеціальному обладнанні, далі сировина буде змішуватися та розфасовуватися в реторт-пакети.
В окремому казані на 1 300 літрів готуватимуть бульйон. Далі спеціальна машина запаюватиме реторт-пакети і вони відправлятимуться в автоклав для стерилізації. "Автоклав повністю автоматизований, комп’ютерна програма контролює час приготування", – каже Бубнова.
Підприємці зазначають, що страви будуть готувати без додавання консервантів та барвників. Тривалий період зберігання забезпечуватиметься завдяки швидкій стерилізації парою в автоклаві. Для цього підприємці придбали два великі парогенератори потужністю 780 кВт та 240 кВт.
"Ми хочемо запропонувати українцям стати вільними від приготування їжі вдома. Особливо якщо будуть відключення електроенергії і готова їжа в холодильнику може псуватися", – розповідає співзасновниця виробництва.
Деяке обладнання підприємці вже отримали та встановили, а частина ще доїжджає з-за кордону. У дорозі – промисловий автоклав, дозатор та обладнання для нарізання овочів.
Загалом у виробництво підприємці вклали близько 400 тис дол. Основна частина коштів – це грант від USAID. Також їм вдалося отримати грант на створення переробного підприємства через "Дію", два гранти по 250 тис грн за програмою "єРобота", грант від Данської ради в справах біженців, ПРООН та GIZ.
Гранти на бізнес. Як і де отримати безповоротну фінансову допомогу на підприємництво
Потужності підприємства розраховані на виготовлення 4 тис порцій на день. "Мінімальна потужність, з якої почнемо, – 30 тисяч порцій по 400 грамів за тиждень", – каже співзасновниця виробництва.
У Маріуполі підприємці працювали в форматі B2B як постачальники продукції для супермаркетів. Тепер розраховують на співпрацю з роздрібними мережами, а також планують самостійно продавати продукцію в роздріб з доставкою поштовими операторами по Україні. Порція коштуватиме близько 60 грн.
На виробництві працюватимуть близько десяти людей. Частину команди вже набрали. Підприємці використовуватимуть переважно місцеву продукцію, уже є контакти з фермерами.
Родина живе в Славутичі і не полишає надії повернутися в звільнений Маріуполь. "Можливо, відкриємо там філію підприємства, але зараз планувати ще зарано", – зазначає Марія.