"В эту игру можно играть вдвоем". Как атака на танкер повлияет на экспорт из российских портов

Про що йдеться?

На початку серпня за ймовірною участю Служби безпеки України були проведені дві непересічні спецоперації. У бухті Новоросійська надводний дрон пошкодив великий десантний корабель "Оленегорский горняк". Це найбільш суттєво пошкоджене військове судно РФ після потопленого крейсера "Москва", заявила британська розвідка.

Атака є однією з небагатьох, що були здійснені на російські об’єкти військової морської інфраструктури на її території. До того ж порт Новоросійська є важливим для Росії через експорт нафти.

Увечері того ж дня в Керченській протоці морські безпілотники пошкодили російський танкер SIG. За даними останньої зафіксованої локації судна, воно було в межах територіального моря України – за 5,5 милі від берега Криму. За даними моніторингової групи BlackSeaNews, танкер з 2014 року регулярно перевозив нафту та нафтопродукти до та з Криму всупереч санкціям.

За словами керівника BlackSeaNews Андрія Клименка, SIG возить бензин та дизпальне з феодосійської нафтобази до сирійського порту Тартус (Сирія). Імовірно, судновласник має контракт з Міністерством оборони РФ на постачання пального угрупованню військ РФ у Сирії. Росіяни кажуть, що було пошкоджене лише машинне відділення судна, а розливу пального з танкера не зафіксовано.

Того ж дня Україна опублікувала прибережне повідомлення (ПРИП), яким оголосила акваторії внутрішнього та зовнішнього рейдів шести російських портів (Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі і Тамань) у Чорному морі такими, що перебувають під воєнною загрозою.

Обидві атаки так чи інакше пов’язані з російським нафтовим експортом. Активні воєнні дії в Чорному морі почалися після 20 липня, коли  Росія вийшла із "зернової ініціативи". Тоді агресор здійснив серію атак по українських морських портах, зокрема Дунайських, та заявив, що всі судна, які прямуватимуть в українські морські порти, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення. Україна випустила дзеркальну заяву.

Чому ці порти важливі для Росії?

Порти в Чорному та Азовському морях – важливий логістичний вузол для продажу російської нафти та нафтопродуктів. До вторгнення в Україну нафта звідти йшла в країни ЄС, а зараз – здебільшого в Азію.

У структурі нафтового експорту ці порти мають вагоме значення. Київська школа економіки (КШЕ) підрахувала, що в червні Росія загалом експортувала 4,7 млн бар сирої нафти та 2,6 млн бар нафтопродуктів на добу. На порти Чорного та Азовського морів припадали 14% та 37% від цього обсягу.

Також через Чорне море перевалює казахстанську нафту Каспійський трубопровідний консорціум. Це ще близько 1 млн бар на добу.

Санкції ніяк не вплинули на обсяги постачань чорноморськими портами. За даними порталу BlackSeaNews, у липні експорт сирої нафти через них зріс на 9%, нафтопродуктів – на 35% порівняно з 2022 роком.

Крім того, порти в цих морях мають ключове значення для експорту російського продовольства. За даними Reuters, усе російське зерно, близько 47 млн тонн, іде на продаж саме через Азовське та Чорне моря.

Що показали перші наслідки атаки?

Росія припинила роботу порту в Новоросійську, проте заборона не тривала навіть добу. До вечора судна продовжили ходити в штатному режимі. Світові ціни на нафту та зерно майже не змінилися, бо трейдери не змогли оцінити ризики від цього інциденту.

Наслідки атаки на російський танкер були радше психологічними. Україна показала, що "в цю гру можна грати вдвох": російські порти тепер теж у небезпеці, як і українські. Про це написали всі ключові західні ЗМІ.

Незабаром висновки мають зробити логістичні компанії, страховики та покупці російських товарів. Якщо виникатимуть нові небезпечні ситуації, то компанії можуть скоротити судноплавство в цьому регіоні або брати преміальну ціну за роботу в ньому.

Що означає український ПРИП про оголошення акваторій портів РФ зоною воєнних ризиків?

Імовірно, оголошення Україною акваторій російських портів у Чорному морі зоною воєнних ризиків пов’язане з атакою по "Оленегорскому горняку", що була здійснена в російському територіальному морі поблизу порту.

Прибережне повідомлення, яке опублікувала українська Держгідрографія, попереджає судновласників про небезпеку зони внутрішнього та зовнішнього рейдів цих портів – району, визначеного конкретними координатами, де судна очікують на захід у порт. Мова йде про якірні стоянки.

Як пояснює морський юрист Артем Волков, держави на певний час можуть оголошувати певну морську зону небезпечною, зокрема за межами власного територіального моря. Наприклад, коли там проводяться навчання. У такому разі судна отримують повідомлення уникати цієї ділянки.

Українське попередження мало негативно вплинути на будь-який чартер, який передбачає захід до одного з тих портів. Його особливість у тому, що воно безстрокове – "до подальшого повідомлення".

Чи зросте для Росії вартість логістики через атаку українських дронів?

Передбачити, як реагуватиме ринок, складно. За нормальних умов таке попередження вплинуло б на вартість страхування, а відтак – на вартість усієї логістики. Це за умови, що страхові компанії взагалі надавали б покриття в такій зоні. Проте в цьому випадку все інакше.

По-перше, каже морський юрист Артем Волков, українське попередження мало стати серйозним фактором небезпеки та призвести до реакції з боку страхового ринку, але з квітня 2022 року це не новина.

Об'єднаний військовий комітет (Joint War Committee), який складається з представників андеррайтингу Lloyds та Міжнародної андеррайтингової агенції (IUA), 4 квітня 2022 року оголосив усю Росію зоною воєнних ризиків. Таке повідомлення – червоне світло для судновласників, адже вони повинні узгоджувати свої рейси із страховиком та, ймовірно, платити вищу премію за ризик.

"Якщо казати про глобальний вплив, то він відбувся ще 4 квітня 2022 року, коли ринок в особі Асоціації страховиків Ллойда відреагував", – підкреслює Волков.

По-друге, з огляду на знижку, яку Росія пропонує на свою нафту, навіть підвищення вартості страхування навряд чи вплине на обсяги перевезень, адже її сировина все одно залишатиметься дешевшою за еталонні марки. Разом з тим, компанії навряд чи суттєво піднімуть страхові премії, адже ризики в Чорному морі присутні з лютого 2022 року.

До того ж, може бути задіяна перевалка вантажів за межами територіального моря Росії, де страхування матиме інший трейдер, який сам не заходить у російські порти. Це стосується і нафти, і продовольства.

По-третє, страхове покриття для суден, що ходять в РФ, можуть надавати не лише міжнародні перестраховики (для нафти – за умови, що нафтові контракти дотримуються встановленої "стелі цін", санкцій проти російського продовольства немає). У Росії є власні страхові компанії та державний фонд для таких цілей. Також страхування можуть надавати компанії з інших країн, наприклад, з ОАЕ.

Можна припустити, що вартість страхування зросте несуттєво, адже основні наслідки агресор відчув у 2022 році.

Чи може Україна влаштувати Росії блокаду?

Блокада можлива, якщо транспортні компанії та страховики повірять у небезпеку в Чорному морі.

Україна атакувала торговельний танкер, але він перевозив нафту для російської армії, тобто це легітимна воєнна ціль. Оскільки "червоні лінії" в цьому інциденті ЗСУ не перетнули, звичайні цивільні логістичні компанії не бояться, що Україна почне масово топити торговельні судна. Для цього є принаймні три фактори стримування.

Перший – Росія не транспортує свої товари самотужки. Якщо потопити випадковий танкер з російською нафтою, швидше за все, він буде з Греції, Мальти чи Кіпру. Вони перевозять близько двох третин російської сирої нафти і половини нафтопродуктів. Якщо український безпілотник вразить західне судно, це вважатиметься воєнною агресією проти країни ЄС або НАТО з усіма наслідками.

Другий – навіть якщо судно зареєстроване в Росії, товар у ньому все одно призначений для покупців з країн Африки, Азії або Близького Сходу. Україна засуджує Росію за знищення товару, призначеного для Ізраїлю, Китаю та країн Африки, тож після аналогічних ударів може сама отримати такі звинувачення з боку інших країн.

Третій – удари по танкерах загрожують екологічною катастрофою. Ліквідація наслідків розливу нафти може коштувати для страхових компаній сотні мільйонів доларів. Після таких інцидентів українська влада ризикує потрапити під міжнародний тиск.

З іншого боку, ситуацію в Чорному морі не можна назвати спокійною. Теоретичні ризики для судноплавства існують. Компанії можуть боятися не стільки ударів з боку ЗСУ, скільки російських провокацій. Кремль може вчинити злочин "під чужим прапором", переклавши відповідальність на Україну, оскільки остання оголосила небезпечну зону біля портів.

Логістичні компанії ухвалюватимуть рішення з огляду на подальші події. Пошкодження одного російського танкера недостатньо для зміни бізнес-планів.

А якщо блокада все-таки вийде?

Сценарій повної блокади – це сценарій хаосу. Із світового ринку випадуть близько 1 млн бар нафти і 1,5 млн бар нафтопродуктів на добу. Ціна нафти Brent швидко злетить до понад 100 дол за бар.

Втрата російського зерна може обернутися великою проблемою для африканських країн. На РФ припадають близько 18% світового експорту пшениці, а разом з Україною це два основні експортери продовольства на континент.

Наслідки для продовольчих ринків будуть ще більш руйнівними, ніж у 2022 році, коли в блокаді опинилися українські порти. Ринки стануть меншими, а ціни на зерно зроблять його недоступним для споживачів з низки країн.

Росія перетворила зерно на зброю: як Путін маніпулює голодом і обманює Африку

Світ може почати тиснути на Україну, щоб уже вона гарантувала безпеку судноплавства в Чорному морі.

Навіть варіант із частковою блокадою не виглядає привабливим. Світові ціни все одно зростуть, Росія компенсує втрату експорту надприбутками і матиме аргументи, щоб звинувачувати в усьому Україну. Саме через залежність ринків від Росії та неготовність світу терпіти втрати для боротьби з агресором усі сценарії з блокадою російських портів не здаються виграшними для України.