Скільки дивідендів заплатять та скільки можуть втратити держкомпанії, зміни у наглядових радах Укрпошти та Ощадбанку

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін затвердив нормативи для виплати держпідприємствами дивідендів за 2022 рік. 18 квітня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив нормативні значення для розрахунку дивідендів держпідприємств за 2022 рік.

Так, більшість держпідприємств (у тому числі, більшість великих держпідприємств] мають спрямувати 50% свого чистого прибутку за 2022 рік на виплату дивідендів, за умови спрямування 30% чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію російській агресії.

[Виходячи з офіційних даних та попередніх даних ЗМІ, за результатами 2022 року більшість великих держпідприємств, ймовірно, будуть збитковими. Зокрема, прогнозується, що наступні держпідприємства зазнають збитків у такому розмірі (скоріше за все, більшість наведених нижче показників є неаудійованими):

• "Укрпошта" – 1,3 млрд грн (перевірено аудитором);
• "Укрзалізниця" – 10,8 млрд грн;
• "Енергоатом" – 3,3 млрд грн;
• "Адміністрація морських портів України" ("АМПУ") – 0,5 млрд грн;
• Ми не знайшли даних по міжнародному аеропорту "Бориспіль", але, скоріше за все, він також буде збитковим, оскільки фактично не працює з 24 лютого 2022 року.

За даними ЗМІ, наступні держпідприємства мають показати прибуток такому розмірі (скоріше за все, наведені нижче показники є неаудійованими):

• "Укргідроенерго" – 11,8 млрд грн;
• "Укренерго" – 2,7 млрд грн.

Звертаємо увагу, що більшість держпідприємств зазнали значних збитків через російське вторгнення в Україну.

Виходячи з наведених вище прогнозів, скоріше за все, у сукупності загальна сума дивідендів, сплачених найбільшими держпідприємствами до держбюджету, буде незначною. Дивись також пункт про фіскальні ризики від держпідприємств нижче. – SOE Weekly.]

Також, Кабмін затвердив індивідуальні нормативні значення для розрахунку розміру дивідендів для наступних держпідприємств:

• "ПриватБанк" має спрямувати на дивіденди 80% чистого прибутку за 2022 рік.

[Як ми повідомляли раніше, у 2022 році "ПриватБанк" отримав чистий прибуток у розмірі 30,25 млрд грн. Це означає, що банк виплатить 24,2 млрд грн дивідендів. Зазначимо, що "ПриватБанк" вже не вперше виплачує найбільші дивіденди серед українських держпідприємств.

Зокрема, у 2020 році "Нафтогаз" прогнозував 11 млрд грн прибутку, але натомість показав 19 млрд грн збитків. Значний дефіцит дивідендних надходжень від держпідприємств, який виник через збитки "Нафтогазу" в той час, ймовірно, був покритий за рахунок збільшення нормативу дивідендів для "ПриватБанку" із початково запланованих 50% до 80% того року.

Детальніше див. у одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

• "Ощадбанк" має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік.

[Як ми повідомляли раніше, "Ощадбанк" заробив 690 млн грн чистого прибутку у 2022 році.]

• "Нафтогаз" має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік, а решту прибутку – на закупівлю природного газу українського видобутку.

[Раніше ми повідомляли, що за попередніми результатами 2022 року, "Нафтогаз" очікує збитків у розмірі 40 млрд грн. Якщо "Нафтогаз" закінчить 2022 рік із збитками, він не зможе виплатити дивіденди. – SOE Weekly.]

• "Укргідроенерго" має cпрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку (за умови спрямування 50% прибутку на відновлення пошкоджених активів).
• "Українська фінансова житлова" корпорація – 30% чистого прибутку (за умови спрямування 50% прибутку на доступне іпотечне кредитування).
• "Українське Дунайське пароплавство" – 30%чистого прибутку (з урахуванням 50% на оновлення флоту).
• "Украгролізинг" – 80% чистого прибутку.
• "Укрбуд" – 95% чистого прибутку.

Кабмін замінив двох представників держави у нещодавно затвердженій наглядовій раді "Укрпошти". 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів опублікував розпорядження, яким погодив наступні кандидатури переможців відбору на посади членів наглядової ради "Укрпошти":

• Як незалежних членів: Абдрасілова Ріната, Карновскі Якуба, Керрола Ґері Джона, Малинську Олену, Мітюкова Ігоря. Докладніше про них читайте у нашому попередньому дайджесті.
• Як представників держави: Костянтина Гуру та Сергія Деркача

[Звертаємо увагу, що у розпорядженні Кабміну зазначено інші кандидатури представників держави, ніж ті, яких Кабмін оголосив у своєму повідомленні про призначення нового складу наглядової ради "Укрпошти" від 23 березня 2023 року.

У тому повідомленні представниками держави було зазначено Наталію Бернацьку та Крістіну Прасолову. Докладніше про них читайте у попередньому дайджесті.

Однак, як ми писали раніше, розпорядження Кабміну, на яке посилався уряд у своєму повідомленні, на той час не було у відкритому доступі. Не було воно доступним і через тиждень (див. один із попередніх дайджестів).

Кабмін не надавав публічної інформації щодо того, чому замінив представників держави. – SOE Weekly.]

Костянтин Гура очолює Державне агентство інфраструктурних проєктів України з червня 2022 року. До цього він був виконувачем обов'язків голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Сергій Деркач обіймає посаду заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з лютого 2023 року. До цього обіймав керівні посади в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), в тому числі заступника керівника апарату та керівника Департаменту запобігання та виявлення корупції.

Уряд призначив незалежних членів наглядової ради "Ощадбанку". 21 квітня 2023 року Кабмін призначив шістьох незалежних членів наглядової ради "Ощадбанку", четверо з яких є новими. Новими незалежними членами наглядової ради є:

• Міхал Крупінські – працював заступником держсекретаря Державного казначейства Польщі, заступником виконавчого директора Групи Світового банку, керівником глобального банківського бізнесу та ринків Центральної та Східної Європи в Bank of America Merrill Lynch, генеральним директором страхової компанії PZU Group, а також головою правління польського банку Pekao;
• Елізабет Нельсон – працювала віце-президентом ЄБРР з 2012 року, в тому числі віце-президентом з питань ризиків та комплаєнсу та директором з ризиків з кінця 2016 року до кінця 2019 року. До цього вона була керівником кредитного відділу у відділі спеціалістів з ризиків Управління фінансових послуг (FSA, тепер PRA) у Великій Британії, а ще раніше мала 30-річну кар'єру в JPMorgan Chase;
• Філіп Хізлі – був президентом і головним виконавчим директором ACI Worldwide у 2005-2020 роках, а зараз входить до складу рад директорів Jopari Solutions Inc. і PayPower;
• Володимир Лавренчук – колишній голова правління "Райффайзен Банку" (2006-2019), регіональний директор NEQSOL Holding Ukraine.

Четверо нових членів замінять Байбу Апін, Майкла Вайнштейна, Пітера Бріггса та Янне Харьюнпаа.

Хуан Енріке Перес Калот та Антон П'ятигін були незалежними членами попереднього складу наглядової ради та продовжать працювати на цих посадах.

[За законом, наглядова рада "Ощадбанку", як і рада будь-якого держбанку, повинна складатися з шести незалежних членів і трьох представників держави.

На момент написання цього дайджесту інформація про перепризначення представників держави в наглядовій раді "Ощадбанку" була відсутня. Згідно з інформацією на сайті "Ощадбанку", Юлія Пашко, Роза Тапанова та Олександр Роднянський продовжують працювати в раді – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що, за інформацією "Економічної правди" (ЕП), щоби виконати умови нової програми МВФ, Україна має завершити формування наглядових рад у держбанках.

Раніше уряд призначив нові наглядові ради в "ПриватБанку" (докладніше читайте в одному з наших минулих дайджестів) та "Укргазбанку" (див. наші попередні дайджести).

[Конкурсні відбори до наглядових рад "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" розпочалися одночасно 11 жовтня 2022 року з кінцевим терміном подачі заявок 11 листопада 2022 року.

Уряд поки не надав публічної інформації щодо статусу відбору наглядової ради в "Укрексімбанку".

За словами голови наглядової ради "Укрексімбанку" Оляни Гордієнко, процес відбору членів ради банку перебуває на етапі співбесід з кандидатами.

Нам не відомо, з чим пов'язано те, що терміни проведення відбору членів наглядових рад настільки різняться від одного держбанку до іншого, враховуючи, що усіх їх було розпочато одночасно. – SOE Weekly.]

Фіскальні ризики від держпідприємств

Мінфін попереджає Кабмін про фіскальні ризики, багато з яких пов'язані з держпідприємствами. У держбюджеті на 2023 рік не врахували сотні мільярдів гривень на компенсацію тарифів на газ та електроенергію, потенційні збитки держбанків та виплати гарантованих державою боргів, дізналася "Економічна правда" (ЕП) з листа першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна до Кабінету Міністрів.

До таких ризиків відносяться:

• Кредит "ДПЗКУ" перед Ексімбанком Китаю. Раніше ми повідомляли, що 17 грудня 2022 року Кабмін затвердив держгарантії для погашення кредиту "Державної продовольчо-зернової корпорації" ("ДПЗКУ") перед Експортно-імпортним банком Китаю на суму 1,5 млрд дол.

Згідно з постановою Кабміну, держава забезпечить погашення кредиту та відсотків за ним, але з відстрочкою та капіталізацією нарахованих відсотків. За даними ЕП, йдеться про відстрочку виплати відсотків на три роки.

Водночас, "ДПЗКУ" продовжує зазнавати збитків, тож найімовірніше, навіть після закінчення пільгового періоду державі доведеться виконати свої зобов'язання як гаранта і виплатити китайський борг з держбюджету. Навіть якщо компанія досягне запланованих результатів на 2023 рік, вона зазнає збитків у розмірі 197,4 млн дол., пише ЕП.

"У той же час, немає [затвердженого] фінансового плану "ДПЗКУ" на 2023 рік і плану дій для виходу на беззбитковість", – заявили в Мінфіні.

Раніше ми повідомляли, що Мінфін перерахував 2,5 млрд грн Ексімбанку Китаю замість "ДПЗКУ" в січні 2022 року. За інформацією міністерства, "ДПЗКУ" погашає частину кредиту кожні пів року. Станом на 21 січня 2022 року компанія сплатила лише 8,8 млн дол. з 96,4 млн дол., які мала сплатити. Решту коштів, через наявність держгарантії, мав сплатити Мінфін.

Також раніше ми писали, що "ДПЗКУ" пропонувала реструктуризувати свій борг перед Ексімбанком Китаю у розмірі 900 млн дол., згідно з презентацією, зробленою у жовтні 2021 року.

Крім цього, ми повідомляли, що у січні 2022 року народний депутат Мар'ян Заблоцький (фракція "Слуга народу") написав на своїй сторінці у Facebook, що "ДПЗКУ" може незабаром збанкрутіти. За словами Заблоцького, "ДПЗКУ" навряд чи зможе самостійно погасити наступний кредитний транш у розмірі 95 млн дол.

Пізніше ЕП опублікувала статтю, в якій пояснювала, як накопичувалися борги "ДПЗКУ", та зазначила, що очікує дефолту "ДПЗКУ" за своїми зобов'язаннями. За інформацією джерел ЕП, в Офісі Президента підтримували "сценарій дефолту", який би автоматично призвів до використання держгарантії.

• Ризики, пов'язані з приватизацією. Мінфін попереджає, що існує ризик, що приватизація призведе до недоотримання близько держбюджетом 5,1 млрд грн.

[Заплановані надходження від приватизації в держбюджеті на 2023 рік – 6 млрд грн.

За даними Фонду держмайна, у першому кварталі 2023 року надходження від приватизації становили 0,9 млрд грн (див. нижче). – SOE Weekly.]

• Ризики додаткових витрат на докапіталізацію держбанків. На думку Міністерства, існує високий ризик того, що уряду доведеться спрямувати додаткові видатки на докапіталізацію банків.

Через війну багато застав за кредитами було знищено, а платоспроможність позичальників значно знизилася. За оцінками Національного банку України, частка непрацюючих кредитів може зрости на 30% від загального кредитного портфелю банківської системи, додає ЕП.

"Економічна нестабільність, спровокована російською агресією, також може суттєво вплинути на зростання обсягу витрат на підтримку банків держсектору внаслідок реалізації кредитного ризику", – зазначили в Мінфіні.

• "Нафтогаз" потребує понад 300 млрд грн, здебільшого як компенсацію за спеціальні тарифи. За даними ЕП, проєкт фінансового плану "Нафтогазу" на 2023 рік включає 327 млрд грн, які компанія хоче отримати з держбюджету.

[Це також означає, що фінплан "Нафтогазу" на 2023 рік ще не затверджено. – SOE Weekly.]

Найбільшу частку цієї суми буде використано для компенсації компанії за покладені спеціальні обов’язки (ПСО) покривати різницю між ринковими тарифами та пільговими тарифами для споживачів. Як повідомляється, у 2022 році "Нафтогаз" мав 116,5 млрд грн витрат, які не було покрито доходами.

"У [державному] бюджеті на 2023 рік такі видатки не передбачені", – заявили у Мінфіні.

Міністерство зазначає, що надало зауваження до проєкту фінплану "Нафтогазу", на що компанія відповіла, що не вважає за доцільне вносити зміни, пише ЕП.

Раніше ми повідомляли, що за попередніми результатами "Нафтогаз" очікує на збиток у розмірі 40 млрд грн у 2022 році.

Голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов пояснив це значною дебіторською заборгованістю, яка виникла через використання державою обігових коштів "Нафтогазу" для забезпечення потреб споживачів енергоресурсів.

За словами Чернишова, базова дебіторська заборгованість компанії має три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), заборгованість облгазів та газорозподільних компаній (76 млрд грн) та зобов'язання за ПСО на 2022-2023 роки (158 млрд грн).

• "Енергоатом" може недоотримати 82,5 млрд грн у 2023 році. Через скорочення виробництва та продажу електроенергії, в тому числі через захоплення російськими окупантами Запорізької атомної електростанції (АЕС), "Енергоатом" оцінює, що недоотримає 82,5 млрд грн у 2023 році.

Як наслідок, "Енергоатом" зменшить сплату податків і зборів до бюджету на 21 млрд грн [очевидно, порівняно з планами на 2023 рік – SOE Weekly.]

Крім того, якщо поточні тарифи на електроенергію для населення збережуться до кінця року, "дефіцит фінансових ресурсів" "Енергоатому" перевищить 60 млрд грн, додає ЕП.

Раніше ми повідомляли, що через тривалу російську окупацію збитки Запорізької АЕС зросли майже на 50% – з 28 млрд грн у листопаді до 40 млрд грн у січні 2023 року.

Енергосектор

"Центренерго" розпочало експорт електроенергії. 26 квітня 2023 року "Центренерго" вперше в своїй історії здійснило експорт електроенергії, повідомив Фонд держмайна України (ФДМУ), якому належить 78,3% акцій цієї компанії.

ФДМУ вважає, що експорт дозволить "Центренерго" зменшити залежність від ситуації на внутрішньому ринку електроенергії та отримати доступ до ринків Європейського Союзу.

[Нещодавно Україна відновила експорт електроенергії через профіцит в системі. Словаччина, Польща та Молдова є основними покупцями української електроенергії.

За підсумками 2022 року "Центренерго" зазнало збитків у розмірі 7,24 млрд грн, що більш ніж у сім разів перевищило збитки 2021 року. – SOE Weekly.]

"Укренерго" перевірять через призупинення експорту електроенергії до Словаччини: збитки сягають до 20 млн грн на добу. 26 квітня 2023 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення про проведення позапланової перевірки "Укренерго" через призупинення експорту електроенергії до Словаччини.

НКРЕКП назвала цю зупинку надзвичайною ситуацією, оскільки надходження від експорту електроенергії є критично важливими для відновлення пошкодженої інфраструктури.

"Через призупинення експорту до Словаччини Україна втрачає близько 20 млн грн на добу", – заявив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський під час засідання Комісії.

НКРЕКП попросила "Укренерго" надати план дій щодо запуску аукціонів на доступ до міждержавних перетинів між Україною та Словаччиною. Компанія не надала інформацію у відповідь на запит регулятора, зазначили в НКРЕКП.

[З 21 квітня 2023 року "Укренерго" не пропонує потужність для експорту електроенергії до Словаччини, яка раніше становила 200 МВт на годину і завжди повністю викуповувалася трейдерами. – SOE Weekly.]

Пропускна спроможність міждержавних перетинів регулюється Законом "Про ринок електричної енергії" (зокрема, статтею 43) та Порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, затвердженим постановою НКРЕКП №763 від 3 квітня 2020 року.

За європейськими правилами, коли дві країни торгують електроенергією, їхні мережеві оператори ділять прибуток від розподілу. Коли українська енергосистема приєдналася до ENTSO-E у березні 2022 року, вона зобов'язалася синхронізувати свої правила аукціонів з європейськими, але отримала відстрочку на один рік. Тепер європейські оператори вимагають розподілу прибутку, пише ЕП.

"Укренерго" проводить аукціони на пів години раніше, ніж оператори сусідніх країн, зокрема Словаччини. Словацький оператор системи передачі на це не погодився, повідомили в НКРЕКП. 19 квітня 2023 року оператор відмовився надавати доступ до свого міждержавного перетину з Україною до вирішення цього питання.

21 квітня "Укренерго" відповіло, що безперебійному експорту електроенергії до країн Європи наразі перешкоджає відсутність порядку проведення спільних аукціонів на доступ до міждержавних перетинів, а затвердження такого порядку є обов'язком НКРЕКП.

"Укренерго" вже кілька років просить регулятора затвердити порядок, стверджуючи, що компанія надала всі необхідні для цього дані та документи.

Незважаючи на те, що НКРЕКП досі не затвердила порядок, "Укренерго" продовжує працювати з партнерами над тим, щоб експорт електроенергії здійснювався в рамках регуляторного поля, яке наразі встановлене НКРЕКП, додали в "Укренерго".

Компанія заявила, що експорт електроенергії до Польщі та Молдови продовжується, і що вона працює над відновленням експорту до інших країн.

Інфраструктура

У 2022 році "Укрпошта" отримала понад 1,3 млрд грн збитку. 27 квітня 2023 року "Укрпошта" відзвітувала про свої фінансові результати за 2022 рік.

Згідно з повідомленням, 2022 рік "Укрпошта" закінчила зі збитком 1,258 млрд грн. З них 0,217 млрд грн – збитки від активів, втрачених на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Донецької та Луганської областей, а 0,402 млн грн – від курсових різниць.

2022 рік компанія закінчила з чистим доходом від реалізації товарів і послуг у розмірі 10,3 млрд грн, що на 7,7% менше, ніж у 2021 році. Ці дані підтвердив міжнародний аудитор, повідомили в "Укрпошті".

Обсяг внутрішніх та експортних посилок у 2022 році залишився на рівні 2021 року. Доходи від торгівлі зросли на 41,9% порівняно з 2021 роком. Через повномасштабне російське вторгнення обсяг письмової кореспонденції у 2022 році зменшився на 53,4% порівняно з попереднім роком із поступовим відновленням до кінця 2022 року. Відтак, доходи за цим напрямом зменшилися на 18,3% порівняно з 2021 роком.

Також через закриття багатьох друкованих видань, а також через міграцію населення доходи від розповсюдження періодики зменшилися на 22,4%, повідомили в компанії.

Згідно з повідомленням, завдяки прибуткам попередніх років та заходам зі збереження готівкових коштів "Укрпошта" у 2022 році зберегла сильну позицію ліквідності, що дозволило їй підтримувати операційну діяльність без дефіциту грошових коштів, вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання та відновити програму капітальних інвестицій.

У 2022 році компанія продовжила автоматизацію своїх операцій, придбавши та встановивши у відділеннях 780 POS-терміналів. Завдяки збільшенню їх загальної кількості до понад 8 500 одиниць доходи від послуг еквайрингу зросли на 194,3% порівняно з 2021 роком, повідомили в "Укрпошті".

Загалом у 2022 році "Укрпошта" сплатила 2,9 млрд грн податків, зборів та обов'язкових платежів.

Досудове розслідування у справі Пивоварського продовжується, ВАКС наклав арешт на його майно. 25 квітня 2023 року колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, якого звинувачують у зловживанні владою, написав, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомив йому, що досудове розслідування буде продовжено до 22 травня 2023 року. За словами Пивоварського, офіційного листа про це він ще не отримував.

Згідно з постановою детектива НАБУ від 3 березня 2023 року, НАБУ визнало "Адміністрацію морських портів України" ("АМПУ") потерпілою стороною. Наразі не зрозуміло, чи визнає "АМПУ" себе потерпілою стороною. Адвокати Пивоварського ще не отримали відповіді, додав експосадовець.

Пивоварський також написав, що минулого тижня він раптово дізнався, що його майно заарештовано рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Суд це підтвердив. Засідання відбулося в закритому режимі ще в лютому. За словами колишнього міністра, арештовано також майно його дружини, в тому числі активи, якими вона володіла до одруження з ним.

За словами Пивоварського, представник суду сказав адвокатам, що його було повідомлено про це поштою. За словами ексміністра, ані він, ані його адвокати пошти не отримували. Більше того, арешт було накладено ще до того, як сам детектив визнав державну компанію потерпілою стороною, написав експосадовець.

НАБУ і САП повідомили Пивоварському про підозру у завданні збитків на суму понад 30 млн дол. у 2015 році. Ці збитки були спричинені нібито незаконним наказом, які Пивоварський видав на посаді міністра інфраструктури: наказ дозволяв приватним компаніям стягувати половину корабельних зборів у морському порту "Південний".

Пивоварський заявляв, що звинувачення є необґрунтованими, оскільки відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем гавані порту (в даному випадку "АМПУ") і власником операційної гавані (в даному випадку приватною компанією "ТІС").

За рішенням суду він вніс заставу в розмірі 10 млн грн. Пивоварському також вручили клопотання про продовження досудового розслідування до 22 травня 2023 року, при цьому в зміненій підозрі його звинувачують у завданні збитків на суму 43,6 млн доларів.

Детальний огляд справи Пивоварського читайте у наших попередніх дайджестах.

Приватизація

Підписано договір купівлі-продажу першого морського порту в Україні. 21 квітня 2023 року Фонд держмайна України (ФДМУ) оголосив про підписання договору купівлі-продажу Усть-Дунайського морського торговельного порту з переможцем аукціону – ТОВ "Еліксир Україна".

Згідно з повідомленням ФДМУ, "Еліксир Україна", офіційний представник сербської компанії Elixir Zorka, яка торгує комплексними мінеральними добривами, має намір збільшити обсяги перевалки. Компанія також планує модернізувати інфраструктуру порту і в перспективі побудувати зерновий термінал на 50 000 тонн.

Раніше ми повідомляли, що 17 січня 2023 року ФДМУ продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 млн грн, що більш ніж втричі перевищує стартову ціну (60 млн грн). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.

Кропачов не пояснив, чому не завершив купівлю Білгород-Дністровського морського торговельного порту. Переможець аукціону з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту – ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову, заявив, що відмовився від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.

["Укрдонінвест" не надав інших подробиць. На момент написання дайджесту публічних коментарів від ФДМУ не надходило. – SOE Weekly.]

Ціна продажу порту становила 264 млн грн (з ПДВ). За словами "Укрдонінвесту", компанія не вимагатиме від держави повернення гарантійного внеску в розмірі 18,8 млн грн (близько 0,5 млн дол.) і сподівається, що ці кошти будуть спрямовані на підвищення обороноздатності України.

[Примітно, що "Укрдонінвест" відмовився від суми аж у пів мільйона доларів, не надавши пояснень щодо того, що саме пішло не так на етапі узгодження договору купівлі-продажу . – SOE Weekly.]

Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту не відбувся, оскільки на нього не надійшло заявок. Другий аукціон відбувся, і на ньому ТОВ "Укрдонінвест" запропонував 220 млн грн. Однак переможець не сплатив кошти в установлений термін.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський морський торговельний порт на приватизацію втретє.

Це вже не перший невдалий приватизаційний аукціон за участю "Укрдонінвесту" Кропачова. У 2018 році компанія брала участь в аукціоні з приватизації "Центренерго", але пізніше ФДМУ скасував аукціон через невідповідність поданої учасниками документації вимогам законодавства.

У 2018 році "Економічна правда" (ЕП) писала, що Кропачов монополізував постачання вугілля для "Центренерго". За даними ЕП, понад 80% вугілля для "Центренерго" постачали компанії, прямо чи опосередковано пов'язані з бізнесменом.

Детальніше див. у наших попередніх дайджестах.

Держбюджет отримав 902 млн грн від приватизації у першому кварталі 2023 року. 26 квітня 2023 року ФДМУ повідомив, що у першому кварталі 2023 року до держбюджету надійшло 902 млн грн від приватизації об'єктів у сфері логістики, торгівлі, складського господарства, спиртових заводів та інших активів.

27 квітня 2023 року голова Комітету з питань держбюджету, народна депутатка Роксолана Підласа (фракція "Слуга народу"), написала на своїй сторінці у Facebook, що менш ніж за чотири місяці до державного бюджету надійшло 1,027 млрд грн від приватизації держмайна.

Раніше ми повідомляли, що з 19 серпня 2022 року до кінця 2022 року в системі Prozorro.Продажі відбулося 220 приватизаційних аукціонів. У результаті до державного та місцевих бюджетів мало надійти 1,5 млрд грн.

Анонс

Команда SOE Weekly проведе експертну дискусію на тему "Граблі 2: Зарплатний популізм для держсектору". На онлайн-заході, що відбудеться у четвер 4 травня о 16:00, члени редакційної команди Ukrainian SOE Weekly Андрій Бойцун, Олександр Лисенко та Дмитро Яблоновський, а також Володимир Цабаль (народний депутат України, секретар комітету з питань бюджету, фракція "Голос") обговорять наслідки нещодавно прийнятого Верховною Радою закону, яким, серед іншого, встановлено обмеження на заробітні плати держслужбовців та працівників держпідприємств.

Під час заходу будуть висвітлені питання щодо наслідків такого рішення, зокрема його загрози для корпоративного управління держкомпаній, міжнародних зобов'язань України, а також буде проаналізовано чи можуть такі обмеження призвести до реальної економії. 

Трансляція вестиметься на сторінках Ukrainian SOE Weekly у Facebook та YouTube. Зареєструватись можна за посиланням.

[10 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 8312. Першочергово законопроєкт був спрямований на "удосконалення правового регулювання питань, пов'язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", зокрема щодо здійснення примусового відчуження майна та управління ним. Разом з цим, законопроєктом також пропонується встановити ліміти на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств у воєнний час.

Правку, яка передбачає встановлення обмежень розміру цих зарплат, було внесено Дмитром Разумковим та іншими депутатами під час розгляду парламентом законопроєкту 8312. Разумков зазначив, що вона спрямована на "повернення виплат у 30 тисяч військовим, службі цивільного захисту, поліцейським за рахунок обмеження зарплат топ-посадовцям". – SOE Weekly.]

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.