Ще один реформатор може виявитися злодієм, "Енергоатом" і "Укроборонпром" – на крок ближче до корпоратизації: підсумки тижня для ДП

Корпоративне управління держпідприємств

Колишнього голову Фонду держмайна Сенниченка звинувачують у розкраданні 500 млн грн в ОГХК та Одеському припортовому заводі. 23 березня 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна (ФДМУ) Дмитра Сенниченка. 

[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Заяву про відставку він подав у листопаді 2021 року, але Верховна Рада задовольнила її лише 17 лютого 2022 року. – SOE Weekly.]

За даними НАБУ, злочинна група на чолі з Сенниченком протягом 2019-2021 років привласнила понад 500 млн грн через схеми з використанням "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ") та "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК"). За даними НАБУ, учасники злочинного угруповання, контролюючи "ОПЗ", отримали вигоду на суму 2 млрд грн. 

["ОПЗ", розташований у місті Южне Одеської області, є великим виробником аміаку та карбаміду. В останні роки підприємство працювало за давальницькою схемою, за якою приватна компанія постачає на "ОПЗ" газ, який держкомпанія переробляє на добрива і повертає їх постачальнику газу. За цією схемою постачальник є власником як газу, так і добрив. "ОПЗ" не платить за газ, а лише отримує плату за переробку.

"ОПЗ" був запланований до приватизації щонайменше з 2009 року. Після Революції Гідності він був названий маркером великої приватизації, але три спроби продати ОПЗ не увінчалися успіхом.

У своєму аналізі у 2018 році члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський наводили "ОПЗ" як приклад того, як затягування приватизації призводить до падіння вартості держпідприємств через корупцію. (Див. статтю: "13 років брехні та імітації. Чи є ще у України шанси на справжню приватизацію".)

"ОГХК" був одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, на його частку припадало 4% світового ринку за обсягами видобутку титанової руди. Спочатку компанія продавала свою продукцію в більш ніж 30 країн світу. ФДМУ, який тоді очолював Сенниченко, тричі відкладав його приватизацію у 2021 році. Детальніше про спроби приватизації "ОГХК" читайте у нашому попередньому дайджесті.

За даними НАБУ, серед спільників Сенниченка були:

• особа, близька до голови ФДМУ (співорганізатор);
• радник голови ФДМУ;
• два в.о. директора "ОПЗ" (у різні періоди);
• в.о. голови правління "ОГХК";
• два власники компанії, яка виграла аукціон на постачання газу на "ОПЗ";
• ще двоє співучасників.

Затримали в.о. директора "ОПЗ" та радника голови ФДМУ. Заочно повідомили про підозру сімом особам, серед яких Сенниченко, близька до нього особа, в.о. директора "ОПЗ", в.о. голови правління "ОГХК", двоє власників компаній, які постачали газ на "ОПЗ", та ще одній особі. Ще одній особі повідомили про підозру особисто, заявили в НАБУ.

За версією слідства, Сенниченко призначив лояльних до себе людей до наглядової ради "ОПЗ", 99,56% якого належить державі. Згодом ці люди погодилися призначити директором"ОПЗ" члена злочинного угруповання Сенниченка, заявили в НАБУ.

За даними НАБУ, з травня 2020 року по жовтень 2021 року підозрювані незаконно пролонгували угоду "ОПЗ" на переробку газу з підконтрольною їм компанією [ТОВ "Агрогазтрейдинг" – SOE Weekly], щоби платити заводу менше коштів.

Члени злочинної організації розуміли, що постійне безпідставне продовження контракту може викликати питання.Тому провели конкурсний відбір постачальника сировини "для галочки", припускаючи, що "Агрогазтрейдинг" виграє його.

Однак, коли він не став переможцем, результати незаконно скасували і підписали договір з "Агрогазтрейдингом". В результаті компенсація "ОПЗ" за переробку газу на аміак зменшилася, а не зросла. За даними НАБУ, "ОПЗ" поніс непередбачені витрати на суму понад 80 млн грн.

Слідство дійшло висновку, що тендер був зірваний навмисно, щоб дозволити "Агрогазтрейдингу" продовжувати привласнювати гроші.

За версією НАБУ, Сенниченко та його близький соратник, в.о. директора "ОПЗ" і власник "Агрогазтрейдингу" незаконно продовжували додаткові угоди на переробку газу на карбамід і аміак на невигідних для заводу умовах.

Інша частина справи стосується "ОГХК". Сенниченка підозрюють у тому, що він призначив лояльного голову правління, який у 2020-2021 роках підписав чотири контракти на продаж титановмісної сировини (ільменітового концентрату) за заниженими цінами з чеською компанією, підконтрольною раднику Сенниченка.

Потім товар перепродавали за ринковими цінами. Як встановило слідство, ільменітовий концентрат постачався на підприємства до Росії та на територію тимчасово окупованого Криму, повідомили в НАБУ. Внаслідок цього державі було завдано збитків на суму понад 118 млн грн.

Зазначимо, що згідно з розслідуванням "Економічної правди" (ЕП) у 2017 році, "Агрогазтрейдинг" був пов'язаний з колишнім головою ФДМУ Ігорем Білоусом та колишнім головою Адміністрації президента Борисом Ложкіним.

НАБУ також заявило, що Сенниченко видавав себе за викривача корупції, щоб усунути потенційного конкурента [іншу компанію, яка хотіла отримати давальницьку угоду з "ОПЗ" – SOE Weekly], подавши 22 червня 2020 року заяву до НАБУ про те, що йому пропонували хабар.

Після цього Сенниченко продовжив займатися зазначеними злочинами. Наступного дня, 23 червня 2020 року, він забезпечив підписання нового контракту між "ОПЗ" та "Агрогазтрейдингом" на невигідних для "ОПЗ" умовах, стверджує НАБУ.

Наразі публічної реакції від Сенниченка немає. ЕП звернулася до нього за коментарем, і той відповів, що "обов'язково надасть коментар після консультацій з юридичною командою", на що, за його словами, потрібно кілька днів.

Нового гендиректора "ОГТСУ" призначили після того, як компанія пройшла весь опалювальний сезон без постійного керівника. 21 березня 2023 року наглядова рада "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") призначила Дмитра Липпу новим генеральним директором "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ"). Кабінет міністрів затвердив його кандидатуру 17 березня 2023 року.

[Згідно з чинним законодавством, кандидатуру керівника "ОГТСУ" має спочатку затвердити Кабінет Міністрів, а вже потім призначити наглядова рада "МГУ". – SOE Weekly.]

До призначення в "ОГТСУ" Липпа працював гендиректором компанії "Камет-Сталь", що входить до групи "Метінвест".

[Липпа залишив посаду генерального директора "Камет-Сталь" 26 грудня 2022 року, коли ще тривав конкурсний відбір на посаду гендиректора "ОГТСУ".

Як ми повідомляли раніше, за словами колишньої голови наглядової ради "МГУ" Уберт Беттонвіль, "МГУ" обрало Липпу новим гендиректором "МГУ" 31 грудня 2022 року, але він не міг заступити на посаду, оскільки відповідні рішення Міністерства енергетики та Кабінету Міністрів ще не було прийнято, що ставило під сумнів незалежність "МГУ".

Примітно, що Липпа звільнився з попереднього місця роботи ще до того, як стали відомі результати конкурсного відбору, тобто, не маючи на той момент підтвердження щодо свого призначення до "ОГТСУ" – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що наглядова рада "МГУ" досі не призначила нового керівника "ОГТСУ", більш ніж через п'ять місяців після звільнення попереднього керівника Сергія Макогона у вересні 2022 року.

Наглядова рада "МГУ" оголосила конкурс на посаду гендиректора "ОГТСУ" 25 листопада 2022 року.

Як ми повідомляли згодом, список кандидатів потрапив у ЗМІ. За інформацією джерел "Економічної правди", до списку увійшло 19 кандидатів. Липпа також був у цьому списку. Кінцевим терміном подачі документів було 12 грудня 2022 року, що свідчить про те, що всі кандидати пройшли перевірку, і лонг-лист був сформований менш ніж за тиждень.

Раніше ми писали, що наглядова рада "МГУ" звільнила попереднього гендиректора "ОГТСУ" Сергія Макогона 16 вересня 2022 року. Макогона замінив в.о. гендиректора Павел Юзеф Станчак. До цього Станчак працював заступником гендиректора "ОГТСУ" з питань розвитку та трансформації.

Макогон пов'язував своє звільнення зі своєю активною позицією у просуванні реформи корпоративного управління "ОГТСУ" (проти якої виступала наглядова рада "МГУ"), що передбачала ліквідацію "МГУ" та створення незалежної наглядової ради у самому "ОГТСУ".

За даними ЗМІ, у червні 2022 року наглядова рада "МГУ" офіційно запропонувала кандидатури Сергія Олексієнка та Андрія Хоменка на посаду гендиректора без проведення конкурсного відбору, але Кабмін тоді не затвердив жодного з них.

Кабмін призначив Євгена Лященка новим головою правління "Укрзалізниці"; колишнього керівника Камишіна призначили міністром стратегпрому. 21 березня 2023 року Кабінет Міністрів звільнив Камишина з посади голови правління "Укрзалізниці" та призначив наступні два роки замість нього Євгена Лященка. Раніше Лященко обіймав посаду члена правління "Укрзалізниці".

Раніше ми повідомляли, що за інформацією Forbes Україна, віце-прем'єр-міністр з питань відновлення України Олександр Кубраков попросив Камишіна піти у відставку за два тижні до того, як той оголосив про це. В Офісі президента були здивовані цим, але президент схвалив відставку, писав Forbes.

[Очевидно, Forbes мав на увазі неформальне схвалення, оскільки формально президент не має повноважень щодо призначення або звільнення голови правління "Укрзалізниці". – SOE Weekly.]

За словами джерел Forbes Україна в "Укрзалізниці", "Кубраков вважає, що Лященко впорається з роботою краще, ніж Камишін". Видання писало, що Камишін запропонував чотири кандидатури на посаду свого наступника, і Кубраков одразу обрав Лященка, який відповідав за кадрові та фінансові питання.

[У нормальній корпоративній практиці наглядова рада повинна забезпечити належне планування наступництва в компанії. Це означає, що наглядова рада повинна скласти список наступників на випадок дострокової відставки голови правління компанії – SOE Weekly.]

Анонсуючи призначення нового гендиректора на своїй сторінці у Facebook, Кубраков додав, що перед Лященком стоять три ключові завдання:

• Продовження реформи "Укрзалізниці", а саме виділення окремих бізнес-вертикалей відповідно до сфери діяльності (пасажирська, вантажна, виробнича та інфраструктурна) і відповідність до європейського законодавства, особливо в питаннях безпеки та інклюзивності.
• Виконання інвестиційної програми – розвиток експортних шляхів та створення необхідної інфраструктури, електрифікація необхідних залізничних ділянок тощо.

[Нам не відомо про наявність інвестиційної програми "Укрзалізниці" як такої. Інвестиційна програма є притаманною для регульованих галузей, які зазвичай мають незалежного регулятора, що затверджує таку програму для регульованої компанії.

Хоча "Укрзалізниця" є монополістом, транспортна галузь України не має незалежного регулятора, а Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, очолюване Кубраковим, продовжує виконувати функції органу, що встановлює тарифи. – SOE Weekly.]

• Вихід компанії на беззбитковість.

[Кубраков не уточнив, коли мають бути реалізовані ці завдання, зокрема, коли "Укрзалізниця" має вийти на беззбитковість або коли має відбутися виділення її окремих бізнес-вертикалей. У нормальній корпоративній практиці завдання керівника мають бути формалізовані та пов'язані зі стратегією компанії. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала 11 млрд грн збитків і очікує вдвічі більших збитків у 2023 році.

Також раніше ми писали, що 21 лютого 2023 року Олександр Камишін, тодішній голова правління "Укрзалізниці", заявив, що "Укрзалізниця" може створити компанію для перевезення вантажів до Європи до кінця 2023 року.

Через тиждень Камишін оголосив, що йде у відставку (див. наш попередній дайджест). Камишін заявив, що очолить офіс європейської інтеграції "Укрзалізниці" в Європі, за його спільним рішенням з Кубраковим. Незрозуміло, чи мав Камишін на увазі існуючий європейський офіс "Укрзалізниці", чи той, який ще буде створений, або ж вищезгадану європейську вантажну компанію.

3 березня 2023 року президент Володимир Зеленський призначив Камишіна своїм радником, про що ми повідомляли раніше.

21 березня 2023 року Верховна Рада призначила Камишіна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.

Уряд схвалив корпоратизацію "Укроборонпрому". Згідно з повідомленням Кабінету Міністрів, 21 березня 2023 року уряд схвалив перетворення держконцерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість".

[На момент написання цього дайджесту Постанову Кабміну, на яку той посилається у своєму прес-релізі, не опубліковано. – SOE Weekly.]

Держава володіє 100% акцій нової компанії. Також було затверджено статут "Укроборонпрому" та положення про його наглядову раду. Статутний капітал компанії у розмірі 237 мільйонів гривень було сформовано за рахунок передачі майна від "Укроборонпрому".

[На момент написання цього дайджесту ані статут, ані положення про наглядову раду, на яку Кабмін посилається у своєму прес-релізі, у публічному доступі не було. – SOE Weekly.]

На сьогодні 27 підприємств-учасників "Укроборонпрому" вже перетворено з державних та/чи казенних [тобто некорпоратизованих – SOE Weekly] підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Ще 29 перебувають у процесі перетворення, повідомили в "Укроборонпромі".

Раніше ми повідомляли, що реформа корпоративного управління держпідприємств, включаючи "Укроборонпром", є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Зокрема, створення "Української оборонної промисловості" є частиною плану пріоритетних дій Уряду.

Концепцію реформи корпоративного управління "Укроборонпрому", включаючи її цільову модель та детальний план дій щодо її впровадження, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Аналіз цієї роботи можна знайти в Огляді ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств в Україні.

Раніше ми писали, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації "Укроборонпрому".

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство. Кабмін також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств "Укроборонпрому" на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

Президент підписав закон про корпоратизацію "Енергоатому". 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію державного "Енергоатому".

Раніше ми повідомляли, що реформа корпоративного управління "Енергоатому" є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з планом пріоритетних дій Кабміну, "Енергоатом" має бути перетворено на акціонерне товариство до травня 2023 року. Також планується, що оператор атомної енергетики отримає наглядову раду з більшістю незалежних членів, яку буде обрано на конкурсній основі. Кінцевий термін –  листопад 2023 року.

Раніше ми писали, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 (у другому читанні) про корпоратизацію "Енергоатому".

Детальніше про корпоратизацію "Енергоатома" читайте у наших попередніх дайджестах.

Кабмін затвердив нових членів наглядової ради "Укрпошти". 21 березня 2023 року Кабінет Міністрів оголосив про затвердження п'яти незалежних членів та двох представників держави членами наглядової ради "Укрпошти".

Згідно з повідомленням Кабміну, рішення було прийнято на засіданні 21 березня 2023 року.

[На момент написання цього дайджесту Розпорядження Кабміну, на яку той посилається у своєму прес-релізі, не опубліковано. – SOE Weekly.]

Згідно з повідомленням Кабміну, незалежними членами наглядової ради стали:

• Рінат Абдрасілов (старший партнер Cambridge Management Consulting, британської компанії з управлінського консалтингу);
• Якуб Карновскі (колишній гендиректор Польської державної залізниці (PKP S.A.), де він успішно провів розділення компанії на бізнес-вертикалі та завершив приватизацію PKP Cargo, вантажного підрозділу PKP S.A.; також працював незалежним членом різних наглядових рад у польських компаніях та банках, а також у наглядових радах "Укрпошти" та "Укрзалізниці");
• Гері Джон Керролл (у Companies House, урядовому реєстрі компаній Великої Британії, є три особи на ім'я Гері Джон Керролл; в LinkedIn немає жодної);
• Олена Малинська (колишня голова правління банку "Кредит Дніпро");
• Ігор Мітюков (міністр фінансів України у 1997-2001 роках та голова українського представництва Morgan Stanley у 2008-2014 роках).

[У листопаді 2019 року Кабінет Міністрів призначив Мітюкова незалежним членом наглядової ради "Ощадбанку", але в березні 2020 року НБУ відхилив його кандидатуру. НБУ заявив, що Мітюков не відповідає вимогам незалежності, оскільки був членом наглядової ради Національного депозитарію України, в якому "Ощадбанк" володіє значним пакетом акцій. – SOE Weekly.]

Двома представниками держави є:

• Наталія Бернацька (колишня секретарка Центральної виборчої комісії, колишня перша заступниця міністра юстиції).

[У січні 2020 року НАБУ повідомило Бернацькій та іншим особам про підозру у привласненні та легалізації понад 54 мільйонів гривень з державного бюджету у справі ТОВ "Золотий мандарин ойл".

4 лютого 2020 року Бернацькій було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 мільйонів гривень. Її зобов'язали здати закордонні паспорти та не спілкуватися з іншими підозрюваними чи свідками у справі. Її адвокати подали апеляційні скарги, але Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив залишити в силі попередню ухвалу слідчого судді.

У коментарі Forbes Україна, Бернацька сказала, що після того, як Велика палата Європейського суду з прав людини визнала, що НАБУ порушило міжнародне право і чинило тиск на свідків з метою незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також відмовила у знятті недоторканності з головного підозрюваного у справі, у неї більше не залишилося жодних перспектив. Її індивідуальну скаргу про порушення Конвенції зараз розглядає Європейський суд, додала вона.

"Після цього я вже була членом наглядової ради комерційного банку, і жодних репутаційних питань не виникало. В Україні діє презумпція невинуватості, тому закон ставить питання лише про те, чи є у людини судимість", – стверджує Бернацька].

• Крістіна Прасолова (колишня заступниця міністра економіки).

За даними Мінекономіки, загалом заявку подала 131 особа з усього світу.

За допомогою міжнародних партнерів та компанії з пошуку керівного персоналу Boyden Ukraine Номінаційний комітет провів співбесіди з 18 кандидатами на сім посад на фінальному етапі відбору, зазначили в мінекономіки.

Мінекономіки оголосило конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради "Укрпошти" більше року тому – 14 січня 2022 року. Кінцевим терміном подачі заявок було 14 лютого 2022 року.

Після цього, як ми повідомляли, Мінінфраструктури перепризначало членів наглядової ради "Укрпошти" у 2022 році чотири рази.

[Незрозуміло, чому уряду знадобилося більше року для проведення конкурсного відбору до наглядової ради "Укрпошти".

Відповідно до законодавства, яке діяло до 31 травня 2022 року, суб’єкт управління – Мінінфраструктури у випадку "Укрпошти" – не міг приймати рішення про продовження повноважень членів наглядової ради держпідприємства. – SOE Weekly.]

Україна має завершити формування наглядових рад у держбанках, щоби відповідати вимогам нової програми МВФ. За інформацією "Економічної правди" (ЕП), потенційна нова програма Міжнародного валютного фонду (МВФ) включатиме кілька вимог до України.

Станом на сьогодні, МВФ та українська влада досягли домовленості на рівні персоналу щодо програми розширеного фінансування (EFF) на суму $15,6 млрд, яка ще має бути схвалена Виконавчою радою МВФ.

Остаточний перелік вимог та структурних маяків цієї програми буде опубліковано разом із Меморандумом про економічну та фінансову політику, коли/якщо Виконавча рада МВФ затвердить програму EFF. За інформацією ЕП, деякі з вимог МВФ уже відомі.

ЕП зазначає, що однією з таких вимог є завершення відбору та призначення членів наглядових рад держбанків. Наразі уряд призначив наглядові ради "ПриватБанку" (докладніше див. в одному із наших минулих дайджест) та "Укргазбанку" (див. наші попередні дайджести). Конкурсні відбори на посади незалежних членів наглядових рад "Укрексімбанку" та "Ощадбанку" ще не завершено.

[Конкурсні відбори до "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" розпочалися одночасно 11 жовтня 2022 року, з кінцевим терміном подання заявок 11 листопада 2022 року.

Наразі не було жодної публічної інформації про результати відбору до "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Причини затримки невідомі. – SOE Weekly.]

Банки

Банки зобов'язали розкривати інформацію про клієнтів, пов'язаних з Росією. 17 березня 2023 року Національний банк України (НБУ) оголосив, що банки будуть зобов'язані виявляти та документувати всі випадки, коли їхні клієнти або контрагенти мають зв'язки з Росією.

НБУ заявив, що має право вимагати від будь-якого банку інформацію про клієнтів та контрагентів, пов'язаних з Росією. Збір та документування цієї інформації допоможе підвищити прозорість клієнтів банків, пов'язаних з Росією, та виявити приховану присутність Росії на українському ринку, пояснили в НБУ.

[Ця постанова правління НБУ слідує за аналогічним рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), ухваленим місяць тому. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 21 лютого 2023 року НКЦПФР встановила порядок розкриття емітентами цінних паперів інформації про їхні зв'язки з країнами із зони ризику, а саме: Росією, Білоруссю, Іраном та Північною Кореєю.

Нове рішення НКЦПФР передбачає, що емітенти цінних паперів (до яких належать і держпідприємства та держбанки, зареєстровані у формі акціонерних товариств) повинні подати цю інформацію до НКЦПФР до 30 квітня 2023 року.

Така ж вимога міститься і в новому проєкті Положення НКЦПФР про розкриття інформації.

Ідею встановлення правил розкриття інформації про бізнес-зв'язки з державою-агресором розроблено у рамках Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій за ініціативи членів цієї групи Олександра Лисенка та Андрія Бойцуна. Згодом Лисенко разом з НКЦПФР розробив правила розкриття такої інформації, які й були в результаті затверджені рішенням НКЦПФР.

Ці правила покликані підвищити обізнаність інвесторів, кредиторів, клієнтів та інших зацікавлених осіб про будь-які зв'язки компаній і банків з країнами-агресорами. Виявлення таких ділових зв'язків може підвищити репутаційні ризики для цих організацій до непомірно високого рівня, що змусить їх розірвати свої зв'язки з Росією та її сателітами.

Зауважимо, що рішення НКЦПФР та проєкт Положення про розкриття інформації стосуються лише піднаглядних осіб НКЦПФР, тобто емітентів цінних паперів. Іншими словами, вони не поширюються на некорпоратизовані держпідприємства (наприклад, державні унітарні підприємства) або на приватні компанії, що не випускають цінних паперів. Для цих суб'єктів необхідно розробити та прийняти аналогічну законодавчу базу.

Оборона

"Укроборонпром" відправив ЗСУ першу партію артилерійських снарядів калібру 122 мм. 22 березня 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що відправив Збройним Силам України (ЗСУ) першу партію вітчизняних 122-мм снарядів, які були виготовлені за кордоном.

"Укроборонпром" налагодив виробництво артилерійських снарядів калібру 122 мм за кордоном у співпраці з країною-членом НАТО. [Конкретна країна не розголошується. – SOE Weekly.]

Компанія уточнила, що 122-мм снаряд використовується в буксируваних гаубицях Д-30 (максимальна дальність ураження – 15 400 метрів) та САУ 2С1 "Гвоздика" (максимальна дальність ураження – 15 200 метрів).

Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" оголосив про початок виробництва 120-мм мін спільно з країною-членом НАТО, назва якої не розголошується. За словами компанії, 120-мм міна є першим продуктом, який буде вироблено Україною спільно із країною-членом НАТО. Нещодавно "Укроборонпром" підписав контракт з Міноборони України на постачання цих боєприпасів.

Також ми писали, що "Укроборонпром" розпочав виробництво 125-мм снарядів для танків спільно з країною-членом НАТО. Перша партія 125-мм снарядів для танків Т-64, Т-72 і Т-80, які стоять на озброєнні ЗСУ, вже поставлена, повідомив "Укроборонпром".

Інфраструктура

Колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський вніс заставу у 10 млн грн. Про це експосадовець написав на своїй сторінці у Facebook 17 березня 2023 року.

Пивоварському інкримінують зловживання владою.

Раніше ми писали, що 16 березня 2023 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) призначив колишньому міністру інфраструктури України Андрію Пивоварському заставу у розмірі 9 997 900 гривень.

[За даними НАБУ, у 2015 році Пивоварський видав наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати половину корабельних зборів у морському порту "Південний". Акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні "Адміністрації морських портів України" ("АМПУ"). Право стягувати корабельні збори має лише держпідприємство, зазначають у НАБУ.

Пивоварський відповів, що відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем портової акваторії (у даному випадку – "АМПУ") і власником операційної акваторії причалу (в даному випадку – приватною компанією "ТІС"). Він заявив, що наказ міністерства не є злочином. Докладніше див. в одному із наших попередніх дайджестів.]

ВАКС зобов'язав Пивоварського сплатити повну суму протягом п'яти днів з дня винесення рішення суду.

Він також має дотримуватися наступних зобов'язань:

• з'являтися за викликом слідчого, прокурора, детектива, суду;
• повідомляти слідчого, детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також про виїзд за межі Києва та Київської області;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду.

Зобов'язання діятимуть протягом двох місяців, тобто до 16 травня 2023 року включно.

Раніше ми повідомляли, що 22 лютого 2023 року НАБУ та САП повідомили Пивоварському про підозру у зловживанні службовим становищем, яке нібито завдало державі збитків на суму понад 30 мільйонів доларів у 2015 році. Пивоварський обіймав посаду міністра інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014 року по квітень 2016 року.

Його першому заступнику Володимиру Шульмейстеру, який також очолював Тарифну раду міністерства, також було пред'явлено звинувачення (заочно).

Раніше ми повідомляли, що Пивоварський написав на своїй сторінці у Facebook, що НАБУ просило суд призначити йому заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Пивоварський підкреслив, що повністю не згоден з обвинуваченням і клопотанням про заставу.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.