Отстроить, лучше, чем было. Как поврежденная в войне амбулатория в Горенке вернулась к жизни энергонезависимой

Росіяни завдали збитків українській інфраструктурі майже на 140 млрд дол і щодня продовжують нищити все, до чого можуть дотягнутися. Але рано чи пізно все доведеться відновлювати.

І українська влада і міжнародні партнери сходяться на думці, що відновлення має відбуватися за принципом "краще, ніж було до". Тобто, при відновленні житла та об'єктів критичної інфраструктури мають використовуватися кращі сучасні підходи і технології.

Більше того, відновлення повинно відбуватися з урахуванням процесу декарбонізації та незалежності від російських енергоресурсів.

Поки війна ще триває, на звільнених територіях уже відбудовують зруйновану інфраструктуру, показуючи приклад, яким може бути відновлення.

Одним з таких взірців може послужити нещодавно відкрита медична амбулаторія у селі Горенка, яке відділяє Київ від загорьованих Бучі та Гостомеля. Село так само сильно постраждало під час спроби наступу росіян на столицю у лютому-березні 2022 року.

Дісталось і місцевій медичній амбулаторії, але за кошти міжнародних партнерів медзаклад був відновлений. І не просто відновлений, тепер це сучасна будівля, яка зменшила викиди вуглекислого газу та знизила витрати на опалення на 80%.

Реконструкція системи опалення дала можливість підвищити енергоефективність амбулаторії За кошти міжнародних партнерів у медзакладі встановили тепловий насос "ґрунт-вода" та гібридну сонячну електростанцію.

Як все це працює, і чому має стати прикладом для інших аналогічних об'єктів, які будуть відновлюватись, в тому числі для приватних.

Енергонезалежність, економія, нульові викиди вуглецевого газу

Попри свою назву "Гостомельський центр первинної медико-санітарної допомоги" розташований в селі Горенці. Амбулаторія розрахована на обслуговування пацієнтів також з сусіднього села Мощун. До початку великої війни в цих населених пунктах мешкали приблизно 10 тисяч людей.

Якби не цей заклад, всім їм для обстеження та отримання консультацій потрібно було б їхати значно далі – до Бучі, Ірпеня або Києва.

"Горенка не була окупована, але перебувала прямо на лінії фронту. Впродовж лютого-березня там зруйнували близько 60% будівель. Наша амбулаторія була частково пошкоджена вибухом снаряда.

Це була друга категорія пошкоджень, тобто, були вибиті вікна, розморозилась система опалення. За деякий час взимку без опалення зазнали ушкоджень і приміщення всередині", – розповідає директорка "Гостомельського центру первинної медико-санітарної допомоги" Олена Юзвак.

Пошкоджені вікна замінили за кошти державного бюджету. А ось опалювальну систему ремонтували власними силами – її зварювали працівники комунального обслуговуючого підприємства. Паралельно почали шукати варіанти альтернативного енергозабезпечення й опалення.

Згодом громадська організація "Екодія" спільно з Greenpeace та ще двома організаціями запропонували проєкт зеленої реконструкції амбулаторії.

"Ми хотіли показати проєкти, як можна відбудовувати будівлі, які постраждали від бойових дій, з новими технологіями вже зараз, навіть не чекаючи завершення війни", – розповідає керівник відділу енергетики "Екодія" Костянтин Криницький.

В амбулаторії встановили гібридну сонячну електростанцію потужністю 12 кВт, акумулятори ємністю 8 кВт год та тепловий насос потужністю 20 кВт. Вона дозволить забезпечити безперебійну роботу лікарні за будь-яких умов, адже її потужність здатна покривати близько 60% потреб закладу в електроенергії.

Вартість реконструкції системи опалення та встановлення сонячних панелей – 56 тисяч євро. З цієї суми у приблизно 25 тисяч євро обійшлась гібридна сонячна електростанція, а інші 31 тис євро – тепловий насос.

Проєкт у формі гранту профінансував Greenpeace Центральної та Східної Європи. Ці витрати повністю окупляться через 6-7 років.

"Зараз, коли є планові відключення електроенергії, то лікарня повністю забезпечується енергією від сонячної електростанції. Енергії для власних потреб вистачає навіть взимку. Вночі заклад може живитися від акумуляторів. Ми обрали варіант саме гібридної станції. Це логічно робити для таких об'єктів як лікарні, школи, критична інфраструктура.", – каже Криницький.

Олена Юзвак додає, що енергії, яку генерує сонячна електростанція, достатньо для покриття потреб амбулаторії – комп’ютери, електрокардіографи, функціональне обладнання.

Для живлення теплового насоса використовують електроенергію з мережі, але він дозволяє суттєво економити кошти на опаленні у порівнянні з природним газом.

Якщо не брати до уваги опалення, то амбулаторія може працювати в автономному режимі. Об’єму акумуляторів вистачає, щоб покривати потреби в електроенергії у вечірній та нічний час. А зараз, коли є планові та аварійні відключення електроенергії, заклад може працювати безперебійно.

Реконструкцію амбулаторії зі встановленням сонячної електростанції та теплового насоса виконали приблизно за чотири місяці.

"Очікуємо економію на опаленні близько 80%. Це приблизно 250-300 тисяч гривень за опалювальний сезон", – пояснює Криницький.

Він додає, що енергоефективні заходи повинні бути комплексними, тооді результат буде відчутним.

"Такі проєкти немає сенсу робити, якщо будівля не енергоефективна, якщо не була проведена термомодернізація. У цій будівлі термомодернізація зробили ще до війни", – пояснює експерт.

Економія могла б бути ще більшою, якби подібні заклади мали можливість віддавати надлишок електроенергії генерації та отримувати її з мережі за взаємозаліком у період, коли її не вистачає.

Такий механізм на законодавчому рівні наразі в процесі розробки. 10 лютого Кабмін схвалив законопроєкт, який передбачає запровадження механізму "net metering".

Net metering (чистий облік) – механізм виставлення рахунків за електроенергію, який дозволяє споживачам, які виробляють частину або всю власну електроенергію, використовувати цю електроенергію в будь-який час, а не тоді, коли вона виробляється.

"Якби в нас була можливість скидати в систему надлишок електроенергії влітку, то, думаю, що за підсумками року ми вийшли б "в нуль" у питанні оплати за електроенергію", – вважає директорка амбулаторії.

Представник Greenpeace у Києві Денис Цуцаєв підкреслює, що важливо уже зараз просити у міжнародних партнерів допомогу для відновлення енергосистеми та критичної інфраструктури на основі зелених рішень.

"Ми б хотіли бачити, щоб уряд включав до списку допомоги, яку він просить у міжнародних партнерів, не лише генератори, а й компоненти сонячних електростанцій, теплових насосів, сучасні утеплювальні матеріали. Громади нам постійно говорять про те, як багато у них йде коштів на паливо для генераторів", – каже Цуцаєв.

Основна ціль – показати можливості

Амбулаторія в Горенці – це один з перших проєктів екологічного відновлення об’єкта критичної інфраструктури на Київщині. До кінця року Greenpeace планує профінансувати ще до п’яти подібних проєктів в Україні.

"Основний критерій – регіони, які постраждали від бойових дій, наприклад, Сумська, Чернігівська, Миколаївська області. Ми б хотіли допомогти якомога більшій кількості громад, але в нас невелика команда і наші можливості обмежені", – каже Цуцаєв.

Костянтин Криницький додає, що зараз є ідея зв’язувати між собою європейські та українські міста, щоб і далі впроваджувати проєкти такого плану за кошти європейських партнерів.

"Якщо брати місцевий бюджет умовного Відня чи Берліну, то 50 тисяч євро – це не така велика сума", – вважає Криницький.

Наразі уже організації в процесі домовленостей із місцевою владою кількох міст, тому деталей наступних проєктів поки не повідомляють.