2,4 мільйона українців втратили домівки за час війни. Що з обіцяним житлом від держави?

Через війну Росії проти України мільйони громадян втратили житло. Навесні влада зобов'язалася забезпечити дахом над головою всіх, хто залишився без домівки.

У квітні Офіс президента представив програму будівництва і викупу квартир за державний кошт, щоб у 2022 році розв'язати проблему 10% внутрішньопереміщених осіб. План не реалізували. У чому причина?

Скільки житла зруйновано

За попередніми підрахунками аналітиків, на які спирається Міністерство розвитку громад і територій, понад 2,4 мільйона українців мешкали в зруйнованому або суттєво пошкодженому житлі.

Це попередня цифра, оскільки в умовах воєнного стану і тимчасової окупації деяких регіонів точно порахувати кількість житла, непридатного для проживання, неможливо.

За даними обласних військових адміністрацій, з 24 лютого по 18 жовтня на доступних для підрахунку територіях зафіксовано майже 160 тис пошкоджених або зруйнованих об'єктів. З них 60% – із ступенем руйнування понад 50%.

Серед пошкоджених об'єктів нерухомості переважають житлові приміщення – понад 142 тис. З них понад 54 тис – із ступенем руйнування до 50%, 88 тис – 50-100%.

У Мінрегіоні нагадують, що до початку великої війни Росії проти України на квартирних обліках перебували майже 670 тис українців.

Що обіцяли зробити

У квітні заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що влада до зими 2022 року забезпечить житлом тих, хто цього найбільше потребує. План полягав у підготовці 53,4 тис квартир для 186 тис українців.

Побудувати на замовлення держави планували 32 тис квартир.

Зокрема, план Офісу президента на 2022 рік передбачав зведення по 100 тис кв м житла в 15 областях на заході, у центрі країни та в Києві. Тобто по 2 тис квартир у кожному відносно безпечному регіоні.

Ще 21,4 тис квартир держава хотіла викупити в забудовників у готових житлових комплексах або будинках з високою стадією готовності.

Загальна сума видатків на будівництво, викуп та ремонт житла у 2022 році мала становити 65,9 млрд грн. Ці кошти розраховували передбачити в державному бюджеті, розповідав Тимошенко.

У кінці літа стало зрозуміло, що "зайвих" 65 млрд грн у кошторисі охопленої війною країни немає: дефіцит державного бюджету з початку 2022 року становить 600 млрд грн.

У серпні Тимошенко презентував програму відновлення житла західним політикам та дипломатам у рамках Fast Recovery Plan.

За планом Офісу президента, тепер кошти на будівництво житла для внутрішньопереміщених осіб (ВПО) мали надходити від країн-партнерів. Про чіткі терміни будівництва в презентації вже не йшлося.

Що змогли побудувати і викупити

У квітні уряд ухвалив постанову, якою дозволив будувати і купувати житло для ВПО. Розпоряджатися коштами для цих цілей доручили Мінрегіону. Щоб отримати гроші, громади мали виділити земельну ділянку.

Місцеві адміністрації не забарилися. На Кіровоградщині виділили 179 га для будівництва двадцяти п’ятиповерхівок на дві тисячі квартир. У громадах Буковини визначили понад 60 ділянок площею 200 га.

Львівська облдержадміністрація затвердила програму на 50 млн грн для завершення облаштування 13 будинків для ВПО. На Закарпатті зареєстрували перший в Україні земельний банк для будівництва житла для переселенців.

В Ірпені територію колишнього санаторію "Ластівка" площею 7 га міська рада передала для будівництва пʼятиповерхівок загальною площею 50 тис кв м. Влада Києва про виділення землі в рамках програми не повідомляла.

Чиновники показали активність і в питанні купівлі нерухомості, хоч і не в заявлених обсягах. Навесні Мінсоцполітики переказало Держмолодьжитлу 100 млн грн.

За ці кошти придбали 60 квартир у Житомирській, Київській, Сумській та Чернігівській областях і тимчасово заселили в них 211 внутрішньопереміщених осіб та громадян, які втратили житло.

У жовтні Київська міська рада виділила 2 млрд грн департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА і комунальному підприємству "Фінансова компанія "Житло-інвест". Ці гроші підуть на придбання 1 тис квартир, які здаватимуться в оренду переселенцям.

За словами експертів, затверджених параметрів програми ще нема, тому невідомо, у яких забудовників і за яким принципом столична влада купуватиме квартири. До того ж тисяча квартир не розв'яже проблему.

А що з "великою відбудовою"?

У травні ЕП писала, що будівельники ставили під сумнів ідею "швидкого і якісного" будівництва житла навіть за умови стабільного фінансування програми. Головна причина – термін зведення якісного багатоквартирного будинку, підключення його до комунікацій та оздоблення квартир становить півтора-два роки.

Утім, в Офісі президента від своїх слів не відмовлялися і переконували, що житло можна звести за пʼять-шість місяців.

Проте на заваді реалізації програми, презентованої Тимошенком, стали не терміни, а гроші. На початку листопада на будівництво житла з держбюджету не виділили жодної гривні. Не вдалося залучити і закордонні гранти.

ЕП надіслала запит Тимошенку щодо того, як держава розв'язує проблему забезпечення житлом ВПО, але за два тижні відповіді не отримала.

Заздалегідь усвідомлюючи нереалістичність обіцянок влади побудувати і викупити житло для всіх, хто цього потребує, експерти пропонували інші підходи. Серед них – компенсація нужденним вартості оренди квартир або видача цільових сертифікатів на придбання житла.

Житло для ВПО: куди розселяють

Ті, хто втратили житло або покинули тимчасово окуповану територію, поділилися на дві категорії.

Перша категорія ВПО самостійно розв'язує проблему, орендуючи житло, купуючи нове або переїжджаючи до родичів. Друга категорія – ті, кому нема де жити. Останніми опікується держава.

За даними Мінрегіону, до кінця жовтня вдалося організувати 163 тис місць, у яких тимчасово розмістили 1,69 млн українців. Мова йде про приміщення державної, комунальної та приватної власності.

У березні група осіб запровадила соціальну програму "Прихисток". У її рамках особи, що безкоштовно прихистили ВПО з тимчасово окупованих територій, отримують 450 грн на місяць за особу. В опалювальний сезон виплата подвоюється.

До кінця жовтня в рамках цієї програми вдалося розмістити 682,3 тис внутрішньопереміщених осіб.

З квітня по вересень компенсація за прихисток ВПО надавалася за кошти держбюджету та міжнародних благодійних організацій. З 1 жовтня програму фінансує лише Товариство червоного хреста в Україні.

Крім того, з початку великої війни для тимчасового розміщення ВПО облаштували та заселили 11 модульних містечок у деокупованих населених пунктах Київської (Ірпінь, Буча, Бородянка, Макарів) та Чернігівської (Новоселівка) областей, а також у Львові. Завершується облаштування ще чотирьох модульних містечок.

У модульних містечках мешкають 3,5 тис осіб. До кінця 2022 року ще для 5 тис людей планують облаштувати 13 таких містечок. Їх Україні надало Урядове агентство стратегічних резервів Польщі як гуманітарну допомогу.

"єОселя" та інші іпотечні програми

У травні німецький банк розвитку KFW відновив виділення коштів на видачу кредитів на квартири чи будинки для внутрішньо переміщених осіб. Ця програма діяла і до вторгнення російських окупантів.

Перший внесок для ВПО становить 6%, ставка за кредитом – 3% річних. Подати заявку на участь у програмі можна через портал "Дія". Також можна звернутися до регіонального відділення "Держмолодьжитла".

Через обмежене фінансування та велику кількість охочих схвалення заявок відбувається на конкурсній основі. Після відновлення програми право на пільгові кредити отримали 2,3 тис сімей, але виявилося, що тільки 10% з них заключають договори. Причин кілька: невідповідність умовам програми, неспроможність сплатити стартовий внесок, зміна особистих планів тощо.

Загалом за цією програмою з 2021 року видано 463 кредити на загальну суму 593,6 млн грн. Програма триватиме до вичерпання виділених на неї 25 млн євро, кажуть в "Держмолодьжитлі".

У жовтні запрацювала оновлена державна іпотечна програма "єОселя". Вона дозволяє придбати житло за відсотковою ставкою, набагато нижчою за облікову ставку НБУ та розмір інфляції.

Влада розраховує, що іпотекою користуватимуться і ВПО. Наразі взяти кредит на купівлю житла можуть військовослужбовці, медики та освітяни. Для них розмір ставки становить 3% річних.

З 2023 року "єОселя" пошириться на всіх українців, які відповідають вимогам програми. Єдина перепона – необхідність одразу сплатити перший внесок у розмірі 20% від вартості квартири.