Що сталося?

На початку війни Україна зіткнулася з гострим дефіцитом пального. На АЗС шикувалися величезні черги. Пальне продавали з обмеженнями: до 20 літрів або на 700 грн, що одне і те ж. Невеликі мережі взагалі не працювали.

Після трьох тижнів війни на великих мережах пальне зʼявилося, на якийсь час навіть були зняті обмеження. Здавалося, що ситуація стабілізувалася.

Проте в останній тиждень усе змінилося. Дійшло до того, що на стелах багатьох заправок загорілися "нулі", а деякі мережі обмежили продаж десятьма літрами.

Чому зникло пальне?

До війни 100% імпортного пального Україна отримувала з Росії, Білорусі та завдяки морським постачанням. Після 24 лютого ці три джерела стали недоступними.

Ринок був змушений повністю перебудовувати логістику, у зв’язку з чим уряд одразу збільшив граничні ціни на нафтопродукти.

Залишався єдиний робочий варіант: перехід на постачання з країн ЄС. Трейдери почали працювати в цьому напрямку, законтрактувавши там великі обсяги пального. Стартував імпорт з нового – четвертого напрямку.

Чому ситуація погіршилася зараз?

Найбільш шокові та складні березень і початок квітня Україна змогла пройти завдяки Кременчуцькому НПЗ, який після зупинки Шебелинського ГПЗ лишався єдиним працюючим нафтопереробним заводом у країні.

Проте через ракетні обстріли росіян завод зупинив роботу і найближчим часом на його відновлення розраховувати не варто. Отже, потреба в імпорті ще більше зросла.

Але ж упало і споживання пального?

З об’єктивних причин споживання пального в країні впало приблизно на 30%. Однак відновити постачання в обсягах, які були до війни, наразі фізично неможливо.

Звідки везуть імпортне пальне та чому його не вистачає?

За даними консалтингової групи А-95, постачання вже почалися або стартують найближчим часом з Польщі, Литви, Угорщини, Румунії, Німеччини, США, Нідерландів та Бельгії.

Утім, трейдери говорять про великі проблеми з логістикою в ЄС для доставки пального в Україну. Це стосується і залізничного, і автомобільного способів транспортування.

У першому випадку йдеться про брак вагонів-цистерн та локомотивів, в іншому – про нестачу бензовозів та організаційні проблеми.

Наприклад, водія бензовоза можуть не випустити за кордон, бо у нього є прострочення за споживчою позикою, або його неможливо додати в систему для виїзду за кордон "Шлях".

Для пришвидшення перевезення пального учасники ринку радять створити "зелений" коридор на кордоні, щоб водії бензовозів не простоювали в чергах разом з "євробляхерами", та спростити видачу дозволів.

Чи можна вирішити проблему дефіциту?

Ключова проблема – державне регулювання цін на пальне. Зараз гранична ціна на бензин за формулою Мінекономіки становить 34,1 грн за літр, на дизпальне – 38,7 грн за літр.

"Не можна регулювати форс-мажор. Треба скасовувати державне регулювання, бо ринок летить у глухий кут", – каже директор групи компаній Prime (управляє чотирма мережами АЗС) Дмитро Льоушкін.

За скасування регулювання або перегляд граничних цін виступає і директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Тільки так, на його думку, можна наповнити ринок пальним.

"Через дефіцит оптові ціни стали вищими за роздрібні, а чимало імпортного пального, особливо яке везуть автотранспортом малими партіями, також дуже дороге.

Дешевше в достатній кількості не надходить через брак залізничної інфраструктури. Трейдери не поміщаються в граничну ціну, встановлену урядом у рамках держрегулювання", – додає Куюн.

Трейдери не приховують свого бажання збільшити мінімальну регульовану ціну.

"Ми говоримо про 2-3 гривні на літрі до граничної ціни, що дало б змогу поступово наповнити ринок та вирішити питання дефіциту", – каже один з учасників ринку пального.

Чому уряд не підвищує максимально допустимі ціни?

Урядовці та учасники ринку ведуть перемовини з цього питання, однак досі влада була проти перегляду цін.

"Трейдерів можна зрозуміти, в умовах війни вони несуть додаткові ризики і хочуть отримати додаткову маржу.

Однак зараз не найкращий час, щоб думати про власну кишеню. Треба ухвалювати збалансоване та розумне рішення, яке врахує інтереси не тільки бізнесу, а й споживачів", – каже представник уряду.

"Ми ведемо діалог, але якщо нас не почують, то держава може припинити демократію щодо окремих учасників ринку. Ми йдемо їм назустріч, а у відповідь отримуємо нові й нові умови, на яких компанії будуть постачати пальне", – додав він.

Представники ринку нафтопродуктів кажуть, що консультації стосовно підвищення граничних цін тривають, однак коли може бути ухвалене рішення та яким воно буде, невідомо.

У Мінекономіки на прохання прокоментувати ситуацію з дефіцитом пального не відреагували.

У якому випадку дефіцит зростатиме?

Якщо не буде ухвалене термінове рішення, то дефіцит пального лише зростатиме.

Уряд повинен або піти на поступки трейдерам та послабити державне регулювання, або знайти аргументи та важелі впливу, щоб змусити їх продовжувати постачати пальне. Поки що прогресу не видно.

Найближчі два тижні обіцяють бути максимально турбулентними. Схоже, представники столичної влади це розуміють.

Заступник голови КМДА Микола Поворозник напередодні закликав киян без необхідності не пересуватися містом через дефіцит нафтопродуктів.

Як і раніше, пальним у першу чергу будуть забезпечені військові, представники МНС, поліції, швидкої допомоги. Для цих категорій оператори тримають недоторканний запас.

Як зростуть ціни у випадку повернення акцизу?

Олії у вогонь підлили депутати. Вони внесли законопроєкт, який повертає старі ставки акцизу на пальне та розмір ПДВ з його продажу. 15 березня парламент встановив нульовий акциз на пальне та знизив ПДВ з його продажу до 7%.

З точки зору наповнення бюджету це логічна ініціатива, однак наповнити ринок пальним вона не допоможе. Такий крок призведе лише до зростання цін на пальне на 12 грн за літр.

"Завдання номер один – наповнення ринку пальним.

Якщо й допустити підвищення цін, то через скасування державного регулювання або його послаблення. Ціна зросте, але не так сильно, як від повного повернення податків, та й буде ефект у вигляді стимулювання наповнення ринку.

Тільки після побудови нової системи постачання пального в країну через західний кордон можна буде повернутися до держрегулювання та підвищення податків", – вважає Куюн.

Під час підготовки матеріалу стало відомо, що парламент відмовився від скасування пільгового оподаткування нафтопродуктів. Тож податки, скоріше за все, поки залишаться незмінними.