Пять главных прогнозов для мира и один – для России: главное из отчета МВФ о последствиях войны

Двічі на рік Міжнародний валютний фонд публікує аналіз глобальної економіки та прогнозує, чого світу очікувати найближчим часом. Останній звіт змусив аналітиків зосередитися на наслідках війни в Україні.

Головні тези звіту проаналізувала ЕП.

Цього разу МВФ не лише визначає п’ять шляхів, через які війна впливатиме на світ, а й уперше прогнозує, що буде з "країною-бензоколонкою" в разі введення проти неї повного нафтогазового ембарго та фінансової ізоляції.

Чого чекати від світових ринків, якою буде економіка в найближчі роки і що означатиме для агресора повна ізоляція від колективного Заходу?

1. Сировинні ринки. Нафта впаде нижче 100 доларів за барель

Спричинені війною зупинки виробництв, санкції та відключення РФ від міжнародних платіжних систем призводять до порушення торговельних потоків, зокрема продовольства та енергоносіїв.

Однак при оцінці наслідків важливо не лише те, наскільки скоротиться експорт сировини, а й гнучкість ринку.

Наприклад, нафта легше реагує на ринкові зміни, адже можливість її транспортування танкерами дозволяє відносно швидко переорієнтуватися на нових постачальників.

Тому МВФ прогнозує, що після зростання на 55% у 2022 році ціни на чорне золото мають стабілізуватися й опуститися нижче 100 дол за барель у 2023 році.

З газом складніше. Терміни перелаштування його поставок залежать від трубопроводів і терміналів скрапленого газу, тому високі ціни на нього триматимуться довше – до зменшення залежності країн ЄС від російського газу.

В МВФ прогнозують, що цьогоріч котирування блакитного палива зростуть на 147%, але ціни ослабнуть із середини 2023 року.

Сільськогосподарська продукція, переконані аналітики, дорожчатиме, адже Україна та РФ є одними з найбільших агроекспортерів світу. Нестача продовольства призведе до зростання світових цін на продукти харчування.

2. Трудові мігранти із Середньої Азії втратять дохід

Хоча наслідки розв’язаної росіянами війни найбільше впливатимуть на світову економіку через ціни на сировину, тісні торговельні стосунки інших країн з Україною та РФ лише ускладнять ситуацію.

Країни, для яких експорт в РФ займає велику частину торговельного балансу (Білорусь, Вірменія, Литва, Грузія та Латвія), не зможуть реалізувати свою продукцію, як у довоєнний період.

Країни, залежні від імпорту з РФ, купуватимуть російські товари деінде за вищими цінами і, можливо, стикатимуться з дефіцитом. Передусім мова йде про метали, мінерали, благородні гази (неон) та агропродукцію.

Через вихід з російського ринку міжнародних компаній і скорочення виробництва в РФ чимало трудових мігрантів втратять заробіток, а їх перекази з країни-агресора до країн Середньої Азії та Кавказу суттєво впадуть.

3. Світ накриє друга хвиля кризи мікросхем

Порушення в міжнародній торгівлі можуть виявитися значно масштабнішими, ніж очікувалося.

Напад путінських терористів на Україну може спричинити другу хвилю кризи мікросхем. Через війну зупинилося виробництво українського неону, а це понад 50% світових поставок необхідного для виготовлення чипів газу.

Дефіцит неону призвів до перебоїв у виробництві автомобілів і техніки, для яких напівпровідники є критичним елементом. Крім того, на європейський автопром впливають обмежені поставки українських кабелів та кабельних джгутів, через що тимчасово зупинилася низка заводів у ЄС.

Росія є одним із світових експортерів паладіуму та нікелю, нестача яких спричинить зростання цін на каталітичні нейтралізатори в автівках та батареї для електромобілів.

Перебої в постачанні калійних добрив, головним виробником яких є Білорусь, сприятимуть ще більш потужному зростанню світових цін на продовольство.

Покупці не зможуть швидко замінити ці товарні позиції, вважають в МВФ. Проблеми можуть перекинутися на інші сектори, адже постраждалі компанії відповідно зменшуватимуть замовлення від решти постачальників.

Репутаційні ризики і несхвалення інвесторів та клієнтів змушують компанії уникати зв’язків з країною-агресором навіть у галузях, які не постраждали від санкцій. Це посилить розрив міжнародних виробничих зв’язків.

4. Продукти значно подорожчають, інфляція в Європі буде двозначною

Ще до війни центробанки світу почали цикл більш жорсткої монетарної політики в ході відновлення економік після пандемії COVID-19.

Як наслідок, апетит інвесторів до ризику зменшується, а інвестиції в країни, що розвиваються (Emerging markets, EM), стають дорожчими.

З початком війни зросла невизначеність на ринку, що може спричинити ще жорсткішу переоцінку ризику з боку інвесторів.

Це не лише завдасть удару ЕМ, а й створить більші проблеми для країн з великим зовнішнім боргом, адже запозичувати кошти на зовнішніх ринках для них стане складніше.

Додатковий тиск спричинить дефолт Росії, до якого залишається два тижні.

В МВФ пояснюють, що банкрутство країни-агресора виявить ризики в інших частинах фінансової системи і матиме негативні наслідки не лише для безпосередніх партнерів. Зокрема – може спричинити стрімку переоцінку ризику на ринках, що розвиваються.

МВФ прогнозує довгострокові проблеми на фінансових ринках через нестабільність товарних ринків.

Високі ціни на сировину і торговельні порушення пришвидшать інфляцію у світі, а її високі темпи триватимуть довше, ніж очікувалося.

У 2022 році ціни в Європі зростуть на 12,6%. Інфляція в розвинених країнах регіону становитиме 5,5%, а в країнах, що розвиваються, – 27,1% (зокрема, через Туреччину, де річне зростання цін сягає 60%).

У 2023 році інфляція у Європі сповільниться до 7,5%: до 2,7% в розвинених країнах і до 18,1% в країнах, що розвиваються.

Найбільш уразливими будуть сімʼї в країнах з низьким рівнем доходу, споживання в яких часто зосереджене на одному виді зерна. Ідеться про низку країн Південної Африки, де інфляція майже повністю зумовлена зростанням цін на їжу.

Подібні тенденції спостерігаються в країнах Близького Сходу та Центральної Азії.

5. У ЄС очікують поширення антимігрантських настроїв

Російське вторгнення змусило 5 млн українців виїхати з України в пошуку безпеки. Половина з них прибула до Польщі.

У короткостроковій перспективі це тиснутиме на місцеві служби з надання житла та охорони здоров’я. Аби допомогти країнам, що надають прихисток українцям, ЄС виділив термінові 3,5 млрд євро.

У довгостроковій перспективі розселення великої кількості біженців у ЄС матиме значні соціальні та економічні наслідки.

З одного боку, збільшиться пропозиція робочої сили, з іншого – виникне ризик поширення антимігрантських настроїв, які розхитуватимуть суспільства в країнах Євросоюзу.

Як МВФ оцінює перспективи Росії

Країна-агресор уже поплатилася за вторгнення в Україну обмеженням доступу до SWIFT, санкціями проти своїх компаній та золотовалютних резервів.

Навіть без повного енергетичного ембарго з боку Заходу найбільші споживачі російських нафти і газу планують позбутися їх поставок з держави-агресора. Це вдарить по ворожій економіці в середньостроковій перспективі.

Разом з тим, суттєве скорочення інвестицій та вихід сотень компаній з РФ уже зашкодили економіці країни – від авіапромисловості і технологій до фінансів.

МВФ називає перспективи Росії "похмурими" і прогнозує скорочення ВВП країни на 8,5% у 2022 році і на 2,3% – у 2023 році. Це значно більше, ніж було у 1998 році, коли Росія оголосила дефолт.

Утім, без повного ембарго з боку ЄС агресор у 2022 році отримає рекордні доходи від продажу енергоресурсів.

Майже безперебійний профіцит поточного рахунку РФ, завдяки якому окупанти можуть штучно утримувати курс рубля і фінансувати всі видатки, у 2021 році сягнув рекордних 121,9 млрд дол саме завдяки енергоносіям.

За поточних умов МВФ прогнозує, що ця цифра зросте ще більше – до 12,4% ВВП у 2022 році.

Востаннє такі показники в Росії були в постдефолтному 2000 році. Схоже, що прогноз справджується, адже недавно РФ відзвітувала про рекордний прибуток за перший квартал 2022 року – 58,2 млрд дол.

Проте такі прогнози враховують лише накладені санкції – без ембарго, повного відключення від SWIFT і торговельної блокади. МВФ оцінив і сценарій, коли колективний Захід вдасться до всіх можливих інструментів покарання агресора.

Такий розвиток подій посилить описані вище наслідки санкцій включно із зростанням інфляції в країнах світу на 1 в. п. до базового сценарію 2022-2023 років. Лише за такого сценарію російській економіці буде справді боляче.

РФ втратить додаткові 10% нафтогазового експорту у 2022 році та 20% – у 2023 році порівняно з поточним базовим рівнем і втрачатиме ці обсяги щороку. Ненафтогазовий експорт скоротиться на додаткові 7% та 15% відповідно.

Через скорочення пропозиції зростуть світові ціни. У 2022 році метали подорожчають на 5%, нафта – на 10%, а газ у ЄС – на 20% до базового прогнозу. Після 2023 року темпи зростання скоротяться, бо попит та пропозиція вирівняються.

Ширші санкції призведуть до значного і тривалого скорочення економічної активності. До 2027 року ВВП буде приблизно на 15% нижчим від поточного сценарію.

Глобальна економіка скоротиться на додаткові 2% від базового рівня, а економіка країн ЄС – на 3%.